Словник біологічної термінології

тпосШі

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА
ВІДДІЛ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ

СЕРІЯ ПРАКТИЧНИХ СЛОВНИКІВ

ВИПУСК IV

С. ПАНОЧІНІ

словник

БІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО .РАДЯНСЬКА ШК0ЛА“

МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ

ТОМ IV

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
НАУК0В0-Д0СЛ1ДЧИЙ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА
ВІДДІЛ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ

СЕРІЯ ПРАКТИЧНИХ СЛОВНИКІВ

ВИПУСК IV

С. ПАНОЧІН1

СЛОВНИК

БІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО „РАДЯНСЬКАЧНКОЛА*
ХАРКІВ -1931

Бібліографічній опис
цього видання вмішено
в „Літоп. Укр. Друку",
„Картковому реперт."
та Інших покажчиках
Укр. Книжк. Палати.

Дозволяється випустити в світ.

Неодмінний Секретар Української Академії Наук

Академік О. Корчак-Чепурківський

П'ята друкарня УПП—ДВОУ, Київ, вул. Воравського, 42.

Київ. Міськліт № 232

Тираж 5000—6 арк.

Зам. № 108.

ПЕРЕДМОВА

Словник біологічної термінології належить до серії т. зв. практич¬
них словників Інституту Мовознавства, що потреба в них, надто в зв'язку
з бурхливою добою індустріалізації, перебудови цілої нашої господар¬
ської системи та культурної революції на освітньому фронті, відчу¬
вається надзвичайно гостро.

Словник цей охоплює щонайпотрібнішу термінологію таких розділів
природознавства, як: зоологія і ботаніка, з підрозділом морфології, ана¬
томії, фізіології і систематики рослин і тварин, загальна біологія з гене¬
тикою, теорією походження і мікробіологією, а крім того, сюди ввійшла
й потрібна термінологія з основ мікроскопічної техніки.

"Отже широкі маси вчительства, гуртки самоосвіти та учні різних
профшкіл з сільсько-господарським ухилом знайдуть тут потрібну їм
термінологію, що частково ввійшла до вже виданих фахових словників
Інституту, а частково має вийти в складі тих словників з певних галу-
зів природознавства, що іще не надруковані.

Фахову редакцію цього словника зробив наук, співробітник Н.-Д.
Інституту Мовознавства тов. В. Вовчанецький Філологічну редакцію
зробив П. Горецький

Сектор термінології та номенклатури.

Абабок, Воіеіив зсаЬег—бабка, підбе-
рЄзник(-ка).

Абазия, аЬазіа—• абйзія; нездатність
ходйти.

Абдомен, аЬсіотеп—чбрево.

АЄдоминапьньїй ( брюшной , аМотіпа-
Ііз)—черевнйй, абдомінальний.

Абдуктор, аМисІог—абдуктор(-ра), від-
зіднйк(-ка).

Абдукция, аМисііо—абдукція, відведен¬
ня.

* Аіеррация , аЬеггаііо—абер4ція, збочен¬
ня, ухил (-лу).

Аіиогєне.ч (первичное зарождение, аЬіо-
депез'із)—-абіогенЄза.

Аіиогенетический —габіогенетйчний.

АСиосапьньїй ( глибоководний )—абісаль¬
ній, глибоковбдний.

- Абіральньїй, аЬогаїіз—аборйльний, від-
ртовйй.

Абсри ген —-тубілець(-більця).

Абсмт , аЬогіиз—аббрт(-ту), вйкидєнь
(-дая). 1

Абортивний (яйцо, аЬогііуив)—абортйв-
нйі, викиднйй.

-Абриюс, Ргипиз агтепіаса—морЄля.

Абриіосовьій —морблевий.

Абсор'ировать—абсорбувйти, вбирйти.

Абсорінрующий — абсорнційний, вбир-
нйй.

Абсорб.ия. аЬзогрііо — абббрпція, вби-
р4ннь

Абулия, аЬиІіа—абулія, безвілля.

Авдотка ВигЬіпия оебіспетиз— лЄжєнь
(-жня)

Авикуляїия, ауісиїагіа — авікулярія;
дзьобй’а моховатка.

Авитамиюз , ауВатіпозіз—авітамідбза;
брак вгамінів.

Авран, С’аїіоіа—авран(-ну).

Аврикуляіия —аврикулярія; вухата ли-
чйнка голотурій.

Автогамиг, аиіюдатіа—автогамія.

Авто ген ньй, аиіодепиз—автогбнний; що
самостійю розвйнувся.

Автогония аиЬодопіа—автогонія; рбз-
виток ообйни.

Автоинтокоікация , аиіоіиЬохісаіііо^-ав-
тоінтоксжйція, самоотруєння.

Автолиз, аііоіузіз—автолїза.

Авто лити чесни б —автолітйчний.

Автоматичессий , аиіотаіісив—автома-

ТЙЧНИЙ.

Автопсия, аііорвіа—автопсія, рбзтин

, (-ну) трупа

/втотомирова-ь —автотомувати.

Автотомия, аиіоіотіа—автотомія, само"
калічення.

Автотропизм , аиіоігорівтив—автотро-
пізм(-му).

Автотрофньїй ( растение )—автотрбфний,

саможивйльний.

Автофагия, аиіорЬадіа—автофагія, са-
мопоїдання.

Агава, Адауе—столїтник(-ка).

Агамия, адатіа—аг4мія.

Агамньїй (вид, а датив)—аг&мний; без
статбвого покоління.

Агар-агар , адаг-адаг—аґар-аґйр(-ру).
Агарицин —аґарицйн(-ну).

Агастрия , адавігіа—агастрїя;відсутність
шлунка. ^

Агглютинация (склеивание, аддіиііпаііо)
—аґлютин&ція, зліплювання.
Агглютинин ■ аддІиЬіпішіт—аґлютинін
(-ну), зліпнйк(-к4).

Агглютинировать ( склеивать )—аїлюти-
нув4ти, зліплювати.
Агглютинирующий — аілготинаційний,
зліпнйй.

Аггрессин (антифагин, аддгеззіп)—аґре-
сйн(-ну).

Агевзия, адеизіа—агевзія; брак сма-

кУ-

Агонизировать —агонізув4ти, дохбдити,
часув4ти.

Агония, адопіа—агонія, часув4ння.
Адамантин —адамантйн(-ну), зубн4 ем4-
ля.

Адамбулакральньїй , айатЬиІасгаІіз -—

адамбулякр4льний.

Адамово яблоко, Рготіпепііа Іагупдеа—-
борл4к(-к4), горлянкбвий вйпин(-на).
Адаптационньїй —адаптаційний, при-
стосбвний.

Адаптация —адаптація, пристосування.
Адаптироваться —адаптув атися.
Адвентивний ( добавочний , асіуепііуш)—
адвентйвний, додаткбвий.

Адвентиция , асіуепііііа — адвентйція;

звбрхній шар жиловбї стінки.
Аддуктор, аМисіог—аддуктор(-ра), при-
віднйк(-к4).

Аддукция, аййисііо—аддукція, приве¬
дення.

Аденоидньїй (ткань) —аденбїдний, за-
лозувйтий.

Адинамия, абіпатіа—адинамія, безсил¬
ля.^

Адмирал, Ругатеіз аіаіапіа—сонцевйк
(-к4) перепйсковий.

Адокса, Айоха—пижмйчка.

2

Адоральннй—Амниотн

Адоральньїй ( приротовой , або гаї і з)—
адор&льний,приротовйй.

Адреналин, абгепаїіпит — адреналін
(-ну).

Азалия, Шюбобепбгоп ііауит — аз&лія,
дряпошт4н(-ну).

Ааигоспора— азигоспбра.

Ааооспврмия , азооврегшіа—азооспермія;
брак сперматозбідів.

Ааотособирател и— азотозбирачі.

Аир , Асогиз саіатиз—лепех4.

Аист, Сісопіа—-чорногуз(-за), лелбка.

Аиетник ( грабельник, Егобіит) — гра-
белькй(-льбк).

Ай (ленивеу, Вгабуриз ігібасіуіиз) —
ай(4я), лінйвець(-вця) трипйлий.

Айва, Субота — айв4.

Акардия, асагбіа—акйрдія, безсбрдя.

Акация, Асасіа — ак&ція;

а. белая, КоЬіпіа рзеибасасіа — ака¬
ція біла;

а. желтая, Сагадапа агЬогезсепз*—ака¬
ція жбвта.

Аквариум, акварий— акв4рій(-ія).

Акинета, акіпеіа — акінбта.

Акклиматизация, ассіітаїізаііо—аклі¬
матизація.

Аккпиматизированньїй — акліматизбва-
ішй.

Акклиматизировать,-ся— акліматизува¬
ти,-ся, закліматизув4ти,-ся.

Аккомодация , ассотобаїло—акомод4ція.

Ако н ити н— аконітйн(-ну).

Акоития, асопііа — аконтія; жальн4 нйт-
ка поліпів.

Акрамия, асгапіа — акр4нія, безчербп’я.

Аиродонтньїй (зуб, асгобопіиз) — акро-
дбнтний; що сидйть на вбрсі щблепи.

Акромион, асготіоп — акромібн(-на),
плечевйй п4росток(-стка).

Акропетальньїй (лист) — акропетйльний ;
довершкбвий, що нарост4є вершкбм.

Активньїй ( жизнь )— актйвний, чйнний.

Актяния, Асііпіа — цвітань(-ні).

Актинсминоз , асілпотусозіз—актиномі-
кбза.

Актиноморфньїй ( цветок , асЬіпотогрЬиз)
—актиномбрфний, променйстий.

Акула, СагсЬагобоп — акула.

Акул ий— акулячий.

Акулообразньїй — акулув4тий; (-нме,
Веіасйоібеі)—акулякй.

Алейрон, аіеигоп — алеврбн(-ну).

Алейроновьій (зерно) — алеврбновий.

Алексин, аіехіп—алексйн(-ну).

Алецитал ьн ьі й (яйцо) — алецит4льний.

Ал кало и д— алькальбїд(-ду).

Аяногопаза— алькоголйза.

Алкоголь, аІсоЬої — алькогбль(-лю),
спирт(-ту).

Апяантоис, а11апі,оіз — алантбїс(-са); се-
човйй міхур зйродка.

Аллеломорфизм , аІІеІотогрЬ-ізпшв—але-
ломорфізм(-му).

Аллеломорфньїй (признак) — алеломбр-
фний, парйстий.

Аллеломорфьі, аІІеІошогрЬае — алеломбр-
фи.

Аплигатор, АПідаіог—адії4тор(-ра).

Аллозома —алозбма; залучення з бко-
лу в клітйні.

Аллоритмия , аІІогуіЬтіа—алоритмія.
Алоз, Аіоб—албя.

Алтей , АІіЬаеа—рбжа;

а. ленарственньїй , А. оШсіпаїіВ—про
скурняк(-к4).

Альбатрос, ЕИотебеа—альбатрбс(-са).
Альбинизм, аІЬіпізтиз—альбінізм(-му).
Альбинос, аІЬіпоз—альбінбс(-са).
Альбумин, аІЬитіп—альбумін(-ну).
Альбуминоид, аШитіпоіб—альбуміноїд

(-ДУ).

Альбумоза, аІЬитоза—альбумбза. і
Альбумонд , аІЬитоіб—альбумбїд(-ду).
Альвеола, аіуеоіиз—альвболя, дУчкаі
Альєеолярньїй , аіуеоіагіз—альвеоляр¬
ний, дучковйй; (о строєний ) — комір-
кбвий. >

Альгология —альголбгія; наука про вб-
дорості.

Альпийский, аїріпиз 1 — альпійські й.
Ал ьтернативн ьій (наследование) —аіь-
тернатйвний, почербжний.

Аманйтин — аманітйн (-ну); грибн4 ст-
рУта.

Амарант, АшагапІЬиз—щирйця.
Амариллис, АтагуПіз—марйлька.
Амастия .атазіла—амастія, безпипкїня.
Амбоцептор —амбодбптор(-ра).
Амбулакральньїй , атЬиІасгаІіз—амбур-
кр4льний.

Амбулакрьі , ашЬиІасга — амбуля/ри
(-рів).

Амеба, АтоеЬа—повзунка.
Амебовидньїй (движение, атеЬоіб
повзункбвий, амебувйтий. /

Амебоидньїй (движение, атеЬоісрз)—
повзункбвий, амеббїдний.

Ам и гдал и н —амігдалін(-ну).

Амид —амїд(-ду).

Амидокисл ота —амі докис лот4.
Амидофенол —амідофенбл(-лу).

Амил —амїл(-лу).

Амилаза —аміляза.

Амиловьій —аміловий.

Амилоза, атуїоза—амільбза. І
Амилоид, атуїоіб—амільбїд^ж).
Амилоидньїй —амільбїдний. /

Амин —амін(-міну).

Аминньїй (организм) —аміновії
Аминокислота (амидокислотщ —аміно-
кислотй.

Амиостения , атуозїЬепіа — а|йостенія:,
квблість м’йснів.

Амиотрофия , атуоігорЬіа—аііотрофія;

атрофія кістякбвої м’йсні/

Амитоз , атііозіз — амітбза,/пбділ(-лу)
прбстий.

Амизлия, атуеііа—амієлія;|ведор6звж-
ток спйнного мбзку.

Аммиачньїй (организм) — ам(Ьіякбвий.
Аммонит, АштопШз—амсаіт(-та).
Аммонов рог, Согпи .Адппріїі—амбнів
(-новбго) ріг( рбга). і
Амнион, атпіоп—4мшон(-йу). ,

Амниотический , атпіоііси/ — амніотйч;»

ний. / /

Амниотьі, Ашпіо1,а—амніртн. і

Аморфность—Антиперистальтика

З

Аморфность — безфбрнність (-НОСТИ),
амбрфність(-ности).

Аморфньїй, аторгЬиз — безформний,амб-
рфний.

Ампулла, атриііа—ймпуля.

Ампутация, атриїаііо—ампутація, від-
тин(-ну).

Ампутированньій-ампут6ваний,відтйтий.

Ампутировать —ампутувати, відтинати,
відтйти.

Амфиартроз.атрЬіагіїїговіз—амфіяртрб-
за; малорухлйвий суглбб.

Амфибии ( земноводние , АтрЬіЬіа)—ам¬
фібії, земновбдні.

Амфигония —амфігонія.

Амфидиски (губок) —амфідйски.

Амфикарпический ( растение )—амфікар-
пїчний; з плодйми надземними і таки¬
ми, що закбпуються в збмлю.

Амфимиксис , атрЬітіхів—амфімікса;
змішйння ознак за статбвого розмнб-
ження.

Амфипиренин, атріїіругепіп—амфіпіре-
нін(-ну); речовинб ядровбї оболбни.

Амфистилия —амфістилія.

Амфи цел ьн ьі й (позвонок) —амфіцбльний,
двобічновгн^тий.

Амфицеркальньїй— -амфіцбркний.

Анабиоз, апаЬіозіз—анабібза.

Анабиотический , апаЬіозиз—анабіотйч-
ний.

Анализ, апаїузіз—аналіза.

Анализированньїй —аналізбваний.

Анализировать —аналізувати.

Аналогический (орган, апаїо^ісиз)—ана¬
логічний.

Аналогия, апаїодіа—аналбгія.

Анальгезин, апаідезіа—анальгезія; не-
почувйння бблю.

Анальний, апаііз—анйльний, відхід-
никбвий;

а. отверстие, апиз—відхїдник(-ка).

Анамнии, Апатпіа—анймнії.

Ананас , Апапазза наїіуа—ананйс(-са).

Ананасовьіе.ВготеІіасеае—ананасув&ті.

Анаспадия, апаврабіа—анаспадія; від¬
кривання сечівникй на спйнці прутня.

Анастомоз, апазіотозіз —анастомбза,
злучення.

Анастомозировать —анастомозувбти.

Анатом —анбтом(-ма).

Анатомирование —анатомувйння, розти¬
нання.

Анатомированньїй —анаТомбваний, роз¬
тятий.

Анатомировать — анатомувати, розти¬
нати.

Анатоми чесний (стросние, апаїютісиз)
—анатомічний.

Анатомия, апаіютіа—анатбмія.

Анатропньїй (семяпочка) —анатрбпний,
оббрнений.

Анафаза, апарЬазіз—анафйза.

Анафилаксия, анарЬуІахіа — анафілак¬
сія.

Анафилактический —анафілактйчний.

Анафродизия —анафродизія; брак ста-
тбвого пбтягу.

Аназроб, апаегоЬ—анаербб(-ба).

Ангиобластьі, ащроЬІазІев — ангіоблй-
сти, жилотвбрці.

Ангиограф — ангібграф(-фа); прйлад
запйсувати криву жйвчика.

Ангиопогия, ап§іо1о§іа—ангіолбгія; на¬
ука про жйли.

Ан гиостома —-ангіостбма.

Андрогиния , апйго^упіа — андрогінія;,
ознбки самця в самйці.

Андрогинофор —андрогінофбр(-ра).

Андрофор —андрофбр(-ра).

Андроцей (тичиночник, апбгосаеит)—
андроцбй(-бя).

Анемичесний,* апаетісиз — анемічний,,
недокрівний.

Анемия, апаетіа—анемія, недокрів'я.

Анемона (ветреница, Апетопе)—ане-
мбна, сон (сбну).

Анемонин —анемоніні-ну).

Анемофильньїй ( ветроцветньїй )—вітро-
пйльний.

Аненцефалия , апепсерйаііа—аненкєфа-
лія, безчербп’я.

Анестезированньїй —анестезбваний, зне-
чулений.

Анестезировать —анестезувйти, знечу-
лювати, знечулити.

Анестезирующий —анестезійний, знеч-у-
льний.

Анестезин, апаев'ЬЬевіа—анестезія, зне--
чулення, втр&та чутлйвости.

Анизотропньїй , апізоігорив—анізотрбп--

ИИЙ.

Анизофиллия (неравнолистность) —не-
рівнолйстість(-тости).

Анилиновьій ( краска )—аніліновий.

Ан имал ькул ист —анімалькуліст(-та).

Анимальньїй (орган, апітаііз) — ано¬
мальний ; що стосується тваринного
життя.

Анис, Апізит уиїдаге—гйнус(-су).

Анкилоз, апкуіозіз—анкільбза; хвороб--
лйва нерухомість суглбба.

Аномапия, апотаїіа—аномалія, ненор-
мальність(-ности).

Анормальний, апогтаїіз—анормальний,,
ненормальний.

Аносмия, апозшіа — аносмія; брак,
нюху.

Антагонизм, апіа^опізтиз—антагонізм,
(-му), супротйвність(-ности).

Антагонистьі (мускули) — антагоністи,
супротйвники.

Антарктический , апіагсійсив — антарк-
тйчний, південнополйрний.

•Антенна, апіеппа—антбна, вусик(-ка).,

Антеридиальньїй —антеридійний.

Антеридий —антерйдій(-ія).

Антерозоид —антерозбїд(-да).

Антибиоз , апійЬіозіз—антибібза.

Антиноагулин —антикоаґулїн(-ну).

•Антилопа, АпШора—антильбпа.

Антимеротропизм , апіітегоідорізтиз—
антимеротропізм(-му).

Антимерьі —антимбри.

Антиоральньїй (полюс, апііогаїів)—ан--
тиорйльний, протиротовйй.

• Антиперистальтика, апіірегів1;аШса—
—антиперистальтика.

4

Антиперистальтическ ий—Аскарида

Антиперистальтическнй , апіірегізіаШ-
еиз—аі-ітиперистальтйчний.

' Антисептика, апіізерілса—антисептика,
відзарйзнення.

Антисептический ( вещество , апіізеріл-
сиз) —■ антисептичний, відзараз-
ний.

Антитело ( противотело , апЬісогриз)—
протитїло.

• Антитоксин , апШохіпит—антитоксйн
(-ну).

Антифагин ( аггрессин )—антифагін(-ну).
Антифермент —антифермбнт(-ту).
Антолиз —антоліза; роз’єднання частйн
квітки.

Антоциан —антоціян(-ну).

Антракотерий , АпГЬгасоГІїегіит—антра-
котбрій(-ія).

Антропоид —антропбїд(-да).
Антропология , апііігороІо£іа—антропо¬
логія; наука про людйну.

- Антропометрія, апїйгоротеігіа—антро¬

пометрія, людомїряння.

Антропоморф , апіЬгоротогріїиз—антро-
помбрф(-фа).

Антропоморфізм , апіЬгоротогрЬізтиз
. —антропоморфізм (-му), людуватість
(-ости).

Антропоморфний, апОігоротогрЬиз —
антропомбрфний, людуватий.
Антропотомия, апіЬгороіютіа — антро-
потомія, людорбзтин(-ну).

Анхитерий, АпсЬаіЬегіит — анхітбрій
(-ія).

• Анютиньї глазки, УІОІа ІТІС0І0Г—бр&ТКИ
трибйрві.

- Аорта, аогіа—абрта.

Аортальний, аогіісиз—абртовий.
Апатичний, араШсиз—апатйчний, бай¬
дужий.

Апатия , араШа—апйтія, байдужість
(-жости).

Апельсин, Сіігиз аигапііит—помаран¬
ча.

Апельсинний —помаранчевий.
Апикальньїй (верхуиіечньїй, арісаііз)—•
апікальний, вершковйй.

Апланогамета, ар1апо§атеіа — аплано-
гамбта.

Апноз, арпое — йлное; відсутність дй-
хання.

Апогамия, аро^атіа — апогймія.
Апозома, арозоша — апозбма; середбве
залучення клітини.

Апонарпньїй ( гинецей )—апок&рпний, не-
зрбслий.

Апоневроз, аропеигозіз — апоневрбза,
рбзтяг(-гу).

Апоневротический , аропеигоілсиз—апо-
невротйчний.

Апорогамия —апорог&мія.

Апоспория —апоспбрія;пост&ння перед-
рбсткабез утвбрення спбри.

Апотеций — апотбцій(-ія); орган пло-
дування.

Апотоксин —апотоксйн(-ну).

Апофиза, ароріїузіз—апофіза.

А п охр о м ат —апохромат(-та).

Аппарат, аррагаіиз—апар4т(-ту).

• Аппендикс, аррепсііх—додаток(-ка).
Аппетит, арреШив—апетйт(-ту); охота

до їжі.

•Аппозиция ( наслоение , аррозіііо)—апо-
зйція, нашарув&ння.

Аптерии, аріегіае — аптбрії, безпе¬
рий и.

Аптихи, аріусіїае — аптихи; затулки в
амонітів.

Ара, Ага- 1 —ара.

Драбин —арабін(-ну).

Арабиноза —арабінбза.

Аралиевьіе , Агаїіасеае — прочитанувйті.
Арахнология , агасЬпо1о§іа — арахнолбт
гія; наука про павуків.

• Арбуз, Сіігиііиз уи1§агіз—кавуіт(-на),
Арбузньїй —кавунбвий.

Арбутин —арбутйн(-ну).

Аргинин-—аргінін(-ну).

• Ареал, агеаі — аре&л(-лу), ббшир(-ру).
Ареалология , агеаіоіо^іа—ареалолбгія;

наука про ббшири пошйрення.

■ Аржанец, РЬІеит— жйтниця.
Аристотелев фонарь —Аристбтелів ЛІХ-
тар(-ря); жувальний апарйт морськйх
їжаків.

Аритмия , агйуіЬтіа—-аритмія.
Арктический, агсіісиз—арктичний, пів-
нічнополярний.

Арника, Агпіса—скусівнйк(-кй), арніка.

> Аройнин, Агит—кліщинбць(-нця).
Аромат—ароміїт(-ту), п&хощі.

• Ароматический , аготаїісиз—ароматйч-

ний, запашнйй.

Аронниковьіе , Агасеае—кліщинцюваті.
Арренотония , аггепоіюкіа—аренотокія;

партеногенеза, що дай самців.
Арроурут —• ароврут(-ту), марантовий
крохмйль(-лю).

Артериальньїй , агі.егіа1із—артерїйний.
Артериола ( артерийка , агіегіоіа)—ар-
тбрійка.

Артерия, агіегіа—артбрія.

Артефант, агі.еІасі.нз—артефакт(-ту).
Артроспора —артроспбра.

Архегониатньїй ( растение )—архегоніят-
ний; із зміною двох поколінь.
Архегоний — архегбній(-нія); жінбчий
орган , розмнбження мохів і пйпо-
ротів.

> Археоптерикс , АгсЬеоріегух—археопте-
рикс(-кса), первоптах(-ха).

Археспорий —археспбрій(-рія).
Архибластический (алецитальньїй) —ар-

хібластйчний.

Архитектоника (живого вещества, аг-
сЬііесїюпіса)—архітектбніка.
Архзстетизм , агсйаезі.еіівтиз—архесте-
тйзм(-му).

Асептина^асбнтика.

Асептический — асептйчний, незараз-

нйй.

Асимметричньїй ( азигоморфний , азуш-
теігісиз)—асиметрйчний, неспівмір-
ний.

• Асимметрия, азуїшпеїгіа — асиметрія,

неспівмїрність(-ности).

• Аск (сумка )—аск (&ску), мішечок(-чка).
‘Аскарида, Азсагіз—глйста.

Аскомицетьі—Баклажан

5

Аскомицетьі (сумчатьіе гриби) —аско-
міцбти, мішбчкові грибй.

Асйон —йскон(-на).

Аскоспора —аскоспбра.

Асоматофитьі —асоматофіти.

Аспарагин —аспараґін(-ну).

Аспарагиновьій ( кислота ) — аспараїі-
новий.

' Аспермин , азрегтіа—аспермія, безна-
сіння.

Аспирационньїй , азрігапз — аспірацій-
ний.

Аспирация, азрігаіло—аспірйція.

Ассимилировать —асимілювати, засвбіо-
вати.

• Ассимиляция , аззітіїаііо—асимілйція,
засвбєшія.

Ассоциация ( растений , аззоііаііо)—
асоціація, об’єднання,

•> Астеничесний , азіііепісиз—астенічний,
квблий.

Астения, азійепіа—астенія, квблість
(-лости).

Аотер ( стадия , азіег)—зірка.

Астериск —астбриск(-ка); зірчастий ото¬
літ.

Астигматизм, азі,і§гпаІізтиз — астигма-
тйзм(-му),

’Астра., Азіег—гбйстра, айстра.

Астрагал , Азіга^аіиз—астрагал(-лу).

Астросфера, азігозрЬаега—астросфера.

'Астроцит, азігосуі—астроцйт(-та), про-
менйста клітйна.

Асфиксия ( задуиіение , азрЬухіа) — асфі¬
ксія.

Асцидия, Азсісііа—асцйдія.

Атавизм, аіауізтиз—атавізм(-му).

Атавистический —атавістйчний.

Атаисия , аіахіа— атаксія, рбзлад(-ду)
руху.

Атактический , аіасіїсиз— атактичний,
недоладний.

Атипичньїй , аіурісиз—нетиповий.

Атипия —нетипбвість(-вости).

• Атлант, аііаз, аМапіиз—атлант (-та), ко-
бйлка.

Атлантозавр , АШІапіозаигиа—атланто-
збвр(-ра).

Атолл —атбл(-ла).

Баба —баба.

Бабка ( кость) —‘бйбка.

Бабочка ( мотьілек, Ьеріс1ор1;егоп)—ме-
тблик(-ка);

6. дневньїе, Юіигпа—метблики денні,
деннйці;

б. ночньїе, Иосіиобва—метблики ніч¬
ні, нощйці;

б. сумеречньїе, Сгеризсиїагіа — метб¬
лики вечірні, вечбрники.

Багровьій — багрбвий, багряний, пур¬
пур бвий.

Багульник болотньїй, Бесіит раїизіге—•
багнб.

Бадьян, Бісіатпиз—ясенець(-нця).

Атолловьій— атбловий.

Атонический, аїопісиз—атонічний, без

н&прягу.

'Атония, аіопіа—атонія; втр&та м’яснб-
вого нйпрягу.

’ Атриовентрикулярньїй , аІгіоуепЬгісиІа-
гіз—перед сердошлуночкбвий.
Атропин, аігоріпит—атропін(-ну).
Атропньїй ( семяпочка )—атрбпний, про¬
стий.

Атрофированньїй , аІгорЬісив—атрофб-

ваний, занйклий.

Атрофироваться —атрофуватися, зани-

кбти.

Атрофия, аігорЬіа—атрофія, заник(-ку).
Аттракционньїй {сфера)— атракційний,
прнтяжнйй.

Ауксанометр —авксанбметр(-ра), росто-
мір(-ра).

Ауксоспора, аиховрога—авксоспбра.
Афазия , арЬазіа—афазія, безмовність
(-ноети).

Афотический {область) —афотичний, не-
освітлений.

Афферентньїй {волокно) — афербнтний,
приноснйй.

Ахиллово сухошилие, іепйо АсМИіз—
Ахілів(-вого) сухожйлок(-лка).
Ахроматин, асЬгоіпаїіп—ахроматйн(-ну).
Ахроматиновий —ахроматйновий.
Ахроматический {веретено) —ахроматйч-
ний.

- Ацефалия , асерЬаІіа—акефалія, безго-

лбвість(-вости).

- Ацидофильньїй {оксифильньїй) —• ацидо¬

фільний, кислотолюбний.
Ацинлический {цветок) —ациклічний.
Азренхима —аеренхіма.

Азроб, АегоЬ—аербб(-ба).

Азротаксис, аегоіахіз—аеротйкса; орі¬
єнтування на кйсень.

Азротропизм, аегоігорізшиз — аеротро-
пізм(-му).

Азрофил —аерофіл(-ла), повітролюб(-ба).
Азрофоб {аназроб, аегорЬоЬ)—аерофбб
(-ба).

Азрофобия, аегорЬоЬіа—аерофобія, по-
вітребодння.

Азрозпителий —аероепітблій(-лія).

5

Бадяга, Зропдіїїа—бодяга.’ 1
Базальний, Ьазаііз—базйльний/
Базидиальньїй , Ьазійіаіів—базидійний.
Базидий —базидія, підставка.

Базилик, Осітиш Вазіїісиш—васйльки.
Базилярньїй , Ьазіїагіз—огновнйй.
Базипетальний {лист) —базипетальний;

що нарост&є свобю оснбвою.
Базофильньїй , Ьазорйііив—базофїльний,
основоДюбний.

Байбак, Магтоїа ЬоЬас—бабйк(-ка). .
Бак л ажа н —баклажан(-ца);

б. красний, помидор, Ьусорегзісит
езсиїепїит — баклажан червбний,
помідбр(-ра);

6

Баклан—Белокурнй

б. енний, Зоїапшп Меіопдепа—бакла¬
жан синій.

Баклан, РЬаІасгосогах—бакл4н(-на).

Бактериальньїй ( препарат , Ьасіегіаіів)—
бактерійний.

Бактериоз, Ьасіегіозів—бактерібза; по¬
шесні хворбби в рослйн від бактбрій.

Бактериолиз, Ьасіегіоіувіз—бактеріоліза.

Бактериолизин, — бактеріолізйн(-ну);
розчйнник бактбрій.

Бантериологически й , Ьасіегіо1о§ісив —
бактеріологічний.

Бактериология, Ьасіегіоіодіа—бактеріо-
лбгія; наука про бактерії.

Бактериопурпурин — бактеріопурпурйн

(-ну).

Бактеріофаг, ЬаСііегіорЬа^из—бактеріо-
фаг(-га); клітйна, що поїдйє бактбрії.

Бактерицидний ( вещество )—бактерицид¬
ний; що вбив4е бактбрії.

Бактерия, Васіегішп—бактбрія.

Бактероид—бактербїд(-да).

Балобан, Раїсо сігегпщ—балабан(-на).

Бапьін—балйк(-к4).

Бал ьзам—бальзйм(-му).

Бальзамин садовьій, Ітраііепз Ваїза-
тіпа—бальзаміни садбва.

Бальзаминовьіе, Ваїзатіпасеае—баль-
замінувйті.

Бальзамирование, Ьаіватаїіо—бальза-
мувАння.-

Бальзамировать—бальзамувати.

Бальзами чесний —бальзамічний.

Бамбук, ВатЬиза—бамбук(-ка).

Банан, Миза—банйн(-на).

Банановьіе, Мизасеае—банану в4ті.

Банка (сосуд )—б4нка, слоїк (-ка); (уст¬
ричная) —жбир(жбйру).

Баобаб, Асіапзопіа сііцііаїа — баоб4б
(-ба).

Барабан ( гортани , іушрапит)—бара-
б4н(-на).

Барабанний, Іутрапісиз—барабанний.

Баран, Оуіз агіез—бар4н(-н4).

Бараний—бар4нячий;

б. язик, Опозта есйіоісіез—громовйк
(-к4) звичайний.

Баранчики, Ргітиіа оШсіпаїіз—первб-
цвіт(-та) ліковйй.

Барбарис, ВегЬегіз уиі^агіз—байбарйс
(-су).

Барбарисовий—байбарйсовий.

Барбуля, МиІІиз—барб^ля.

Барвинок, Уіпса—барвїнок(-нку);
б. малий, V. шіпог — барвінок хре¬
щатий.

Барс, Ьеорагсіиз ипсіа—барс(-са).

Барсук, Меіез теїез—борс^к(-к4).

Бархатистий, уеіиііпив—оксамнтув4тий.

Бархати ьій—оксамйтний.

Бархатцьі, Та§еі;ев егесіиз—повнякй;
Т. раїиіиз—чорнобрйвці.

Бастард, Ьазіапї—баст4рд(-да), мїша-
нець(-нця).

Бастардирование—бастардув4ння.

Батибий, ВаІЬуЬіиз—батйбій(-ію).

Батлачик, Аіоресигиз—кйтник(-ка).

Батометр—батбметр(-ра).

Бахромки (труби, їітЬгіа)—торочкй.

Бахромчатьій, іітЬгіаІпз—торочкув4тий_
Бацилла, Васіїїиз—бацйля.
Бациллоноситель —бацильоносій.
Бациллярньїй , ЬасіПагіз—бацилярний.
Башмачки , Сургіресііиш—черевйчки(-ів)-.
Бег —біг (бігу).

Бегать —бігати.

Бегающее (животное, сигзогіиз)—бігун
(-н4).

Бегемот, Нірророі,атиз атрІнЬїиз—гі-
попот4м(-ма).

Бегония, Ве§опіа—беґбнія.

Бедерньїй, їетогаїіз—стегновйй.
Бедренец, Рітріпеїіа—бедрйнець(-нця)..
Бедро, іетиг—стегнб.

Безбел ковьій— безбілкбвий.

Безбровьій —без бр бвий.

Б е з вкус и е —нбсмак(-ку).

Безвкусньїй —несм4чний.

Безволие, аЬиІіа—безвілля.

Безволосий, саіуив—безволбсий.
Безвредность, іппосепііа—нешкідність.
(-ностн).

Безвредньїй , іппосепз—нешкідний.
Беаглазьш , апорМаІтив—безбкий.
Безгнилостньїй , азеріісиз—негнильнйй..
Безголовьій , асерйаіив—безголбвнй.
Бездетность, йеїесіцз іпіапіигп—бездіт-
ність(-ности).

Єездеятельньїй— бездіяльний , "нечйнний
Бездьіханньїй —бездушний, неживйй.
Безжизненньїй —безжйвний.

Беззамковьій —беззамкбвий.
Єеззащитньїй— беззахйсний.

Беззубка, Апосіопіа — жабурнйця;
Беззубий— беззубий.

Безлепестньїй , ареїаіив — безпелюсткб-

ВИЙ.

Безлистньїй —безлйстий.

Безмозгий —безмбзкий.

Безмякотньїй (волокно) —безм’якушбвий.
Безногий, аройив—безнбгий.

Безостньїй, авріповив — безостюкбвий,.
неостйстий.

Безраковинньїй —безчерепйшковий.
Безрогий —безрбгий, гнутий.
Без-ьядерньїй, єписіеаіив—без’йдрий.
Без-ьязьічньїй, еііпдщів—без’язйкий.
Безьіменньїй , іппотіпаіив—безімбнний..
Бекас, Оаіііпадо §а11іпадо—барйнчик-
кректун(-ка-на), бек4с(-са).

Белемнит— чбртів п4лець(-льця).

Белена, Нуовсуатив—блекот4.
Белесоватьі й— бі лйстий .

Беличий —білячий.

Белка, Зсіигив—білка, вивірка.
Белковин а —бі лковйна.

Белковьій (тело) —білковйй;

б. оболочка, всіега — склбра, тверд4
оболбна бчна.

Белладонна, Ангора Веііайоппа—беля-

дбна.

Белобрюхий —білочербвий, ПІДЛ4СИЙ.
Беловатьій, аІЬійив—білув4тий.

Белозор , Рагпаввіа—білозір(-вбру).
Белок, аІЬишіп—білбк(-лк4).
Белокрьшьник, Саііа раїивігів—образкй^
Белокудренник, Ваііоіа—м’йто*шик(-ка).
Белокурьій —білйвий.

Белорнбица—Бирючина

7

Белорьібица, 8іепос1из ІеисісЬіЬуз — бі¬
луха.

Белоус, Нагбиз — мичка.

Белохвост, Наїіаеіов аІЬісіїїа — орЄл-сі-
рувйтень(-рла-тня).

Белочньїй ( оболонка , а1Ьи§іпеиз)—білу¬
ватий.

Белуга, Беїріїіпоріегиз Іеисаз — білібга.

Бельїй, аІЬиз — білий.

Бел я н на ( бельїй мухомор, Адагісиз рго-
сегиз)—мухомбр(-ра) білий; (мотилек,
Ріегіз)—білйн(-нй).

Бентос, ЬепіЬоз — -бентос(-су).

Береговой, іііогаііз—береговйй.

-Береза, Веіиіа—бербза.

Березовик ( абабок, Воіеіиз зсаЬег) — бйб-
ка, пїдбербзник(-ка).

Березовьш — бербзовий; (-вьіе, Веіиіа-
сеае)—березувйті.

Беременеть, забеременеть— вагітніти, за¬
вагітніти.

Беременная, §гауі(іа — вагітна.

Беременность, ^гауісіііаз — вагітність
(-ности).

Бересклет, Еуопутиз — бруслйна.

Берест (илим, ІЛтиз сатрезігіз, и. §1а-
Ьга)—ббрест(-та).

Берлога— ЛІГВО.

Берцо (берцовая кость, ііЬіа)—гомілка.

Беседковая птица, РШопогЬупсЬиз Ьо-
Іозегісеиз — курінник(-ка), єдвйбна
птйця.

Бескилевой, асагіпаіив —• безкилбвий;
(-вьіе , Каііііае)—безкилбві.

Бескишечньїй — безкишкбвий; (-ньіе,
Асоеіа)—безкишківці.

Бескогтевьій— безпйзурий.

Бескостньїй, апоззеиз—безкбстий.

Бескровньїй— безкровний.

Беснрьільїй, аріегив — безкрйлий; (-ьіе,
Ітрепїіез)—безкрйлі.

Беспальїй, айасіуіиз — безпйлий.

Бесплодие , зіегіїііаз — неплідність(-но-
сти), яловість(-вост'и).

Бесплодньїй, зіегіїіз — неплідний, йло-
вий.

Беспозвоночньїй, ауегіеЬгаІіз — безхре-
ббтний; (-ньіе, ЕуегіеЬгаіа) — безхре¬
бетні.

Бесполостньїй— бе зпо рожнйнн ий.

Беспольїй , азехиаііз—безстйтій.

Беспоследовьій , аріасепіаііз— безпбслі-
довий, безложиськбвий.

Бессемянньїй— безнасінний.

Бессемянодольньїй— безпрозябцйвий.

Бессилеть— занепадйти на силах, зне-
сйлюватися,-

Бессилие-— беЗСЙЛЛЯ.

Бессильньїй— -безсйлий.

Бессифонньїй , азіріюпіаіиз—безсифбн-
ний; (-ньіе, Азіріюпіаіа) — безсифо-
някй.

Бесскелетньїй— безкістякбвий.

Бессмертники, ХегапіЬетит—безсмбр-
тки(-ток).

Бєссознательньїй—несвідбмий; ( обмороч -
ньій) —непритбмний.

Бесстебельньїй —безстбблий.

Бессяжковьій —безвусиковий.

Беотрахейньїй —безтрахбйний.

Бесформенньїй, атогрЬиз — безфбрмний.

Бесхвостьій, есаисіаіиз, апигиз — безхвб-

СТИЙ.

Бесхлорофильньїй (клетка) — безхлоро¬
фільний.

Бесцветковьій —безквіткбвий.

Бесцветньїй, асЬготаіозіз —• безбйрвий;

безкблірний.

Бесчел юстньій , ацпаіЬіз -— безщблбпий.

Бесчерепньїй —безчербпний; (-нме, Лега¬
та)—безчербпні.

Бесчерешковьій (лист) —сидячий.

Бесчувственньїй —нечутлйвий, нечутбн-
ний.

Бесчувствие —нечутлйвість(-востй).

Бесщетинковьій —безщетйнковий.

Бесщупальцевьі й —безмадкбвий.

Бешенство , ЬуйгорЬоЬіа—сказ(-зу).

Бешеньїй —скажений.

Бивень —бийк(-ка).

Бигамия —бігймія, двожбнетво.

Бигамньїй (вид, Ьідатиз) — бігймний; з
правдйвим статбвим поколінням із
самців та самйць.

Биззарии —бізйрії; мішанці від прищеп¬
лення у помарйнчевих.

Бизон , Візоп атегісапиз—бізбн(-на).

Билатеральньїй , Ьііаіегаїіз—білятерйль-
ний, двобічний.

Биливердин, Ьіііуегйівит —• білівердйн
(-ну), жовчовй зелень.

Билирубин, ЬііігиЬівит—білірубін(-ну),
ЖОВЧОВЙ червінь.

Билицианин , Ьііісуапіпиш—біліціянін
(-ну), ЖОВЧОВЙ синь.

Бинарньїй —бінйрний,подвійний.

Бинокулярньїй , Ьіпосиїагіз—бінокуляр¬
ний.

Биобласт, ЬіоЬІаві—біоблйст(-та).

Биогенез, Ьіо^епезіз—біогенйза. ^

Бисгенетический , Ьіо^епеіісиз—біогене-

ТЙЧНИЙ.

Биогеографический —біогеографічний.

Биогеография , Ьіо8ЄО§гарЬіа—біогео¬

графія.

Биолог —біблог(-га).

БиологичееЬий , Ьіоіо^ісиз—біологічний.

Биология, Ьіоіо§іа—біологія; наука про
життя.

Биомагнетизм, Ьіота£ПЄіізти8, та§пе-
іізтиз апітаїіз — біомагнетйзм(-му),
тварйнний магнетйзм(-му).

Биометрика, Ьіотеігіа—біомбтрика.

Биог.іетричесний , Ьіотеігісиз — біомет-
рйчний.

Биометрия (биометрика, Ьіотеігіа) —

біометрія.

Бионеханизм , Ьіотесіїапівтиз—біомеха-
нїзм(-му); механістйчна наука про
життя.

Биофор—біофбр(-ра); носій життя.

Биохиїлия, Ьіосіїетіа—біохймія.

Биоценоз—біоценбза.

Бипиннария, Віріппагіа — біпінарія; дво-
плйвчаста личйнка морської зірки.

Биполярньїй (клетка, Ьіроіагіз)—біпо¬
лярний, двополюсний.

Бирючина, Іл^изігит — бирючина.

8

Бисквитообразннй—Брахидактилия

Биснвитообразньїй —бісквітувАтий.

Биссонооиьій —бісусонбсний.

Биесус, Ьуззив—бісус(-са).

Биться (о сердце, пульсе )— бйтися.

Еифуркация, ІліигсаїАо — біфуркація,
вилкув4ння.

Еиченосцьі, К1а§е1 Іаіа—джгуткївці.

Благородньїй (организм, поЬіїів)—благо-
рбдний.

Благуша ( колпак , Адагісиз сотаіиз)—
товк4ч(-ч4).

Бластема —бластбма.

Бластодерма, ЬІазІОііегтат—бластодерма.

Бластомер —бластомЄр(-ра).

Бластомикоз —бластомікбза.

Бластомицетьі— бластоміцети, дріжджі.

Бластопор , Ьіаяіорогия—бластопбр(-ра);
первісний рот.

Бластоцель, Ьіазіосоеіит — бластоцбль
(-ля); порожнйна блАстулі.

Бластула ( блаетосфера , Ьіазідіїа)—бла-
стуля.

Бледнеть, побпеднеть — бліднути, зблід¬
нути.

Бледность , раїїог—блідість(-дости).

Бледньїй, раШсіиз—блідйй.

Блекл ьій —збляклий.

Блекнуть, поблекнуть— блякнути, збляк¬
нути.

Блестящий, пШеїиз—-блискучий.

Блефаропласт , ЬІерЬагорІазі;—блефаро-
плАст(-та).

Близнецьі , зеніеПі—близнйта.

Близорукий, туориз—короткозбрий.

Бл изору кость , туоріа—короткозбрість
(-рости).

Блок, ІгосЬІеа— : бльок(-ка).

Блоковидньїй , Ігосйіеагіз—бльокуватий.

Блоха, Риіех—блохА;

6. водяная, ЮарЬпіа — водоблїшка;
6. земляная , НаШса—стрйбка;
блохи, АрЬапірі;ега—блбхи.

Блошка —блішка.

Блошница, Риіісагіа—блошнйця.

Бпуждающий —мандрівний; (нерв, уадиз)
—блуднйй.

Боб, Іе^итеп—стручбк(-чкй); Уісіа
РаЬа—біб (бббу).

Бобовидньїй —бобувАтиЙ.

Бобовник, Атудбаїиз (Ргитіз) папа—
бобчук(-кА).

Бобовьій —боббвий; (-вьіе, мотильновьіе,
Ьецчтїпояае)—стручкбві.

Бобр, Сазіог—бобЄр(-бра).

Бобровьій —бобрбвий;

б. жглище —зерем’йн(-на);
б. струя— бобрбве тбчиво;
б. убежище —жЄрев(-ва).

Богомол, Мапілз геїідіоза—богомільний
(-ка).

Богородская травка ( чабрец , ТЬуишв) —
чебрбць(-реціб).

Бодливьій (о животпом) — битлйвий;
(ость) —битнйй.

Бодяк (укр.,осот, Сігзішп)—осбт(-бту).

Божья коровка, Соссіпеїіа—сбнечко.

Бок, Іаіиз—бік(ббку).

Боналовидньїй (клетка) — келіхуватий.

Бокал (глазной)— кЄліх(-ха).

Боковой, Іаііегаїіз—бічнйй;
б. линия —бічнйця.

Боконервньїе, Атрйіпеига — двобічно-
нбрвні.

Бокоплав, Оаттагиз — бокоплАв(-ва).

Бокоход, ТЬотізиз УіаГісиз—баболіт-
ник(-ка).

БолевоЙ, йоіогозиз—больовйй.

Болезненность, тогЬійіІаз — хвороблй-
вість(-вости). ,

Болезненньїй , тогЬозиз—хворобливий;.
(ощущение) —бблізний.

Болезнетворньїй , раїо^епив—хворобо-
твбрний.

Болезнь, шогЬиз—хворбба,

Болеть, заболеть —хворіти, захворіти..

Болиголов , Сопіит—болйголов(-ва).

Бопотник, СаІІіігісЬе—вирйнниця.

Болотньїй , раїизігів—боябтяний.

Болото —болбто.

Боль, а!§іа—біль (болю).

Больной —хвбрий.

Большеберцовьій, ііЬіаІіз—велико гоміл-
кбвий.

Большеглазьій , тасгорМЬаІтісив— ока¬
тий.

Бол ьшєголовьій , тасгосерЬаІиз—голо-
вАтий, великоголбвий.

Большеногий, тасгоройив— ногйтий, ве-
ликонбгий.

Большой , та@пиз — велйкий; та.|ог—
більший.

Бомбардир , ВгасЬіпиз— гармАш(-шА).

Бор (лес)—бір (ббру); (раст., Міііит)—
просйнка.

Борец, Асопіідіт—тбя.

Боровик (бельїй гриб, Воіеіив ейиіів) —
білий гриб(-ба).

Боровой —боровйй.

Борода, ЬагЬа—бород4; (гриб, Сіауа-
гіа)—п4лочня(-ні).

Бородавка, уеггиса—борбдавка.

Бородавник, Ьатрзапа- — пр4зелень(-ні).

Бородавчатьій ,уеггисовив-бород4вчастий..

Бородатьій, ЬагЬаіив—бород4тий.

Бородка (пера, гатив)—гілка.

Борозда, виІсив—борозн4.

Бороздка —борозЄнка.

Бороздчатьій —борознйстий.

Борщевик, Негасіеит—борщівнйк(-к4)..

Борьба—борОТьбА.

Ботаник —ботАнік(-ка).

Ботаника, Ьоіапіса—ботйніка; на^ка
про рослйни.

Ботанический —ботанічний.

Ботик, Аг§опаіШг агдо—веслйник.

Ботридий , Ьоігуйіипі—ботрйдій(-дія).

Бочкообразньїй , соагсі.аі,ив; йоііагів—
бочкув4тий.

Боярьішнив, Мевріїив—глід (глбду).

Боярьішница, Арогіа сгаіае§і—білАн
(-н4) жилкув4тий.

Бражник, 8рШпх, БеіІерЬПа—сфінкс
(-са); Зтегіпіііиз—козирАк(-к4).

Бранхиозавр , ВгапсЬіоваигив—бранхіо-
з4вр(-ра).

Брат —брат(-та).

Брахидактилия , ЬгасЬуйасіуІіа—брахі-
дактилїя, куцоп4лість(-лости).

Брахиолярия—Вариация

9

Брахиолярия; ЬгасЬіоІагіа — брахіолй-
рія; трипй. росткова личйнка морськбї
зірки.

Брахйцефалия, ЬгасйусерЬаІіа—брахіке¬
фалія, короткоголбвість(-вости).

Брачньїй ( период )—парувальний.

Бриология, Ьгуоіо^іа—бріолбгія; на^ка

• промохй.

Бровник, Негшіпіит—гермінія.

Бровь, зирегсіїіит—бровй.

Бродильньїй ( грибок ) — шумувальний,
шумівнйй.

Бродить—шумувати.

Бродньїй (нога) — броднйй.

Бродячий —мандрівний.

Брожение.їеипепїаїло—шумування, фер-
ментйція.

Броненосец, Пазур из—панцерник(-ка).

Бронзовка, Сеіопіа—олбнка.

Бронх, ЬгопсЬиз—бронх(-ха), дйшка.

Бронхиальньїй , Ьгопсйіаііз—бронховйй,
дишковйй-

Бронхиоля, ЬгопсЬіоІиз—бронхібля.

Брусника, Уассіпіиш УШв ісіаеа—бру-
снйця.

Брусничний —бруснйчний; (-ньіе, Уас-
сіпіасеае)—брусницюваті,

Брьіжжеечньїй, тезепіегісиз — отбчин-
ний.

Брьіжжейка, тезепіегіит — отбчнна, отб-
ка.

Брьізгальце , 8рігаси1ит—пбрскавка.

Бркжва, Вгаззіса Иариз уаг. езсиїепїа —
бруква.

Брюхо, уеШег—чбрєво.

Брюхоногие, Оазілоросіа'— черевонбги,
(ед. ч.) —черевоніг(-нбга).

Брюхоперий— черевопбрий.

Брюхоресничньїй— -черевовійчйстий.

Брюшина, регИопаеит—очербвина.

Брюшко, аЬйотеп — черевцб.

Брюшной, аЬйотіпаІіз, уепілаїіз—черев-
нйй.

Бугорковий , ІшЬегсиІагів—горбкбвий.

Бугорок, ІиЬегсиїит—горббк(-бк4).

Бугорчатьій , НіЬегсиІозив—горбкуватий.

Бугристость , іиЬегозНаз—горбкув&тість
(-тости).

Бугристий , ІиЬегозиз—горбкув4тий,гор-
б&стий.

Будра, Оіесіюта—розхіднйк(-кй).
Бузина , ВатЬисиз—бузинй;

б. красная, 8. гасетоза—бузина чер-

вбна;

б. травяная,8. ЕЬиІиз—бузинб,йлова;
б. черная, 8. підга — бузинй чбрна.
Бузинник —бузнйк(-к&).

Бузинньїй —бузинбвий.

Буйвол .Виїїеіиз ЬиЬаІиз—буйвол(-вола)..
Бук, Ра§из-—бук (бука).

Букашка— кузька.

Бунашник черньїй, Лазіопе топіаиа—•

агалйк-травй.

Буковий —буковий; (-виє, Ра§асеае)—
букув&ті.

Булавка (онтомологич. )—прйшпилька.
Булавница (борода, Сіауагіа)—пйлочня
(-ні).

Булавовидний, сіауаідіз—булавуватий.
Булавоусьіе, Сіауісогпіа, КЬораІосега—
булавовусі.

Булавчатьій , сіауаіиз—булйвистий.

Буп ан ьі й —буланий.

Бульон (мясной) —-бульйбн(-ну).

Буран, Веіа—бурйк(-ка).

Бурачка, Аіувзцт—борбдавник(-ка).
Бурачник, Вогга^о—огірбчник(-ка).
Бурачниковьіе , Вогга^іпасеае—шерстко-
листі.

Буревестник, Риіііпиз—буровісник(-ка).
Бурий, їивсиз—б^рий.

Бурьяньї (группа)— бур’янгі.

Бутень, СЬаегорЬуІІит — моркв’янйк
(-к4).

Бутерлак, РерИз—щбрбик(-ка).

Бутон —п^п’янок(-нка).

Бьгк, Воз—бик (бикй);

б. домашний, В. Іаигиз — бик(-к4)>
свійський;

б. первобьітньїй, В. ргіші§епіиз—тур
(т^ра);

бьїки , Воуісіае—бикуваті.
Бьістроростущий —скорорбслий, росто-
витий.

Бьістрьій , ргошріиз—бистрий, прудкйй..

(Бйстрі бчі. Прудкі ноги).

Б ьіт— пббут(-ту) .

Бьічок —бичбк(-чкй); ОоЬіиз— бичбк
(-КЙ). „

Вагинальний (влагалигцньїй, уа§ша1із)—
ваїінйльний, піхвбвий.

Вазодилятатор , уазосШаііаІог—жилопо-
шйрник(-ка), нерв(-ва) жилопошйр-
ний.

Вазононстриктор , уазосопзігісіог—жило-
стискач (-ча).нерв(-ва) жилостискнгій.

Вазомотор, уазотоїог—вазомотбр(-ра),
жилорушій(-ій).

Вазомоторний (сосудодвигательньїй, уа-
вотоіогіиз)—вазомоторбвий, жило-
руховйй.

Байда, ІзаИз—синйльник(-ка).

Вакуоля, уасиоіа—вакубля.

Валериана (маун, Уаіегіапа) — овер’ян

(-ну).

Валериановьій , уаіегіаииз—овер’яновий..
Валик, уаііит—валбк(-лкй).
Валлиснерия, Уаііівпегіа—валіснбрія.
Вальдшнеп, 8со1орах гизіісоїа—слуква,.
вйлюшень.

Вампир, Уатругиз—вампір(-ра).
Ванесса, Уапезза—сонцевйк(-ка).
Ванилин —ванілін(-ну).

Ваниль, Уаиіііа—ванїля.

Ванильньїй —ванільний.

Валити, Сєгуиз сапасіепзіз—вапіті, ка¬
надський блень (бленя).

Варакушка, Ішзсіпіа зуесіса—синьо-
шййка.

Вариационньїй —варіаційний.

Вариация, уагіаНо—варіація, відміна^

10

Вариетет—Взгляд

Вариетет, уагіеіаз—варієтбт(-ту), від-
мінок(-нка).

Варикозность , уагісозііаз—варикбзність
(-ности).

Варикозньїй (утолщение, уагіеовив)—ва-
рикбзний, чоткувйтий.

• Василек, Сепіаигеа—волбшка;

в. голубом, С. басеа—наголбватки;
в. шероховатьій , С. 8саЬіоза—труслйн
(-ну).

Василистник, ТЬаіісітит—рутвиця.

Васкулеза —вабкульбза.

Васиулезньїй , уазсиїовіз—васкульбзний.

Васкуляризация, уазсиіагізаііо—васку-
ляризйція, кровопостачйння.

Вата, §овзуршт—вбта.

Ватньїй (о сборах )—вйтяний.

Вахта, Мепуапіііез—бобівнйк(-ка).

Вая —вйя.

Введение , іттіззіо—завбдення, впро¬
вадження.

Вводной (сифон) —увіднйй. [(-ку).

Вдавление , ітргеззіо—втйснення, втйск

Вдавленньїй , ітргеззиз—втйснутий.

Вдох, іпзрігаііо—вдих(-ху).

Вдьіхание , іпзрігаііо—вдихйння.

Вегетативньїй (орган, уе^еШіуиз)—ве-
ґетатйвний.

Вегетационньїй (период, Уе§еіаІіопа1із)
—веґетаційний.

Веерница, .Аіисііа—пірнйчка.

Веерокрьшьіе, Зігерзіріега—віялокрйлі.

Веерообразньїй— ВІЯЛуВЙТИЙ.

Везинулезньїй (пузьірчатий, уезісиїо-
зиз)—пухирч&стий.

Вези кулярн ьі й, уезісиїагіз—пухирцбвий.

• Вейник, Саіатадгояііз—очеретнйк(-кй);

в. наземний, с. Ері^еіоз—КунЙЧНИК
(-ка).

Вейсманнизм —вайсманнїзм(-му).

Вено, раїреЬга—повіка.

Велигер, уе1і§ег—вбліґер(-ра), вітрй-
лець(-льця).

Велингтония, 8(^иоіа§і§апіеа—велінґ-
тбнія.

Величина естественная —прирбдні рбз-
міри.

Велум (парус, уеіит)—вітрйльце; (у
медуз) —пр атгорець(-р ця).

Вельвичия , ‘^еІУ'ЦзсЬіа—вельвічія.

Вена, уепа—вбна.

Венец, согопа—вінбць(-нця).

Венечник, АпМегісит—вїхалка.

Венечньїй, согопагіиз—вінцбвий.

Веничник, Ьерісііит гибегаГе—вонйчка.

Венозньїй, уепозиз—вбнний.

Вентральньїй, уепігаїіз — вентральний,
черевнйй.

Векчин, согоііа—вінбчок(-чка); (агеоіа)
—вінЄць(-нцй).

Вербейник , ЬузітасЬіа—вербозілля.

Вербена, УегЬепа—верббна.

Вербеновьіе, Уегбепасеае—вербенуваті.

• Верблюд, Сатеїиз—верблюд(-да).

Верблюдка, Согізрегтит—верблйдка.

Верблюжий —верблюжий.

Верболоз (чернотаа, 8а1іх реиіашїга)—
верболіз(-дбзу).

Вереница—ключ (-чй).

. Вереск, СаІІина, Егіса—вбрес(-су).

Вереоко в ьіе , Егісасеае—вересувйті.

Веретеница, Ап§иіз—пйдалиця, вере¬
тільниця.

Веретенник, Бітова—грйцик(-ка).

Веретено —веретбно.

Веретеновидний, веретенообразньїй

(клетка, Гизііогтіз)—веретенуватий.

Вероника, Уегопіса—вербніка.

Вертеж (болезнь овечья) —мотйлйця, ко-
ловйтиця.

Вертел, ГгосЬапІег—бвороть(-ті).

Вертикальний, уегїісаііз — вертикаль¬
ний, сторчовйй, простовйсний.

Вертишейка, бупх іоїциНІа—крутйго-
лов(-ва), крутиголбвка.

Вертлуг, ггосЬапіег—бвороть(-ті); (о на-
секомих) —кульшівка.

Вертлужньїй , ігосЬапіегісиз—оворотб-
вий; (впадина, асеїаЬиІшп)—кульшо¬
ві влогбвина, пйнівка.

Вертолиот, Аройегиз—листозвій(-ія).

Вертячка, Єгугіпиз—вбртик(-ка).

Верхнечепюстньїй, тахіПагіз—верхньо¬
щелепний.

Верхний, зирегіог—вбрхній,горішній.

Верховна, Ьеисазріиз сіеііпеаіиз—вів-

сйнка.

Верхоцветник двойной, бісЬазіит—рбз-
вилень(-льня), дих4зій(-ія).

Верхушечньїй, арісаііз—верщковйй.

Верхушка, арех—вершбк(-шкб).

Вес, ропйиз—вагі.

Веоелка, РЬаІІив ітрийісиз—вонібча ве-
сблка.

Весенний, уегпиз, уегпаїіз—веснйнйй.

Весло (мотьиіькового вєнчика, аіа)—
крильцб.

Веслоногий , зіе^апоробив—веслонбгий;
в. раки, Соророба—веслякй.

Веснушки, ерЬеІібез—весняний, ласто¬
виння.

Веснущатьій —веснянкуватий, ластувй-
тий.

Ветвистоусьіе (раки, СІабосега)—блош-
ківці водяні.

Ветвистьій , гатозиз—‘Г іллястий.

Ветвпение —галуження.

Ветвь, гашиз — гілка.
Ветвящийся.гатіїгісапз—розгалужений

Ветер —вітер(-тру).

Ветка, гатиз—гілка, (соб.) —гілля.

Єеточка, гашиїиз — гілрчка, галузочка.

Ветреница (анемона, Апетопе)—ане-
мбна, сой (сбну).

Ветроцветньїй (анемофильний) —анемо-
фїльний, вітрозапйльний.

Вех, Сісігіа — віха.

Вечнозеленьїй —всезелбний.

Вещество, зиЬзІапІіа—речовині;
в. красящее —барвнйк(-кі).

Взаимодействие —взаємодіяння, взаемо-
чйн(-ну).

Взаимоот ношення —взабмини.

Взаимопомощь —взаємопбміч(-мочі).

Взвешивать,взвесить— віяшти, ЗВІЖИТИ.

Взгляд —пбгляд(-ду). ~

Вздох—Внучатньїй

11

Вз до х—зі дхйцня.

Вздрагивание—здриг&ння.

Вздуваться, ведуться—здиматися, зду¬
тися.

Вздутие, іпПаііо—здим(-му), нйдим(-му).
Вздутьій, іпііаіиз— здутий, надутий.

Вздьіхать, вздохнуть—зідхйти, зідхн^-
К ти.

Взлет—зліт (злбту).

Взмах—пбмах(-ху).

Взор (зрение, аресіиз)—зір (збру).
Взросльїй—дОрбслий.

Взяток—узйток(-тку).

Вибракулярия, уіЬгасиїагіа—вібракуля-
рія; відпихбчка в моховйтки.
Вибрація, уіЬгаІіо—вібрація, дрижйння.
Вибрион, уіЬгіо—вібрібн(-на).
Вибрировать ( дрожать ) — вібрув&ти,
у> дриж&ти, тремтіти.

Виверра, Уіуегга—вівбра.

Вивисекция (живосечение , уіуізесМо)—
вівісбкція.

Вигонь, Ьата уісипіа—віґбнь(-ні).

Вид ( внешний,) —вйгляд(-ду); ( таксоно -
мический, вресіез)—вид (вйду).

Видовой ( признак , вресіаііз)—видовйй.
Видоизменение,уагіеІа8—відмінок(-нка).
Видоизменяемость, ігапзїогтаіло—змін¬
ні сть(-ности).

Видообразеванне— вИДОТВбрення.
Видообразовательньїй— видотвбрний.
Викаризм , уісапвтив — вікарйзм(-му).
Викарирующий (вид, уісагіив) — викарій-
Р ний, застійний.

Викарньїй , уісагіив—вікбрний, заступ-
ний.

Виктория, Уісіогіа ге§іа—віктбрія.
Вилка (у птиц, їигсиїа)—вилка.
Вллообразньїй , йісіюіютиз—вилкувйтий,
розсбхуватий.

Виннокаменньїй (кислота, іагіагісиз)
винникбвий.

Винньїй ( кислота )—вйнний.

Виноград, Уіііз—виноград(-ду).
Виноградньїй —виноградний.
Виноградовьіе , Уііасеае—виноградува-
ті.

Винтообразньїй, зрігаїіз — ґвинтувйтий.
Вирулин —вірулін(-ну).

Виекоза— -віскбза.

Виокозиглетр— віскозйметр(-тра).

Вискоид —віскбїд(-ду).

Вислокрьілка , К,арїіі<ііа—верблюдка.
Висок, іетрив—висбк(-скй).

Височньій, Іетрогаїів—висковий.

В и с це рал ь н ьі й (скеле т ,уі зсегаїі в) в ісце-
рйльний, нутрощевий.

Висцин- —вісцйн(-ну); слиз зозулинцю-
вйтих рослин.

Витализм, уііаіізтив — віталізм(-му).
Виталист —віталіст(-та).

Витаписти чесни й —віталістичний.
Витапьньїй, уііаііз—вітальний, життьо-

вйй. . , . .

Витамин, уііатшиш—вітамін(-ну).
Витсллин , уііеІПпиіп-—вітелїн(-ну),жов-
. тковііна. . ,, , .

Вителофаг, уіі,е11орЬа§—вітелофаг(-га).
Бить гнезда —мостйти гнізда.

Витье гнезд— мостіння гнізд.

Витютень, СоІишЬа раїитЬиз — прйпу-
тень(-тня).

Вихревой (строение) — вихровйй.

Вишенник— вишнйк(-к4); (гриб, А§агі-
сив ргипиіив)— підвишень(-шня).

Вишнєвьій (клей) —вишнбвий.

Вишня, Ргипив сегавиз — вйшня; РЬу-
ваіів А1кекеп§і—мохунка.

Включенис— включення, залучення: (те-
лб) —вкрйллина, вклйчина.

Вколачиваниг — вганяння, заганйння.

Вкрапление— вкрйплина.

Вкує, о-цвіиз — -смак(-ку).

Внусовой, ^ивїаііуив — смаковйй.

Влага, іиігаог — волога.

Влагалище, уадіпа — піхва.

Влагапищньїй , уа§іпа1ів — піхвовий;
(с влагалищем) —піхвйстий.

Влажность , ііитійііаз— волбгість(-ости),
в ільгі сть(-гости).

Влажньїй (камера, іштійиз) — волбгий.

Власоед , ТгісЬосіесіев—волосяк(-ка).

Влечение, віітиіив — пбтяг(-гу), пбваб
(-бу).

Влияниє— вплив(-ву).

Вместилище, гесеріасиїит — вмісти¬
ще.

Вместимость, сарасіїав — місткість
(-ости).

Внедренив, іпішзивсеріло — втискйння,
заглйблення, всйлення.

Внеклеточньїй (пищеварение, ехігасеїіи»

• Іагів)—позаклітйнний.

Внеплодник, ехосагріит — оббплодень
(-Дня).

Внепорошицевьіе, Есіоргосіа — позавід-
хідникбві.

Внешний, ехіегпиз — збвніщній, звбр-
хній.

Внезглбриснальньїй , ехігаетЬгіопаІів—■
позазародкбвий.

Внук, -на—-опук(-ка), онука.

Внутренний, ііАегпиз — середбвий, ун^-
трішнііі; (сало) —нутрянйй.

Внутренности , вріапсЬпа, уівсега—нут-
рощі(-щів).

Внутренностньїй — путрощбвий, нутро-
вйнний.

В н ут ре н н ост ь— сер бдина, нутр бвина.

Внутрибрющньгй , іпігааМотіпаІів —
середочеревнйй.

Внутривенньїй , іпігауеповив — середо-
венннй.

Внутривидовой , іпітавресіаіів — середо-

видовйй.

Внутриклеточньїй (пищеварение, іпіга-
сеііиіагів)—середо клітйнний.

Внутриплацентарньїй , іпігаріасепіаіів—•
середо ложиськбвий, середопослідб-

вий.

Внутриплодкик, епйосагріит — середб-
плодень(-дня).

В нутр и пороши цеє ьіе, Епіюрго'сїа — сере-
довідхідникбві.

Внутрисосудистьій , іпігауавсиїагіз —
середожйльний, інтраваскулярний.

Внутритканевьій — середотканйнний.

Внучатньїй (о клетке) —онука.*

12

Внушать—Воробейни к

Внушать, внушить —навів4ти, навіяти.
Внушеиие, з觧езІіо—навіяння; ( про¬
цесе )—навіювання.

Вобла, КиШиз гиїііиз сазрісйз—вобла.
Вогнуто-вьіпукльїй — угнуто-опУклий.
Вогнутость, ехсауаїло-угнутість (-тости).
Вогнутьій, ехсауаіиз—угнутий.

Вода, а^иа—вод4;
в. дождевая —вод4 дощов4, дощівка;
в, кпючевая —вод4 джербльна, дже¬
релянка.

Водноболотньїй ( растение ) — водянобо-
лбтяний.

Всдмьій (Культура, Ьуйгаіиз)—вбдянпй.
Водоирас, Нусігосіїагів—жабурнйк (-к4).
Водонрасовьіе , Нуйгосіїагіїасеае .■— жа¬
бу рникув4ті.

Водолюб (жук, Нуйгоиз)—водян(-на);

(раст., Нусігосоіуіе)-щмтолйсннк(-ка).
Бодолюбивьій , ІгуйгорШІиз—водолюбний.
Водомерка, Нубготеїга—водомірна.
Водоносньїй (ткань, ІіуйгорЬогиз)— во¬
довмісний, водоносний.

Водопой —водопій(-пою), В0Д0ПЇЙЛ0.
Водопровод (мозга, а^иаес1ис^из)—водо-
провід(-вбду).'

Водопроницаемость — ВОДОПрОХІДНІСТЬ

(-ности).

Водородобантерии —воднебактбрії.
Водоросль, А1§а—вбдорість(-ростн);
в. багряньів, Юіойоріїусеае—водоро¬
сті червбні;

в. бурьіе, РйаІорЬусеае — водорості
бу 4 рі;

в. диатомовьш, Біаіюторіїусеае — вб-
дорості-двійч4тки;

в. зеленню, СЬІогорйусеае—водорості
зелбні;

в. синезеленьїе, СуапорЬусеае—водо¬
рості синьозелені, вбдорості-роз-
дрібнякй;

в. сцеплянки, Сопіи^а^ае—вбдорості-
зчіплянки.

Водосбор, Адиі1е§іа—брлики.
Водосвинкп , НубгосЬоегиз саруЬага-—
водоевйнка.

Водоснабжзние —водопостач4ния.
Водянистосте —вбдявість(-вости).
Водянистьій , ариовиз—вбдявий.
Водяной (организм, адиаілсиз)— водяний.
Возбудимость— збудливість(-вости).
Возбудимьій— збудливий.

Возбудитель —збудник(-ка).
Возбудительньїй , возбуждающий —збуд¬
ний.

Возбуждать, возбудить — збуджувати,
збудйти.

Возбуждение, етоііо—збудження.
Возврат, ге§геззіо—поворбт(-ту), реґрб-
сія.

’Возвратньїй, ге^геззиз—поворбтн :й, зво-
рбтний.

Возвьішение, етіпепМа—підвйщення.
Воззьішениость, рготіпепііа —• ві ступ
(-ПУ).

Воздельївание —плекання,викбхування.
Воздух, аег—повітря.

Воздухо н осн ьі й , рпеишаїісиз—повітря -

НИЙ.

Воздушньїй (корень) — повітряний.

Возмужалость , риЬепаз—змужнілість

(-лости).

Возмужальїй —змужнілий.

Возмужать, риЬезееге, абоїезсеге — змуж¬
ніти.

Возникновение— пост4Ння, вйникнення.

Возобковление— віднбвлення.

Бо зобно вл єни ьій— відновлений.

Возобновлять, возобновить —відновля¬
ти, відновйти.

Возраст —вік (віку).

Возрастньїй —віковий.

Возрсждение , ге§епегаі,іо—відрбдження;
гез'бі'ЬиІ.іо—віднбвлення.

Еоин ( муравей )—вояк(-к4).

Вой —виття.

Волдьірник , СисиЬаІнз—дУтень(-тня).

Золевой —-вольовйй.

Вслк, Сапіз Іириз—вовк(-ка).

Волкистьій , ипсіиіаіиз— хвилястий.

Волнушка ( Ьасі,агіа їогтіпоза вбвнянка

Воловим, Апсішза—воловйк(-к4).

Волсдушка, Виріеигит — ласк4вець
(-вця).

Волокнина, їіЬгіиит — волокнйк(-к4)„
фібрйн(-ну). , . , Ч

Волок НИСТОСТЬ—ВОЛОКНЯСТІСТЬ(-ТОСТИ).

Волоннистьій , ІіЬгозиз— волокнястий.

Волокно, ііЬга—волокнб.

Волокнообразньїй , їіЬгоісІеив—волокну-
в4тий.

Волоконце, ІіЬгіІІа—волокбице.

Волос, рііит—вблос(-са); (соб.)—волбсся..

Волосатим, Сіогсііиз адиаіісив ■—вблоо
(-са).

Волосатость, роїуігїсіїіа — волос4тість
(-тости).

Волосатьій, рііозиз — волос4тий.

Волосики ( летучек )—волбссячко.

Волосинка— волосйнка.

Вслосистьій ( семена, лист) — волоси¬
стий.

Волоснец, Еіутиз—колосняк(-к4).

Вслосной , саріїіагіз—капілйрний; воло-
скув4тий; (чжо касается волоса )—во-
лосовйй.

Волосок —волосбк(-ск4); ЛгісЬота — во-
лоейнка.

Волосообразньїй —волосувйтий.

Волосяной (покров, рііагіз)—волосянйй.

Волчий, Іиріпиз — вовчий;

ь. пасть, гісідіз Іиріпиз—вбвча п4ща„

Волчник, Баріте—вбвче лйко.

Волютин —волютйн (-ну).

Волютнновьій (спорогенний', зерно ) во-
лютйновий.

Воля, уоіипіаз—вбля.

Вонючий, їоеШиз—вошбчий; (емрад-
ньій) —смердючий.

Вонючка, МерЬіііз — вонібчка; (жук,
В Іар з)—емер д(-да).

Воображение —уява.

Вор пальмовьій, Віг§и Іаіго—поночій
(-чій) кокбсовий.

Ворвань —тран(-ну).

Воробей, Раззег—гороббць(-бдй).

Воробейник, ЬШіозрегтит — гороббй-
ник(-ка).*

' Воробьиньїй—Внделение

13

Воробьиньїй, раззегіпиз — гороб’ячий;

(-ньіе, Раззегез)—горобчакй.

Ворон, Согуиз согах—крук (крука).
Ворона, Согуиз согпіх ої согопе—ворбна,
ґ4ва.

Воронвц, Асіаеа—чернбць(-рціб).
Вороний —ворбнячий, ґбв’ячий;

в. глаз, Рагіз—ворбняче бко.
Боронила, Ешреїгит—водянка.
Воронка, іпїижііЬиІиіп—лійка.
Воронкообразньїй, іпіипсЩшШогтіз —
лійкуватий.

Вороков (я йцо, крило) —крукбвий.
Вороной— воронйй.

Вороньї.Согуійае—крукув4ті,воронув4ті.
Ворота, рогіа—ворота.

Воротниковьій ( мозг )—комірцбвий.
Воротничковьій ( биченосец )—цомірцбвий.
Воротньїй, рогїаііз—ворбтяний.
Ворсинка, уіііиз—ворсйна.

Ворсинчатьій ( оболонка )—ворсянйії.
Ворскстьій {лист, уіііозиз)— волохйтий.
Ворсяииа , Бірзасиз—черс4к(-к4).
Ворсянковью, Бірзасеае—черсакувйті.
Ворчать (о собаке )—гарч4ти; (о котке) —
мурчати, воркот4ти.

Воск, сега—віск (вбску). [в4тий.

Восковидньїй , сегоібеиз, сегаідгз—воеку-
Восксвица ( клюва )—восковйця.
Восковой, сегеиз— восковий.

Воспитанио —вихов4ння.
Восприимчивость, 8ЄП8ІЬі1іі,аз—сприіі-
нйтливість(-вости) (на що).
Восгіриймчивьій, зепзіЬіІіз—сприйнятли¬
вий.

Всспри никать ,-нять —сприйм4ти, сприй¬
няти.

Восприятие, регсерііо — сприйняття;

{процесе) —сприйм4ння.
Вослроизведенке , гергойиоьіо —ВІДТВб-
рення.

Воспроизводительньїй , гергобисЬІУиз—
відтворний.

Восстановление , гезїііиііо—віднбвлен-
ня; {процесе) —відновляння.
Восстановлять ,-внть —відновляти, від-
новйти.

Восходящий —догірний, відзбмний.
Восьмилучевой —восьмипромінний.
Всшерия, Уаисйегіа—вошерія.

Вошь, Рейісиїиз—вбша, (соб.)—нужа;
в. головная, Р. сарШз—вбща голо-
в’ян4;

в. куриная, Мепороп раІШит—вбша
коряча;

в. донная, Ребісиїиз риЬіз—вбша лс-
бикбва;

в. платяиая, Р. уезілтепіі — вбша
одбжна;

в. травяная, тля, Арйіз—попілйця.
Впадина, сауеа—запйдина.

Впальїй, сопсауиз—зап4лий.
ВпечатлитЕльностьЛтргеззіЬіШаз—враз-
лйвість(-вости).

Впечатлительньїй , ітрегеззіЬіІіз — враз-
лйвий.

Влитьівание, аЬзогрііб—вбирання.
Впитьізать ,-тать , г ся —вбирйти, увібр4-
ти,-ся.

Зпрьіснивание , іпіесііо—впбрскування.

Впрьіскивать ,-нуть, ІП,)ІСЄГЄ — впбрску-
вати, впбрснути.

Впрьіснутьш—впбрснутий.

Врастать, врасти—врост4ти, вростй.

Вращательньїй {сустаз, гоіаілуиз)—обер-
тнйй, обертйльиий.

Вращение, уегзіо—оберт4ння.

В р е д, поха—шкбда.

Зр едител ь—шкіднйк(-к4).

Вредньїй {влияние, посеиз)—шкіднйй.

Єрегленньїй, іетрогаїіз—тимчасовий.

Врсжденньїй, соп§епіі,из — прирбдже-
ний, прирбдний, родймий.

Вросший, іппаішз—врбслий.

Всасьівание, ітЬіЬШо—всис4ння.

Всасьівательньїй— ВСИСНЙЙ.

Всасьівать, всосать—всисати, увіссати,
всмбктувати, всмокт4ти.

Всасьівать ,-ся {впитьівать,-ся) —вбирй¬
ти,-ся.

Еаасьівающий—всисний.

Всеядное {животи.) —всеїд(-да).

Вскрьівать,-крьіть, іпзесаге—розтиийти,
розтяти, розрізувати, розрізати.

Вснрьітие {трупа, зесііо)—рбзтин(-ну).

Вскрьітьій—розтятий, розрізаний.

Вспученньїй—обдутий.

Вспучивамие, теіеогузтиз — обдиман¬
ня.

Вставочньїй {отдел желез) —вставний.

Встречаемость {вида) —знахідність (-но-
сти), стрів4льність(-ости).

Всходить, взойти—схбдити, зійтй.

Всходьі— схбди; {кустистие) — вруна,
р^на.

Всхошесть—схбжість(-жости), зіхбжість
(-жости).

Вторичнспокровньїй — ВТОришіОПОКрбв-
ний.

Вторичнополовой—вторинностатбвий.

Вторичньїй, зесипйагіиз—вторйнний.

Вто росте пенньїй {признак)— другоряд¬
ний.

Вуалвхвост—вуалехвіст(-хвбста).

Вход, асШшз—вхід (вхбду).

Вшивость, рейісиїозіз—вошивість (-ве¬
сти).

В ш и в ьі й—во шйвий.

Вьібрасьівать {семена) —викидйти, вйки-
нути.

Вьібрасьівающий {проток) —викидний.

Вьіводковьій {сумка) —розрбдний; {пти-
ца, писШіщиз)—внводбвий.

Вьіводной {проток) —вивідний.

В ьіводак—вйвід(-воду).

Вьігкб, сигуаіига—вйгин(-ну).

Бьігибание—вигин4ння.

Вьігнивать, еь, гнить— вигнивйти, ВЙГНИ-
ти.

Вьігнутость, сопуехііаз—вйгнутість (-то¬
сти).

Вьігонка ( растений ) —вйгін(-гону), ви¬
ганяння.

Вьігонять {листья )— вигбнити, виганя¬
ти, вйгнати.

Вьідающийся, етіпепз—вйсталий.

Еьіделенме, ехегеііо—виділення;
в-в секрета—відхід(-бду).

14

Внделительннй—Гальванотаксис

Вьіделительньїй (орган) —видільнйй.

Вьіделять ,-ся —виділити,-ся; (о секрете )
—відхбдити.

Вьідох—вйдих(-ху).

Вьідра, Ьиіга—вйдра, виднйха.

Вьідьіхание, ехзрігаіло—видих&ння.

Вьідьіхательньїй , ехзрігаіогіиз— видиш-
нйй.

Вьідьіхать,-дохнуть— видихати, вйдих-

ВьіемкаДпсівига—вййма,вйкот(-ту)[нути.

Вьіемчатьій (лист) —вйщерблений.

Вьіжи ванне —вижив&ння.

Вьїкармли ванне —вигодовування.

Вьїкармливать,-кормить— годувйти, вй-
годувати.

Вьїкидьіш , аЬогіив—вйкидень(-дня).

Вьїкормленньї й —вйгодув аний.

Вьілет —виліт (вйлету).

Вьілупить ,-ся—вйлупити,-ся.

Вьімерзание —вимерзання.

Вьімерший —вймерлий.

Вьімирание —вимирйння.

Вьімирать ,-реть —вимирати, вймерти.

Вьімя, шатша—вйм’я.

Вьіносливость —витривйлість(-лости).

В ьі ладанне —випад&иня.

Вьіпадающий (оболонка) —випаднйй.

Вьіпадение, ргоіарзиз—вйпад(-ду).

Вьіпаривание , еуарогаііо — випарюван¬
ня.

Вьіпаривать ,-рить —випарювати, вйпа-
рити.

Вьіпот , ехзиііаіиш—вйпіт(-поту).

Вьшотевание , ехзийаїіо — випотіван-
ня.

Вьіпотрошить —вйтельбушити, вйбрати
кишкй.

Вьіпрямление, ехіепзіо — виправляння;
(спини) —випрбстування.

Вьтрямлять.-мить —виправляти, вйпра-
вити; випрбстувати, вйпростати.

Вьіпукло-вогнутьій —опукло-угнутий.

Вьіпуклость , сопуехііаз—опуклість(-лс,-
сти).

Вьіпукльїй, сопуєхиз— опуклий.

Вьшь большая (бухало, Во'Ьа'игиз зїеііа-
гіз)—бугйй(-гая) водянйй;
в. малая, волчск, ІхоЬгусЬиз тіпи-
■Ьиз—бугайчик(-ка).

Вьтячивание—ВИПИИ&ННЯ.

Вьіпячивать,-тить,-ся—ВИПИН&ТИ, ВЙИ-
нути,-ся.

Вьірастать ,-расти— виростйти, зростати,
вйрости.

Еьіращиван не— вирбщування, ВИКбху-
вання.

Вьіращивать,-стить—вирбщувати, ВЙрО-

стити, викбхувати, вйкохати.

Вьірез (листа, ехсівіо) —вйріз(-зу).
Вьірезка, іпсізига—вйрізка.

Вьірезуб, НиШиз ігівіі—вйріз(-різа), ви-

розуб(-ба).

Вьіродившнйся—звироднілий
Вьіродок, йе^епегаїиз—вйродок(-дка).
Вьірождаемость—виродлйвість(-вости)’
Вьірождаться ,-даться—вирбджуватися,

виродитися.

Вьірождающийся—вироднйй.
Вьірождение—вирбдження.

В ЬІ р о ст—вйр і ст(-р о ету).

В ьі сас ьі ват ь, - сат ь—висмбктувати, ВЙ-

смоктати.

Вьісиживание—вилуплювання.

Вьісиживательньїй —ВИСИДНЙЙ.
Вьіскакивать (из плода) —вискакувати.
Вьісморканньїй—вйсяканий.

Вьісокий—висбкий.

Вьісокоорганизованньїй—-ВИСОКООргаНІ-

збваний.

Вьіступающий, ргошіпепз — виступнйй.
Вьісший (органиам) —вйщий.

Вьісьшаться , вьісьіпаться—ВИСИПАТИСЯ,

вйсипатися.

Бьісьіхание, ХЄГОЗІ8—ВИСИХ&ННЯ.

Вьітекание—витікйння.

Вьітекать, вьітечь, еШиеге— витікйти,
вйтекти.

Вьіть—вити.

Вьітягивать ,-нуть ,-ся—витяг4ти,-ся, вй-
тягти.-ся.

Вьітяжка, ехігасїит—вйтяжка,екстр4кт
(-ту).

Вьіхаркивать, вьіхаркать,—внх&ркува-

ти, вихаркати.

Вьіход, ехііиз—вйхід(-ходу).

Вьіхухоль, Бевтапа тозсЬаіа—хохуля
Вьщветание—вицвітання.

Вьїцветший—ВЙЦВІЛИЙ.

Вьюн, Мів^ішшз—•в’юн(в’юнй).
Вьюнковьіе, Сопуоіуиіасеае—берізкувй-
ті.

Вьюнон, Сопуоіуиіиз—берізка.
Вьющийся (растение) —виткйй.

Вяжечка, ТиггШз—пУжийк(-к4).
Вяжущий—зв’язний.

Вяз, ІЛгпиз ребипсиїаіа—в’яз(-зу);

в. шероховатьій, И. топЬапа—Ільма.
Вязель, Согопіііа—горбшок(-шку).
Вязкий—липкйй, беручкйй; (о коллои-
дах, уізсозиз)—грузькйй.

Вязовьіе, ІЛтасеае—в’язув&ті.

Вяльїй, Іогрійиз— в’ялий,-^

г

Габитус, ЬаЬііиз—габітус(-су); загаль¬
ний вйгляд і поведінка.

Гага, Нотаіегіа тоїіззіта—пухівка.
Гагара, СоїутЬиз—кожара.

Гагачий (пух) —пухів’йчий.

Гадьі—г4ди;

г. гольїе-— г4ди гблі, земновбдні;
г. чешуйчатьіе — г4ди лускйті, пла-
зунй.

Гадюка, Уірега—гадібка.

Г адючий —гадючий;

г. лук, Мизсагі—гадібча цибулька.
Газель, Оагеїіа—ґазбля.

Г азообмен —газообміна.

Г алактоза —галяктбза.

Гал на, Соїоеиз топесіиіа—г4лка.

Галл —ґал(-ла).

Г аллов ьій —ґ4ловий.

Галофит —галофіт(-та), солонолібб(-ба).
Г альваїчотаксис —гальванот4кса.

Гальванотропизм—Гетеродонтньїй

15

Гальванотропизм — гальванотропіам
(-му).

Гамета— гамбта; клітйна статева.

Гаметический ( корреляция )—гаметйчний.

Ганглий, §апо'Иоп — ганглій(-ія), в^абл

(-зл4).

Ганглиозньїй, дал§1іо8Із — гаиглїйнкй.

Ганоидньїе, Сгапоісіеі — ганбїди.

Ганоидньїй (чешуя) — ганбїдний.

Галлоидньїй ( число хромозом) —гаплбїд-
ний; числб хромозбм у статбвих клі-
тйнах після редакції хроматйну.

Гаплостемонньїй ( цветок )— гаплостембн-
ний; з однйм колом пиляків.

Гаптотропизм— гаптотропізм(-му); зги-
н4ння на подразнення дбтиком.

Гармония ( ложньїй шов )—гармбнія, по¬
зірне шво.

Гаршнеп, Ьупшосгуріез даіііпиіа — г4р-
шнеп(-па), баранчик(-ка) малйй.

Гастеромицет ьі, Сга8і,еготусеі;Є8—гасте¬
роміцети, пухирчакй.

Г астрея— гастрбя.

Гастроваскулярньїй ( система )—гастро-
васкулярний,

Гаструла, ^авігиіа — гбструля.

Гаттина (пебрцна)—гатйна.

Гаустория, Ьаизіюгіит — гавстбрія; прй-
сисок чужоїдної рослйни.

Гваяковоє дерево, С-иа^асит оЯісіпаІе
—ґваякове дбрево.

Г ваякол— ґваякбл(-лу).

Гвоздика, Біаггіішз — -гвоздйки;
г. бородатая, Б. ЬагЬаІиз—каштбнчи-
ки(-ків).

Гвоздичний — гвоздйковий; (-ньіе, Са-
гуорЬуІІасеае)—гвоздикув4ті.

Геккон, Оеско — гекбн(-на).

Г ексоза— гексбза.

Г ектокотиль— гектокбтиль(-ля); стате¬
вий мацбк у головонбгів.

Гелиантин— геліянтйн(-ну).

Гелиозин ( гелиантин )— геліозйн(-ну).

Гелиотаксис— геліотйкса.

Гелиотроп, НеІіаЬгоріит — геліотроп
(-па).

Г ел иотроп изм —геліотропізм(-му).

Гелиотропичньїй— геліотропічний.

Гелиофипьньїй — геліофільний, сонце¬
любний.

Гелиофобньїй— геліофббний, сонцеббяз-
кий.

Гелофит— гелофіт(-та); рослйна з ни--
зйнних боліт.

Гельминтология , ЬеїтіпіЬоІодіа—гель-
мінтолбгія; на^ка про чбрви.

Гемальньїй (канал) — гембльний, хво-
стовйй.

Гематин— гематйн(-ну).

Гематобласт ( зритробласт ) — гемато-

• бл4ст(-та); недійшлийчервонокрівець.

Гематоген, Ьаета1ю§;епит — гематогбн
(-ну), кровотвбрник(-ка).

Гематогенньїй , гематогбнний, крово¬
творний.

Гематоидин— гематоїдйн(-ну).

Гематоксилин— гематоксилін(-ну). 1

Гемикриптофитьі— гемікриптофіти; ро¬
слйни з брунькйми на землі.

Гемиметаболический ( насекомое ) — гемі-
метаболїчний; з половйнним пере-
твбренням.

Гемин, йаетіпит—гемін(-ну).

Г емицеппюлоза— геміцелюльбза,півкліт-

ковйна.

Гемициклический ( цветок )—геміцикліч-
ний, півколовйй.

Геммула, §етти1а—гбмуля.

Гемоглобин , Ьаето£ІоЬіпит—гемогло-
бін(-ну).

Г емоглобиновьій , Ьаето^ІоЬіпісиз—ге-
моглобїновий.

Гемоглобинометр — гемоглобінбметр
(-тра).

Гемолимфатический (і/зел,Ьаето1утрЬа-
іісиз)—гемолімфатйчний, кровопасо-
кбвий.

Ге м опараз ит —гемопаразйт(-та); кров ’я-
нйй чужоїд.

Геморрагия —геморагія; крововйплив у
тканйни.

Гемофилия, ЬаеторШИа — гемофілія;
кровотбчність врбджена. і®» .

Гемохромоген —гемохромогбн(-ну).

Гемоцианин —гемоціянін(-ну).

Ген —ген(-на).

Генеалогический (метод) —генеалогічний.

Генеалогия, §епеа1о§іа—генеалбгія, ро-
довід(-вбду).

Г енепистаз —генепіст4за.

Генеративньій (клетка) —ґенератйвний.

Генерация, цепегаііа—ґенерйція, по¬
коління.

Г енетика —генбтика.

Генетический —генетйчний.

Гениталии (половне органи, §;епі1;а1іа)—
геніт4лії.

Ген итал ьн ьій —генітйльний.

Генотип —генотйп(-пу).

Генотипичн ьій —генотипбвий.

Георгина, Байііа—жоржина.

Геотропизм —геотропізм(-му).

Геотропичесний (движение) —геотропіч¬
ний.

Гераниевьіе, Оегапіасеае — журавцю-
ваті.

Герань, Оегапшт—журавець(-вця).

Г ербаризация —гербаризувйння.

Г ербаризировать— -гербаризувЙТИ.

Гербарий —герб4рій(-рія), зільнйк(-ка).

Гермафродит, ЬегтарЬтосИІліз — герма-
фродйт(-та).

Гермафродитизм, ЬегтарЬгогїШвтиз —
гермафродитйзм(-му).

Гермафродитньїй —гермафродйтний.

Герпетология — герпетолбгія; на^ка

про г4ди.

Гетереция (разнодомность) —гетербція;
явище зміни живйльців у чужоїдів.

Г етерогамета —гетерогамета.

Гетерогамия —гетерогамія; різностйтість
у квітбк.

Г етерогенезис —гетерогенбза.

Гетерогония —гетерогонія.

Гетеродонтизм —гетеродонтйзм(-му), різ-
нозубість(-бости).

Гетеродонтньїй —тетеродбнтний, різно-

з^бий.

16

Г етерозигота—Гифа

Г етерозигота —-гетерозигота.

Гетерозиготность — гетерозигбтність
(-ности).

Гетерозиготи ьій—гетерозигбтний.

Г етерокарпия—гетерокарпія.

Гетеропизин —гетеролізйн(-ну); речови-
н4, що розчиняє клітйни тварин іншо¬
го рбду.

Гетеромерньїй —гетеромбрний,різночлбн-
ний; (о цветке) —різночислбвий.

Г етероморфоз —гетероморфози.

Гетеростилия —гетеростилія,різностовп-
ч4стість(-тости).

Г етеротрофия —гетеротрофія.

Гетеротрофньїй ( растение )—гетеротрбф-
ний; що потребує готбвих поживнйх
речовйн.

Гетерофипия — гетерофілія, різнолй-
-стість(-тости).

Гетерохромозома —гетерохромозбма.

Гетерохрония—гетерохронія.

Гетероцериический —гетероцбркний.

Гофиреи, Серіїугеі—цілякй; (ед. ч .)—
ціляк(-к4).

Гиалиновьій (хрящ) —гіяліновий, склй-
стий.

Гиалоплазма —гіялоплйзма.

Гиацинт , НуасіпМшз—гіяцйнт(-та).

Гиббон, ІІуІоЬаГез—гіббн(-на).

Гибиск, НіЬізсиз—гібіск (-ку).

Гибкий, ПехіЬіІіз—гнучкйй, "гинкйй.

Гибность , ЇІехіЬіІіїав—гнучкість(-кости).

Гибрид, ЬуЬгійа—гібрйд(-да), мішанець
(-нця).

Гибридатавизм —гібридатавізм(-му);яви-
ща атавізму в мішанців.

Г ибридизация— ГІбридиз4цІЯ.

Гибридология — гібридолбгія; наука
про мішанці.

Гигаитизм , йщапіізпшз—гігаитйзм(-му).

Гигантский ( клетка )—велетбнський.

Гигроскопичность — гігроскопічність
(-ности).

Гигрофильньїй ( растение ) — гігрофіль¬
ний, вологолюбний.

Гигрофит—гігрофїт(-та); 'рослина вог-
кйх місць.

Г идатида —гідатйда.

Гидатода —гідатбда, прбдих(-ху) водя-
нйй.

Гидра, Нуйга—гідра.

Гидробиопогия —• гідробіолбгія; наука

, про життя водй.

Гидрогель —гідрогбль(-гбля).

Г идрозоль —гідрозбль(-збля).

Гидроидньїй —гідроїдний.

Гидролиз —гідроліза.

Гидротаксис — гідротйкса; пересування
в напрямі до і від водй.

Гидротропизм —гідротропізм(-му); орі¬
єнтування на вбду.

Гидрофит —гідрофіт(-та), водяна рослй-
на.

Гиена, Нуаепа—гібна.

Гимен, Іхутеп—гімбн(-на), перетинка

дівбча.

Гимениальньїй, ііутевіаііз—гіменіяль-
ний.

Гимений—гімбній(-тя). . -

Гинандроморфизм — гінандроморфізм
(-му); звбрхній гермафродитйзм.

Гиненомастия— гінекомастія; надрбзви-
ток молбчних залоз у самців.

Гииефорньїй ( наследование ) — гінефбр-
ний; обмежений ст4ттю (спадкув4ння
недуг).

Г инецей —гінецей(-ея).

Гинно, Огіпк^о ЬііоЬа — ґінко,

Г инофор— гінофбр(-ра).

Гиоид— гібїд(-да); нйжній відділок гібїд-
ної зябрової дугй у риб.

Гиоидньїй (дуга) —гібїдиий.

Гиомандибулярньїй (хрящ) —гіомандибу-
лярний.

Гипербрахицефалил — . гіпербрахікефа-
лія, надкороткоголбвість(-вости).

Гипердактилия —гіпердактилія; н4дмір
п4льців.

Гипердолихоцефалия — гіпердоліхоке-
фалія, наддовгоголбвість(-вости).

Гипермастия— -гіпермастїя, надмір мо¬
лбчних з4лоз.

Гиперметамарфоз— гіперметаморфбза.

Гиперплазия, Ьурегріазіа — гіперпла¬
зія; збільшення тканйни збільшенням
числ4 клітин.

Гиперсвкреция , Ііурегзесгеїіо — гіперсе-
крбція; збільшена секрбція.

Гипертелия— гіпертелія; н4дмір пипбк
без з4лоз.

Гипертрихоз — гіпертркхбза; надмірна
волос4тість.

Гипертрофический , ЬурегЬгорЬіеив —гі¬
пертрофічний, вйбуялий.

Гипертрофия , Ьурегігоріїіа — гіпертро¬
фія.

Гиперзстезия — • гіперестезія, надчутлй-
вість(-вости).

Гипноз, Ьурпозіз—гіпнбза.

Гипнотизировать — гіпнотизувйти.

Г и п оге мал ь(з нтодерма) —-гіпобл4ст(-та).

Гипогемальньїй (нерви, окончание) —гі-
погем4льтшй.

Гиподерма— гіподбрма.

Гипоксантин (саркин) — гіпоіссантйн(-ну).

Г илонастия —гіпонастїя.

Г ипоплазия , ііуроріазіа — гіпоплазія,
недорбзвиток(-тку).

Гипоспадия — гіпоспадія; відкривання
сечівник4 на спбді прути я.

Гипостаз , ііурозіавіз—гіпостйза.

Гипоотатичесний — гіпостатйчний; за¬
глушуваний чйнник у спадісув4нні.

Гиг.офиз, ііурорйузіз—гіпофіза; нйжній
мозковий дод4ток,-

Гиппарион , Ніррагіоп—гіп4ріон(-на).

Гиппопотам (бегемот, Нірророїііатиз
атрЬіЬіиз)—гіпопот4м(-ма).

Гирчовник, Сопіозеііпцт іакагісит—
свистУля тат4рська.

Гистогенез —гістогенбза; наука про рбз-
виток тканин.

Гистолиз— гістолізи, розсисйння тканйн.

Гиетологический— гістологічний.

Гистология —гістолбгія; наука про тка¬
нйни.

Гистональньїй (подбор) — гістон4льний.

Гифа —гіфа.

Гифомидетцт—Горичник

17

Г и фон и цетьі—ГІ фоміцбти.

Главньїй ( корень )—головнйй.

Гладкий ( поверхность , мускулатура )—
гладенький.

Гладьіш, Коіюпесіа— хребтопл&в (-ва);

(раст., ЬазегрШит)—стародуб(-ба).
Глаз, осиіиз — око;

гпаза простьіе—очі звичайні;
г. дополнитепьньїз—прйочка;
невооруженньш глагом—простим бком.
Глазница, огЬііа—бчня, бчна ямка.
Глазничньїй—очноямкбвий.

Глазной, огЬііаІів—бчний.

Глазок, 8і.і@та—бчко.

Гледичия, . Оіейіізсіїіа—гледйчія.

Глино ген—глікогбн(-ну).

Глиптодонт, Сгіуріойоп—гліптодбн(-иа).
Глист, Авсагіз—глйста.

Глицерид—гліцерйд(-ду).

Глицерин, діусегіпиш—тліцерйн(-ну).
Глицериновьій {кислота)— гліцерйиовий.
Глобигарина, 01оЬІ£ЄГІпа — ґльобіґє-
рйна.

Глобоид—ґльоббїд.

Глобул ин—ґльобулїн(-иу).

Г лотание—ковтання, глитйння.

Глотка, рЬагупх—прблиг(-га).

Глоток, йаизїиз—ковток(-ткй).
Глоточньій , р!іатуп§еа1із—пролигбвий.

Глохидий, §1осЬісІіит—глохідій(-дія).
Глохнуть—глухнути.

Глубина—глибина.

Глубинньїй (д5ш/на)—глибйшшй.
Глубокий, ргоішкіиз—глиббкий.
Глубоководньїй (фауна) — глибоко, вбд-

ІІИЙ.

Глухарь, Теігао игоцаїїиз — глушбць
(-шця).

Глухой, зигйиз—-глухйй.

Гл ухота—глухбта, глухість(-хости).
Глушить—глушйти.

Глюкоза, §1исоза—глюкоза.

Г л юкози д—глюкозйд(-ду).

Глютамин —глютамін(-ну).

Глютин — глютйн (-ну); злучнотканйн-
ний клей.

Гнедой—гнідйй.

Гнездо—гніздб; ( гусени) —кубло; ( завя -
зи, плода)— сусіка.

Г наздовка, №оШа—гніздівка.

Г нездовьій ( период )—гніздовйй.

Г нездовье—'Гніздування.

Гнездящийся ( птица) —гніздовйй.

Гнида—гнйда.

Гниение, риігеіасііо, зерзіз—гниття.

Гнипой—гнилйй.

Гнилостньїй, зерілсиз— гнильнйй.

Гниль, риіог, заргоіез—гнилйзна, гниль

(гнйлі).

Гноиться, зирригаге—гноїтися.

Гной, рив^-гній (гнбю).

Гнойньїй, ригиіепіиз— гнійнйй.
Гноящийся, зирригаїиз— гниючий.
Говорить—говорйти.

Годичньїй (слой) —річний.

Голенастьіе, Стаїїае—гомілаті.

Голень, сгиз—-гомілка.
Голобластический (яйцо) —голобластйч-
пий.

Голова, сариі — голова.

Головастим— пуголовок(-вка),

Головка, еарііиішп — голівка; (члена,
§1апв репів)—зкблудь(-дя) прутневий.

Головневьій (гриб) — сажкбвий.

Гоповной— головнйй.

Головня (вонючая, Тіііеїла) — зонй; (пьіль~
ная , ИзШа^о)—сйжка.

Головогрудь , серіїаіоіЬогах—головогр^-
ди(-дбй).

Головолом, Ьоііит іитиіепідят — ду¬
рійка.

Головоногие, СерЬаІоройа — головонбги;
(ед. ч.)— головонїг(-нбга).

Г оловчатьій , сарііаіиз—голбвчастнй.

Голод— гблод (гблоду).

Г олодание—голодування.

Г олодать— голодувати.

Голожаберньїй , шкііЬгапсІїіиз—голозяб-
рий.

Голос, уох — гблос(-су).

Г олосемянньїе, Оутнозрегтае — безза-
в’язкбві.

Голосовой, уосаііз — голосовйй.

Голотурия, НоІоіЬигіа — гладуш(-ша),
голотурія.

Голубиньїй, соїитЬагіиз — голубйний, го¬
луб’ячий.

Голубоватьій— блакитнуватий.

Голубой— блакйтний.

Голубушка, Охуігоріз — горобйнець

(-НЦЯ).

Голубь, СоїитЬа — гблуб(-ба).

Гольій, писіиз— голий.

Гольян, РЬохіпиз ріюхіпиз — мербсни-
ця, здбрка.

Гомеомерньїй (лишайник) —гомеомбрний:
рівномірно збудований.

Г омогамия — ГОМОГ&МІЯ.

Го м о ге н н ьі й —гомогенний, однорідний.

Г омозигота— ГОМОЗИГОТИ.

Гомозиготний- ГОМОЗИГОТНИЙ.

Гомолог— гомблог(-га).

Г омологический—гомологічний.

Г омология — гомологія.

Г омоцеркньїй (плавник) — гомоцеркний.

Гонапофизьі— гонапофїзи; статбві до¬
датки на черевці в комах.

Гонидий, ^опісішт—гонідій(--дія).

Гокофор— гонофбр(-ра); статбва особй-
на в гідроїдних поліпів.

Горб, §іЬЬиз — горб (горба).

Гордовина, УіЬигпиш Ьапіапа — гордо-
вгіна.

Горец, Роіу£опит—гірчйк(-ка); ( пти -
чья гречиха , Р. ауісиїаге)—спорйш
(-шу).

Г оречавка , Сепійапа—тирлйч(-чу).

Г оречавковьіе, Огепііапасеае—тирличу-
ваті.

Горилла, Оогіїіа — горйла.

Горихвоотка, РЬоепісигиз — горйхвіст
(-хвоста), горихвістка.

Горицвєт , ЬусЬпіз—-зіркй(-рбк);

г. луговой, Ь. ргаіепзіз — кукблиця
звичайна.

Горичник , Реисебапит—смовдь(-ді);
г. зльзасский , Р. аізаіісшп—куко-

тйна.

Словник біологічной термінології—2.

18

Горлец—Гусеница

Горпец, Роїу^опит Візіогіа — ракові
шийки.

Горпица, 8ГгерГоре1іа ГигЬиг — гбрли-
ця.

Горло, £ргЦиг—гбрло.

Горловой, §иііига1із—горловйй.

Гормогоний —гормогбній(-нія); брган не¬
статевого розмнбження в синьозелб-
них вбдоростів.

Гормон —гормбн(-ну).

Горнолуговой —полонйнний.

Горностай, МивГеїа егтіпеа—горностАй
(-тая).

Горньїй , іпопіаїшз—гірськйй.

Городок (листа) —' карб(-ба), зАруб-
ка.

Городчатьій (лист) —карббваний, заруб¬
частий.

Горох, Різигп—горбх(-ху); (ум.) —горб-
щоїс(-шку).

Гороховидньїй, різіїогтіз—горбхувАтий;

( кость , оз різіїогте) — горбхувАта
кістка. 0

Гороховий —горбхогий.

Горошек, Уісіа—вика;

г. мьішиньїй, V. Сгасса—горобиний
горбшок(-шку).

Горошина —горошйна.

Гортанний , Іагул^еиз—горлянковий.

Гортань, Іагувх—горлянка.

Горчак, ЕЬойеиз зегісеиз—пукас(-са),
гірчАк(-кА); (раст., Рісгіз) — гірчАк
(-КА).

Горчица, Зіпаріз—гірчйця;

г.' мореная, Сакіїе тагШта—морськА
гірчйця;

г. поленая, 8._агуепзіз — свиріпа;
г. черная, Вгаззіса пі§га—гірчйця
чбрна.

Горчичннй (масло) —гірчйчний.

Горшок (цветочньїй) —гбрщик(-ка).

Горький, атагиз—гіркйй.

Господствующий , йотіпапіив — домі¬
нантний.

Граб; Сагріпиз—граб(-ба).

Грабельник, ЕгОйіит сісиіагіит — гра-
белькй звичайні.

Гравилат, бейт—гребінник(-ка).

Градинка ,сйа1а2а'—скрутень(-тня).

Гранат, Рипіса §гапаГит—ГранАтове дА»
рево; (плод) —Граната.

Гранатовьіе , Рипісасеае—ґранатуваті.

Граптопит, ОгарГоШАіз—граптоліт(-та).

Грач, Соггиз іги§і!е§из—гАйворон(-і.а),
грак(-кА).

Грачиньїй —гайворбнячий, грачАчий.

Гребенчатнй , сгізіаГиз—гребенястий.

Гребенчуковие , Татагісасеае—тамарис-
кувАті.

Гребень, сгізГа'—грАбінь(-беня).

Гребешок (моллюск, РесГеп)—гребінАць
(-нцй).

Гребневидньїй , ресГіпаідіз—гребенювА-

ТИЙ.

Гребнезубий —-гребенезубиїї. ]' \ 'А

Гребним, Супозигиз—гребенячка.

Грегарина, Сіерзібгіпа, Оге@;агіпа—гур-
тівка.

Грена— грАна.

Гречиха, Ро1у§опит іадоругит — грАч-

ка;

г. птичья, Р. ачісиїаге—спорйш(-шу).

Гречишньїе , Ро1у§опа'сеае—гречкувАті.
Гречневпй— гречАний.

Гриб— гриб(-ба);

г. белнй, Воіеіив ебиііз — білий гриб
(-ба); ч

г. домовий, Мегиііиз — зАпал(-лу);
г. пластиночник, А§агісиз — платйн-

ник(-ка);

г. чертов, Воіеіиз заГапае — синюк(-кА)
отрутний.

Грибница (мицелий) — грибниця,

Грибной— грибнйй.

Грибовидний, їипдіїогтів — грибувА-

ТИЙ.

Грибонорень (микориза) — мікориза.

Грива, іиЬа—грйва.

Гриф, Ае§іріив — гриф(-фа).

Грифельнь:й (кос/почка)-*=-грифльовйй.
Грифовий, уиііигіїшз — грйфовий.

Гроздевидньїй (железа) — ГронувАтий.
Гроздовник, ВоГгусЬіит — ґронйнка;
г, обинновенннй , В. Ьипагіа — ключ-
травА.

Гроздь, зГарЬуІа — ґрбно.

Грудастий— персйстий; грудАстий.
Грудина (грудная кость, зГєгпит) —
груднина.

Груднин, АЬиШоп — лйпка.

Грудной, ресГогаІіз, іЬогасаІів — груд-
нйй; (кость, зГегпшп)—груднйна;
г. ребенок —немовля.'

Г рудобрюшнн й— грудинночеревнйй.
Грудь, татта — грудь(-ді), перс(-са),
(мн. ч.) — пАрса; іЬогах, ресГив —
груди.

Груздь, ЬасГагіа уеііегеа — хрящ(-щА).

Г руппа— група.

Груша, Рігаз соттипіз — груша;

г. земляная, НеІіапІЬиз інЬегозиз —т
волбська ріпа.

Грушанка, Рігоіа — грушАнка.
Грушевидньїй, рігііогтіз — грушкувА-

ТИЙ.

Г рушевнй— грушАвий.

Грижник, Негпіагіа — остудник(-ка).
Грьізунн, Еобепііа—гризунй; (ед. ч.) —
гризун(-нА).

Гуано— ГуАно.

Губа, ІаЬіит — губА; (заячья) — трйгу-
ба.

Губастьій, ІаЬіозиз — губАтий.

Губка, 8роп§іа — губка; (трут, Рошез)
—трут(-та).

Губной , ІаЬіаІіз—губний.

Губоцветньїе, ЬаЬіаГае — -Губоцвіті.

Г убчатнй , зропдіозиз—губчАстий.

Губи срамнне , ТаЬіа рисіепсіа—стульні,
соромітні губи.

Гуми но вий (вещество) —Гуміновий.

Гумми (камедь) —гума.

Гуммиаі>абик— ГумА арАбська.

Гумми гут— Гумі Гут(-ту) .

Гуммилак— Гумілйк(-ку),

Гуммозис (камедетечение)— Гумбза, клее-
тбча.

Гусеница—гусениця; (соб.)—гусінь(-сеіп)^

Гусииьій—Деревцо

19

Гусимьій , апзегіпиз— гасячий;
г. лапка, РоіепііНа апзегіпа—гасячі

Л&ПКИ.

Густера, Вііса Ьрегкпа—лоскйрка.
Густеть (о веществе) —гуснути.

Давлен ие , ргеззіо—тиск(-ку).
Дальнозоркий, Ьуреппеігориз — далеко -
абрий.

Дальнозоркость, Ьурегтеігоріа — дале-
козбрість(-рости).

Дальтонизп, сІаГіопізтиз — далтонізм
(-му); сліпотй, на кбльори.

Дарвинизм— дарвінїзм(-му).

Дарвинкст—дарвініст(-ста).

Дафния, Барйпіа — водоблішка.
Дввнадцати персти ьій — дванадцятипй-
лий; (кишка) —дванадцята, дванадця¬
типала кйшка.

Дв игательньїй ( мускул )—руХОВЙЙ.
Двигать,-ся—рухати,-ся; (в простран-
стве) —пересуватися, посуватися.
Движение—рух(-ху).

Двойни—двійнята.

Двойной (звезда, ДиЬіиз) — подвійний.
Двояковогнутьій, сопсауиз—двовгнутий.

Двояковьіпукльїй, сопуехиз — двовйгну-
тий.

Двоя кодьі шащие, БірПОІ— ДВОДЙШНІ .
Двоякопарноперистьій (лист) — ПОДВІЙ-
нопаристопірчйстий.

Двуглавьій (мускул , ЬІСерз) — ДВОГОЛбВИЙ.
Двугнездньїй (плод) — двосусічний.
Двугорбьій— двогбрбий.

Двугубьій, ЬіІаЬіаіиз — -двогубий.
Двудольньїй, йісоДуІеиз — двопрозябцб-
-вий.

Двудомность— -двохатність(-ности)..
Двудомнмй (раст.) — двохйтній.

Двужаберньїй— двозябрий.

Двукопьітньїй—двокопйтий.

Двукрьільїй— двокрйлий; (-льіе, Біріе-
га)—двокрйльці.

Двулегочньтй— дволегенбвий.
Двулепестнии, Сігсаеа — цирцбя.

Д вупетн и й— двор ічний.

Двуногий—двонбгий.

Двуперистьій (лист) —двопірчастий.
Двупольїй—двостйтій.

Двураздельиьій , ЬіШиз—дворозділеннй.
Двурогий, Ьісогпиз — дворогий.

Двуротьій—дворбтий.

Двусемянка—двосім’янка.
Двусемянодольньїй — двопрозябцбвий.
Двуслойньїй — двошаровий; (о заро¬
дите) —дволйстий.

Двуснастие (гермафродитизм) — герма-
фродитйзм(-му).

Двустворчатьіе, Віуаіуае — двостульні.
Двустворчатьій— двосгульний; (клапан,
Ьісизрійаііз)—дволядий.

Двуустка, Вівіотит, Разсіоіа — дворбт

(-та).

Двуутробка, Бібеїріїиз —опосум(-ма).

Д вухл И СТ Н Ь1 й — дволйстий.
Двухсложньій(лнст)—подвійноздбжений.
Д вухсторо н н и й—двобічний.

Густой (о лесе) —густий; (о листьях) —
ряснйй.

Гусьіня—гуска.

Гусь, Апзег— г^ска; (самец) —гусак;
(~кй).

Д '

Двуцветньїй —двобйрвий.

Двуядерньїй (клетка)— двойдрий.
Девственньїй (плева) —дівбчий; ( размно-
жение, рагїепо^епезіз)—нестатевий;
без запліднення;(стель)—нез&йманий.
Девясил, Ішіїа—омйн(-ну).

Дегенерат , сіе^епегаіиз—деґенерат(-та),
звироднілець (-льця), вирозкдбнець
(-нця).

Дегенеративньї й —деґенер атйвний, зви¬
роднілий.

Дегенерация , бе^епегаііо—деґенерація,
виродження.

Дед— дід (діда).

Дезассимиляция —дезасиміляція.
Дезинсенции —дезінсекція; нйщення ко-
мйх-чужоїдів.

Дезинфенция, безініесііо—дезиифбкція,
знезар&ження.

Дезинфецировать —дезинфікувати, зне¬
заражувати.

Действие —дія, чин (чйну); (сила дей-
ствия) —чйнність(-ности); (влияние) —
вплив(-ву); (оказивать, вказать дей¬
ствие) —впливйти, вплйнути.
Действовать —діяти, чинйти; (влиять) —
впливйти.

Дейтомерит — девтомерйт (-та); зйдпій
відділок гуртівки.

Дейтоплазма —девтоплйзма.
Дексотропньїй — дексотрбпний, управо-
закручений.

Декстрин —декстрйн(-ну).

Декстроза —декстрбза.

Деламинация, беїатіпаііо — деляміна-
ція, розщеплення.

Деление (клеток) —пбділ(-лу).

Деп ить ,-ся— ДІЛЙТИ,-СЯ.

Дельтовидньїй, сіеііоійеиз—дельтув&тий.
Дельфин , БеІрЬіпиз—дельфїн(-на).
Дендрит —дендрйт(-та).

Дендрология , <Зеш1гоІо@;іа—дендролбгія;

наука про дербва й кущі.
Денитрификация —денітрифікація.
Денитрифицирующий (бактерия)— дені-
трифікаційний.

Дентин, зиЬзіапііа еЬигпеа—дентйн(-ну),
зубовйна.

Де нти и н ьі й (трубочка) —дентйновий.
Деплазмолиз —деплазмоліза; випросту¬
вання протоплазми в живій клітгіні.
Деплазмолизирование — деплазмолізу-

вання.

Депрессивньїй —депресйвний, пригніче¬
ний.

Депрессия, (іергеззіо—депрбсія, пригні¬
чення.

Дербеник, Буїіігит—плакун(-на).

Дергач (коростель, Сгех)—деркач(-ча).
Дерево, агіюг—дбрево.

Деревцо —дербвце.

20

Деревянеть—Длиннолистннй

Деревянеть —деревіти.

Деревянистьій —деревйстий.

Деревянньїй —дерев’яний.

Дереза ( чилижник , Сага^апа ігиіех)—
дереза.

Деренньїе, Согпаееае—деренуваті.

-Дерматоген —дерматоген(-ну).

Дерматозом—дерматозбй; нашкурний чу-
жоїд.

Дерматология , йегта1;о1о§іа—дермато-
лбгія; на^ка про шкуру.

Дерн (кизил, Согпиз)—дербн(-рбну).

Десньі,§іп£іуае ясна; (ед. ч.)—яено(-на).

ДеструктивньїЙ , іїезігиеілуиз—деструк¬
тивний, руїнний.

Десятиногие (моллюски, Бесаройа)—де¬
сятерний.

Десятиногий —десятинбгий; (рак, Беса-
ройа)—десятинїг(-нбга).

Детеньїш— маля, пискля.

Детерм и нант —детермінант(-та).

Детерминативньїй (дробление) —детермі-
наті^вний. [вання.

Детерминация, йеї.егтіпаііо—детерміну-

Детородньїй , §епі1а1із—дітородний.

Деторождемие —дітородіння.

Детский ( возраст )—дитячий;

д. место, ріасепіа — пбслід(-ду), ло-
жйсько.

Детство —дитйнство, дитячий вік (віку).

Дефекация , йеіаесаіло—дефекйція, вй-
порожнення.

Дефект, йеїесішз—дефект(-кту), в4да.

Дефективний —дефективний.

Деформация , йеїогтаїйо—деформація.

Деформированньїй—ЗДеформбваїІИЙ.

Деформировать —деформувати, здефор¬
мувати.

Деятельньїй (жить) —діяльний.

Диагеотропизм (плагиотропизм) — дія-
геотропізм(-му), плагіотропізм(-му).

Диагноз , йіа§по8І8—діягнбза.

Диаграмма цветка— діягрйма квітки.

Диализ— діялїза.

Диаметр, сііатейег—діяметр(-ра), попе-
рбчник(-ка).

Диамнн —діямін(-ну).

Диапауза —діяпавза; павза в рбзвитку
ком4х.

Диапедез —діяпедбза.

Диартроз— діяртрбза; сполучення суг-
лббом.

Диастаз— діяст&за.

Диастатический (фермент)— діястатйч-
ний.

Диастер —діястер(-стра); стадія дочір¬
ніх зірбк у мітбзі.

Диастола, йіа8І;о1а—діястоля.

Диастолический —діястолічний.

Диатомея, Біаіютеа—двійчбтка.

Диатомин —діятомїн(-ну); піґмент двій¬
чаток.

Диатомовьій —двійчатковий.

Диатропизм—діятропізм(-му).

Диафиз—діяфіза; стебло трубчастої кі¬
стки.

Диафрагма, йіарЬга§та—діяфрйгма, пе-
репбна; (бот.) —попербчна переділка.

Дивала, 8с1егапі,ішз — червець(-рця)._
Диваловьіе , 8с1егапійіасеае—черцюваті.
Дивергенция , біуег§епі.і0 — диверґегіція;

розхбдження (розбіг) озн4к.
Дивертикул , біуегіісиїит—дивертйкуяь
(-ля); порожнйстий бічнйй _ додаток.
Дигибрид— дигібрйд(-да); подвійний мі-
шанець.

Дикий, їегиз — дйкий.

Дикобраз, Нузігіх — їжатець(-тця).
Дикротизм, йісгоі.ізтиз — дикротйзм,
(-му); подвоєння пульсу.
Дикротический , сПсгоіісиз — дикротйч-
ний, подвбєний.

Диктиозома— диктіозбма.

Диктиокинез — диктіокінбза; поділ
середоклітйнної сітки між дочірніх
клітин.

Диморфизм — диморфізм(-му), двофбр-
мність(-ости).

Диморфньїй— димбрфний, двоформний.
Динозавр, Біпозаигиз — -Дїшсз4вр(-ра).
Динотерий— динотбрій(-рія).
Диплобацилла— диплобацйля.

Диплодок , Біріосіосиз—диплодбк(-ка).
Диплоидньій (число) —диплбїдний; число
хромозбм у соматйчних клітйнах.
Диплококк— диплокбк(-ка).
Диплостемонньїй (цветок) — диплостембп-
ний; з двома кільцями пиляків.
Дисахарид— дисахарйд(-ду).

Диск,- сіізсиз, ІітЬиз — кружало.
Дисковидньій , (їізсоісіаііз—кружалува-

ТИЙ.

Диспропорция , Йізргорогіііо—ДЙСПрОПОр-
ЦІЯ. і

Диссепимент— -дисепімбнт(-та) ; переділ¬
ка між члбниками у перстеняків.

Диссимиляционньїй-ДИСИМІЛЯЦІЙНИЙ.

Диссимиляция— дисиміляція.

Дистальньїй , сПзїаІіз—дистальний, д4ль-
ший.

Дистиллированньїй , сіезШІаІиз—дести-
льбваний. _

Дитя— дитйна.

Дифиодонтизм— дифіодонтйзм(-му);ісиу-
в4ння двох поколінь зубів у ссавців.
Дифицеркический— дифіцбркний.
Дифференциация— диференціація.
Диффузньїй (плацента) — дифузний.
Диффундировать— дифундувати.

Дихазий (полузонтик, йісіїазшт)—ди-
х4зій(-зія), рбзвилень(-льня).
Дихогамия— дихогамія; різност4тість у
рослин щодо ч4су.

Дихотомический , йісЬоІошиз—дихотбм-

ний.

Дихотомия , йісЬоіотіа—дихотомія; роз-
сбхувате галуження.

Дичать, одичать— дич4віти, здичавіти,
здичіти.

Дичок— дйчка.

Дичь— дичина.

Длинноголовьій , йоІісІюсерЬаІиз—довго-

голбвий.

Дл иниокрьіл ьій , Іопдіреппіз—довгокрй-

лий.

ДЛИННОЛИСТНЬІЙ —дов го лйстий.

Длиннолицьій—Дятел

Длиннолицьій —довговидий, довгообр4-
зий.

Длинноногий —довгонбгий.

Длиниотельїй —довготілий.

Длинноусьій —довговусий.

Длинноухий —довговухий.
Длиннохвостьій —довгохвбстий.
Длинношеий — довгошйїй, довгов’язий.
Длинньїй, 1оп§и8—довгий.

Дневной, сїшгпиз—денний.

Дно, їипсіиз—дно.

Добавочньїй , ассеззогіиз—додаткбвий.
Добьівание —добув4ння, здобування.
Добьівать,-ьіть (пищу)- —здобувбти, здо-
б^ти(пожйву), жирувйти.

Д о 6 ьі ч а— здббич(-чі).

Дождевик, Ьусорегйоп—пбрхавка.
Дождевиковьіе , Ьусорегйасеае— порхав-
кув4ті.

Дождевой, рІдуіаШіз—дощовйй.

Доза —дбза.

Дозировка —дозув4ння.

Дозревание — достигйння, доспівання.
Дозрєвать, дозрвть —достигйти, достйг-
нути, доспівати, доспіти.

Долевой , ІоЬагіз—часткбвий.

Дол ГОВЄЧНЬІЙ—довговічний.

Долгоножка, Тіриіа—мочйрка, карамб-
ра.

Долгонооик, Сіеопиз, Сигсиїіо — свйн-
ка;

д. амбарний, Саіапйга §гапагіа—вов-
ябк(-чк4) збіжжбвий.
Долихоцефалия —доліхокефалія, довго-
голбвість(-вости).

Долька, ІоЬиІиз—часточка.

Дольчато лооледн ьій ( животное ) — ча-
сточковопослідбвий.

Дольчатий, ІоЬиІагіз—часточковий.
Доля, ІоЬиз—ч4стка; ( семянная )—про-
зяббць(-бця).

Домашний, йотезіісиз— свійський.
Домни (животних) —х4тка.
Доминантньїй —домінйнтний.
Доминирование —домінув4ння.
Доминировать —Д0МІнув4ти.
Доминирующий ( признак ) — домінант¬
ний.

Домовий (гриб, сич) —домбвий, хитній.
Донашивать, доносять—ДОНОСЙТИ.
Донний, Меіііоіиз—буркун(-н4).

Донний —дбнний.

Доношенньїй (ребенок) —часовйй.

Донце —■ д/знце; (луковицьі) — кружень
(-жня).

Дополнительньїй —додаткбвий.
Дорсальний, (іогзаііз—спйннии.

, Дорсивентральньїй , йогзіуепігаїіз—епин-
■ ночеревнйй.

Достигать,-гнуть (возраста)— -доходити,
дійтй (віку).

Дочірний —дочірній.

Дочь— дочк4.

Драга —др4га.

Драконово дерево, Бгасаеда Югасо—
смбче дбрево, драцбна.

Древесина —-деревнйна.

Древесинньїй —деревнйнний.

21

Древеснеть —деревнїти.

Древесница (квакша, Нуіа агЬогеа)—

р4йка.

Древесньїй —дербвний,

Древо жизни, агЬог уііае — дбрево
життя.

Древовидньїй, йепбгоійеиз — деревув4-

ТИЙ.

Древоточеї(7 Тегесіо—вбртень(-тня).
Дрейссена, Бгеіззепзіа—драйсбна, драй-
сенція.

Дрема, Уізсагіа—смолянка.

Дремат ь— дрімати.

Дремлик, Ерірасілз—коручка.
Дрессировна —дресув4ння.

Дробление (яйца)— борознув4ння.
Дробньїй (плод) —роздрібній.

Дрожапка, Тгетеїіа—драглі(-ів).
Дрожать —тремтіти, дрижбти.
Дрожащий —тремтячий.

Дрождевой —дріжджбвий.

Дрожди (грибки дрождевие, ЗассЬаго-
тусеїез)—дріжджі(-джів).

Дрозд, Тигбиз—дрізд(дроздй);

д. черньїй , Мегиіа—кіс (коса).
Дроздовидньїй , ідігйонїиз—дроздув4тий.
Дрон, Оепізіа—дрік (дрбку).

Дронт, Бігїив іперїиз—дронт(-та).
Дрофа, Оііз Іагйа—дрохва.

Дуб. (іиегсиз — дуб(-ба).

Дубильний —чиньббвий.

Дубовий— дуббвий.

Дубонос, СоссоИігаизїев—ісостогрйз(-за).
Дубровка, Уегопіса СЬашаейгуз—безвбр-
шки.

Дуга, агсиз—дуг4.

Дуговой —дуговий.

Дугонервньїй (лист) —дуг4сто-жилко-
вйй.

Дугообразньїй , агсиаі,из—дугуватий.
Дудник, Ап§е1іса—дуднйк(-к4).

Дужка, їигсиїа—вилка.

Дупель, ОаНіпа^о та)ог—д^пель(-ля),
баранчик(-ка) велйкий.

Дуплистий —дуплинастий, дуплавий.
Дупло —дупло.

Дурман, Баїжга—дурман (-ну).
Дурнишник, ХапШит—колючкй(-чбк).
Духовньїй (жизнь) —духбвний.

Душевик, Саіатійа, Меіізза—райовйк
(-к4).

Душистьій- —пахучий, запашний.
Душица, Огі^апит—материнка.
Дьімчатьій (цвет) —дймний.

Дьімянка, Еитагіа—рутка.

Диня, Сиситів Меіо—диня.

Дьіра, Гогатеп—дірка.

Дьірочка —дірочка.

Дьірчатьій —дірч4стий.

Д ьіхальцо —дйхальце.

Дьіхание, гезрігаїло—дихання.
Дьіхательньїй , геврігаХогіиз—дишшій.
Дьііііать—дйхати.

Дятел—дятел(-тла), жовна;

д. зелений, Рісиз уігійіз— жбвна зе-
лбна;

д. пестрий БгуоЬаїез —"дятел(-тла);
д. черньїй, Бгуосориз—жовна чбрна.

22

Евгеника—Живот

Евгеника—евгбніка; на^ка про поліп¬
шення лйдської порбди.

Евгенинеский—євгенічний.

Евглена, Еидіепа—чаробчка.

Евстахнева труба, ТпЬа аибіідуа—трубА
слуховА, труба евстахієва.

Еда—їжа.

Единичньій , врогабісив— одинйчний.
Единокровие — однокрів’я, однокрбв-
ність(-вности).

Единокровньїй —однокровний.

Единорог ( нарвал , Мопобоп топосегов)

—одноріг(-рбга).

Единоутробньїй —єдиноутрббний, єдино-
матерній.

Едкий, асег—їдкий.

Еж , Егіпасеиз—їжАк(-кА);

е. морокой, ЕсЬіпиз—їжАк(-кА) мор¬
ський. . ь _ _ 1 , . ч

Ж

Жаба, Виїо—ропуха.

Жаберньїй, ЬгапсїііаІіВ'—зйбровий. і
Жабий —жАб’ячий.

Жабник, Рііацо—груднА трАвка.

Жабра, ЬгапсЕіа—зябра.

Жабровидньїй , Ьгапсіюібеиз—зябрувА-

ТИЙ.

Жаброног, ВгапсЬірив—зяброніг(-нбга).
Жаворонок, Аіаисіа—жАйворонок(-нка);

ж. хохпатьш, Оаіегіба сгівШа — по¬
смітюха.

Жажда —спрАга.

Жало —жало(-лА).

Жалящий— жалкйй.

Жасмин, бавтіпит—ясмйн(-ну);

ж. дикий, чубучник, РЬіІабеірЬив—
жасмін (-ну)дйкий.

Жвальї, тапбіЬиІае—жувальця.

Жвачка —жуйка.

Жвачньїе, Китіпапіла—ремиґАвці, жуй¬
ні тварйни.

Жгун-корень,Спі<Зіит-стожйльник(-ка).
Жгутик, Ї1а§е11ит—джгуток(-ткА).
Жгутиковьіе, Р1а§е11аіа—джгутківці.
Жгутиковьій,—джгуткбвий.

Жгучий —жалкйй.

Жевание —жувАння; ( жвачки )—реми-
їАння.

Жевательмьій—жувАльниЙ.

Жеват ь —жувати; ( жвачку) —ремиґАти.
Желатин , §е1аШшт—желятйн(-ну).
Желатинозн ьій , §е1а4іпозів—дрАглий.
Железа, §1апби1а—зАлбза.

Железистьій, (клетка §1апби1агіз,)—за-
лозувАтий; ( аппарат )—зАлозбвий.
Железка : — залбзка.

Железница , Бетобех—зАлбзігак(-ка).

Железобактерия —залізобактерія.

Желна ( дятел черний, д. зелений )—
жбвнА.

Желобоватьій —жолобуватий, рівчаку-
вАтий.

Желобои, зиісиз—жолоббк(-бкА), рівчак

(-кА).

Желтизка —жовтйзна.

Е

Ежа, Васіуіів—грйстиця.

Ежевика, ВиЬиз саевіиз—ожйна.
Ежеголовка.брагаапіит— їжАча голівка.
Еловьій —ялйновий; (-вьіе, АЬіеіасеае,
АЬіеііпеае)—смерекувАті.

Ель.Рісеа ехсеїза—ялйна.

Емкий —місткйй.

Е м кост ь— м істкість(-кости).

Епанча ( мантия )—мАнтія.

Ерш, Асегіпа сегпиа —йорж(-жА).
Ерш-носарь, Асегіпа асегіпа —■ бобйр
(-рй).

Естестєенник— прирбдник(-ка).
Естественньїй, паіигаїів — прирбдний.
Естествовєдение —прирОДОЗнАвСТВО.
Естествознание— природознАвство;’

Есть— їсти.

Ехидна, Есіїібпа асиїеаіа—вхідна, ко-.
лючка. ь _к,Ч Г- "А

Желтоватьій —жовтувАтий. V]

Желток, уііеііив—жовтбк(-ткА).
Желтопузик,ОрЬіваигив-жовтббрюх(-ха).
Жвлтофиоль, СіїеігапБіив СЬеігі—ляк-
фібль(-лю).

Желтоцвет , Абопів—горйцвіт(-ту).

Же лто ч н и к— жовтівнйк(-кА).

Желточньїй, уіїеіііпив — жовткбвий.
Желтушнин , Егувітит — жовтушник
(-ка).

Желтьій , Іиіеиз—- жовтий.

Желудевьій , ціапбагшз—жолудбвий.
Желудок, £авіег, уепігісиїив—шлунок
(-нка).

Желудочек,уеп1;гіси1пз—шлуночок(-чка).
Желудочньїй, §аві,гісив—шлункбвий.
Желудь, ціапз—жблудь(-дя); ( морской,
Ваіапив)—-мухбрка, жолуденька.
Желчньїй, їеііеиз— жовчЄвий.

Желчь, іеі, Ьераг—жовч(-чі).

Жемчуг —пбрло; ( мн .)—перла.
Жемчужина —перлйна.

Жемчужиица , Меіеа^гіпа—перлівниця.
Же мчужн ьі й —перловий; ( бугорок )—пер¬
листий.

Женоподобньїй, еїїетіпаіив — жонува-

ТИЙ.

Женений, їешіпіпив—жінбчий.
Женстзенность —жінбтність(-ности).
Женщина, їетіпа—жінка.

Жерлянка, ВотЬіпаїог—к^нка, кри--
нйчка.

Жерновка (у карпових) —жорбнце.
Жерновни рановьіе —жорбнця рАкові,
Жеруха , ВівутЬіит—сухорЄбрик(-ка).
Жєстний ( волосок )—твердйй, цупкйй.
Жесткокрьільїй —твердокрйлий.
Живительньїй- —живущий, живлйщий.
Живица —живйця.

Живой, уіуиз— живйй.

Живокость, ВеІрЬіпіит—сокиркй(-рбк).
Живородность —живорбдність(-ности).
Живородящий , уіуірагиз—живорбдний,
Живорождение —живородіння.

Живот, уепііег, аЬботеп—чбрево. 4

Животяое—Залежь

23

Животное, алітаїіа—тварйна.
Животньїй, апітаііз—тварйнний.
Живучесть —живучість(-чости).

Живучий —живучий.

Живучка, А]'и§а—горлянка.

Живчик ( спермий )—зйплідок(-дка).
Жидкий, Іщиісіиз, Ііиійиз— тєчнйй.
Жидкость, Іщиог—течиво.
Жизнедеятепьность — життьовй дійль-
ність(-ности), живодійльність(-ности).
Жизненность — життбвість(-вости).
Жизненньїй ( фднкция )—життьовйй.
Жизнеспособность —життєздатність (-но-
сти).

Жизнь, уііа—життя.

Жила —жйла.

Жилец —житбць(-тця).

Жилистьій, ' Іепйіпеиз — жйлавий.
Жилище— житлб, осбля.

Жилка (крила, листа )—жйлка.
Жилкование —жилкування.

Жилковатьій —жилкуватий.
Жилообразньїй- —жилувйтий.
Жимолостньїе.СаргііоІіасеае—козолйсті.
Жимолость, Ьопісега—деревнйк(-кй);

З

ж. душистая, Ь. Саргіїоііит—козо-

лйст(-ту).

Жир, айерз—жир(-ру); ( рьібий ) —трин

(-ну).

Жираффа, ОігаНа—жирйфа.

Жирньїй (маслянистий) —маснйй; (от-
кормленний) —жйрний, гладкйй.
Жироват ь —жирув&ти.

Жировой, айірозиз—жировйй.
Жирякка, Ріпдиісиїа—товстйнка.
Житель —жйтель(-ля), житбць(-тця).
Жить—жйти.

Жужжал ьце —дзижчальце.

Жужжание, шигтиг—дзижчання.
Жужжать —дзижчати.

Жужжелица, СагаЬиз—турун(-на), бігун

(-НЙ).

Жу к— жук(-кб).

Жуки, Соїеоріега—твердокрйлі, жукй.
Журавпиньїй —журавлйний.

Журавль, Огиз—>журав6ль(-вля).

Жучий —жу чалий.

Жучок —жучбк(-чка);

ж. колорадский , Ьерііпоіагза йесет-
ііпеаіа—картоплйк(-кй) колорадський

Забеременеть —завагітніти.
Заболеваемость —захворіліеть(-лости).
Заболевание, тогЬиз—захвбріння.
Заболевать, заболеть —починати хворі¬
ти, захвбріти.

Заболонь, аІЬигпит —заболонь(-ні).
Заботьі (о потомстве) —піклування (ким,
про кого, за кого).

Забрюшинньїй, геїгорегііюпеаііз — за-
очербвишшй.

Завивание (органов) —звивйння.
Завиток, сіпсішшз—зйвитка, завійка;

(уха, Ьеііх)—закрут(-та).

Завод (расплод) —-завбд(-бду).

Заворот —закрут(-та).

Завязьіваться (о плоде) —зав’язуватися.
Завязь —зйв’язок(-зка).

Загиб, їіехига—загйн(-ну), зйкрут(-та).
Загибаиие, їіехіо—загинЙННЯ.
Заглатьіван ие— вглитання.

Заглат ьівать—ВГЛИТ&ТИ.

Заглоточньїй , геїгорЬагугщеаІіз—запро-
лигбвий. ,

Заглоченньї й —в глйтаний.

Загнивание —загнивання.

Загнивать,-ить —загнивати, загнйти.
Загнившийся— загнйлий.

Загрязненньїй —забруднений, занечйще-
ний.

Зад, паіез—зад (заду), сідбць(-дця).
Задавить —задавити, задушйти.
Задержание, зирргезіо—затрймання.
Заде ржи вание —затримування.
Задерживател ьн Ь! й —затримнйй.
Заднегрудь —задньогруди(-дбй).

Заднє проходи ьій , апаїіз-^відхідникбвий,
калюхбвий.

Задний , розйегіог—зйдній.

Задремать —задрім&ти.

Задушение , азрйухіа—задушення.

Задушить: —задушйти, задавити.

Задьіхаться ,-дохнуться— задихатися, за¬
дихнутися.

Задьішка— ЗЙДИХ(-Ху), З&ДИШКа,

Заживление, сопзоіійаііо — гбєння.

Заживленньїй —загбєний.

Заживлять, заживить —гбїти, загбїти.

Зазубренньїй —вйщерблеиий, щербйтий,

Зазубрина —щербйна, вйзубень(-бня).

Закладка —закл&динка.

Заключение (в канадский бальзам) —за¬
ведення.

Закостенельїй —закостенілий.

Закостенеть, оззШсаге—закостеніти.

Закоченельїй —-задубілий, заклйклий..

Закраска —забарвлення.

Закрашенньїй —забарвлений.

Закрашизать ,-сить —забйрвлювати, за¬
барвити.

Закручивани е —закручування.

Закрьіваиие — закривання; (глаз) —за¬
плющування.

Закрьівать,-рьіть,-ся — закривати,-СЯ,
закрйти,-ся; (о ранах) —затягати, за¬
тягти, гбїти, загбїти,-ся; (о глазах) —
зашпбщувати, заплющити,-ся.

Закрьітьій —закрйтий; (о глазе) — за-
плйщений.

Заку кл и ван ие —залялькбвування.

Закувливаться,-литься— залялькбвува-
тися, залялькуватися.

Закупоривать, закупорить — затикйти,
заткнути; (о кровеносном сосуде )—за-
снічувати, заснітйти.

Закупорка (сосудов) —заснічення; (бот.)
— зйтик(-ку).

Залататься (об органе )—зачин&тися.

Залежь (степная )—перелїг(-лбгу).

24

Залетннй—Зеленеть

Залетньїй —залітний.

Залив, бігша—затбка.

Заматочньїй, геїгоиіегіпиз — зауразо-

ВИЙ.

Замедление , геіагйаїло—загйяння.
Замедлемньїй ( рост )—загйяний.
Замєрзание, соп^еіаііо'—з'амерзйння.
Замерзать, замерзнуть —замерз4ти, за¬
мерзнути.

Замещающий , уісагіиз—заступнйй.
Замещение —заступання.

Замирать, замереть —завмирати, завмер¬
ти.

Замновьій —замковий.

Замок, сагйо—замбк(-мк4).

Заморить —заморити.

Замьїкатель ( клеточка )—замик4ч(-ч4).
Замьїкать,-оя ,-кнуть, -ся— замикати,-ся,
замкнути,-ся; стулятй.-ся.стулйти,-ся.
Замьїкающий, оЬіигаіогіиз—замичнгій,
затульнйй; ( мускул ) — замикач (-ча),
м’йсень(-сня)-замик4ч(-ч4).

Занавеска небная, уеіит раїаілпит—
завіса піднебінна.

Заносной —запйсений.

Заостренньш {лист, аситіпаіиз)—заго¬
стрений.

Запавший —запйлий.

Западать, вапасть —западати, запйсти.
Запас —запйс(-су).

Запаси ьій —запаснйй.

Запах, обог—з4пах(-ху), дух(-ху).
Запирател ьньій, оМигаІхігіиз — замич-
нйй, затульнйй.

Заплесневельїй— ЦВІЛЙЙ.

Заплечье— заПЛІЧЧЯ.

Запоздание —припізнення.

Запястьс, сагриз—зап’ясток(-тка).
Заражать,-ся , заразить,-ся —заражати,
-ся, заразйти,-ся.

Заражение, іпїесііо—зар4ження,
Зараженньїй —заражений.

Зараза, уігиз, сопіа^іит—зараза.
Заразитель —зар4зник(-ка).
Заразительность —заразливість (-ВОСТИ).
Заразительньїй , сопіадіозиз — заразли¬
вий, ЧІПКЙЙ.

Заразиха , ОгоЬапсЬе—вовчбк(-чк4).
Зарастание (швов )—заростйння.
Зарастать, зарости —заростйти, заро-
стй.

Заращение , оЬШегаІло—зарбщення.
Заращеиньїй, оЬІіііегапз—зарбщений.
Зародьіш, етЬгуо—зародок(-дка).
Зародьішевьій, етЬгуопаїіз — зародкб-
вий.

Зарождаться, зародиться — зарбджу-
ватися, зародйтися.

Зарождение, депегаііо—зарбджеі-шя.
Заросль —з4рість(-рости).

Заросток, ргоІЬаІІіиш — передрбсток
(-тка).

Заросший —зарбслий.

Зарьівание —заривання.

Засев —з4сів(-ву).

Заслонка, уаіуиіа—з4елінка.

Згсорение (устьиц, оЬзілчісііо)—засмі
чення.

Засоренньїй —засмічений, занечйщений;

(о. глазе )—запорбшений.

Засуха— посуха.

Засьіпать,-снуть —засинйти, заснути.
Засьіхание , ехзіссаііо—засих4ння.
Засьіхать,-сохнуть —засихйти, засбхну-
ти.

Затвердевание —тверднення; ( схватьіва -
ниє, стягивание) —туж4віння.
Затвердевать,-деть —твбрднути, затвбр-
диути; (схвапжваться) —тужйвіти, за¬
тужавіти.

Затвердельїй , іпсіигаїив — затверділий;

(о растворе )—затуж4вілий. у
Затвєрдение, іпбигаїіо — затверділість
(-лости); ( процесе )—затверднення.
Затворна, уаіуиіа^—з4тулка.

Зате не ниє —затінення.

Затенекньїй —затінений.

Затекять ,-ить —затіняти, затінити.
Заторможенность — загальмованість
(-пости).

Заторможенньїй —загальмований.
Затормозить —загальмувйти.

Затьшск, оссіриї—потйлидя.
Затьілочньїй , оссіріїаііз—потйличний.
Захватьівать,-тить — захоплювати, за-
хопйти.

Зацветать, зацвесть —зацвітйти, зацві-
стй.

Зачатие, їоеШіо—-зачйття.

Зачатковьш (путь, слой) —зачатковий.
Зачаток —зачаток(-тка).

Зачаточньїй (с остояние) —зачатковий.
Защечньїй ( меиіок )—защічний.

Защита —з4хист(-ту).

Защитньїй ( окраска , орган) —з4хисний.
Защищать ,-тить ,-ся—Захищ4ти, захи-
стгіти-ся.

Заяц— з4єць (з4йця);

з. беляк, Ьериз Ілгаісіив—з4єць бі-
ляник(-ка);

з. земляной, А1а'сіа@;а ваііепз—з4єць.
землянйй;

з. русак, Ьериз еигореиз—з4єць сірий.
Заячий —заячий;

з. капуста, Зєбит тахітит—з4яча
капуста. ,

Звезда ( стадия , Азіат)—зірка;

з. мореная, Азіегіав—зірка морськ4.
Звездообразкьій —зіркув4тий.

Звездчатка , Бієііагіа—зірочник(-ка).
Зєездчатьій ( клетка )—зірч4стий.
Зверобой, Нурегісиш—з4яча крйвця.
Зверобойиьіе , Оиііііегае—кривцюваті.
Зверь, Ьезііа—звір (звіра).

Здоровьій, запив—здорбвий.

Здорсвье, запііаз—здорбв’я.

Зебра, Нірроіі^гіз иеЬга—зббра.
Зебровидньїй —зебрувйтий.

Зеброид —зебрбїд(-да).

Зебу, Вов іпбісиз—зббу.

Зев , іаисез—зіво (зіва);

з. львиньій, Апііггйіпит—рбтики.
Зевать, зевнуть —иозіхйти, позіхнути
Зевота —пбзіхи.

Зезия ( стеклянница , 8єзіа)—склівка.
Зеленеть —зеленіти.

Зелоковатнй—Игодьчатьш

Зелвноватьій—зеленуватий.

Зеленушка, СЬІогіз—зеленяк(-кй).

Зелен ьій—зелбний.

Зелень—зелень(-ні).

Землеройка, Зогех—мідидя.

Земля—земля.

Землянина, Ргасдгіа уезса—сунйця.
Землян ичньїй—суничний.

Земляной, оеггезїпв—землянйй;
з. орешки, РіПрепйиІа Еехареіа—
гадібчник(-ка).

Земноводньїе, АтрйіЬіа—земновбдні.
Земноводньїй, атрігібіаііз—земноводний
Земной—земнйй.

Зеркгпо, зресиїит—дзеркало.
Зернистосте, §гапи1аї,іо — зернистість
(-тости).

Зернистьій, §гапи1озиз—зернястий.
Зерно, дгаїшпг—збрно.

Зерновка, Ьагіа* Вгисішз—зерноїд(-да);

сагуорвів—зерняк(-ка).

Зерньїшко —зербнце.

Зигзагообразньїй —-зиґзаґуватий.
Зигомицеть! , 2у£отусеІез—зигоміцети.
Зигоморфний (цветок) — зигомбрфнин,
односиметрйчний.

Зигоспора —зигоспбра.

Зигота —зигбта.

Зимаза —зимйза.

Зимний, ЬіетаПз—зимовий.

Зимовать—ЗИМув&ТИ.

Зимовка —зимівля.

Зимовник , Соїсйісит—пізноцвіт(-ту).
Зимолюбка.СМторЬіІа—пор^шник(-аа).
Зимородок, Аісейо аМіз—рибйлочка-во-
доморбз(-рбза), синьовід(-вбда).
Зимующий ( птица )—зимбвий.

Злаки, Огатіпеае—колосківці, зернівці.
Зпатка, Виргезґів—крицяк(-кй).
Златогузна , Еиргосґіз сЬгузоггЬоеа—зо-
лотог^з(-за). [ннк(-ка)..

Змееголовник, БгасосерЬаІит — мйточ-
Змеи, ОрЬійіа, Зегрепґез—змії.

Змеиньїй-ЗМІЇНИЙ.

Змейка —змійка.

Змея- —змій; [вавка;

з. гремучая, Сгоіаіиз Ьоггібиз—торбх-
з. очковая, Ма]а—окулярка.

Зоб, вґгита—воло.

Зобастость, вґгитіґаз — волйстість(-то-
сти).

Зобастьій ( голубь )—воластий. *

Зобньїй ( железа )—воловйй.

Зов (брачньїй крик )—пбклик(-ку).

Зола— пбпіл(-пелу).

Золотарник, 8о1іс1а§о—золот^шник(-ка).
Зол отот ьюя чн и к , ЕгуіЬгаеа—золототй-
сячник(-ка).

Ибис, ІЬіз—ібіс(-са).

Ива , 8а1іх—вербй.

Иван-да-Марья, Меіатругшп петого-
зит—пербстріч(-річу) гайовйй.
Иван-чай, ЕріїоЬіит ап§изШо1ішг.—
зніт (зніту) вузьколйстий.

Ивсвьіє , Заіісасеао—вербув&ті.

Л.

Зопьньїй —попільнйй.

Зона, гопа—збна.

Зонтик , ишЬеІІа—окружок(-жка).
Зонтичньве, ІІтЬеШїегае—окружківці..
Зоогеографический —зоогеографічний.
Зоогеография —зоогеографія.

Зооглея —зооглея.

Зооксантелла , 2оохапґе11а—зооксаптб-

ля.

Зоолог —зоблог(-га).

Зоологи чесний, 200І08ІС118—ЗООЛОГІЧНИЙ.
Зоология , гооіо^іа—зоолбгія; на^ка про
тварйнний світ.

Зоопалеонтология — зоопалеонтолбгія.
Зооспора, гоозрога—зооспора, плавйн-
ка; мандрівна спбра.

Зоослорангий — зооспорйіігій(-гія); мі-
стище зооспбр.

Зоотехния —зоотбхиія; наука про вико¬
ристання й рбзплід свійських тварин.
Зоотомия, гооґЬопііа—зоотбмія; наука.

про середбву будбву тварин.
Зоофитьі, 2оор1гуІа—зоофїти,жйворості-.
Зоохлорелла, 2оосЬ1оге11а—-зоохлорбля.
Зопник, РЬІотіз—залізняк(-ка).

Зоркий —гострозорий, зіркий.

Зоря , Ьєуізіісшп— любйсток(-тку).
Зоза, 2оеа—зобя.

Зрачок, риріїїа—зінйця.

Зрелость , таґигіґаз— дійшлість(-лости);

(плода )— стйглість(-лости).

Зрепьій —стйглий; ( половозрелий )—дій-

ЦІЛИЙ.

Зреиие —-зір (збру).

Зреть (поспевать)— спіти, поспівати.
Зрителькьій , оріісив—зоровйй.

Зрячий —зрячий, видібщий.

Зуб, сіє її в—зуб (з#ба);
з. мудрости, й. вегоііпиз—зуб м^д-
рости.

Зубаотьій, йепґаґив—зубйтий.

Зубец —зуббць(-бця).

Зубной, йеїтЬаІіз—зубнйй.

Зубовидньїй , йепілїогтів—зубувйтий.
Зубр, Вівоп Ьопавиз—зубр(-бра).
Зубчатка , ОсІопШев — кравнйк(-кй).
Зубчатьій —зубчастий.

Зубчик (крьіла, листа )—зуббць(-ця).
Зубянка, Бепіагіа—зубнйця.

Зуд, рпігіїив—сверб(-бу), свербіж(-ж'у).
Зудень чесоточньїй, Загсорґев зсаЬіеі—
свербун(-н&) корбстяний.

Зуек , Сйагайгіиз—пісбчник(-ка).
Зюзник вьісокий, Ьіусориз ехаїґаґив—
вовконіг(-нбга);

з. езропейский, Ь. еигореиз — драго-

люб(-ба).

Зяблик, Егіп§;і11а соеІеЬз — зяблик(-ка)

и

Ивовьій —верббвий.

Игла—гблка.

И гл а- р ьіба , 8у п§паі1іи8—іглйця морська.
Иглокожие,Ес1ііпос1егтаі.а—голкошкурі.
И гол на —гблка.

Игольчатьій (лист) —голкуватий,шпиль-

кув&тий. 4

26

Игра—:Ин те р г л о бу ля р н ьі й

Игра—гра.

Игуана, 1§иапа—іґуйна.

Ид —їда (їди).

Идант—ідйнт(-та).

Идиобласт—ідіобласт(-та); клітйна, що
відрізняється від рбшти фбрмою або
вмістом.

Идиоплазма—ідіоплйзма.

Идиосинкразия—ідіосинкразія.

Идиохромозома—ідіохромозбма.

Избирательньїй ( способность )—виббр-
чий.

Избьіток—лйшок(-ку), зайвинй.

Извержение Семени—вйпорск(-ску) сі¬
м’я, викидАння сім’я.

Известковьій ( скелет )—вапняний.

Известь, саісагіа—вапнб.

Извилина, §угиз—закрут(-ту).

Извилистьій—покручений, кривулястий.

Извитой (канал )—кручений, покруче¬
ний.

Извращение, іпуєгзіо —вйкривлення.

Извращенньїй, іпуегзиз—вйкрпвлений.

Изгиб, їіехига—вйгин(-ну), загйн(-ну).

Изголодавшийся -ЗГОЛОДНІЛИЙ.

Излияние ( секрета )—вйлив(-ву), вйп-
лив(-ву).

Измельчание (пищи) —подрібнення.

Измельчать—здрібніти.

Изменениє—зміна. -

Из мен ч и вость—мінлйвість(-вости).

Изменчивьій -МІНЛЙВИЙ.

Изменяемость (видов) —змінність(-ности).

■Измерение—вймір(-ру); вимірйння, мі¬
ряння.

Измерять ,-рить—міряти, виміряти, вй-
міряти.

Изнурение, іпапШо—змбра.

Изнурениьій—змбрений.

Изображение (на сетчатке) —ббраз(-зу).

Изодиаметричесний (клетка) —ізодіямет-
рйчний; з тотбжним поперечником.

Изолецитальньїй (яйцо) — ізолецитАль-
ний.

Изопирование (фактор зволюции) —ізо¬
лювання, відокремлення.

Изолированньїй—ізольбваний, відокрем¬
лений.

Изосмотичесний (раствор) —ізосмотйч-
ний; тотбжно осмотйчний.

Изотония, ізоіопіа—ізотонія; однако¬
вість осмотйчного тйску.

Изотропность—ізотрбпність(-ности).

Изотропньїй (диск) —ізотрбпний.

Из-ьеденньїй (субстрат) —поїдений.

Икать—(г)йкати.

Икота, зіп§и11;и8—(г)йкавка.

Икотнин, ВеИегоа—гйкавка.

Инра—ікрА; (лягушечья) — клек(-ку);
(рачья) —кйшка; (икру метать) —не-
рбститися, викидати ікрУ; (зига)—
лйтка.

Инринка—ікрйна.

Инроножньїй (мускул, дазігоспетіиз)—
литкбвйй.

Ипим (берест, ІЛтиз сатре8І;гіб)---б6-
рест(-та).

:Цмагинальньій, іта§іпа1із —імаґітгаль-
ний.

Имаго, ітадо—імйґо; стАдія дорбслої

комАхи.

Имбир, 2іп§іЬег—імбір(-ру).

Имбирньїй—Імбирбвий.

Иммерсионньїй (система обгективов ми -
кроскопа) —імерсійний.

Иммерсия—імбрсія.

Иммиграция—іміґрація.

Иммунизация, іттипізаііо—імунізАція;
набування несприйнятливости на по¬
шесні хвороби.

Имму низин—імунізйн(-ну).

Иммунизировать—імунізувати.

Иммунитет, іштипііаз — імунітбт(-ту),
несприйнятливість(-вости).

Иммунньій—імунний, несприйнятливий.

Имплантация, ітрІапЬаїло — імплян-
ТАЦІЯ.

Импотент, ітроіепз—-шпот£нт(-та).

Импотенция, ітроіепЬіо— імиотЄііція.

Им пульс, ітриіз—імпульс(-су), пбш-
товх(-ху).

Инвагинация , іиуа§іпаі,іо—інваґінАція,
вгинання.

Инверсия , ІПУЄГ8ІО—інверсія.

Инвертаза—ІнвертАза.

И н верти н—інвертйн(-ну).

Инволюционньїй (форма) — інволюцій¬
ний.

Инаолюция—інволібція; зміна форми в
мікрббів під вплйвом отбчення.

Индамин—індаміи(-ну).

Индивидуальньїй, іпйіуісіиаііз—індиві¬
дуальний, ОСОбЙСТИЙ.

Индивидуум, іпсііуісіиит—індивід(-да),
особйна.

Индиго—індйґо.

Индикан—ІнДИкАн(-ну).

Индифферентньїй—байдужий.

И н ДОЛ—індбл(-лу).

Индукция—індукція.

Индуцировать—індукувати.

Инертньїй, іпегЬиз—інбртний.

Иннапсуляция, іпсарзиіаіло —• інкапсу¬
ляція.

Инкреторньїй (орган) —інкретбрний, се-
редбво-секретбрний.

Инкреция—інкрбція, середбва секрбція.

Инкубациокньїй (период) — інкубацій¬
ний, прихбваний.

Инкубация—інкубація.

Иннервация, іппегуаіло—іннервація.

Инородньїй, аііепиз—чужорідний, сто-
рбнній.

Инсектисид—інсектисйд(-ду).

Инспираторньїй—інспіратбрний, вдиш-
нйй.

Инспирация, іпзрігаїііо—інспірація, вди-
хАння.

Инстинкт, ІП8ЙІПСІИ8—інстйнкт(-ту).

Инстинктивньїй, іпзііпсілуиз— інстинк¬
тивний.

Ин струме нтарий, іпзігитепіагішп—ін-
струментАрій, начйння.

Интеллент, іпі.е11есіиз—іптелект(-та).

Интергемальньш (нервное окончание )—.

інтергемальний.

И нтег глобул я р н ьі й (пространство) —ін-

тер ґльобулйрний.

Интеркалярнмй—Каменистий

27

Интеркалярньїй ( рост )—інтеркалярний,
вставнйй.

Интерреналовьій (ткань) —інтерренйло-
вий, міжниркбвий.

Интерстициальньїй , іпїегзШіаІіз—інтер-
стиційний, проміжний.

Интерзпителиальньїй — інтерепітелій-
ний.

Интина —інтйна; середбва пилковй обо-
лбна-.

Интоксикация, іпіохісаіло — інтоксика¬
ція, отруєння.

Интрамолекулярньій(дьгхание)—інтрамо-
лекулйрний.

Интуссусцепция (внедрение) — інтусу-
сцбпція, втйснення, всйлення.

Инулаза —інулйза.

Инулин —інулїн(-ну).

Инфантилизгл , іпїапШізтиз —■ інфанти-
лїзм(-му); дитйчий вйгляд.

Инфекционньїй (болезнь) —інфекційний,
заразливий, причепливий.

Инфекция, іпїееЬіо—інфбкція, заражен¬
ня.

Инфил втрат— інфільтрйт(-ту).

Инфильтрацил , іпШІгаІіо — інфільтрй,-
ція; просбчування всербдину.

Инфил ьтрированн вій— ІнфІЛЬТрбваниЙ.

Инфил втрироватв— інфільтрувати.

Инфузория, Іпїизогіит—інфузбрія.

Инцистирование— інцистувйння.

Инцистированнвій— ІнЦИСтбванИЙ.

Ин-ьекция, ІЩЄСІ.ІО — впбрекування,
ін’йкція.

Иод, іосіит—йод(-ду).

Ипомеп , Іротаеа—кручені паничі.

Ирис, Ігіз — весблка, веселкбва обо-
лбна.

Исналеченньїй ,—скалічений, покаліче¬
ний.

Ископаемое —вйкопина, копйлина.

Навернозньїй , сауегпозіз—печеруватий,
кавернбзний.

Кадаве р ин —кадаверйн(-ну).

Кадило , МеІіШз—кадйлб.

Кажущийся —позірний, сповйдний.

Назви н —казеїн(-ну).

Казуар, Сазиагіиз—казуйр(-ра).

Кайма, ІітЬиз — ббвідка, облямівка,
крййка.

Кайман, Саітап—кайман(-на).

Кайногенети чесний ( ценогенетический )

Щ —кайногенетйчний.

Накаду, Сасаіиа—какаду.

Кактус —кактус(-са).

Кактусовьт —к&ктусовий; (-ввів, Сасїа-
сеае)—кактусуваті.

Кал, їаех—вймети;

к. первороднвій , шесопіит—смілка,

Калий, саііит—кйлій(-лію).

Калиммоцит — калімоцйт(-та); фоліку¬
лярна клітйна в покривників.

Калина, УіЬигпиш—калйна.

Калиптра ( колпачок , саіуріга)—ковпа-
чбк(-чка).

Ископаемвій —викопнйй.

Искривпение , сигуаіига—вйкривлення.
Искривленнвій —вйкривлений.
Искривлятв,-витв,-ся —викривляти, вй-

кривити,-ся.

Искусственньїй , агШсіаІіз—штучний.
Испарение —вйпар(-ру); ( процесе )—випа-

рбвування.

Испарина —вйпотина, вйпоти.
Испарителв —випйрник(-ка).
Исполинский ( клетка )—велетбнський.
Испражнения —вймети.

Исследованив ( изьіскание )—дбслід(-ду).
Исследоєанноств — дослідженість(-но-
сти).

Исследоватепв —дослїдник(-ка).
Исследоватв —досліджувати, дослідйти.
Иссоп, Нуззориз—гісбп(-пу).

Иссвіхатв ,-хнутв — зсихати, ЗСбхнуТИ,
висихати, вйехнути.

Истечение ( жидкости )—витікйння.
Истиннвій —спр&вжній, правдйвий.
Истлеватв ,-етв— ТЛІТИ, ЗОТЛІВ&ТИ, ЗО¬
ТЛІТИ.

Истлевший —зотлілий.

Истод, Роіу^аіа—китятки.

Истощатв,-щитв ,-ся —виснажувати, ви¬
снажити,-ся.

Истощение— вйснаження, вйснйга.

И сто ще н н ві й— вйснажений.

Истребление —нйщення.

Истреблятв ,-битв —нйщити, винйщува-
ти, знйщити, вйнищити.

И сху дал ьі й —сх удлий.

Исхудание —схуднення.

Ихневмон , Негрезіез ісЬпеитоп—іхнев-
мбн(-на).

Ихтиолог — іхтіблог(-га), рибознавець
(-вця).

Ихтиология —іхтіолбгія, рибозн&вство.
Ихтиоптеригий —іхтіоптерйгій(-гія). ^

Каллима,КаІІіта рагаіесі>а—сухолйстка
Каллюс, саііиз—кйлюс(-са), мозбля.
Каловьш, їаесаііз—виметбвий.

Калория— кальбрія.

Калужница, СаІШа—калюжниця.
Калвнобласт —калькобласт(-та).
Калвций, саісіит—кальцій(-цію).
Калвцинация , саісіпаііо—кальцинація,
звйпнення.

Калвцифильнвій —кальцифїльний, вап-

нолюбний.

Кал ьцифобньїй —кальцифббний, вапно-

ббязний.

Камбала, Ріеигоиесіев—кбмбула.
Камбаловиднвій ( мускул ) — камбулувй-

ТИЙ.

Камбиальньїй, сатЬіаІіз— камбіальний,

камбійний.

Камбий—кймбій(-бію).

Камбиформ —камбіфбрм(-ма).
Камедетечение —клеєтеча, ґумбза.
Камедь, §итті—клей (клбю).
Каменистьій (канал, реігозиз)—кам’яни¬
стий.

28

Камешшй—Каштановий

Каменньїй (на камне живущий, заха-
іііів)—кам’янйй.

Камера, сатега — кхмера, комірка.

Камерними, Рогаті піїега—коміркївці .

Камнеломка, 8ахіїга§а— ломйкамінь
(-меня).

Кам пилотропньїй ( семяпочка )—кампіло-
трбпиий, зігнутий.

Камфора, сатрйога—камфора.

Камфорний, сатрЬюгаІиз — камфоро¬
вий.

Камьіш, Всі гриз—оситняг(-гу);
н. озерньїй, 8. Іасизіліз—куг4.

Камьішевна, АсгосерЬаІиз—очербтянка.

Камьішница, СгаНіпиІа сШогориз — ку¬
рочка водян4.

Канал, сапаІіз—прбвід(-вода),кан4л(-ла).

Каналец, сапаїісиїиз — проводЄць(-від-
цй), кан4лець(-льця).

Канал ьцевьій —провідцевий.

Канарейка , Вегіпиз сапагіа—канарка.

Канарейник, РЬаІагіз—очеретянка.

Канарейное семя, Рйаіагіз Сапагіепзіз—
канаркове сім’я.

Канатик, іипісиїив—мотузбк(-зк4).

Канна, Саппа—к4нна.

Каннибализм —канібалізм(-му).

Кантаридин — ісантаридйн(-ну), нарив-
нйк(-ку).

Кануфер , Тапасеішп Ваїзатіїа—кану-
пер(-ру).

Канюк, Виїео—мншоїд(-да), к4ня.

Капиллиций, саріІІШит —- капіліцій
(-дія); середоплодовикбва сітка із
спбрами між вічок у слизових грибів.

Капилляр ( волосний сосуд) — капіляр
(-ра), жйлка волоскув4та.

Капиллярньїй , саріїїагіз—капілярний,
волоскув4тий.

Капорский чай ( Иван-чай, ЕріїоЬіиш
апдизШоїіит) — зніт(-ту) вузьколи¬
стий.

Каприфоль (жимолость душцстая, Ьо-
пісега Саргіїоііит)— козолйст(-ту).

Капсула , сарзиіа — к4псуля, капшук
(-к4).

Капуста, Вгаззіса—капуста.

Капустница, Ріегіз Ьгаззісае—біл4н(-на)
капустяний.

Ка п у стн ьі й —капустяний.

Каракатица, 8еріа—чорнйлець(-льця).

Карась, Сагаввіиз—кар4сь(-ся).

Карбамид —карбамід(-ду), сечовйна.

Карбоксилаза— :карбоксилйза.

Карбонизация —карбоніз4ція, вуглїння.

Кардамон, ЕІеМагіа Сагйатопит—кар-,
дамбн(-ну).

Кардинальний (зуб, вена) —кардин4ль-
ний.

Кардиограф —кардібграф(-фа); реєстрй-
тор серцбвого пбштовху.

Кардиопневмограф — кардіопневмбграф
(-фа); одночасний реєстратор серце¬
вого пбштовху й дишнйх рухів
огрУддя.

Нардия, сагбіа—прйшлунок(-нка).

Кариокинез , сагуокіпезів—каріокінбза;
непрбстий пбділ ядр4.

Карионинетический —каріокінетйчний.

Кариология —каріолбгія, ядрозн4вство.

Кариоплазма —• каріоплйзма; речовин4
ядров4.

Карлик, папиз—к4рлик(-ка).

Карликовьій , паппив—карликуватий.

Карман, Ьигва— кишЄня, заглйбина.

Кармин, сагтіпит—кармїн(-ну).

Каротин —каротйн(-ну).

Карп (сазан, Сургіпив сагріо)—кброп
(-ропа).

Карпальньїй, саграііз—карп4льний, за-
п’йстковий.

Карпогон —карпогбн(-на).

Карпоед, .Аг§и1из—коропоїд(-да).

Карпоспора —карпоспбра.

Ка рта в о сть —гар кав і сть(-в ости).

Картавьій —гарк4вий.

Картами н —картамін(-ну).

Картофель, Воіапит ■ЬиЬегозит—кар-
тбпля.

Картофеп ьн ьій— картбпляний.

Карцинология —карцинолбгія,ракозн4в-
ство.

Касатик, Ігіз—півники;

к. водяной, І. Рзеийасогиз—півник
(-ка) болбтяний;

к. низкий, І. ритіїа—півник степо-

вйй.

Касатиковьіе , Ігійасеае—півникувйті.

Каскар и н —каскарйн(-ну).

Каста (у обществ. животньїх) —каста.

Касторовьій (масло) —рицйновий.

Кастрат —кастрат(-та), в4лах(-ха).

Кастрация, савігаїло—кастрація, вал4-
шення.

Кастрированньїй —кастрбваний, звала-
шений.

Кастрировать —каструвйти, вал4шити.

Натаброза, СаіаЬгова адиаілса—бережй-
на.

Катагенез— катагеиеза; рух назад.

Каталаза —каталаза.

Каталепсия , саїжіерзіа—каталбпсія.

Натароб —катарбб(-ба); мікроорганізм
із чйстої водй.

Катастрофа (теория) —катастрбфа.

Катеху —катбху.

Катран, СгатЬе—катран(-ну).

Катушка, РІапогЬіз—витушка.

Каудальний, саийаіів—кавд4льний, хво-
стовйй.

Каулерпа, Саиіегра—кавлбрпа.

Каулифлория (стволоцветение) — кав-
ліфльбрія, стеблоцвітність(-ности).

Каучук, гевіпа еіазііса—кавчУк(-кУ).

Каучуковий —кавчукбвий.

Кахенсия —кахбксія, вйснйга.

Кахектический , сасЬесіісив—кахектйч-
ний, вйснажений.

Качим, ОурворШІа—лищйця;

к. метельчатьш, перекотиполе, 6. ра-
пісиїаіа—перекотйпбле.

Кашалот, РЬувеїег тасгосерЬаІиз—ка-
шалбт(-та).

Каштан, Сазіапеа—кашт4н(-на);
к. конский, Аевсиїиз — гіркокашт4н
(-на).

Каштановий ( цвет )— каштйновий, діса-

Ь вий. й

Кашу—Клубочковьій

29

Кашу ( катеху )—кашу.

Квакать —квакати, кумкати.

Квакша ( древесница , Ну 1а агЬогеа)—
рбйка.

Кедр, Себгив—кбдер(-дра).

Кедровьій (орешек) —кедрбвий.

Кенгуру, Масгориз—кенґуру.

Кендьірь, Аросупит Уепеїит — дутй-
ця.

Кекотоксин — кенотоксйн(-ну); отрута
втбми.

Кератин —кератйн(-ну), рогівнйк(-кб).

Кератогиалин— КЄратОГІЯЛІн(-шу).

Кермек, Зіаіісе—кермек(-ку).

Киви, Аріегух аизігаііз—ківі, ббзкрйл
(-ла).

Кивсяк, .Іиіиз—рясноніг(-нбга).

Кизил-, Согпиз таз—дербн(-рбну).

Кизильник, Соіопеазіег—іргб.

Кил є грудьіе, Сагіпаіае—кильогр^ді.

Нипь, сагіпа—киль(-ля), випруга.

Кимограф — кімбграф(-фа), самопйсець
(-сця).

Кинетичесний (з нергия) —кінетйчиий.

Кинология —кінолбгія, собакознавство.

Киноплазма —кіноплбзма.

Киноцилия —кіноцйлія; рухлйва війка
клітйни.

Кипарис, Сиргеззиз—кипарйс(-са).

Киларисовьій —кипарйсовий.

Кипрей, ЕріІоЬіит—зніт (зніту).

Кипяток, ациа іегуісіа—окріп(-рбпу).

Кирказон , АгізІОІОсЬіа—хвилівнйк(-кб).

Кирпи чнокрасньїй—ЦЄГЛЯСТОЧврвбнИЙ.

Кислица, Охаїіз—квасенйця.

Кислота, асібит—кислотб.

Кисльїй—КЙСЛИЙ.

Кистеви дньїй , гасетозиз—ґронувбтий.

Кистевик ( плесень , Репісіїїит)—китбць
(-тцю).

Ки от и ст ьі й, гасетозиз—ґр онйстий.

Кисть, гасетиз—ґрбно;

к. руки, тапиз — кйтиця, п’ясть(-ти).

Кит, Ваіаепа—кит(-та).

КИТОВЬІЙ —кйтовий.

Китообразньїе, Сеіасеа—китївці.

Кишечник — кишкбвий прбвід(-вода),
КЙШКИ.

Кишечноволокиистьій-КИШКОВОЛОКНЙ-

стий.

Кишечножаберньїе , .Еігіегорпєизіа —
кишкозябрі.

Кишечножелезистьій ( листок )—кишко-
залозйстий.

Кишечнополостньїе , Соеіепйегайа — по-
рожнйнці, кишкопорожнйнці.

Кишечньїй ( полосшь , іпіезіііпаїіз)—киш¬
кбвий.

Кишка, іігіезілпит—кйшка.

Кишнец, Согіашігит—коляндра.

Кладбище ( животник )—кладовище, па-
далище.

Кладовая (у грьізунов )—комірчйна.

Кладодий ( филлокладий )—кладбдій(-ія).

Нлазматоцит — клазматоцйт(-та); ман¬
дрівна клітина злучнбї тканйни в спо-
кбї.

Клапан, уаіуиіа—хлипбк(-пакб).

Класе, сіазвіз—кляса.

Классификация —класифікація.
Классифицировать —клясифікувбти. і,
Клевер, Тгііоііит—конюшйна. у]

Клеверньїй-КОНЮШЙННИЙ.

Клей —клей (клею); ( столярний )—ка-
р^к(-кУ).

Клейдающий ( коллагенньїй ) — клеєдай-

ІІИЙ.

Клейкий —клейкий.

Клейковина —клейковина.

Клейстогамия —клейстогамія; самозапи¬
лення в клейстогбмних квітів.
Кпейстогамньїй ( цветок ) — клейстогбм-
ний; пйлбк не вихбдить, а проро¬
стає.

Кпекачка, ЗіарЬуіеа—клокйчка.

Клен, Асег—клен(-на);

н. полевой, неклен, А. сатрезіге—
пбклен(-на); • ,|

к. татарский, А. Іаіагісит—чорнб-
клен(-на).

Нленовьій —-кленбвий.

Клест, Ьохіа—шишкар(-ря).

Клетка, сеііиіа—клітйна;

к. грудная, ІЬогах—огруддя.
Клеточна, сеііиіа—клітйнка.

Клеточньїй (сок) —клітйнний.
Клетчатка, сеііиіоза—клітковйна.
Клешня— КЛЄШНЯ.

Клещ, асагиз—кліщ(-щб);

к. водяной, Нубгасіта— водокліщ
(-Щ&);

к. жучий, Оатавиз соіеорігаїогит—
вошокліщ(-щб) жучбчий;
н. красньїй, ТготЬійіит—травокліщ
(-щб).

Клещевина , Кісіпиз соттипіз—рицина.
Климат —клімат(-ту), підебння.
Климатический (условия )—кліматйчьшй.
Клиновидньїй, сипеііогтіз — клинува-
тий.

Н л и н о стат— -клиностбт(-та).

Кпинтух, СоіитЬа оепаз—гблуб-еиняк
(-ба-ка).

Клио , Сііо Ьогеаііз—плбвка північна.
Клитор ( похотник, сіііогіз) — клітор
(-ра), скбботень(-тня).

Клоака, сіоаса—кльобка, стік (стбку).
Клоачньїе (однопроходньїе, Мопоілета-
Іа)—однопрохідні, кльобкові.
Клоачньїй, сіоасаііз—кльобковий.
Клокотать —клекотіти.

Кпоньї —клбни; чйсті лінії за неста-
тбвого розмнбження.

Клоп, АсапІЇїіа—блощиця.

Клоповник ( веничник, ЬерШіит гийе-
гаіе)—вонючка.

Кл охтат ь— квоктбтн.

Клубенек —бульбочка.

Клубень —бульба.

Клубеньковьій ( бактерия )— бульбочкб-

вий.

Клубковатьій ( корень )—шишкбтий.
Клубника, Рга§агіа—полунйця.
Клубничньї й —полуничний.

Клубовидка, Сіотегіз — кулівка.

Клубок (стадия , §1отиз) — клуббк(-бкб).
Клубо чек, §1отегиІиз—клуббчок(-чка) .
Клубочковьій ( железа )— клуббчковий.

зо

Кльїк—Комплемент

Кпьін, сіепз сапіпа—ікло.

Клюв, гозігит—дзьоб(-ба) дзюб(-ба).
Клювастьій—дзьобйтий.

Клювовидньїй ( отросток ) — дзьобува-
тий.

Клюворьільїй (кит) —дзьоборйлий.
Клюква, Уассіпішп Охусоссоз—жура-
вйна.

Клюквенньїй—журавйнний.

Ключица, сіауісиїа—дужка.

Нлючичньій , сіауісиїагіз—дужковйй.
Книдобласт (стрекательная клетка) —
кнідобласт(-та), жальнА клітйна.
Книжка, рзаиегішп, отазиз—кнйжка,
кнйги.

Коагуляция , соа§и1а1ло — коаґуляція,
зсідАння.

Кобчик, Раїсо уезрегілпиз—кїбець(-бця).
Кобьша —кобйла.

Кобьілий —кобйлячий.

Кобьшка, Сегсоріз—кобйлка.

Ковьшка, 81лра саріїїаїа—тйрса.
Ковьіль, 8йра—ковила;

к. волосатьій, ковьшка, 8. саріїїаіа—
тйрса,

Ковьшьньїй —ковилбвий.

Коготь, —опух—пАзур(-ра).

Когтевой —пазурбвий.

Когтистьій —пазурйстий.

Ножа, сиііз, Йегта—шкура.

Кожаньїй —шкурянйй.

Ножеед, Вєгтезіез—шкуроїд(-да).
Кожистокрьшьій —шкурокрйлий.
Кожистьій— шкурйстий.

Кожица, согіит—шкурка, шкурйнка.
Кожноволокнистьій ■— шкуроволокнй-
стий.

Кожномьішечньїй (листок) —шкуром’я-
снбвий.

Кожньїй, сціапеиз—шкуровйй.

Кожура (семенії) —шкурка.

Коза, Сарга—козА;

к. дикая , Саргеоіиз—сарна, дйка козА.
Козел —цап (цАпа).

Нозелец, Зсоггопега—змійчка.

Козелок (уха, і,га§из)—зАкліпка, ко-
збл(-злА).

Козерог, Сарга іЬех—козоріг(-рбга).
Козий —кбзячий, козйний.

Козл и н ьій —цапйний.

Козлобородник, Тга§оро§оп—козблець
(-льця).

Козодой , Саргіти1§из еигореиз—дрім-
лібга.

Козуля (коза дикая, Саргеоіиз)—дйка
козй, сАрна звичАйна.

Коки, Соссиз—кок (кбка).

Кокон —з4моток(-тка), бпряд(-ду).
Комосовьій— кокбсовий.

Коксальньїй (железа) —кульшовйй.
Кекушник, С-утпасіепіа —■ билйнець
С-нця).

Колба, ІаІеЬга—кблба.

Колбообразньїй —колбувйтий.

Нолбочки (сетчатки) —колбочкй.
Колбочковьій (клетка) —колбочкбвий,
Колдунова трава, Сегсаеа ІиШлапа—
відьмине зілля.

Колебание —коливйння; (психич.) —ва¬
гання.

Колебательньїй (движение)— коливйль

ний,

Кол Є Н Н ЬІ й — кол іншій.

Колено, §епи—коліно.

Коленчатьій —колінкувйтий.
Колеоптерология —колеоптеролбгія, жу-

кознйвство.

Колесовидньїй —коліщаетий.

Коллаген (клейдающее вещество) —кола-
гбн(-ну), клеєвйна.

Кол л а ге н н ьі й ( клейдающий) —ко лагбно-

вий, клеедАйний.

Коллатеральньїй ( боковой , соїіаіегаїіз)—
ко лятерйльний;
к., бокобочньїй —субічний. '
Колпективньїй —ко лектйвний.
Колленционировать-^-колекціонувати.
Колленция —колбкція.

Копленхима , соПепсЬута—коленхіма.
Коллоид —колбїд(-ду).

Коплоидальньїй —колбїдний.
Коловратки, Коі.аіогіа—колбвертки.
Коловратньїй (движение) —колбвертний.
Колокол (плавательньїй)— дзвін (дзвону),
Колокольчатьій (венчик, сатрапіїогтів)
—дзвоникувйтий. <

Колокольчик, Сатрапиіа—дзвбник(-ка).
Нолокольчиковьіе , Сатрапиіасеае —
дзвоникув4ті.

Колониальньїй (организм) —колонійний.
Колони я —-колбнія.

Колонка (столбик, соїитеїіа)—стовпбць
(-пцй), стбвпчик(-ка).

Колос, зріса—кблос(-са).

Колосистьій —колосйстий.

Колоситься —колосйтися.

Колосок, зрісиїа—колосбк(-ска).
Колпачок, саіуріяа—ковпачбк(-чка).

Кол чан, Нусіпит—кольч4к(-к4).
Кольник, РЬуірита—кольнйк(-кА).
Кольцевание —окїльчування, кільчення.
Кольцевидньїй (плацента, сгісоійеиз)—
кільцюватий, каблучкувАтий.
Кольцевой —кільцбвий.

Нольцо, аппиіиз—кільцб.

Кольчатьій (мутовчатий) —кільчАстий.
Колючеперьіе, Асапі.1юр1;егу§іі — колю-
чопбрі. ^

Колючий —колючий.

Колючка (зріпа, листовая) — колючка;

(стеблевая)- —тернина.

Копючник, Сагііпа—-відкАсник(-ка).
Колюшка, Оазіегозіеиз асиїеаіиз—ко¬
лючка.

Колющий (волосок) —колькйй.

Комар, Сиіех—ком4р(-р4).
Комбинатмвньїй (изменчивость) —комбі-

натйвний.

Комбинация—К0мбін4ція.

Комменсапизм —коменсалізм(-му).
Коммиссура, соттіззига — комісара,

злука.

Комнатньїй (раст.) —х4тній.

Комок —грудка.

Комочек— грудочка.

Компактньїй (вещество) — коинАшняй,

щільний.

Компасньїй (растение) —кбмпаснні.
Комплемент— комплембнт(-ту).

Конвергентний—Коротконожка

31

Конвергентньїй, сопуег^епв—конверґбн-
тний, збіжний.

Конвергенция , СОПУЄІ'§ЄПІЛО—конверген¬
ція, збіжність(-ности).

Конвертировать — конверґувйти, збіга¬
тися.

Конвульсия, сопуиїзіо —конвульсія,
кбрча. •

Конденсор —кондбнсор(-ра); збирач світ¬
ла в мікроскбпі.

Кондор, ЗагсоггЬашрішз §гур!шз—кон-
дбр(-ра).

Конек —кбник(-ка); ( щеврица , АпІЬиз)—
пікавка;

к. морской, Нірросатриз — кбннк
морський.

Конечность, ехігетііаз—кінцівка.
Конечньїй —кінцбвий.

Конидиальньїй —конідійний.
Конидиеносец —конідійник(-ка).
Конидиеносньїй (гриб)—конідійний,
Конидия —конїдій(-дія).

Кониин —коніїн(-ну); отрутний алка-
льбїд з болйголова.

Кониферин— коніферйн(-ну).

Нонический, сопісиз— конічний, стіжку¬
ватий.

Конкремент— конкрембнт(-ту); твердйй
осад в органі нйслідком хворбби.
Конкуренция —конкуренція, змагйння.
Коноплевьіе, СаппаЬіпасеае — конбплі
(-пбль).

Конопляґ, СаппаЬіз—конбплі(-пбль).
Коноплянка, Сагйиеііз саппаЬіпа—ко-
нбплянка.

Конопляний— конопляний.

Консерватор —консервбтор(-тора).
Консервирование —КОНСервувЙННЯ.
Консервирован н ьій —консервбваний.
Конский, ециіниз— кінський.
Констриктор ( Сжимающая мьішца, соп-
зігісГог)-констрйктор(-ра),стискач(-ч4).
Континентальньїй (фауна) — континен¬
тальний, суходільний.

Контурний (перо) —контурбвий, обри-
сбвий.

Конус (наростания) —кбнус(-са) (рбсту),
стіжбк(-к4) (росту).

Конхилиолог —конхіліблог(-га).
Конхилиология — конхіліолбгія, чере-
пашкознйвство.

Конхиолин— конхіолін(-ну). 1

Концевой— кінцбвий.

Ко н ч и к— кїнчик(-ка).

Кон-ьюгатьі (анат., соп^идаГае)—конью-
Г4ти; пербдньо-зйдній прбмїр; ( водо-
росли )—зчіплянки.

Кон-ьюгация— коньюґйція.
Кон-ьюнктива, соп.)илсГІуа — коньюнктй-
ва, сполучна; злучна оболбна.

Конь, Ецтшз — кінь(конй).

Координация — ко ординація, погбджен-

Координированньїй —координбваний, по-

гбджений.

Копеешник, Нейузагит — солодУшка.
Копролит, соргоіііь — копроліт(-та).

Ко пул иро вать —копулювати.

Копул ировка —копулювання.
Копулятивньїй (орган) —■копулятйвний.
Копуляционньїй —популяційний.
Копуляция, сориІаГіо—копулйція.
Копчик, оз соссу^еит—кУприк(-ка).
Копчиковьій , соссу^еиз—куприковий.
Копитень, Азагит—копитняк(-ка).
Копитний (железа) —копитбвий; (-ниє,
Йпдиіаіа)—копйтні.

Копито —копйто, копйт(-тй).
Копнтообразньтй —копитув&тий.
Копьевидннй (лист) —списуватий.

Кора —кора.

Кораблик, ИаиШиз—корбблик(-ка).
Коракоид (воронь я кость)— коракбїд(-да).
Коракоидннй, согасоійеиз—коракбїдний.
Коралп, Согаїїішп—корйль(-лю);

к. мадрепоровьій, Майгерога — зірко-
вітень(-тня).

Коралловнй , согаїїіпиз—корблевий. 1
Коренной (житель) —тубільний; (зуб,
йепз шоііагіз)—кутній.

Корень, гасііх—кбрінь(-реня); (соб.) —
коріння.

Корешок —корінець(-нця).

Корзинка (у пчельї; соцветие) —кбншчок
(-чка).

Коричневий —брунатний.

Корка (дерева) —мертвйця.

Корковий (вещество) —коровйй.
Коркообразннй —поруватий.

Корм—корм(-му).

Кормежка (животньїх )—годівля.
Кормить,-ся— годув4ти,-ся.

Кормление —годування.

Кормушка —-годувйлка, кормівка.
Корневище, гйізопіа—корняк(-кй).
Корневой —коренбвий.

Корненожки , КЬіворойа розкорїйки,
(ед. ч.) —розкорінок(-нка).

Корнеплод —корінняк(-кб).

Корнеродний (слой) —коренетвбрний.
Корни-ходули (у мангровьіх)—к6рені під-
пбри.

Корнутин — корнутйн(-ну), ріжковик
(-кй).

Коробка (черепная) —корббка.
Коробочка —корббочка.

Корова —корбва.

Корови й —кор 6в ’ячий.

Коровка —корівка, корівчйна.

Коровой —коровйй.

Коровяк, УегЬазсит—дивина.

Короед, Рііуо§епе8—короїд(-да).
Королек, Ее^иіиз—золотомушка.
Корона, согопа — корбна, вінбць(-нцй).
Коронка —корбнка, 'вінбць(-нця).
Короставник, ВсаЬіоза—скабібза; Кпа>-
иііа—свербіжниця.

Коростель (дергач, Сгех)—деркбч(-чй).
Короткий —корбткий.

Короткокрнлий —короткокрйлий.
Коротконогий, ЬгасЬуройиз—коротконб-
ГИЙ.

Коротконожка, ВгасЬуросІішп—куцо-

ніжка.

32

Короткопалость—Криптоф ит

Коротнопалость — короткопалість(-ло-
сти).

Короткопальїй , Ьгаеііусіасіуіиз—корот¬
копалий.

Короткоусьій, Ьгасігусегиз— коротков#-

СИЙ.

Короткохвостий, Ьгасйуигиз—коротко-
хвбстий.

Коррелятивньш —корелятйвний.

Корреляция, согге1а{іо—кореляція.

Коррозионньїй ( препарат )—корозійний.

Коршун, Мііуиз— шуліка.

Косматьій —кудлатий, волохатий.

Космополит —космополїт(-та).'

Космополитический ( вид ) — космополі¬
тичний.

Косогпазие , зігаЬізтиз—ісособкість(-ко-
сти). 1

Косоглазьій—КОСООКИЙ.

Косой, оЬІщииз— скісний, навкісний.

Косолапость,і;а1іре8—клйшавість(-вости).

Косол апьій —клйшавий.

Костенеть —костеніти.

Костер, Вготиз—стбколос(-су).

Костеразрушитель — косторуїнник(-ка),
остеокляст(-та).

Костистий (рьіба) —костйстий.

Костлявость —кощавість(-вости).

Костлявьій—КОЩЙВИЙ.

Костно-мозговой , тесіиііагіз — кістко-

МОЗКОВЙЙ.

Костньїй, озаеиз— кістковйй.

Костенка , рпіатеп — кісточка, камін-
чик(-ка).

Кострец ( крестец )—криж (крйжа).

Кость, оз—кістка; (ум.) —кісточка;
к. квадратная, о. ^иас1гаі;ит—кістка
квадратбва, квадратївка;
к. кубовидная, о. сиЬоійеит—гран¬
часта кістка, гранївка.

Костяника, ЕпЬиз захаШіз—кам’янйця.

Костянистьій-КОСТЯІІЙСТИЙ.

Костянка, йгира—кістянка,кам’янйця.

Костяной , оззеиз— кістянйй.

Нот, Реііз—кіт (котй).

Котиледон — котилбдон(-на); острівбць
із ворсйн на поверхні котиледбнного
пбсліду.

Котиледонньій ( плацента )—котиледбн-
ний, часточкбвий.

Котовик, №реіа—котяча м’йта.

Коффеин , соііеіпшті—кофеїн(-ну).

Кохия, КосЬіа—віниччя.

Кочевание (ядер) —мандрування.

Кочевой ( животное )—мандрівний.

Кочедьіжник, Азріепіит—занігтиця.

Коченеть —дубіти, клйкнути.

Кочкарник —купина.

Кошачий— котйчий;
и. лапки, Спаріїаііитсаграіісит — ко¬
тячі Л&ПІШ.

Кошениль, Магдагогїез—кошенїля.

Кошка, Реііз—кішка.

Кошки, Реіійае—коту ваті.

Краб, Сапсег, Сагсіпиз—краб(-ба).

Кравчик ( почкорез , ЬеІЬгив арієгиз)—
крйвчик(-ка).

Краевой —крайовий; (расположенньїй по
краю )—окрййковий.

Край, таг§о—край(-ю).

Крайний, ехігетиз—крййній.

Краниальньїй , сгапіаііз—краніяльний,
черепнйй.

Краниология —краніолбгія, черепознав-
ство.

Краниометрия —краніометрія, черепомі-
ряння.

Крапива, Цгйса—кропивй.

Крапивник, Тго§1ойу1;е8—волбве бчко,
мишокрілик(-ка).

Крапивньїй — кропйв’яний; (орган) —
жальнйй; (-ньіе, Игілсасеае)—кропи-
вуваті.

Крапчатий, рипсіаіиз—крапч&стий.

Красивий, іогтозиз—красний, г&рний,
хорбший.

Красить —фарбувйти, красйти.

Краска (хим .)'—фарба; (окраска) —бар¬
ва.

Красноватьій — червонуватий, червоня¬
стий.

Красноперна, Всагсііптв егуШгорМаІ-
тиз—краснбпірка.

Краснопузьірниковьіе, Сеіавігасеае—бру-
слинуваті.

Краснота —червбність(-ности).

Нраснотал, 8а1іх асиШоїіа—шелюгй.-

Красний —червоний.

Крахмал, атуїит—крохмйль(-лю).

Крах м а л И ст ьі й— крохмалистий.

Крахмалообразователь — крохмалотвб-
рець(-рця).

Крахмальньїй —крохмалбвий. '

Крачка, Віегпа, НубгосЬеШоп—крячбк
(-чка).

Креатин— креатйн(-ну).

Креатинин— креатинїн(-ну).

Кремастер, сгетазіег—кремастер(-тера);
яєчкбвий підіймач.

Кремневьій (скелет) —кремінний.

Крепкий— міцнйй.

Крепость (раствора) —насйченість(-но-
сти).

Кресс-салат, Ьерійішп заііушп—хріни-
ця сійна.

Крестец, оз засгит—криж(-жа), крйжі.

Крестовик, Ереіга—хрестйк(-ка).

Крестовник, Вепесіо—жовтбзілля.

Крестообразньїй —хрещйтий.

Крестоцєетньїе, Сгисііегае — хресто¬
цвіті.

Крестцовьій , засгаїіз—крижовйй.

Кретинизм ,сге!іпі згіїиз—кретинізм(-му).

Кривизна, сигуаіига—кривина.

Кривобедрий— кривоклуібий.

Кривобокий —кривоббкий.

Кривой, сигуиз—кривйй.

Криволапьій (косолапьій) — криволапий,
клйшавий.

Кривоногий —кривонбгий.

Криворукий —криворукий.

Кривоцвет , Ьусорзіз — кривоцвіт(-ту).

Криофильньїй — кріофїльний, холодо¬
любний.

Крипторхизм, кгуріогсЬізтив — крип-
торхізм(-му), нутрйцтво.

Криптофит —кріштофіт(-та); з брунька¬
ми під землбю або під водою.

Кристалик—Куполообразньїй

33

Кристалик, Іепз сгузіаііпа—криштйлик
(-ка), сбчка.

Кр и етап л о и д —кр исталбїд(-да).
Критичвений ( период )—критйчний.
Кровавокрасньїй—кривавочервбний.
Кровавьій, сгиепіиз—кривавий.
Кровеносньїй ( система )—кровоносний.
Кроветворение—кровотвбрення.
Кровньїй ( линия )—крбвний.
Кровообращение—кровббіг(-бігу).
Кровосмешение—кровозмішення.
Кровососка, НірроЬовса едиіпа—пбся
муха.

Кроватворящий (орган) —кровотвбрний.
Кровотечение —кровотеча.
Кровоточивьій —кровоточивий.
Кровохлебка, 8ап§иізогЬа — родовйк
(-кй).

Кровь , запише, егиог—кров(-ви).
Кровяной, зап^иіпіз—кров’янйй.
Крокодил , Сгососіііиз—крокодйл(-ла).
Крокодилий —крокодйлячий.

Крокус, Сагіііатиз ілпеЬогіиз—крокіс
(-косу).

Кролик, Огусіо1а§из сипісиїиз—кріль
, (-оля), кролик(-ка).

К р О Л И ч И й —кр о лячий.

Крона ( дерево )—корбна.

Кроншнеп, Китепіиз — кульбн(-на).
Крот, Таїра — кріт (кротй).

Кротовать —кротгіти.

Кротовина ( ход )— кротбвище.
Кротовинні (куча земли) — кротовйння.
Кротовьій— кроТЙЧИЙ.

Кротующий ( животное )—кротівнйй.
Крохаль, Мег§из—крех (крбха).
Крохкий, ГгадШз—крихкйй.

Прошить— кришйти.

Кроющий (лист) — покривнйй; (для пазу¬
шної! почни)— підтримнйй.

Круг (кровообращения, цветка) —коло.
Кругловатьій —круглуватий.
Круглолистньїй— кругло лйстий.
Круглоротьіе , Сусіозіютаіа — кругло-
рбті.

Кругльїй— круглий.

Круговой, сігсиїиз — коловйй.
Круговорот— кругббіг(-бігу).

Кружить (в вовдухе) —кружлйти, ши¬
ряти.

Кружиться— крутйтися.

Крупинка —крупйнка.

Крупинчатьій —кр у пйнчастий.

Крупки, БгаЬа—крапка.

Круп но нлетн ьій — -буй; оклітйнний.
Круста, егизіа—круста, шкарупй.
Крушина, Шіатпиз—крушйна;

к. слабительная, К. саіііагііса — жб-
стір(-тіру).

Крушинньїе , ЇШатпасеае—жостіруваті.
Крьіжовник, КіЬез ^гоззніагіа—йґрус

(-су).

Кр ьілатка, ватага—крилатка.

Крьілатьій, аіаіиз — крил&тнй.

Крьіло, аіа — крилб.

Крьіловидньїй— -крилуватий.

Крьіловой, аіагіиз—криловйй.

Кр ьіп ьі ш ко— крйльце .

Словник біологічної тс-рмінодогі—3.

Крьюа— щур (щура);

н. водяная, Агуісоїа атрйіЬіиз— щур

водянйй;

к. рьіжая, Ерітуз пог\уе§ісиз— щур
звичайний, пацібк(-кй);
к. черная, Е. гаіітз—щур чбрний.

Крьісиньїй —щурячий.

Крьішеобразньїй (хвост) —дахув&тий.

Крьішечка (коробочки) —вїчко(-ка).

Крьішка, орегсиїит—пбкришка;
к, жаберкая —віко зяброве;
к. черепа —склепіння.

Крючечек, Ьатиіиз—гачбчок(-чка).

Крючковатьій (крючковидний, Ьатаіиз)
—гачкуватий.

Крючок, ііатиз—гачбк(-чка).

Крякать (об утках)—к&хкати.

Кряква, Апаз ЬозсІїаз—крйжень(-жня).

Ксаитин —ксантйн(-ну).

Ксантофилл —ксантофіл(-лу).

Ксения-—кебнія.

Ксеногамия — ксеногамія; перехресне
запйлення в квіткбвих рослйн.

Ксерофит —ксерофіт(-та), сухолюб(-ба).

Ксилема —ксилбма, деревнйна.

Ктенидии —ктенїдії; первісні зябри у
м’якунів.

Ктеноидньїй (чешуя) —ктенбїдний, гре-
бенювйтий.

Ктьірь , Азіїиз—волбчниця.

Кубовидньїй , сиЬоійеиз—кубув&тий.

Кубьішка, ЙирЬаг—глбчики(-ків); (са-
ранчи) —вброчок(-чка).

Кувшинка, ИутрЬаеа—латйття.

Кувшинковьіе, МутрЬаеасеае —латат-
тювйті.

Кузнечии, Ьосизіа—кбник(-ка).

Кузька (жук хлебньїй, Апізорііа аиз-
ігіаса)—кузька.

Кузьмичева трава (хвойник, ЕрЬейга
уи1§агіз)—ефедра.

Куклородкьіе, Риррірага—лялькорбдні.

Кукопка —лялька.

К'уколь, А§гозі,етта 0-Шіа§о—кукіль
(куколю).

Кукуруза, 2еа Мауз—пшенйчка, ку¬
курудза.

Кукушка, Сисиїиз—зозуля.

Кукушкин —зозулин;

к. лен, РоІуігісЬіит—рунянка;
н. цвет, ІлсЬпів ііоз сисиіі—бузьків
вогбнь(-кового вогню).

Кукушковьіе, Сисиїісіае — зозулюваті. -

Купа к —ку л ак(-к4).

Кулик, Ілтісоїа—кулйк(-ка).

Кульбаба, Ьеопіойоп—любочки.

Культивирование —культивування.

Кул ьтивированн ьгй —культивбваний.

Культивировать —культивувати.

Культура, сиііига—^культура.

Культурньїй , сиііигаїіз—культурний.

Куманика, КиЬиз виЬегесішз— ведмежйна.

Куница, Магіез—кунйця.

Купальница, Тгоіііиз—вовча лапа.

Купание —куп4ння.

Купаться —купитися.

Нупена, Ро1у§опаілші—купина.

Куполообразньїй —банюватнй.

34

Купьірь—Легкое

Купьірь, АпіЬгізсиз—бугил4.

Кураре ( стрельньїй яв) —кураре.
Курватура, сшуаїига—кривина.
Куриньїй —корячий; (-ньіе, ОгаПіпае)—
куракй.

Курица, Оаііпз сіотезіісиз—курка свій-
к ська.

Куропатка, Регбіх—куріпка.
Куролерость —куропбрість(.-рости).
Куроперьій —куропбрий.

Курчавость (деревьев) —кучерявість(-во-
сти).

Курчавьій (лист)—кучерявий.

Куеат ь —ку с4ти.

Ку ст —кугц(-ща).

Кустарний —чагйр(-ра), чагарнйк(-ка).

Кустар нико в ьій — чагарбвий; (порода)
—кущовйй.

Ку ст и н —кущик(-ка).

Кустистьій —кущйстий.

Куститься (охлебе) —кущйтися.

Кустовой —кущовйй.

Ку сто о браз н ьі й —кущуватий.

Кутикула, сиіісиїа—кутйкуля, н4шку-
рок(-рка).

Кути купярн ьій , сиі,ісиІагіз — кутикуляр-
ний, нашкуркбвий.

Кут и н—кутйн(-ну).

Кутинизация —кутинізація.

Кутровьіе , Аросупасеае—барвінкув4ті.

л

Лабиальньїй, ІаЬіаІіз—лябіяльний, губ-
нйй.

Лабиринт, ІаЬугіпІЇшз—лабірйнт(-ту).

Лаборатория —ляборатбрія.

Лабораторньїй (метод) —лабораторний.

Лаванда, Ьауапсіиіа уега—лавйнда.

Лавр, Ьаигиз—лавр(-ра).

Лавровишня, Ргшшз Ьаигосегазиз—лав-
ровйшня.

Лавровьій (лист) — каврбвий; (-вьіе,
Баигасеае)-’-лаврув4ті.

Ладанник, Сівіжз—чист(-та).

Ладонньїй, раїтагів—долбнний.

Ладонь, раїта—долбня.

Ладьевидньїй (ямка) —'човнуватий;
(кость, оз пауісиїаге)—човбнце.

Ладьян, СогаїїоггЬіга — коралькбвець
(-івця).

Лазурник, 8і1ег—кінський кмйн(-ну).

Лазящее (животи., раст.) —лазун(-на).

Лазящий (цепкий; стебель) — чіпкйй.

Лай —г4вк іт(-оту), гйвкання.

Лакказа — ляк4за; оксидаційний фер-
мбнт.

Лакмус —лякмус(-су).

Лакмусовьій (бумага) —лйкмусовий. '

Лакричник (солодка, ЄгіусуїтЬіга)—со-
лодбць(-дцй).

Лактаза —лякт4за.

Лактационньїй (период) —лактаційний,
молоковидільний.

Лактация — ляктйція; виділяння
молок4.

Лактеальньїй (зуб, Іасіеаііз)—молбчний.

Лактобациппьі—ляктобацйлі.

Лактоза — ляктбза; молбчний ц^кор
(-кру). •

Лакто кокк —ляктокбк(-ка).

Лакуна, Іасипа—лякана, заглйбина.

Лама, Бата—ляма.

Ламаркизм —лямаркізм(-му); лям4рко-
ва на^ка про спадкув4ння властйво-
востей, набутих в індивіду4льному
яситті під вплйвом життьовйх об-
ст4вин та вправляння брганів.

Ламбдовидньїй (шов, ІатМоісІеиз) —
ламбдув4тий.

Ландьіш , Сопуаііагіа таіаііз—конв4-
лія.

Ландьішевьій , сопуаііагіз—конвалійний.

Ланцет —лянцет(-та).

Ланцетник, АтрЬіохиз Іапсеоіаіиз —
лянцетбвець(-вця).

Ланцетовидньїй (лист )—лянцетувйтий.
Лань, Бата— гл4ня.

Лапа— л4па.

Лапатьій, лапчатьій —лап4тий.

Лапка —л4пка.

Лаповидньї й— лапув4тий .

Лапчат ка , РоіепШІа—перст4ч(-ч4);
л. серебристая, Р. агщзпіеа—червйч-
ник(-ка).

Ласка, Мизіеіа піуаііз—л4сичка, л4сиця.
Ласт —пл4вка.

Ластовенньїе, Азсіеріайасеае — ластів-
нюв4ті.

Ластоногие , Ріппірейіа—плавоніжці.
Ласточна —л4стівка;

л. береговая, Еірагіа—пЛфик(-ка) бе-
реговйй;

л . городская , БеїісЬоп игЬіса—л4стів-
ка міськ4;

л. деревенская, Нігипбо гизі/іса-^-л4-
стівка сільськ4.

Ласточкин— ластів’ячий.

Ласточник, Уіпсеіохісит супапсішт—
л4стовень(-вня).

Латентньїй (жизнь )—лятбнтний, при¬
хований.

Латенция —лятбнція; йвище прихбва-
ного життя.

Латеральньїй, Іаіегаїіз—бічнйй.

Латук, Ьасіліса—сал4та.

Лебеда, Аігіріех—лутйга; марь, СЬепо-
ройіит—лобод4;

л. садовая, А. Ьогіепзе—городня ло-

бод4.

Лебединьїй —-лебедйний.

Лебедовьіе , Сйепоройіасеае—лободув4ті.
Лебедь, Су§ішз—лббідь(-бедя);

Л. кликун, С. суміше — лббідь скрипун
(-н4);

л. шипун, С.оіог—лббідь шавкун(-н4).
Лебяжий —леббжий, леббдячий.

Лев, Реііз Іео—лев (лбва).

Левкой, МаШііоІа аппиа—левкбнія.
Левулоза —левульбза, бвочбвий цукор
(-кру), фруктбза.

Левьій, зіпізіег—лівий;

л. рука, тапиз зіпівіга—лівйця, ліва
рук4.

Легкое, риїто—легбня.

Легочньїй — ЛиСтоногий

35

Легочньїй, риїтопаїіз—легенбвий.
Легумин (казеин растительний )—легу-
мін(-ну).

Ледвянец, Ьогїиз—лядвенбць(-нцй).
Лежание —лежання.

Лежать —лежйти.

Лежачий, ргосишЬепз—лежбчий.
Лежбище ( ластоногих )—вйлазні.

Лежка —лежанка.

Лейкобласт —левкобласт (-та); початко¬
ва фбрма левкоцйта.

Лейкомаин —левкомаїн(-ну).

Лейкопласт —левкоплйст(-та).

Лейкофилл —левкофіл(-лу); безбйрвий
попередник хлорофілу.

Лейкоцит —левкоцйт(-та).

Лейкоцитоз, Іеисосуіозіз—левкоцнтбза.
Лейцин —левцйн(-ну).

Лекарственньїй, оНісіпаїіз — ліковйй,
лікарський.

Лемминг ( пеструшка, Ьешгаиз)—лемінзі
(-ґа).

Лемуровьіе, Ьешигез—мавпівкй, лемури.
Лен, 8іпит—льон (льбну).

Ленивец трехпальїй (ай, Вгабуриз ігіба-
Сіуіиз)—лінйвець(-вця) трипйлий, ай
(4я).

Ленивьій (животное, движение) —лінй-
вий.

Леновьіе , Ьіпасеае—льонувйті.
Лентовидньїй —стьожкувйтий.
Ленточница, Саіосаіа—стягївка.
Ленточньїй , Іепіісиїагіз—стрічкбвий.
Леотропньїй — леотрбпний, улівозакру-
чений.

Лепесток, реіаіит—пелібстка; (жабер-
ний) —листбчок(-чка).
Лепидоптерология — лепідоптеролбгія,
метеликознйвство.

Лептом— лептбм(-му), луб (лубу).

Лес, зііуа—ліс(-су); (мн.) —лісй.
Лесистьій, зііуозиз—лісйстий.

Лесной, зііуаіісиз— лісовйй.

Лестница ( барабанная, зсаіа)—сходи.
Лестничньїй ( сосуд )—драбинчастий.

Лет —літ (лбту и льоту).

Летальньїй , ІеРаІіз—смертбльний, леталь¬
ний.

Летание—літйння.

Летаргия, Іеіііаг^іа—лет&ргія, завми¬
рання.

Летательньїй (перепонка) —літнйй, лі¬
тальний.

Летать —літйти.

Летающий —летібчий.

Летний, аезіІУиз—літній.

Летньїй (крило) —літнйй.

Лето бабье —б&бине літо.

Летучий ( вещество )—леткий.

Летучка (у плода) —чуббк(-бкй); (рьіба,
Басіуіоріегиз уоіііапв)—крилоплбвка.
Лецитин —лецитйн(-ну).

Лечение —лікування.

Лещ, АЬгатіз Тзгата—лящ (лящй).
Лжегусеница —нібигусениця.
Лжелодочки (грегарин) —нібичбвники.
Лжескорпион книжньїй, СіїеШег сап-
сгоібез—щйплик(-ка) кнйжний.

Лиана —лійна.

Либриформ —лібріфбрм(-му).

Лигамент (связка, 1і§ателіит) — зв’язка,

■ в’язло.

Лигатура, 1і§аіига—'ЛІґат^ра, пбв’язь
(-зі).

Лигнин —ліґнін(-ну).

Лизигенньїй (ход) —лізигбнний; що по¬
стів від руйнування клітйн.
Лилейньїе, Ілііасеае—лілеюв&ті.

Лилии морские , Сгіпоібеа—лілбйники.
Лилия, Ілііит—лілбя;

л. мореная, Епсгіпиз ІіІШогтіз—лі-
лбйник(-ка), крин(-ну).

Лиловьій —бузкбвий.

Лимнологический —лімнологічний.
Лимнопогия — лімнологія; на^ка про
життй солбдкої водй.

Лимон, Сіігиз—цитрйна.

Лимонница, Сгоперіегух гйашпі—п4-
лист(-та).

Л и м о н н о ки сл ьі й —цитринокйелий.
Лимонньїй, сіігісиз—цитрйнний.
Лимфа, ІушрЬа—лімфа, пасока.
Лимфатичесний ДутрЬаіісиз—лімфатич¬
ний, пйсоковий.

Лимфобласт, ІутрІїоЬІавіів — лімфо-
бл4ст(-та).

Лимфоидньїй (клетка)— лімфбїдний, па-
сокуватий.

Лимфооо разова ниє —пасокотвбрення.
Лимфоцит —лімфоцйт(-та).

Линейньїй (лист)— лінійний.
Линейчатьій —лінійкувйтий.

Линза, Іепз сгузіаііпа—ебчка.

Линин —лінін(-ну).

Линия, Ііпеа—лінія.

Линнея, Ьіппаеа—ліннея.

Линньїй (о животн.) —линбць(-нця).
Линовище —линбвище.

Линь, Тіпса ііпеа—лин (лина).

Линька —линьбй.-.

Линяние— ЛИНЙННЯ.

Линять- ЛИНЯТИ.

Лиоцитьі —ліоцйти; клітйни, що беруть
участь у гістолізі.

Липа, Тіїіа—лйпа.

Липаза —ліпйза.

Липкий —липкйй, липучий.

Липовьій —лйповий; (-вьіе, Тіїіасеае)—
липувйті.

Липоид, Ііроій—ліпбїд(-бїда).

Липохром —ліпохрбм(-му).

Липучка, Ьарриіа—липучка.
Лировидньїй (лист) —лірувйтий.

Лисий, уніріпиз— лйсячий.

Лисица, Уиірез—лис (лйса), лисиця.
Лисичка, Сапійагеїіиз сіЬагіиз—лисйчка.
Лист —лист(-тй); (соб.) —лист(-ту), листя;
п. стракствующий , РЬуІІшп віссіїо-
Ііит—живолйст(-та).

Листва —лйстя, лист(-ту).

Лиственница, Ьагіх—модрйна.
Лиственньїй —листянйй.

Листовидньїй (листообразний) —листу-
в4тий.

Листовна, іоііісиїиз—кож^лька.
Листовой— листовйй.

Листок (зародьішевьій )—листбк(-тка).
Листоногий— ЛИСТОНОГИЙ.

36

Листоносний — Лягушенок

Листоносний —листонбений.

Листообразньїй —листувАтий.

Лметопад , йеіоііаїло—листопАд(-ду).

Листораспол оженив —листорозмїщення.

Листосл оженив, їоііаїло—уклАд(-ду) ли-
стк4.

Л и сто ч е к— листбчок(-чка).

Литоральньїй (зона, Іііюгаїіз)—літорАль-
ний, узбережний.

Литофильньїй —літофїльний, скелелйб-
ний, каменелюбний.

Литофитьі —літофіти; рослйнні суспіль¬
ства на к4мені.

Лихенология, ІусЬепоІойіа — ліхеноло¬
гія; наука про обрісники. *

Лихорадна, їеЬгіз—пропйсниця, лихо¬
манка.

Лихорадочньїй , ІеЬгіІіз—гарячкбвий, ли-
хом4нковий.

Лицевой, іасіаііз—лицевий.

Лиций, Ьусіит—дерез4, повій(-вбю).

Лицо, їасіез — лицб; (обличье) — об-
лйччя.

Личинка, Іагуа—личйнка.

Личинньїй (венчик, регзопаіиз)—стале¬
ний.

Личиночньї й —личйнковий.

Лишайник, Ьусіїеп—обрісник(-ка).

Лоб, їгопз—лоб (лбба), чолб.

Лобковий (бугор) —лобикбвий; (кость,
оз риЬіз)—лонівка, лонов4 кістка.

Лобньїй , їгопіаііз—лобовйй, чоловйй.

Лобок, топз риЬіз—лббик(-бика), ло-
новйй горббк(-бк4).

Ловкость —спрйтність(-ности).

Ловля— лбви(-ВІВ).

Ловушка —п4стка.

Л огово —лігво.

Лодочка, сагіпа—чбвник(-ка).

Лодьіжка, іпаїїеоіиз—колодочка.

Ложе, таігіх —■ м4тірка; вагота —
стрбма, підлбжжя.

Ложкообразньїй —ложкувйтий.

Ложноножка , рзеисіоросііа—псевдопбдія,
нібиніжка.

Ложньїй —неспрйвжній.

Лойник (черноголовка, Вгине 11а)—сухо¬
вершки.

Локализация— ЛЬОКалІзАцІя.

Локализировать —льокалізув4ти.

Локомоторньїй (центр, Іосотоіогіиз) —
льокомотбрний, руховйй.

Локомоция, Іосотоііо—льокомбція, рух
(Р5^ху).

Лоноть, сиЬііиз—лікоть(-ктя).

Локтевой, сиЬВаїіз— ліктЄвий;
л. кость, и!па : — ліктівка.

Ломний, Їга§і1із—ламкйй.

Ломкость, і'гації і і, аз—л 4мкі сть(-ко сти).

Ломонос, Сіетаілз—ломйніс(-носа);
л. цельнолистньїй , СІ. іп1е§гііо1іа —
забйй-кр'уча.

Лонньїй (сращение, кость) —лоновйй.

Лопастной —лопатбвий; ІоЬиІагіз — лат-

,чАстий.

Лопасть — лбпать(-ті); ІоЬиз — л4тка,
частка.

Лопатка, зсариіа—лоп4тка.

Лопатоногий —лопатонбгий.

Лопатчатьій (ласт) —лопатувйтий.
Лопаться ,-пнуть — тріскати,-ся, тріс¬
нути.

Лопушник, Агсііит, Ьарра—лопух(-хА).
Лосиний —лбсевий.

Лоснутньїй — клаптьовйй, клАптико-

вий.

Лосось, 8а1то заіаг—лосбсь(-ся).

Лось, Аісез—лось (лбея).

Лотос, Nе1итЬіит—лбтос(-су).
Лофофор —лофофбр(-ра); мацков4 під¬
ставка в моховатбк.

Лох, Еіаеа^низ—маслйнка.

Лоханка (почечная, реіуіз)—мйска.
Лошадиньїй, ециіпиз— кінський.
Лошадь, Ециив саЬаІІив—кінь (коня)
свійський.

Лошак (помесь ослици и жеребца )—
осліок(-к4).

Лошенок —лош4.

Луб —луб(-бу).

Лубовидньїй —-лубувАтий.

Лубяной —луб’янйй.

Луг, ргаі.ит—лук4; (пороеший груп-
пами деревьев) —луг (лугу).

Луговин, Ііезсіїатрзіа—щ^чник(-ка).
Луговой, ргаїепвіз—-лучнйй.

Лужайник, Ьітозеїіа—мулАнка.
Лужанна, Уіуірага—живорбдка.

Лук, АПіит Сера—цибуля;

л. гусиньїй, Оа§еа—зірочкй(-чбк).
Луковица, ВиГЬиз—цибулйна;
л. аортьі —бульба аортова;
л. волосяная —голівка волосяна.
Луковицьі-детки —цибулйнки.
Луковичний, ЬиІЬовиз—цибулькбвий.
Лунник, Ьипагіа—люнАрія.

Луночка (зубная, аіуеоіиз)—дучка.
Лунь, Сігсиз—лунь (луня); (болотний,
С. аегиціпозиз)—лунь болбтяний, ря-
бЄць(-бця).

Лупа —л^па.

Лупулин— люпулін(-ну).

Луч, гасііиз—прбмінь(-меня).

Лучевка, Кайіоіа—радібля.

Лучевой, гайіаііз—променевий; (кость,
гасііиз)—прбмінь(-меня).

Лучеобразньїй —променювАтиЙ.

Лучистки (радиолярии, Кайіоіагіа)—про-
менякй.

Лучистьій (строение, гасііаіиз)—проме¬
нистий.

Лучицьі. Сйагае—хАри.

Льісеть —лисіти.

Льісина —лйсина.

Льісуха, Риііса аіга—лйска. ,

Льісьій —лйсий.

Львиньїй— лЄв’ячий.

Львица —левиця..

Льнянка, Ілпагіа—льонбк(-нк^).
Льяной, ііпагіиз—льнянйй, ллянйй.
Любка двулистная , Ріаіапйгега ЬіГоІіа—
ліббка дволиста.

Люпин, Ідіріпиз—лупйн(-ну).

Лютик, Капипсиїиз—жовтЄць(-тця).
Лютиновьіе (лютичньїе, Капипсиїасеае)
—жовтцювАті.

Люцерна, Мейіса§о—люцбрна.

Лягушенок —жабенА(-нАти).

Лягуш ечий—Маслянокислий

37

Л я гу шеч и й —ж4б ’ячий.

Лягушка, Капа—жйба;

л. оотромордая, К. агуаііз—жйба луч-
н4;

л. плоскомордая , К. іетрогагіа—ж4-
ба трав’янй;

л. с-ьедобная, К. езсиїепіа—жаба во
дянй; ,

Ляднин, НіегосМое—чйполоч(-чі).
Ляшка —стегнб.

Ляминария, Ьатіпагіа^— пластівті-

ця.

т

Магнетизм, та§пеШізтиз — магнетйзм

(-му).

Магний, тадпіит—маґнезій(-ію).

Магнолия, Ма§по1іа—маґиблія.

Мато, Іпииз есаисіаіиз—маґбт(-та).

Мадрепоровьій ( пластинка) — мадрепб-
ровий, зірковітневий; ( коралл, Майге-
рога уеггисова)—зірковітень(-тня).

Майна, Меіое—олійниця.

Майнин, Ма^ап-ЬЬетит—веснівка.

Майоран, Огі§апит Ма^огапа—майорйн
(-ну).

Мак, Рарауег—мак (маку).

Макак, Масасиз—макбка.

Маковьіе, Рарауегасеае—макувйгі.

Маковьій (масло) — мйковий.

Макрель, ЗсотЬег зсотЬгиз—макрбля,
скумбрій.

Макр о гамета— макрогамбта.

Макрогаметоцит— макрогаметоцйт(-та).

Макрогонидий— макрогонїдій(-дія).

Макродактилия , тасгобасЬуІіа—макро-
дактилія, довгопйлість(-лости).

Макромер— макромбр(-ра).

Макронуклеус, тасгописіеиз—ядрб.

Макроспора— макроспбра.

Макроспорангий — макрОСПОрЙНГІЙ
(-ГІЯ).

Макроцефал , тасгосерпашз—великого-
лбвець(-вця), макрокбфал(-ла).

Макроцефалия , тасгосерйаііа—велико-
голбвість(-вбсти), макрокефалія.

Макроцист— макроцйста(-сти).

Макроцит— макроцйт(-та).

Максимум, тахіпшт—максимум(-му).

Малакопогический , та1асо1о§ісиз—ма-
лакологічний.

Маланология,та1асо1о§іа—малаколбгія,
м’якунознйвство.

Малина, КиЬиз ійаеиз—малйна.

Малиновка, ЕгіЙіасив гиЬесиїа—віль-
шйнка;

м. лесная, Нуроіаіз ісіегіпа—берб-
стянка.

Малиновокрасньїй —кармазйнбвий.

Малиновьій— малйновий.

Малоберцовьій , їіЬиІагіз—малогомілкб-

ВИЙ.

Малонаселенньїй— малозасблений; (о лю¬
дях) —малолібдний.

Малорослий— Малорослий, присйдкува-
тнй.

Малосемянньїй— малонасінний.

Малочисленньїй— нечисленний.

Малощетинковьій, оїі§осЬаеі;из — мало-
щетйнковий.

Мальїй, рагУиз — малйй; тіпог — мбн-
ший.

Мальїш (малютка) — маля(-ляти).

Мальки (мелкая риба) — мількй.

Мальтоза, таПоза — мальтбза, цукор
(-кру) солодбвий.

Мал ьч и к— хлбпчик(-ка).

Мапярийньїй , шаіагісиз—малярійний.

Малярия, таїагіа—малярія.

Мамонт, Еіерйаз ргіті^епіиз—мамут
(-та).

Мамонтовий ( кость )—м&мутовий.

Мангровий (болото) —-манґрбвий.

Мандибулн (жвальї, тапбіЬиІае)—ман-
дйбулі; верхні щблепи в комах.

Мандибулярньїй, тапсІіЬиІагів—манди-
булярний.

Мандрил, Супосеріїаіиз тогтоп—ман-
дрйль(-ля).

Манжетка, АІсЬетіІІа — прйворотень
(-тня).

Манипулировать— маніпулювати.

Манилуляция —манІПулЙЦІЯ.

Манна, Ьесапога езсиїепіа—манна.

Манник, Оіусегіа ациаілса—лепешняк
(-ка);

м. обьїкновенньш , О. їіиііапз—манпа
травб.

Маннит —манніт(-ту).

Манноза —маннбза.

Мантийннй —мантійний.

Мантия (епанча) —мантія.

Марабу, ЬеріорШиз сгшпепііегиз—ма¬
рабу.

Маранта, Магапіа—мар&нта.

Маргаритка, ВеІІІЗ регеппіз—СТОКрбтки
(-ток).

Марена, КиЬіа—марбна.

Марля —м4рля.

Марсилия, Магзіїіа—марсйлія.

Марсупиапьннй , тагзиріаііз—торбинкб-
вий, марзупіиний.

Мартншка , Сегсорійіесиз—кошкбра.

Маршанция, МагсЬап'Ьіа— маршбнція.

Марь (лебеда, СЬепоросііит)—лободб;
м. ненастоящая, СЬ. ЬуЬгійит — ;
бешйшник(-ка).

Марьянник, Меіатрупгт—пербстріч
(-ну).

Маска (у личинок )—маска, ловйлка.

Маскировать —маскувйти.

Маскировка —маскувйння.

Маскообразний (венчик) —сталений.

Маскулинизация —маскулінізйція.

Маскулинизированннй — маскулінізбва-
ний.

Маслина (оливковое дерево, 01еа)-маслйна.

Маслиннне, Оіеасеае—маслинув&ті.

Масл и н н ьі й —маслйнний.

Масло, Ьиіугига—м4сло; оіеит — олія.

Маслюк, Воіеідів ІіЦеиз—маслібк(-ка).

Масл я н и ст ьі й— маслйстий, о лі їстий.

Маслянокислий^ (брожение) —масляно-
кйслий.

38

Масляний— Менделяровать

Масляний ( кислота) —мАсляний.

Масса —маса.

Массивность —масйвність(-ности).

Массивньїй —масйвний.

Мастодонт, Мавіойоп ді^апіешп—ма-
стбдои(-на).

Масть —масть(-сти).

Материал —матеріял(-лу).

Материнский ( клетка )—мАтірній.

Материя, таіегіа—матбрія.

Матка, иіегив—урАз(-зу); (пчелиная) —
матка.

Матовьій —матовий, тьмяний.

Мато н н и к— мАточник(-ка).

Маточньїй , иЬегіпив—урАзовий.

Маттиола , Маийіоіа Ьісогпіз—матібля.

Мать, шаіег—мАтір(-тері).

Мать и мачеха, Тиззі1а§о Рагїага—під-
біл(-лу).

Маун, Уаіегіапа—овер’йн(-ну).

Мах (перо маховое) —махівка.

Махаон , Раріїіо тасЬаоп — косАтець
(-тця), махабн(-на).

Маховой (перо) —маховйй.

Махорка, Мсоііапа гизііса—тютюн(-нУ)
прбстий.

Махровьій (цветок) —пбвний.

Мацерация, шасегаііо—мацерАція.

Мацерирование —мацерування.

Мацерированньїй , тасегаіиз—мацербва-
ний.

Мацерировать ,-ся— мав;ерувАти,-СЯ.

Мегапобласт — мегалоблАст(-та); недій-
шла фбрма червонокрйщів.

Мегалоцефалия , те§а1осер1іа1іа—мега-
локефалїя, великоголбвість(-вости).

Метал оцит —мегалоцйт(-та).

Мегатерий, Ме§аіЬегіит — мегатбрій
(-ія).

Мед— мед(-ду).

Медведица— ведмбдиця; Агсїіа — волох
(-ха).

Медведка , ОгуІІоШра—капустянка.

Медведь , ІГгзиз — ведмідь(-мбдя); і;.':

м-ди, Шзігіае—ведмедювАті.

Медвеженок — вєдмедчА, ведмеденй.

Медвежий, игзіииз—ведмбжнй.

Медвяньїй (роса) —медянйй.

Медиальньїй , тейіаііз—медійльний, се¬
рединний.

Медианньїй , тейіапиз—медійнний, при-
сербдній.

Медленньїй (двимсение, Іагйиз)— повіль¬
ний, проквблистий.

Медлительность — повільність(-ности),
цроквблість(-лости).

Медляк, Віарз—смерд(-да).

Медовьій —медбвйй.

Медоносний (железа) —меднйй, медо-
дАйний; (муравей) —медяр(-рб).

Медуза, Мейиза—медУза.

Медузоид —медузбїд(-да).

Медуллярньїй , тейиііагіз—медулярний,
мозковйй.

Медуница, Риїтопагіа—медунка.

Медянка, Согопеїіа—мідянка.

Межглазничньїй, іпЬегогЬіІаПз—міжоч-
ноямкбвий.

Междоузлие —меживузля.

Междувидовой , іпіегзресіаііз—міжвидо-
вйй.

Междуплечье —межипліччя.

Меженньїй —межбний.

Межклетн и к —міжклітйнник(-ка).
Межклеточньїй , іпїегсеїіиіагіз—міжклі-
тйнний.

Межкольцевой (сегмент) — міжкільцб-

вий.

Межплодник, тезосагрішп—міжбпло-

день(-дня).

Межпозвоночньїй , іпІегуегіеЬгаІіз—між-

хребцбвий.

Межпочечник —міжниркбва зАлбза.
Межпочеч н ьі й , тйеггепаїів—міжниркб-
вий.

Межпучковьій (камбий) —міжпучкбвий.
Межреберньїй, іпіегсозіаііз—міжребрб-
вий.

Межреберье^-міжреббр’я.
Межсосудистьій (з оол.) —міжжйльний;

(бот.) —міжсудйнний.

Межтрубчатьій (скопления) —міжтрубчА-

стий.

Межфибриллярньїй (вещество) — між-

фібрйльний.

Межчелюстньїй , іпіегтахіїїагіз—міжщб-
лепний.

Межзпителиальньїй , іпІегерІІЬеІІаНз—
міжепітелійний.

Мезентериальньїй , тезеиіегіаііз—мезен-
терійний.

Мезенхима, тезепсйута—мезенхіма.
Мезобласт (мезодерма) —мезоблАст(-та).
Мезогастер, тезодазїег — мезогАстер
(-тера), сербдня кишка.

Мезоглея —мезоглбя; дрАгла ткаийна між
бкто- і ентодбрмою в коралів.
Мезодерма (мезобласт) — мезодбрма; се-
рбдній зародкбвий листок.
Мезодермический —мезодермічний.
Мезокардий , тевосагйішп—мезокАрдій
(-дія), отбка серцбва.

Мезонефрос (Вольфово тело) —мезонбф-
рос(-са), первісна нйрка, Вбльфове
тіло. ^ -і

Мезофилл —мезофіл(-ла); основна тка-
нйна листка.

Мезофит —мезофіт(-та); що розвивається
за пересічної волбгости отбчення.
Мезо цефал —мезокбфал(-ла), середнього-
лбвець(-вця).

Мезоцефапия —мезокефалія, середнього-
лбвість(-вости).

Меконий (кал первородньїй, тесопіит)—
смілка, мекбній(-нію).

Меланизм —меланізм(-му).

Мелкий —дрібнйй.

Мелкозернистьій —дрібнозбри(йст)ий.
Мелкозубьій —дрібнозубий.
Мелкоклеточньїй —дрібноклітйнний.
Мелколепестник, Егі^егоп—злйнка;
м. канадский, Е. сапайепзіз—пушнйк
(-кА).

Мельчать —дрібніти, дрібнішати.
Мембрана, шешЬгапа—оболбнка, мем¬
брана.

Ме н де л и з м —мендел ізм(-му).
Менделировать —менделювАти.

Менструация — Микроскопический

39

Менструация, тепвігиаїіо, тепаеа—мен¬
струація, місячна.

Монструировать— менструювіти, у цві¬
ту бути.

Меристегла ( ткань точки роста) —ме-
-ристбма, твбрна тканина.

Меробластический ( яйцо )—меробластйч-
ний; з велйкою кількістю поживнбго
жовтка.

Мерогония— мерогонія; рбзвиток без’йд-
рих шматків яйцеклітйни, заплідне¬
них жйвчиками.

Мерозоит—мерозбїт(-та).

Меротомия— меротомїя.

Мероцит—мероцйт(-та).

Мертветь—мертвіти.

Мертвец —мрець (мерця).

Мертвечина— -мертвечйна, мерлятина.

ІУіертвоед, Віїріїа — мершівиця.

Мертворожден ньій— мертвонарбджений.

Мертвьій , тогіииа—мертвий;

м. голова .АсЬегопііа—мертва голові,
бульбяник(-ка).

Мерцание-—-мигтіння.

Мерцательньїй (движение )—миготнйй.

Мерцать—мигтіти.

Мерцающий—мигтйчий.

Местньїй, Іосаііа—місцбвий.

место детсное, ріасепіа—пбслід(-ду),
ложйсько.

Местом—местбм(-ма).

ІУІестонахождение—нахбдище.

Местообитание—осідок(-дку).

Метабиоз (бактерий )—метабібза.

Метабиотический—метабІОТЙЧНИЙ.

Метагенез, теі1іа§епе8І8—метагенбза;
чергування поколінь.

Метакинез—метакінеза.

Металлический ( цвет )—металбвий.

Метамер—метамбр(-ра).

Метамерия—метамерія; повтбрення ме¬
тамерій, однаково збудованих ділй-
нок тіла.

Метамерньїй—-метамбрний.

Метаморфизм, тейатогріїівтиз—мета-
морфїзм(-му). .

Метаморфический—метамбрфний.

Метаморфоз, теіатогрЬ.озіз—метамор-
фбза, перетвбрення.

Метанефрос — метанбфрос(-са), нйрка
остатбчиа.

Метание ( икри )—викидіння.

Метанньїй ( брожение )—метановий.

Метаплазма—метаплазма; не розбйта на
клітини плазма.

Метастаз—метастіза, перенїс(-нбсу).

Метательньій ( движение )—викиднйй.

Метатрофнь]й(бакшерип)—метатрбфний.

Метать ( икру )—викидіти.

Метафаза-—метафіза.

Метелка, рапісиїа—вблоть(-ті).

Метил—метйл(-лу).

Метил амин—метиламїн(-ну).

Метис—метйс(-са).

Метлообразньій—мітлувітий.

Метод—метода, спбсіб(-собу).

Меторизис — меторйза; заступіння од-
ногб зачатка другим.

Мех—хутро.

Механизм ( воззрение )—механізм(-му).

Механика (развития)— механіка.

Механист—механіст(-ста).

Механистический {мировоззре ие) —меха-
ністйчний.

Механический ( работа )—механічний.

Меч-рьіба, ХірЬіаз §1ас1іиз — мечоніс
(-нбса).

Мечевидньїй ( отросток , хурЬоійеиз)—

мечуватий.

Мечехвост, Ьітиіиз — мечохвїст(-хвб-

Ста).

Мешетчатьій ( железа )—торбйнчастий.

Мешечен.иігісиїиз—торбйночка;(пло9)—
міхурець(-рця).

Мешкообразньїй—торбинкуватий.

Мешок, зассиз*—мішбк(-шкі);

м. воздушньїй—торбйнка повітряна.

Мешочница, Рзусйе—міхївка.

М и га н и е —кл іпання.

Мигательньїй—кліпнйй; (перепонка) —

. жмурйця.

М и гат ь—кл іпати.

Миграция, тідгаііо—міграція.

Мизинец, (іідііиз тіпітиз—мизйнець
(-нця).

Миколог — мікблог(-га), грибознавець
(-вця).

Микология, тусо1о§іа—міколбгія;на;ука
про грибй.

Микориза ( грибокорень , тусогЬуга) —
мікорйза.

Микроазрофил—мікроаерофіл(-ла).

Микроб, тісгоЬиз—мікрбб(-ба).

Микробиология—мікробіологія, наука
про мікрбби.

Микрогамета — мікрогамбта; чоловіча
особйна статбвого покоління в од-
ноклітйнців.

Микрогаметоцит—мікрогаметоцйт(-та)..

Минрогонидий— мікрогонїдій(-дія).

Микродактилия, тісгобасіуііа—мікрб-
дактилїя, короткопалі сть(-лости).

Микрозома — мікрозбма; найдрібнїша
вкрйплина в протоплазмі.

Микронокк, тісгососсиз—мікрокбк(-ка).

Микроманипулятор — мікроманіпулятор
(-ра).

Микромер—мікромбр(-ра).

Микрометр—мікрбметр(-ра).

Микрометричесний (винт) —мікрометри¬
чний.

Микроминрон—-мікромікрбн(-на).

Микрон—мікрбн(-на).

Минронунлеус, тісгописіеив—ядбрце.

Микроорганиз м—«ікро орган ізм(-му).

Микроорганичесний—мікроорганїчний.

Микропалеонтологический — мікропале-
онтологічний.

Микропалеонтология — мікропалеонто-

лбгія.

Микропиле—мікрбпіле, входбць (вхід-
цй); прохід, що ним заходить жйвчик
до яйця.

Микрспланктон ( наннопланктон )—-мік-
ропланктбн(-ну), нанопланктбн(-ну).

Микроскоп—мікроскбп(-па).

Микроскопический ( органигм ) — мікро
скопічний.

40

Микроскопия-И/ГОЗОЛЬ

Микроснопия — мікроскопія; мікроско¬
пічна техніка.

Микроспора—Мікроспбра.

гликроспорангий—мікроспор4нгій(-гія),

Микротом, тісгоіот—мікротбм(-ма).

Г/їинроцефалия, тісгосерЬаІіа—мікроке-
фалія, малоголбвість(-вости).

Микроциста—мікроцйста.

Микроцит—мікроцйт(-та).

М и ксобактер и и—міксобактерії, слизові
бактбрії.

МиксомицетЬІ—міксоміцети, слпзовикй.

Миксздема, тухоебета—мікседема.

Миметизм—міметйзм(-му).

Мимика—міміка.

Мимикрировать — МІМІКрувЙТИ, барму-
вйтися (під кбго).

Мимикрия ( миметизм )— мімікрія, бар-
мувйння.

Мимоза, Мітоза—мімбза;

м. стьідливая, М. рибіса—мімбза со¬
ромлива.

Ми ндал евидн ьі й—мигдалюв4тий;
м. жєлеза, іюпзіїїа—мигд4лик(-ка).

ГЛиндалевьіе (миндальние, Атудбаїасеае)
—мигдалювйті.

Миндалина, іюпзіїїа — мигдалик(-ка);
( плод )—мигдалйна.

Миндаль, Ату§ба1из (Ргипиз) сотти-
піз—мигд4ль(-лю).

Миндальньїй—мигдалевий.

Микимум, тіпітит—мінімум(-му).

Минога, Ьатреіга—минбга.

Миобласт—міобласт(-та).

Миограф—мібграф(-фа); прйлад запи¬
сувати м’яснбві скорбчення.

Миозин—міозйн(-иу).

Миоиардий, туосагбіит — міокардій
(-Дія).

Мнокомма—міокбма; м’яснбвий прбша-
рок.

Миология, туо1о§іа—міологія; наука
про м’ясні.

Миомерьі—міомбри; сеґментальні групи
м 'яснів.

Мионема ( миофана) —міонбма; скоротна
нйтка в інфузбрій та гуртівбк.

Миопия ( близорукость, туоріа) — ко-
роткозбрість(-рости), міопія.

М и ото м—міотбм(-ма).

Миофана ( мионема )—міоф&на.

Мир ( животних )—світ(-ту).

Мирацидий — мірацйдій(-дія); війчаста
личйнка дворбтів.

Мирмєкофильї—мірмекофіли, мурашко-
лйби.

Мирменофилькьій ( растение )—мірмеко-
фільний, мурашколюбний.

Мирт, Мугїиз—мирт(-ту).

Миртовьіе, Му Пасе ае—миртуваті.

Миртовьій—мйртовий.

Митоз—мітбза.

Митохондрия—мітохбндрія; хондріозб-
ма зербнцем або грудочкою.

Мицслий—міцблій(-лія), грибнйця.

Мицелла—міцбля.

Мизлин—мієлін(-ну).

Мизлиновьій ( оболонка )—мієліновий.

Младенец—немов ля(-ляти).

Млекопитающие , Матшаїіа — ссавці;

(ед. ч.)—ссавець(-вця).

Млечник ( трава молочная, Оіах тагі-
їіта)—молбчна трав4.

Млечньїй (пора, железа) — молбчний.
Мнимоумерший— завмбрлий, мнимовмбр-
лий.

Мнимьій— несправжній, позірний.
Многобратственньїй ( цветок ) — багато-
брйтній, багатов’язкбвий.
Многоглазиа, Роіусеїіз — краповйця.
Многогнездньїй ( завязь ) — багатосусіч-
ний.

Многогранньїй ( поверхность ) — гранча¬
стий.

Многодетньїй— дїтний.

Многодсльньїй*— кількапрозябцбвий.
Многокамерньїй — багатокоміркбвий,
багатокамерний; (бот.) — багатоза-
січний.

Многоклеточкьій ( организм )—багатоклі-

тйнний.

Многолетний— довгорічний.
Многолистньїй— багатолистий.
Многоморфность — полім6рфність(-но-
сти), багатофбрмність(-мности).
Многоногие , Мутіороба — ногасткй.
Многоногий— багатонбгий.

Многоножка, ІдІІіоЬіиз — ног4стка.
Многопалость— багатоп4лість(-лостн).
Многополюсньїй ( клетка )— багатопблю-

СІІИЙ.

Многоразвилина, ро1усЬ.авшт — поліх4-
зііі(-зія).

Многорсдящая— багаторбдна.
Ммогосєілянньій— багатонасінний.
Многослойньїй — багатош -.рбзий, шарй-
стий.

Многоформеиньїй— багатоформний, по¬
ліморфний.

Многоцветность — багатобарвість (-во-
сти), багатокблірність (-пости),

М н о го ч и сле н н ь! й, питогозиз—численний.
М н о го щєт и н но в ьі й, роІусЬаеїиз—бага-

ТОЩЄТЙНКОВИЙ.

Многощупальцевьій— багатом4цк(6в)ий.
Мкогоядєрность— -багатоядрість(-рости).
Многоядерньїй— багатойдрий.

Моа, -Біпогпіз §і§ап4еиз — мба.
Могильщик, КесгорЬогиз — гроб4рик
(-ка).

Модель (в мимикрии) —модбль(-лі).
Модификацня— М0ДифІк4ція.
Можжевеловьій— ялівцбвий.
Можжевельник, Липірегиз — яловець

(-лівця).

Мозаика ( листьев )— моз4їка.

Мозаичньїй (гибрид) — моз4їчний.

Мозг, СегеЬгиш — мбзок(-зку);

м. костньїй, туеіоз — шпік(-піку), мб-
зок(-зку) кісткбвий;
м. глальїй , сегеЬеІІит — мбзок(-зку)
малйй, мбзочок(-чка).

Мозговик овечий, Соепигиз сегеЬгаІіз —

МОТЙЛИЦЯ.

Мозговой, сегеЬгаІіз — мозковйй.
Мозжечок, сегеЬеІІит — мбзочок(-чка).
Мозолистьій , саііозиз —-мозолястий.
Мозоль, саііиз — мозбля, н4гнітка. '

Мокрец — Муравьевидннй

41

Мокрец ( мшанка лежачая, Вад і па рго-
ситЬепз)—моховйнка леї^Ят.

Мокрица, Опізсиз—стонбга^^

Мокрота, зриШт—харкотйна, харко¬
тиння.

Молекулярньїй—молекулярний.

Молиния, Моїіпіа—м4явка.

Моллюски, Моїіизса—м’якунй.

Молодило, Ветреїуіуит—молодйло.

Молодой, асіоіезсепз—молодйй.

Молодь—мблодь(-ді).

Молозивньїй ( тельце) —молбзивний.

Молозиво, соїозілит—'Молбзиво.

Молоки, Іас—молочкб.

Молоко—молокб.

Молоточек, таїїеоіиз—молотбчок(-чка).

Молоточний (удар) —молоткбвий.

Молочай, ЕирішгЬіа—молочай(-ч4я).

Молочайньїе, ЕирЬ.огЬіасеае—молочаю-
в4ті.

Молочайний—молоч&йний.

Молочний, Іасіеиз—молбчний.

Моль, Тіпеа—міль (мблю);-

м. лчелиная, Оаііегіа теїопеїіа—щіль-
нйця медяна.

Монада—мон4да.

Монашенка, Ьутапігіа топасЬа—пряд¬
ка чернйця.

Монера—монера.

Моногамия, топодатіа—моногамія.

Моногамний— МОНОГамНИЙ.

Моногенетический ( развитие парааи-
тов) —моногенетйчний; без зміни жи-
вйльців і чергув4нпя поколінь.

Моногибрид—моногібрйд(-да).

Моногибридизм — моногібридйзм(-му).

Моноза—монбза.

Монокулярний, топосиїагів— моноку-
лйрний.

Мономорфизм—мономорфїзм(-му), одно-
фбрмиість(-мн ости).

Моноподиальньїй ( ветвление ) —монопо-
дійний.

Моноподий, топоробіит — монопбдій
(-дія).

Монорхизм, топогсіїівпшз — монорхізм
(-му).

Монорхист, топогсйізіиз — монорхіст
(-ста); з однйм яйцбм.

Моносахарид— монбсахарйд(-ду) .

Монохазий ( соцветие ) —монохазій(-зія).

Монтировка —монтування.

Мор, ерійешіа — пбшесть(-сти), помір
(-мбру).

Морганье— моргЙННЯ.

Морда —мбрда.

Мордовник, Есйіпорз—голбватень(-тня).

Морж, ОсІоЬепиз гозтагиз—морж(-ж4).

Моржовьій —-моржевий; ( кость ) —• мор-
жївка.

Морилка— морйлка.

Морить —морйтй, замбрювати; (уничто-
жать) — губйти, вигубляти, виба-
влйти.

Морковньїй —моркв’йний.

Морковь, Рансиз—мбрква.

Морозник, НеІІеЬогиз—чемернйк(-к4).

Морошка, 3 ЕиЬиз сЬатаетогиз — мо-
рбшка.

Морской, тагіпив—морськйй.

Морула, тогиіа—мбруля.

Морфа, тогрйа—мбрфа.

Морфий, тогрЬіит—мбрфій(-фію).

Морфогенез — морфогенеза, формотво¬
рення.

Морфологический —морфологічний.

Морфология , тогр1іо1о§іа—морфолбгія.

Морфо плазма — морфоплйзма; щільна.
пл4зма клітини.

Морщина, рііса—змбршка, брйжа.

Морщинистий, ріісаіиз, ги^озиз—змор¬
щений, помбрщений, зморшкувйтий.

Морщиться —морщитися.

Московка, Рагиз аіег — синиця чбрна,
синиця мала.

Мост ( Варолиев , ропв)—міст (мбсту).

Мостик ( протоплазменньїй ) — містбчок
(-чка).

Мостовидньїй —брукуватий.

Мотьшек (бабочка, Ьерісіоріегоп)—ме-
тблик(-ка);

м. луговой, Ьохозіе^е зІіоЬіеаІіз—ме-
тблиця, метблик(-ка) лучнйй.

Мотиль ( 'личинка комара-толкунчика ) —
мотйль(-тиля).

Мотьільковьіе (бобовьіе, Ье^итіпозае)—
стручкбві.

Мотьіл ьковьій ( венчик )—метеликуватий.

Мох, Мизсиз—мох (мбху);

м. торфяной, ВрЕа^пит — торфнйк
(-к4).

Мохнатий— ВОЛОХЙТИЙ.

Моховой— МОХОВЙЙ.

Моча, игіпа—сбча.

Мочевина, игеа — сеЧовйна.

Мочевой, игіпагіиз — сєчовйй.

Мочевьіделительньїй—сечовидільнйй.

Мочеиспускание —сечонуск(-ку), сечови¬
пускання.

Мочеиспускательньїй канал, игеіЕга—
сечівнйк(-к4).

Мочекисльї й —сечокйс лий ^

Моч еот дел е н ие —сечовиділення.

Мочеполовой, игочепііаііз—сечостатевий,
сечородовйй.

Мочеточник, игеіег—сечовід(-вбду).

Мочка уха, ІоЬиІиз аигіз—кбвтка, вуш-
н4 ч4сточка.

Мочки ( корневьіе )—волбкна.

Мочковатьій ( корень )—мичкув4тий.

Мошка, 8іти1іа—мбшка, кумлйк(-к4).

Мошонка, всгоілші—калйтка.

Мощение (гнезд) —мостіння.

Мужской , шазсиїіпиз, уігіїів— чоловічий.

Мука, їаг па—бброшно.

Мукор, Мисог—цвіль(-лі) голбвчаста.

Мукоровий (дрожжи, плесень )—муко¬
ровий.

Мул —мул(-ла).

Мультиполярньїй ( многополюсньїй )—ба-

гатопблюсний.

Мумификация , пштШсаІіо — муміфікй-
ція.

Муглифициро ванньїй —муміфікбваний.

Мумифицировать— муміфікув4ти.

Муравей, Рогтіса—мурйшка.

Муравейник —мура іпнйк(-ка).

Муравьевидньїй —мурашкуватий.

42

Муравьед — На дглазннй

Муравьед, МугтесорЬада — мурахоїд

(-Да).

Муравьиньїй —мурашйний.

Мурена, Мигаепа Ьеіепа—мурбна.
Мускарин ( грибной яд ) — мускарйн
(-ну). '

Мускатньїй —мушкатний.

Муснул, шизсиїиз—мускул(-ла), м’йеень
(-сня);

м. трубачей, т. Ьиссіпаїог—м’йсень
щічний.

Мускулатура —мускулатура, м’йсня.
Мускулистьій — мускулястий, м’яснй-
стий.

Мускул ьньій— мускульний, м ’яснбвий.
Мускус, тозсішз—пйжмо.

Мускусник, Аготіа тозсйаііа—пижм4к
(-к4).

Мускусньїй, тозсйаііиз—пнжмовйй.
Мутационньї й —мутаційний.

Мутация, шиіаііо—мутйція.

Мутить ,-ся —-каламутити,-ся.

Мутнеть —каламутитися, мутніти.
-Мутньїй —каламутний, мутний.
Мутовка —кільці.

Мутовчатьій —кільчастий.

Мутуапизм ( взаимничество )—мутуалізм
(-му), обопїльніеть(-ности).

Муфлон, Оуіз тизітоп — муфльбн
(-на).

Муха, тизса—муха;

м. гессенская, Сесійотуа сіезідисіюг—
муха гбсенська;

м. жигалка, Зіотохуз—жалйця;
м. масная, ЗагсорЬаца—заплювниця;
м. скорпионова, Рапогра — з4дрик
(-ка);

м. трупная, Супотуіа тогШотт—
суйтка трупниця;

м. це-це, Шоззіпа тогзіїапз—муха
цб-це.

Мухоловка, Мизсісара—ловймуха, му-
холбвка; Біопаеа тизсіриіа — ловй¬
муха.

Мухомор, Атапііа тизсагіа—мухомбр
(-ра).

Мухрон —мухрбн(-на); панцербвий ви¬
росток в гіллястовусого рачк4.
Муцин, шисіп—муцйн(-ну).

Мучнистьій— борошнйстий.

Мучно й-цеборошняний.

Муши н ьТи^-мушачий.

Мушка— мушка;

м. шпанская, ЬуЬІа уевісаіюгіа—мйй-

ка ліков4.

Мхи , Вгуорйуіа, Мизсі—мохй.
Мшанка, 8а§іпа — моховйнка.

Мшанки , Вгуоиоа—моховатки.
Мьільнянка, Заропагіа — собачо мйло.
Мьітник, Рейісиїагіз — шолудйвник
(-ка).

Мьішевка, Зісівїа — мишівка.
Мьішехвостник, Муозигиз — мишачий
хвіст (хвоста).

Мьішечньїй, шизсиїагіз—м’яснбвий, му¬
скульний.

Мьіши летучие ( рукокрильїе , Сіїігоріега)
—кажанй.

М ьі ш и н ьі й— мйшачий.

Мьішление, со§Шо — мйслення.

Мьіиіца, шизсиїиз — м’йсень(-сня), мУ-
скул(-ла).

Мьішь, Миз — мйша;
м. мапютна, Місготуз тіпиішз — мй-
ша мал4.

Мьіщелок, сопйуіиз — вйросток(-тка).
Мягкий, тоПіз — м’якйй.

Мягноватьій —- м’якуватий, м’якбнький.
Мягкокожие, Ма1асойегтаі.а е — м’яко-
шкУрці.

Мягкоперьіе, Маїасоріегувії — м яко-
пбрі.

Мягкотельїе, Моїіизса — м’якунй.
Мякотньїй— м’якушбвий.

Мякоть, риіра — м’якуш(-ш4).
Мясистост ь— м ’ясйсті сть(-тости).
Мясистьій, сагиозиз —м’ясйстий, м’яс-
кйй.

Мясной, сагиеиз — м’яснйй.

Мясо, саго — м’йсо.

Мясокрасн ьій— -м ’ясочервбний.
Мясоядньїе , Сагпіуога—м’ясоїди.
Мясоядньїй —М’ЯСОЇДНИЙ.

Мясцо сагипсиїа — м’ясцб.

Мята, МепІЬа — м’ята.

Мятлик, Роа — тонконіг(-нбга).

Мятньїй— м’йтний.

н

Набальзамированньїй — набальзамбва-
ний.

Набегающий (лист) —налбглий.

Набл юдате л ь —спостеріжник(-ка).

Наблюдательньїй -— спостережливий;
(пункт) —спостербжний.

Наблюдать —спостерігати.

Наблюдение — спостереження; (при-
смотр) дбгляд(-ду).

Набухание , іпіитевсепііо—набряк4ння.

Набухать ,-бухнут ь —набрякати, набряк¬
нути.

Набухший —набрйклий.

Навоз—гній (гною).

Навознин, Оеоігурез — мазйр(-р4); 8са-
гаЬеиз—гнойк(-к4).

Навозньїй —гнойовйй.

Навплиус, Nаир 1іиз—н4вп лі ус(-са).
Нагноение, зирригаіііо — нагннв4ння;

(результат) —нагнбєння.

Нагревание —нагрів4ння.
Нагревать,-реть,-ся —нагрів4ти, нагрі¬
ти,-ся.

Надбородник, Еріроцоп—борбдиш(-ша).
Надбровньїй (дуга, зиргавирегсіїіаііз)—

надбрівний.

Надбрюшньїй, ерщазігісиз — надчерев¬
ний.

Надбрюшье , ері§азі.гит—надчерев’я.
На двлагал и щн ьій , зиргауа^інаїіз—над-

піхвбвий.

Надглазничньїй , зиргаогЬііаІіа—надоч-

ноямкбвий.

Надглазньїй—надбчний.

Надглоточннй — Невидимий

43

Надглоточньїй—надпролигбвий..

Надгортанник, ері§1оШз—надгорлйнник
(-ка).

Надгортанний, ерІ£ІоШШ—надгорлйн-
никовий.

Надгрудинньій, виргазіегпаїїз—надгруд-

НЙННИЙ.

Надземний—надзбмний.

Надклювье—наддзьббок(-ка).

Надключичний, зиргасіауісиїагіз—над-
дужкбвнй.

Надкожица, сиіісиїа—н4шкурок(-рка).

Надколенннй, раіеііагіз — наколїнно-
вий.

Надколено», раїеііа—наколінок(-нка).

Надностница, регіозіешп—окістя.

Надкрилья, еііігае—надкрйла.

Надлобье—надлбб’я, надчїлля.

Надлопаточннй, зиргазсариіагіз—надло-

П&ТКОВИЙ.

Надпестичннй ( цветок ) — надм4точко-
вий.

Надплечье—надпліччя.

Надпочечник, §1апсіи1а виргагепаїіз—
з4лбза надниркбва.

Надпочечннй, зиргагепаїіз—надниркб-
вий.

Надпяточннй, іаіагіз—надступакбвий;
н. кость, Іаіиз—надступ4к(-к4).

Надрез—надріз(-різу).

Надрезанньїй (лист) — надрізаний.

Надсемядольннй (колено, ерісоіуіе)—
надпрозябцбвий.

Надхвостовой (0 ЖЄЛЄЗЄ) —К^ПрИКОВИЙ.

Надхрящница, регісіктсігшт—охрйстя.

Надчерепной, ерісгапіиз — надчерепний.

Надчревннй (надбрюшньїй, ерідазігі-
сиз)—надчеревний.

Наездник, Ісішеитоп—їздбць(-дцй).

Н аж и ва— жив бць(-вця).

Наземний-— наземний.

Накладной (кость) — накладнйй.

Наклонний— похйлий, сп4дистий.

Наковальня, іпсиз—ков4дло.

Накожньїй , сиїапеиз—нашкУрний.

Накопление , ассшїшіаііо—накУпчення,
нагром4дження.

Накопленний ( знергия ) — накупчений,
нагром4джений.

Налет—поволбка, падь(-ді); (птиц) —
наліт(-льбту).

Налим, Ьоіа—миньбк(-ньк4).

Нанду, КЬеа атегісапа—н4нду.

Нанноплаиктон — нанопланктбн(-ну);
карликув4тий планктбн.

Наносной ( растение )— напливнйй.

Наперстянка, Ві§іїа1із -— напбрсник
(-ка).

Наплив—наплйв(-ву).

Направительний ,-ляющий (тельце) —
напрямнйй.

Направление—н4прям(-му).

Напрягать, напречь,-ся—^напружувати,
напружити,-ся.

Напряжение, Іиг§ог, іепвіо—напруга.

Напряженннй—напружений.

Напухать,-нуть — напух4ти, пухнути,
напухнути.

Нарастание—нарост4ння.

Нарвал (единорог, Мопосіоп топосе-
гов)—одноріг(-рбга).

Наркоз, пагсозіз—наркбза, знечУлення.

Наркотизировать — наркотизув4ти, зне-
чулювати.

Наркотики, пагсоііса—наркбтики, зне-
чульнб н4діб’я.

Наркотический, пагсоіісиз — наркотйч-
ний, знечульнйй.

Нарост, ІорЬиз—н4ріст(-росту).

Наросший —нарбслий.

Наружний, ехіегпиз—зверхній, збвні-
шній, зокільний.

Нарушение (деятельности) — порушен¬
ня.

Нарушенньїй— порушений.

Нарцисе, Кагсіваиз—нардйз(-за).

Наряд (птиц) —убр4ння.

Насед —з4плідок(-дка).

Наседна —квбчка.

Наседной (пятно) —заплідкбвий.

Насекомое , Іпзесїит—ком4ха.

Насекомоядннй , іпзесііуогиз—комахої¬
дний.

Населенив —населення; (о людях) —лйд-
ність(-ности).

Населенность — насбленість(-ности); (о
людях) —залюдненість(-ности).

Населять, населить — заселяти, засе-
лйти; залюднювати, залюднити.

Насечка (лантерманновская) —карб(к4р-

бу).

Наследсванне (признаков)— спадкув4ння.

Наследовать, унаследовать—ДІСтав4ти,

дістйти в сп4док.

Наследоваться —спадкув4тися.

Наследственность, Ьегейііаз — спадкб-
вість(-вости).

Наследственний —спадкбвий.

Наследство —сп4док(-дку).

Наслоени е —н ашару в 4нн я.

Настия —настія; згин4ння органів у рос¬
лин, спричинене середбвими чинни¬
ками.

Настоящий (истинньїй, сегіиз— спр4в-
жяій.

Настурция, Тгораеоіит таіиз—красб-
ля.

Насьіщение —наейчення.

Насьіщенньїй —насичений.

Натуралист — прирбдник(-ка), натура-
ліст(-та).

Натуральний, паіигаїіз — природний,
натур4льний.

Натяжение, іпіепзіо—н4тяг(-гу).

Нафталин— нафталін(-ну).

Нахлебничество, соттепзаіізтиз— ко-
менСалізм(-му), похлібс-т о.

Находимость —знахідні сть(-ности).

Находка —зн4хідка.

Нахождение —знахбдження.

Неандертальский ( череп) —неандерт4ль-
ський.

Неарктический —неарктйчний.

Небночелюстний , раїаіодиайгаііиз—під-
небіннощелепниїі.і

Небньїй , раїаііпиз—піднебінний.

Небо, раїаідіт—піднебіння.

Невидимий —невидймий.

44

Невозмужальїй — Неравнопильчатьій

Невозмужальїй —незмужнілий.

Невольньїй ( рефлективний )— мимовіль¬
ний, рефлектйвний.

Невооруженньїй — неозбрбєний; ( нево -
оруженньїм глазом) — прбстим бком.

Невосприимчивость, іттипііаз — не-
сприйнятливість(-вости).

Неврапьньїй , пеигаїіз—неврбльний.

Невредньїй —нешкідний.

Неврилемма (шванновская оболонка ) —
неврилема.

Неврит (нервний отросток) — неврйт
(-та).

Невробласт —невробласт(-та); зародкбва
нервбва клітина.

Невротия ,пеиго§1іа—невроглія; мозко-
вй злучнй тканйна.

Неврокератиновьій ( оболонка ) — невро-
кератйновий. ,

Неврология, пеигоіодіа — невролбгія;
наука про нбрви.

Невромер —невромбр(-ра).

Невром ( нейрон )—неврбн(-на).

Невропор —невропбр(-ра).

Неврофибрилла —неврофібрйля.

Невроциль —невроцйль(-ля).

Нєврозпителий-— -НЄВрОЄПІТЄЛІЙ(-ЛІя).

Неврула, пеигиіа—нбвруля.

Негативмьш , пе^аНуиз—неґатйвний.

Недеятельньїй— нечйнний, недіяльний.

Недоносо к —недонбсок(-ска), невчйсна
дитйна.

Недоразвитие —недорбзвиток(-тку).

Недоразвитой —недорозвинений.

Недостаток —недостача, брак(-ку); (де¬
фект) —вйда.

Недостаточньїй— НЄДОСТЙТНІЙ.

Недотрога, Ітраїіепз—розрйв-травй.

Недуг —недуга, хвбрість(-рости).

Неестественность — нЄПрирбДНІСТЬ(-НО-
сти).

Неестественньїй— неприрбдний.

Нежньїй —ніжний, тендітний.

Незабудна, Муозоіііз—незабудька.

Нез а висим ост ь —нез ал бжн і сть (-ности).

Незанрашенньїй— НЄЗабЙрВЛЄНИЙ.

Нездоровьій — слабйй, недужий.

Н ез до р о в ье —слйбість (-бости), недужість
(-жости).

Незначительньїй- —малйй, невелйкий.

Н езрельїй— нестйглий, зелений, свидо-
вйй.

Нейрон ( неврон )— иеЕрбн(-на).

Нейрофан — неврофйн(-на); заступник
нбрва в найпоостіших.

Нейтрал изация , пеиігаїізаіло—нейтра¬
лі ЗЙЦІЯ.

Нейтрапизовать —невтралізув&ти.

Нейтральньїй , пеиігаїіз — невтрйльньш
байдужий.

Неклен, Асег сатревіге—пйклен(-на).

Неклетчатьій —неклітинний.

Нскоордикированньїй — некоордйнбва-
ний, недоладний.

Некроз, песгозіз—некрбза, змертвіння.

Нектар —нектар(-ру).

Нектарник —нектйрник(-ка), меднйця.

Нектон — нектбн(-ну); вільноплавний
планктбн.

Нематобласт —[нематоблбст(-та); жаль-

н4 клітйна.

Нематоди, Нетаіюйев—нитякй; (ед. ч.)
—питяк(-кй).

Нематоцист ( нематобласт ) — немато-
дйст(-та).

Немой —німйй, безмовний.

Немочь —нбміч(-мочі).

Ненасьіщенньїй —ненасйчений.

Ненормальньїй — ненормальний.

Неовитализм, иеоуііаіізтиз — неовіта-
лізм(-му).

Неовиталист —неовіталіст(-та).

Неодарвинизм , пеосіатіпізтиз—неодар-
вінізм(-му).

Неодарвинист —неодарвініст(-та).

Неоднородньїй , Ьеіего§епиз—неоднорід¬
ний.

Неоламаркизм , пеоіатагсізтиз—неоля-
маркізм(-му).

Неоламаркист —неолямаркіст(-та).

Неоперившийся —неопірений.

Неопределенньїй — невйзначений, не-
окрбслений.

Неопьіленньгй —незапйлений.

Неорганический —неорганічний.

Неотения— неотенія; статбве розмнбжен-
ня в дійшлих тварйн з ембріональ¬
ними рйсами.

Неотропичесний —неотропїчний.

Неозволюция —неоеволюція.

Неозп игенезис —неоепігенбза.

Непарнокопьітньїе, РегізойасЬуІа— не-
паристокопйті.

Непарноперистосложньїй (лист) —непа-
ристопірчастозлбжений.

Непарноперистьій (лист) — непаристо-
пірчйстий..

Непарньїй —непарйстий.

Непереваренньїй (остатки) —нестрбвле-
ний.

Непереваримьій —нестравнйй.

Неплодньїй —неплідний.

Н е п лот н ьій —нещільний.

Неподвижногрудьій —нерухомогр^дий.

Неподвижность — нерухбмість(-мости).

Неподвижньїй —нерухбмий.

Неполньій (превращение) —непбвний.

Неполовой , азехиаііз—нестатбвий.

Непостоннньїй — непостійний, неста¬
лий.

Неправильний —неправильний.

Неприхотливьій —невиббгливий.

Непрободенньїй, ітрегїогаїдіз — суціль¬
ний.

Непрозрачность — непрозбрість(-рости).

Непрозрачньїй —непрозбрий.

Непроизвольньїй (движение) — несамо¬
вільний, мимовільний.

Непромокаемьій —непромбчливий.

Непроницаемость — непрохідність(-но-
сти).

Непроницаемьій —непрохідний.

Непрямой (деЛение) —непрбстий.

Неравномерньїй —нерівномірний.

Неравноногий , апізоройиз—нерівнонб-

ГИЙ.

Неравнопильчат ьій (лист)— нерівнопил¬
частий.

Неравннй — Нюхать

45

Неравньїй, Іпае^иа1і8—нерівний.

Неразвитой —нерозвйнений.

Нераскрьнзающийся ( плод ) — нер 08 лус-
нйй.

Нерастворимссть —. нерозчйнніСТь(-но-
сти).

Нерастворимьій —нерозчйнний.

Нерастяжимьій —нерозтйгливий.

Нерв, петів—нерв(-ва); (листа, кри¬
ла у насекомьіх) —жйлка.

Нервация і пегуаіао—жилкування, нер¬
вація.

Нервномускул ьньїй —нервом’яснбвий.

Нервность (нервозность, пегуовііав)—
нервбвість(-вости).

Нервньїй, ПЄГУ 08 І 8 — нервовий Ґ

Нерест —нбрест(-ту).

Нерестил и ще —тбрло.

Неровньїй —нерівний.

Несобственньїй —невластйвий.

Нес-ьедобньїй —неїстівнйй.

Нетник, НеІіапіЬетшп—сонйнка.

Нетопьірь, Рірізігеііиз—нбтопир(-ра).

Неупражкение (органа) —невправлйиня.

Неустойчивьій —нестйлий.

Нефридий — нефрйдій(-дія); видільнйй
сеґментйрний брган.

Нефростом —нефростбм(-ма); лійка нир-
ковй.

Нефроцит —нефроцйт(-та); видільнй клі¬
тина в жировбму тілі комйх.

Нечувствительность— нечутлйвіеть (-ВО-
сти).

Нечувствительньїй (к чему) —нечутлй-
вий (на щось).

Неядовитьій — Ьеотр^тний, нетр^йний.

Неясьіть серая, 81гіх аіисо—сова сарі.

Нивяник, СЬгувапгіїехгшш ЬеисапІЬе-
тит—королйця.

Нижнеглоточньїй (кость) —нижньопро-
лигбвий.

Нижнечелюстньїй, тапйіЬиІагіз — ннж-
ньощблепний.

Нижний, іпїегіог—нйжній, долішній;

( исподний )—спідній.

Низбегающий (лист) —збіжнйй.

Низноросл ьій —низькорбслий.

Низмянка, Сепіипсиїиз — недбріеток
(-тка).

Низовой (лист) —низовйй.

Нивший —нижчий.

Никотин , пісоііпит—нікотгін(-ну).

Никтинастический (движение) — сбн-
ний, ніктинастйчний.

Нимфа, путрЬа—німфа; личинкбва стй-
дія в комйх з непбвним перетвбрен-
ням.

Нисходящий —дозбмний.

Нитевидньїй , ІІІІІОГГПІ8—ниткуватий.

Н итра ги н— нітрагін(-ну).

Нитрат —нітрйт(-ту).

Нитратньїй (организм) —нітрйтний.

Нитрификацйя—нітрифікйція.

Нитрифицирующий (нитрогенний) —ні-
трифіційний.

Нитробактерин — нітробактерйн(-ну).

Нитробактерия —нітробактерія.

Нитрогенньїй (организм) —нітрогбнний.

Нитрозньій (бактерия) —нітрбзний.

Нитрокультура —нітрокульт^ра.
Нитчатьіе, Сопіегуоійеае—нитянкй.
Нитчатьій— нитчйстий; (-тьіе, Сопіег-
уоійеае)—нитянкй.

Нить, Шит—нйтка.

Нитяньїй—нитковйй.

Новообразование , пеоріазта—новотвір
(-твору); (процесе) —новотвбреиня.
Новорожденньїй , пеопаїиз — новонарб-
джений.

Нога, рев—ногй.

Ногана —ногйна.

Ногатьій , рейаіддв— ногйтий.

Ноготки , Саіепбиіа—нагідкй(-дбк).
Ноготок —нігтик(-ка); (часть лепестка)
—пазурбць(-рцй).

Ноготь, ипдиіз—ніготь(-гтя).
Ногочелюсти, тахіїїіресіез —ногощеле-
пи.

Ногтевой —нігтбвий.

Ножка —ніжка.

Ножной —ножанйй.

Ножн ьі —піхви(-хов).

Ноздреватость, роговііаз — ніздратість
(-тости).

Ноздреватьій , рогозив—ніздрйтий.
Ноздряной —ніздрйний.

Ноздря, патів—ніздря.

Номен —нбмен(-на).

Номенклатура, потепсіаіига — номен-
клят^ра.

Но моге неа , пото£епевіз—номогенбза.
Нора —норЙ.

Норичник, 8сгорЬи1агіа—рйнник(-ка).
Норма, погта—нбрма.

Нормальньїй, погтаїізг—нормальний.

Н о р мо бл аот , погтоЬІазіі з — нормоблйст
(-та); червонокрівець із ядрбм.
Нормоцит, погтосуііз — нормоцйт(-та);

звичййний червонокрівець.

Нос, пазиз—ніс (нбса).

Носатьій, пазиіив— носйтий.

Носитель (признаков) —носій(-сій).
Носовой, пазаііз—носовйй.

Носоглотка, сауит па8ор1іагуп§еаіе —
носопрблиг(-гу).

Носорог , ЕЬіпосегоз—носоріг(-рбга).
Нотохорд —нотохбрд(-да); зачйток хбрди
в кишкбдйшних чбрвів.

Ночевка —ночівля(-лі).

Ночной, посішзз — нічнйй; (ночная кра-
савица, МігаЬіІіз іаіарра)—нічна кра-
сй.

Нрав (характер) —вдйча, натура.
Нуклеин —нунлеїн(-ну).

Нуклеоальбумин —нуклеоальбумін(-ну).
Нуклеопротеид —нуклеопротеїд(-ду).
Нуммулитьі, Еиттиіііез — шажкй;

(еЗ. ч.)—шажбк(-жкй).

Нутация, пиіаііо—нутйція.
Нутреплодник, Епйосагріиш — середб-
плодень(-дня).

Нутро —нутрб, сербднна.

Ньірон, Еугоса—чернь(-рні).

Нюхание— нйхання; (только о живот-
них) —вітріння.

Нюхательньїй , оНасіогіиз— нюшнйй.
Нюхать нібхати; (исключительно ожи-
\_ 2 _вотних) —вітрйти..

46

Обвис лость — Обрюзгльїй

о

Обвислость — обвйслість(-лостн), 8ВЙ-
слість(-лости).

Обвисший —обвислий, ЗВИСЛИЙ.

Обводньїй ( мускул )—обвіднйй.

Обволакивание— обволІКЙННЯ.

Обволакивать, обволочь — обволік&ти,
обволоктй.

Обдиплостемонический (цвсток) —обдя-
длостембнний.

Обдирать, ободрать ( КОру\ —обдирйтн,
обідрйти, обдбрти.

Обезболивание, апаевШезіа —знеболю¬
вання, знедолювання.

Обезболивать — знебблювати, знедолю¬
вати.

Обезврєжение —знешкбджения.

Обезвреженньїй —знешкбджений.

Обезвреживать, обезвредйть — знешкО-
джувати, знешкбдити.

Обеззараженньїй —знезарйжений.

Обеззараживание — знезарйжування.

Обеззараживать ,-зить — ЗнезарЙЯСува-
ти, знезаразити.

Обеззараживающий — ЗНОЗараЗНИЙ.

Обезьяна, 8ітіа—мйвпа.

Обезьяний—мйвп’ядий.

Обезьянообразньїй —мавпувйтий.

Обертка, іпуоіисгит — -обгОртка.

Обескровливанив— знекрбвлювання.

Обеспложєнньїй, 8ІЄГІІІ8 —-знепліднений,
стерйльний.

Обеспл оживание, обеспл оженив, 8І0ГІ-

Іізаііо—знепліднення.

Обеспл оживать , дить — знепліднюва¬
ти, знепліднити.

Обессиление —знесйлення.

Обессиленньїй —знесйлений.

Обессиливать,-лить—ЗНвСЙЛЮВати, 8ИЄ-
сйлити.

Обесцвеченньїй —зяебйрвлений.

ОбесцЕечивание—знебарвлення.

Сбесьвечивать.-цветить — знебарвлю¬
вати, знебарвити.

Обжорливьій —обжерливий.

Обжорство —обжбрливість(-вооти).

Обизвеотвление, саісіпаііо — звапнін-
ня.

Обизвествлениьій (хрящ )— звапнілий.

Обилие (кормов) —подостйток(-тку); (ли~
стьев) —ряснотй, рясотй.

Обильньїй — подостйтній; ( раститель -
ность) —бОйнйй, ряснйй.

Обкладочньїй ( кость )—окладбвий.

Обламьівание— облймування.

Обламьівать.-мать — облймувати, обла-
мйти.

Область (ге^іо)—ділянка; (зоогеографи-
ческая )—край (краю), країна.

Облезать,-лезть (о волосах, коже) —об¬
лазити, облізти.

Облезльїй —облїзлий.

Облепиха, НіррорЬае—щець(-цй).

Облигатньїй ( аназроб ) •— обліґйтний,
обов’язкбвий. •

Облиняльїй —вйлинялий, полинйлий.

Облинять —вйлиняти; полиняти.

Обпиственньїй— укрйтий лйстом, улй-
стнений.

Облитерация , оЬНіегаІіо— облітерація,
зрбщення.

Облитерироваться— облітерувйтися, зрб-

щуватися.

Обломок, їгадтепішп—улймок(-мка).
ОбльїсельїЙ —вилисілий, полисілий.
Обльїсение —вйлисіння, полисіння.
Обльїсеть —вилисіти, полисіти.

Обман ( чувства )—омйна.

Обманчивьій— ОМЙННИЙ, облОДНИЙ.

Обмен ( веществ )—обміни.

Обменньїй —обмінний.

Обмирание —обмирйння, завмирйння.
Обмирать, обмереть —обмирйти, обмбр-
ти, завмирйти, завмйрти.
Обмораживание —обморОжування^
Обмораживать ,-зить -—■ обморбжувати,
обморбзити.

Обморожеиньїй —обморбжений.
Обмьіливание —мйлення, змйлення.
Обнаружение—ВЙЯВЛЄННЯ.

Обнаруживать ,-жить —виявляти, вйяви-
ти.

Обновпенив —-віднОвлення.

Обновлять, -ВИТЬ—відновлйти, відновй-
ти.

Ободок, ІітЬиа—-облямівка.

Ободочньїй (кишка, соїоп)—ободовий.
Обоепольїй, Ьівехиаііз—двостатій.
Обоесторонний, Ьііаіегаїіз—обобідний.
Оболочна, Іипіса—-оболОна, оболбнка.
Оболочнини, Типісаіа — покривники;

(еО. ч.) —покривнйк(-кй).

Обоняние —-нюх(-ху).

Обонятельньїй , оіїасіогіиз— нюїпнйй.
Обонять- —шбхати.

Обссобление— відокремлення.
Обособленньїй— відокремлений.
Обоюдньїй— обопільний.

Обрабат ьівать ,-ботать —оброблйти, об¬
робити, опрацьовувати, опрацювати.
Обработка (материалов) —опрацювання,
оброблення.

Образ жизни, тобив уіуєшіі — життя,
лад(-ду) життя, сп6сіб(-собу) життй.
Образование —утвїр(-вОру); ( процесе )—
утворення.

Образованньїй —утворений.
Образовательньїй (процесе) —твОрний.
Образовать —утворювати/ утворйти.
Образовьіваться ,-зоваться — утворю¬
ватися, утворйтися, поставати, по¬
ст йти.

Обрастание —обростйння.
Обрастать.-расти— обростати, обростй.
Обрати ояйцевидньїй (лист) — оберне-
нояйцювйтий.

Обратньїй (развитие) —ЗворОтний.
Обращение (соков) —ббіг (Обігу).
Обраіценньїй (семяпочка) —оббрнеиий.
Обрезка (дерєвьев) —обрізування.
Обросший —обрОслий.

Обрюзглооть —^брЄзклість(-лости).
Обрюзгльїй —брОзклий.

Обрюагнуть — Окаменелость

47

Обрюзгнуть —збреакнути.

Обследование —дослідження.

Обугпивание —авуглюьання.

Обугг.ивать, -лить — звуглювати, звуг¬
лити.

О бу гли ват ься, - лит ьоя —вугл іти, звугл і-

ти; вуглбм бі_4тися, взйтися.

Обучение —навчання.

Обхват— обіймище.

Обходящий ( мускул) —обхіднйй.
Общественность —гром4дськість(-кс€ти).
Общест венньїй ( инстинкт) — громад¬
ський.

Общество —гром4да.

О б щи й —заг4л ьний ;(совме стн ьій )—сніль-
ний.

Община —гром4да.

О б-ьект —о б ’ єкт(-ту), пр едмет(-та).
Об-ьектив ( микроскопа )—об’ектйв(-ва).
Об-ьем, уоіитеп—об’бм(-му).
Об-ьемиотьій (корм) —обіймистий, укл4-
дистий.

Об-ьемньїй —об’ємний.

Обьшнсвенньїй, сотіпипів — звич4йний.
Овальньїй, оуаііз—ов4льний.

Овес, Ауепа ваїлуа-—овбс (вівс4).
Овечий, оуіпиз— овбчий.

Овист —овіст(-та); прибічник передутвб-
рення організма в яйці.

Овогенез, оуо^епевіб—овогенбза.
Овогонии —овогбнії.

Овод, ОааїгорЬіІиа — ґедз (ґсдза); Оеві-
гив—бурчймуха.

Овоцит —овоцйт(-та).

Овощи —горбдина.

Овсюг, Ауепа Іаіиа—вівсйг(-г4).
Овсяница, Ревіиса—кострйця;

о. свечья, Р. оуіпа—типчин4.
Овсянка.ЕтЬегіга—вівсйнка, жовтббрю-
ха; Ьеисавріив (іеііпеаіив—вівсйнка.
Овся Н ЬІ й —вівсйний.

Овуляция, оуиіаііо—овулйція; процес
лбпання зародкбвого фолікула й ввіль-
нення яйцеклітини.

Овца, Оуіб агіез—вівцй.

Овцебьік, ОуіЬоз товсйаііив — вівцебйк
(-к4).

Овшиветь —завошйвіти.

Огиба ть —ббгин4ти, обігнути.

Оглох льій—оглухлий.

Оглохнуть— оглухнути.

Огневка, Ругаїіз—кінч4тка.

Огненньїй ( цвет, Латтеив)— вогнйстий.
Огрубельїй— -згрубілий.

Огурец, Сиситів ваііумв—огірбк(-рк4);
о. бешеньїй, ЕсЬаІІіитеіаіегіит—огі-
р6к-пирск4ч(-ч4).

Одевать —одяг4ти.

Одеревенельїй —здеревілий.

Одеревенеть —здеревіти.

Одинец — одинбць(-нцй).

Одиночний —поодинбний.

Одичальїй —здич4вілий, здичілий.
Одичание —здичйвіння, здичіння.
Однобокий —одноббкий.
Одновозрастность —рівновікість(-кости),
Одново зрастньїй —рівновікий.

Однов ременньїй— одноч 4сний.

Одногл азьій —однобкий.

Одногнездньїй (вавязь) — односусічний.
Одноголосий— ОДІЮГОлбсиЙ.

Одногорбий— ОДногбрбий.

Однодольний, ЦІОПОСОІуіеЙОШЗ — ОДНО-
прозябцбвий.

Однодомность— однох4тність(-ности).
Однодомний ( растение )— однох4тній.
Однокамерний— однокймерний, одноко-
міркбвий.

Одноклеточний ( организм )—одноклітйн-
ний.

Одмолегочний— однолегенбвий.
Однолепестковьій— однопелюсткбвий.
Однолетний— однорічний.

Однообразньїй— одноманітний.
Одноосньїй (растение) — одноосбвий
Однопокровньїй, топосЬІатуйиз — одно-
покршнй..

Однополость— одност4тість(-тости).

О дно по л ьій— одност4тій.

Однополюсний-' ДН пбЛЮСШ'Й-
Однопредсердньїй— ОДНОПереДСбрДИЙ.
Однопроходньїе ( клоачние , Мопоігетаїа)
—однопрохідні.

Однорогий— однорбгий.

Однородность— однорідність(-ности).
Однородньїй— однорідний.

Однорядний— однорйдний.
Односемяиньїй— однонасінний.
Односемянодольньїй (однодольний) — од-
нопрозябцбвий. \

Однослойньїй— одношарбвий; (зародиш)
—однолйстий.

Одностворчатий — одностульний; (кла¬
нам )—одн ол йдий.

Односторонний— однобічний.
Одноформенньїй— ОДНОфбрМЕИЙ.
Одноцветньїй— однокблірний, однобйр-
вий.

Одноя дерньїй-ОДНОЙДрИЙ.

Одноядньїй-ОДНОЇДНИЙ.

Одомашненив —освбення.

Одомашненньїй— освбєний.*

Одонтобласт — одонтобл4ст(-та); пери¬
ферійна дентйнова клітйна.
Одуванчик, Тагахасиш — кульбаба.
Ожєрелье (птиц) — пйбородки, корйлі.
Оживать,-ить—ОЖИВЙТИ, ОЖЙТИ.
Оживление (процесе) — відживлйння.
Оживлять,-живить— відживлйти, ВІДЖИ-
вйти, оживлйти, ОЖИВЙТИ.

Оживляющий- живущий, ВІДЖЙВНИЙ.

Оживший-ОЖЙЛИЙ.

Ожика, Еивиїа — мохн4тка.

Ожирельїй— розглйдлий; (тучний) —оп4-
систий.

Ожирение— розглйднення, рбзглад(-ду).
Озерний, Іасввігів — озбрний.

Озимий— озймий.

Озоление—СПОПЄЛІННЯ.

Оидий— оїдій(-дія); гіфовий члбник.
Ойкология (жология) — ойколбгія.
Окаймление— обвбдення, облямув4ння.
Онаймленньїй— обвбдений, облямбваний.
Окаймлять ,-мить — обвбДИТИ, обввСТЙ,
еблямбвувати, облямувйти.
Окаменевать ,-іленеть — кам’яніти, ска-
м’яні и.

Онаменелость— скам’янілість(-лости).

48

Окаменелнй—Оперение

Окаменельїй —скам’янілий.

Окаменение —скам’яніння.

Окисление, охубаїіо—оксидація,

Окисленньїй —оксидбваний.

Окно ( улитки, преддверия) —вікнб.

Околовлагал ищньїй , рагауа^іііаііа—ко-
лопіхвбвий, припіхвбвий.

Околонервньїй ( железа )—колонервбвий.

Онолопестичньїй (цеєток )—призав’язкб-
вий.

Околоплодник, регісагріит — бплодень
(-Дня).

Околоплодньій ( жидкость )—бплодний,
амніотйчний.

Околосердечмьій, регісагйіаіів—осбрдний;
{сумка, регісагйіит)—осбрдя, пери-
к4рдій(-дія).

Онолососковьій ( кружок, агеоіа тат-
тае)—колопи пкбвий.

Околоушньїй {железа, діапйиіа раго-
ііз)—коловушний.

Околоцветми н —оцв ітина.

Онольцованньїй —окільчений.

Онольцовьівание —кільцювання. (

Окончание ( нервное )—закінчення.

Око н ч ател ьн ьій— остатбчний.

Окон чатьій , іепезігаіиз—вікбнчастий.

Окопник, 8утрйу1ит — живокїст(-кб-

I і сту).

Окостеневать ,-неть —костеніти, закосте¬
ніти.

Оностенел ость , оззШсаііо—скостенілість
(-лости), закостенілість(-лости).

Окостенельїй —скостенілий.

Окочеиевать ,-неть —заклякати, заклйк-
нути, дубіти, задубіти, одубіти.

Окоченельїй —закляклий, задубілий.

Окоченение— одубіння, з4кляк(-ку).

Окраска —забарвлення.

Онрашенньїй —-забарвлений.

Окрашивание—забарвлювання; (покр м-
вание краской) —фарбування.

Окрашивать,-сить,-ся— фарбувйти, по¬
фарбувати,-ся; {придавать окраску) —
забарвлювати, заб4рвити,-ся.

Окрепнуть —зміцніти.

Окровавленньїй —закривавлений.

Округление —■заокруглення.

Округленньїй —заокруглений.

Окси гемо гл оби н — оксигемоґльобін(-ну).

Оксигемоцианин — оксигемоціянін(-ну).

Оксигеназа —оксигенйза.

Оксиглобулин—оксиґльобулін(-ну).

Оксидаза —оксидйза.

Оксилофит —оксилофїт(-та); що ростб на
сфйгновім болбті.

Оксифильн ьій ( ацидофильннй ) — окси-
фільний; що фарбується кйслими
аніліновими фйрбами.

Окукливание —залялькбвування.

Окукливаться,-литься — залялькбвува-
тися, залялькув&тися.

Окулировка {прививка глазком) — очку¬
вання.

Окуляр —окуляр(-ра).

Окуневьій —окунбвий.

Окунь, Регса ПиуіаШіз — бкунь(-ня).

Олеандр, Кегіипі Оіеапбег — оле4ндер
(-дра).

Олєиновьій ( кислота) —олеїновий.
Олекранон , оіеегапоп—ліктбвий п4ро-
сток(-тка), олекр4нон(-на).

Олений —олбнячий.

Олень, Сегуиз—блень(-ня);

о. северньїй, Кап§іїег Іагапйиз —
блень(-ня) північний, рен (р4на).
Олеопсин —олеопсйн(-ну); фермбнт пан¬
креатичного сбку.

Олива, Оііуа—олйва.

Оливковьій —олйвковий.

Олигснитрсфил — олігонітрофіл(-ла).
Оловянньїй {цвет) —цинбвий.
Ольфактометр — ольфактбметр(-тра).
Ольха, АІпиз—вільха.

Ольховьій —вільхбвий.

Ольшатник— вільшняк(-кУ).

Оляпка, Сінсіиз ациаїісиз—прбнурок
(-рка).

Омар, Ношагиз—ом4р(-ра).

Омброфил —омброфіл(-ла), тінелі6б(-ба).
Омброфоб —омброфбб(-ба), тінебїй(-ббя).
Омежник, ОепапІЬе—омбг(-гу).

Омела, Уіасшп аІЬит—омбла.

Оме ртвел ость —змертв ілість(-лости).
Омертвельїй —змертвілий.

Омертвение —-змертвіння.

Омертветь— змертвіти.

Омматидий —оматйдій(-дія); окрбме бчко
складнбго бка.

Омолаживание— відмолбджування.
Омолаживать ,-дить — ВІДМОЛбДЖуваТИ,

відмолодйти.

Омоложение —відмолбдження.
Омоложенньїй —відмолбджений.

Омшаник —омш4ник(-ка), тбмник(-ка).
Омьшение —мйлення.

Онагриковьіе, Она^гасеае, ОепоіЬега-
сеае—енотерув4ті.

Онанизм —онанізм(-му).

Онемельїй —занімілий, онімілий; ( отер¬
пший )—затбрплий, занімілий.
Онемение —заніміння, оніміння.
Онеметь — оніміти, заніміти; ( отерп¬
нуть )—затбрпнути.

Онкосфера —онкосфбра.
Онтогенетический — онтогенетйчний.
Онтогения —онтогенія.

Оогамия, оо^ашіа—оогймія; розмнб-
ження заплідненими ййцями.
Оогоний —оогбній(-нія).

Оокинет — оокінбт(-та); повзункув4та
фбрма малярійного зарйзка.

Оородин —оородйн(-ну); червбний піґ-
мбнт у шкаралупі пташйних яйць.
Ооспора —ооспора.

Ооциан —ооційн(-ну); сйній піґмбнт у
шкаралупі пташиних ябць.

Ооциста —ооцйста.

Опавший —оп4лий.

Опадание {листьев)— опадйння.

Опадать,-пасть —опадйти, оп4сти.
Опадающий —опаднйй.

Опахало, гЬірійіиш—віяло.

Опенка, АгтіІІагіа шеііеа—опбньок
(-нька).

Операционньїй —операційний.

Операция, орегаїіо—оперйція.

Оперение —опірення.

Оперенньїй — Осин ОВЬІЙ

49

Оперенньїй —опїрений.

Оперированньїй —опербваний.
Оперировать —оперувйти.

Оперяться,-риться— пернатіти, оперн4-
тіти.

Опий, оріит — опій(-пію).

Описание (вида) —бпис(-су).

О П И СТО цеп ь н ьі й (позвонок) - ОПІ СТО ціль¬

ний; спбреду ОПУКЛИЙ, ІЗЗЙДУ ВГНУТИЙ.

Оплешиветь- СПЛІШЙВІТИ.

Опподотворение , іоесші<іаї,іо — заплід-
нення.

Оплодотворенньїй , Іоесишіаіиз—заплід¬
нений.

Оплодотворитель —заплїдник(-ка).
Опподотворяемьш— запліднюваний.
Оплодотворять ,-рить і— запліднювати,
запліднити.

Оплодотворяющий -запліднйй.

Опора —опбра.

Опоражнивание , еуасиаііо — спорбжню-
вання.

Опорньїй (поддерживающий; ткань ) —
опбрний.

Опоссум, Рійеірішз—опос^м(-ма).
Опоясан н ьій , 'гопаїиз—опербзаний.
Определение (пола) —вйзначення.
Определенньїй —вйзначений.
Определитель —вйзначпик(-ка).
Определчть,-лить — визначати, вйзна-
чити.

Опробковельїй —скорковілий.
Опробковеть— СКОРКОВІТИ.

Опрятность —чбпурність(-ности).

Опрятн ьій —чепурнйй.

Опсонин —опсонїн(-ну).

Оптимум, оріітшп—бптимум(-му).
Оптичєсний, оріісиз —ОПТЙЧНИЙ,
Опускание , йезсепзиз—опускання.
Опухание, і пійте зсепііо—спух4ння.
Опухать ,-хнуть —пухнути, спухнути.
Опухоль, Ішпог—опух(-ху), пухлйна.
Опухший —спухлий.

Опушение —опушення.

Опушенньїй —опушений.

Опьіление —запйлення.

Опьшитепь —запилйч(-ч4).
Опьшять,-ить,-ся — запилйти, запилй-
ти,-ся.

Опьіт —спрбба, дбслід(-сліду); (жизнен-
ньій) —дбсвід(-віду).

Опьітность —•досвідченість(-ности).
Опьітньїй — спрббний; (исследователь-
ский) —дбслідний; (сжитейским опи¬
том, етрігісиз)—досвідчений.
Оральний, огаїів—ор4льний, ротовйй.
Оранг-утанг, Зітіа заіугиз—орТшґ-ут4н
(--а).

Оранжевьій —жовтогарйчий.

Оранжерейньій —оранжерійний, теплйч-
ний.

Оранжерея —оранжерія, теплйця.
Орбита, огЬііа—бчня, бчна ямка.
Орбитосфеноид, огЬііозрЬепоій — орбі-
тосфенбїд(-да).

Оргазм, огдазтиз—орг4зм(-му).

Орган , ог§апоп—брган(-на).

Органелла (органоид, огдапеїіа)—органб-

ля.

Организация —організація.

Организм —організм(-ма).

Органический , ог§апісиз—органічний.
Органоген —органогбн(-ну).

Органогени ьі й —органогенний.

Органоид —органбїд(-да).

Орган оо бразующий —оргаиотвбрний.
Орел,. Ациііа—орбл (орл4).

Орех, пих—горіх(-ха).

Орехи водяньїе, Тгара паіапз—водяні
горіхи.

Ореховидньїй —горіхувйтий.

Ореховьій — горіховий, (-вьіе, Ли§1ап-
йасеае)—горіхуваті.

Орехотворка, Супірз—галівнйця.
Орешен — горішок (-шка); (галл) —га-
лівка.

Орешковьій] — горішковий; (галловий )—
галівкбвий.

Орешнин грецкий, йгщіапз ге§іа—го-
ріх(-ха) волоський;
о. лесной, Согуїиз Ауеііапа—ліщйна
звичайна.

Ориентировочньїй (движение) —орієнтбв-

ний.

Орлан белохвост, Наїіаеіоз аІЬісіїїа—
ор6л(-ла)-сірув4тень(-тня).

Орлиньїй , асрііііпиз—орлячий.

Орляк, Ріегійіит—орлйк(-к4).
Орнитолог —орнітблог(-га).
Орнитологический —-орнітологічний.
Орнитология, ОГПІІІЮІОЙІа — орнітолб-
гія; наука про птахи.

Орнитофилия , отііЬорЬіІіа—орнітофі¬
лія.

Ороговевший —зроговілий.

Оро го ве л ьі й —зр огов і лий.

Ороговение —зроговіння.

Ортогенез , огШо§епевіз—ортогенбза.
Ортогнатия —ортогнатїя, простоз^бість
(-бости).

Ортстплазия (органический подбор) —ор-

топлазїя.

Ортостихи, огіїїозіісЬі—ортбстихи; по-
дбвжні рядй, що по них розміщ4-
ються оснбви листків на стеблі.
Ортотропньїй (орган) —ортотрбпний.
Ортоце фали чесний —ортокефалічний.
Ортоцефалия —ортокефалія.

О р х йде я —орхі дбя.

Орхидньїе (- ятрьіишиковьіе , ОгсЬійасеае)
—зозулинцюв4ті.

Оса, Уезра—ос4;

оса-анатом , АтшорЬіІа заЬиІоза—жак
(-ка)-ан4том(-тома);
оса-полист, Роїізіез §а11іса—ос4 польо-
в4.

Осадок —бсад(-ду); (атмосфери, осадки)

—бпади.

О садоч н ьі й— осадбвий.

Освещение —освітлення.

Осевой (цилиндр) —осбвий.

Оседльїй (птица) —осілий.

Осел, Азіпиз—осбл (осл4).

Осенннй, аиіитпаїіз—осінній.

Ооетр, Асіревзег зінгіо—осят6р(-тр4).
Осетровьій —осятрбвий.

Осина, Рориіиз ігешиІа—осйка.
Осиновьій —осйковий.

Словник біологічної термінології— і.

50

Осиннй — Открьітьій

Осиньїй-ОСИНИЙ.

Осколок —скАлка.

Оскоми на —оскбма.

Оскопление — холощіння, валашання,
халаштАння.

Ослабевание — ослабАння, знемагАння.

Ослабевать ,-беть —слАбнути, ослабАти,
ослАбнути.

Ослабевший —ослАблий.

Ослелление —осліплення.

Ослепнуть —осліпнути.

Ослизнение —ослйзнення.

Осли к— бслик(-ка) ;

о. водяной, Авеїіив ариаіісиз—ослик
водяний.

Ослинник, Оепоіііега—енотбра.

Оспиньїй —ослячий.

Осмоз, овтовіз—осмбза.

Осмоление —осмолення.

Осмотаксис —осмотАкса.

Осмотический, овтоілеив —• осмотйч-
ний.

Осмотропизм —осмотропїзм(-му).

Основание, Ьавів—оснбва.

Основной ( кость , вещество) —основний.

Особь, іпйіуісіиит—особйна.

Осо види ьій— ОСувАтиЙ.

Осока, Сагех—осокА.

Осоковьій ( болото )— осокбвий.

Осокорь (тополь черньїй, Рориіив підга)
—Оьокїр(-кбра).

Осоление ( растений )—осблення.

Осот (дкр ., бодяк, Сігвіит)—осбт(-ту);
о. ланцетолистньїй, С. ІаПСеОІаШШ—
дід (діда); Вопсішв — молочАк
(-кА).

Оссеин —осеїн(-ну); органічна оснбва
кістки.

О статки —рбштки, остАнки.

Остаточньїй ( тело )— залишковий.

Остев идн ьій —остюкувАтий.

Остеобласт — остеоблАст(-та), костоувб-
рець(-рця).

Остеобластический — остеобластйчний,
костотвбрний.

Остеогенез — остеогенбза; рбзвиток кі¬
стки.

Остеогенньїй ( костеобразовательний )—
остеогАнний.

Остеодентин —остеодентйн(-ну), зубовй-
на кістковА.

Остеокласт —остеоклАст(-та), косторуїн-
ник(-ка).

Остеолиз, овіеоіувів—остеоліза; зникАн-
ня кістки.

Остеоло'гия, ові;ео1о§іа—остеолбгія; на¬
ука про кісткй.,

Остистьій, вріповиз — остйстий.

Остов— кістяк(-кА), снасть(-ти).

Остовньїй (ткань) —снаснйй.

Острица, Охуигіз—гбстрик(-ка); Азре-
ги§о—гострйця.

Островки ( Лангерганса )—острівці.

Остроконечньїй, аситіпаіиз — гостро-
вАрхий, гострокінчАстий.

Остро-пестро, ЗіІуЬішп Магіапит—роз-
торбпша(-ші).

Острота ( чувств )—гбстрість(-рости).

Острьій, асиіддв—гбстрий.

Ость, вріпа—остюк(-кА), ость (бети).

Осфрадий , оврЬгасІшт—осфрадій(-дія);
нюшнйй брган м’якунів.

Осьіпание —осипАння.

Осьіпаться —осипбтися.

Ось, ахів—вісь (бсі).

Осьминог (спрут, Осіорив) — восьмерйк
(-кА), спрут(-та).

Осязаемость —відчутність(-ности).

Осязание —дбторк(-ку).

Осязательньїй — доторкбвий.

Осязать (припасаться)— доторкАтися, до-
тикАтися; (ощущать) — відчувАти у
-чути.

Отблеск —відблиск(-ку).

Отбор, зеїесііо — добір (-бору), вибір
(-бору).

Отбросьі, віегсиз—пбкидь(-ді).

Отведение, аЬйисііо — відвАдення, абдук¬
ція.

Отвердевание — твердіння; (схватива-
ние) —тужАвіння.

Отвердевать ,-деть —твбрднути, затвбр-
днути; тужАвіти, затужАвіти.

Отвердельїй —затвбрдлий, ствбрдлий.

Отвердение— ствАрднення.

От ве рстйе , їогашеп—бтвір(-бру);
о. артериальное— гйрло;
о. барабаннеє, овіішп — відтулина;
о. в улье— вічко. і , і ■

Отверстопузьірньїе.РЬувовІоті —відкри-
томіхурбві. *

Ответвление— відгалуження.

Отвисать,-снуть— ОбвИсАти, ОбвЙСНуТИ,
звисАти, звйснути.

Отвислость — обвйслість(-лости), звйс-
лість(-лости).

Отвисльїй— -обвйелий, звйелий.

Отводящий— відвіднйй; тивсиїив аЬ-
Йисіог —- відвіднйк(-кА), відвіднйй
м’ясень(-сня).

Отгиб— відгйн(-ну).

Отгибаться,-гнуться — відгинАтися, ві¬
дігнутися.

Отгон ка —відгїн(-гбну).

Отдел , сітзіо—відділ(-лу).

Отделенке , зесгейо—відділення, відхід
(-хбду); (процесе) —відділйння; (отдел)
—відділок(-лка).

Отделительньїй, зесгеіогіив — відділь-
ІГЙЙ,

Отдельность— окрАмість(-мости).

Отдушина— відтулина. }■

Отдьіх — відпочйнок (-нку), спочйнок
(-нку).

Отдьіхать,-дохнуть —відпочнвАти, від-
почйти, спочивАти, спочйти.

Отеляться,-литься —телйтися, отелйти-
ся.

Отец, раГег—бАтько.

Отживший —віджйлий.

Откармливание —відгодбвування.

Откармливать,-Мить — відгодбвувати,
відгодувАти.

Отклонени е —в ідхил(-лу).

Отнормленньїй — відгодбваний, годбва-
ний.

Открьітьій (пространство, ІіЬег,) —чй-
стий, вільний.

Отлагать — Пальцеходящий

51

Отлагать ,-ложить —відклад4ти, відкла¬
сти.

Отламьіваться,-ламаться — відламува¬
тися, відламатися.

Отлет —відліт(-льбту).

Отлетиьій —відлітнйй.

Отличие —відміна, відзнака.

Отличительньїй (признак )—відмінний.

Отложение (процесе)— відкладання.

Отмерший —відмбрлий.

Отмирать.-мереть — Відмир4ти, ВІДмбр-
ти.

Отнораживать,-зить — віднорбшувати,
відморбзити.

Отогнутьій (лист) —відігнутий.

Отоконий , оІЬосопіит—отокбній(-нія);
дрібний слуховйй камінбць.

Отокрипта —отокрйпта; слухов4 ймка.

Отолит, оЙЮІіі—отолїт(-та); слуховйй
камінбць.

Оторочка —торочкй.

Отоцист —отоцйст(-та); слуховйй пухи¬
рець.

Отпадать —відпадйти.

Отпадающий, сіесісіииз, сіесісіиаііз—від-
паднйй, опаднйй.

Отпечаток —ВІдбйток(-ку).

Отправление , їипсііо—функція, відпр4-
ва.

Отпрепарировать — відпрепарув4ти.

Отпрьіск — п4росток(-тка), п4гін(-гона),
пагінбць(-нця). *

Отрава, уепепит—отрута.

Отравление, ІПІОХІСаІІО—ОТрУЄННЯ.

Отравленньїй —отруєний.

Отражательньїй (перепонка) — відбив-

нйй.

Отражаться (на ком) —відбивйтися.

Отрастать,-расти —відростати, відростй.

Отрезьівание— відрізування, утин4ння,
відтин4ння.

Отрицательньїй, пе§аііуиз — неґатйв-
ний.

Отросток, ргесеззив — відрбсток(-тка),
п4росток(-іка).

Отрубевидньїй —висівкув4тий.

Отрьігивание (пищи) —відриг4ння, від-

рйгування.

Отрьігивать ,-рьігнуть — відригйти, від¬
ригувати, відригнути.

Отряд, ^ гйо — ряд (ряду).

Отсев —відсїв(-ву).

Отслаиваться ,-иться — Відлущуватися,

відлущитися.

Отслоение, сіезциатаїіо — відлущення.
Отталкивательньїй (отталкивающий) —
відштовхнйй.

Отток —відплйв(-ву).

Оттопьіренньїй (лист) — відхйлений.
Отучнеть —погладшати.

Отілввтать,-сть — перецвітйти, перецві-
стй, відцвг]4іт(, ьідцлетй; (о злаках )—
відпрасовуватися, відкрасув4тися.
Отцовский —батьківський.
Отшнуровьівать,-вать,-ся —відшнурбву-
ватн, відшнурув4ти,-ся.

Отьіскиванне (добьічи) —відшукування.
Оформляться ,-миться — оформлятися,
офбрмитися.

Охота— полюв4ння, лбви(-вів).
Охотиться— полюв4ти (на кбго).

Схранительний (окраска) — зйхисний.
Оцзпеневать,-неть — ціпеніти, заці¬
пеніти.

Оцепенельїй— заціпенілий.

Оцепенение— заціпнення.

Очаг— осербдок(-дку); (зпизоотии) —вбг-
нище.

Очанка, ЕирЬгазіа — оч4нка.

Очередник , Кішіега-—череднйк(-к4).
Очередной (лист) — черговйй.

Очин (пера)— пеньбк(-ньк4), колбдочка.
Очиток (расходник, Весіит)—очйток(-тка).
Очищать,-стить— очищйти, очйстити.
Очищение , гесШісаїло — очйщення.
Очищенньїй , гесШісаІиз — очищений.
Очмьій цвет, Апа^аШз агуепзіз — курячі
бчки.

Ощупь— пблап(-пу); (на ощупь) —на пб-
лап, на дотик.

Ощущать,-тить— відчув4ти, відчути.
Ощущение— відчув4ння, відчуттй.

II

Павиан , СупорШіесиз—павіян(-на).
Павлин, Рауо сгізіаішз—п4ва; (самец )—•
павйч(-ч4).

Падаль —пйдалина.

Падуб, Ііех ацшіоііит—п4дуб(-ба).
Пазуха, зіпиз—п4зуха.

Пазушна —п4зушка.

Пазушньїй (почка) —п4зушний, кутко-
вйй.

Палеарктический , раїеагсіісиз—палеар-

КТЙЧНИЙ.

Папевьій —половйй.

Палеоботаника —палеобот4ніка.
Палеоботанический — палеоботанічний.
Палеонтологический — палеонтологіч¬
ний.

Палеонтология — палеонтолбгія; наука
про викопні рослйни й тварйни.

Палец, йі^іЧив—п4лець(-льця).
Палингенезис —палінгенбза.
Палингенетический (процесе) — палінге-

нетйчний.

Палисадньїй (клетка) —стовпч4стий.
Палкообразньїй— паличкувйтий.

Папочка— пйличка.

Палочковьій (клетка) —пйличковий.
Пальма, Раїгпа—п4льма.

Пальмитин —пальмітйи(-ну).

Пальмитиновий (кислота) —пальмітйно¬
вий.

Пальмовий —п4льмовий.

Пальцевидний — пальцювйтий, пальч4-

стий,

Папьцєкрил , РіегорЬогиз—чепірн4тка.
Пальцеходящий , йідШдгайиз — пальце-
хідний.

52

Пальчатолопастний — Пение

Пальчатопопастиьій ( лист )—пальчасто-
латч&стий, пальчастовйрізаний.

Лальчатонервний (лист) — пальчасто-
жилковйй.

Пальчатораздельньїй (лист) — пальча-
сторозділений.

Пальчаторассеченньїй (лист) — пальча-
сторозсічений.

Пальчатоспожньїй (лист) — пальчасто-
злбжений.

Пальчатий (лист) —пальчастий.

Пампасьі —пймпа.

Пангена —пангбна.

Пангенезис, рап§епе$із—пангенбза.

Панкреатический , рапсгеаіісиз — пан-
креатйчний, підшлункбвий.

Панминсия— панМІКСЇЯ.

Панспоробласт (споровиков) —панепоро-
бласт(-та).

Пантотопньїй (вид) —пантотбпний.

Пантьі —пйнти; марйлові рбги.

Панцьірньїй (железа) —пйнцерний.

Панцьірь —панцер(-ра).

Папаверин —папаверйн(-ну).

Папирус, Сурегиз раругиз—папїрус(-су).

Папоротнини, Рііісіпае—пйпороті; (ед.
ч. )—пйпороть(-ті).

Папоротникообразньїе , РІегуЙоріїуІа —
папоротювйті.

Пар, уарог—пйра.

Пара —пйра.

Парабиоз —парабібза; штучне зрбщен-
ня двох організмів, що живуть, як
одйн.

Параганглии —парагйнглії.

Паразит —паразйт(-та), чужоїд(-да).

Паразитизм —паразитйзм(-му), чужоїд-
ство.

Паразитировать —паразитувйти.

Паразитический, паразитний— параЗЙТ-
ний, чужоїдний.

Параной —паракбн(-на).

Параллельнонервньїй (лист) —рівнобіж-
НОЖИЛКг вйй.

Парануклеин —парануклеїн(-ну).

Параподии, рагаросііі—парапбдії; па¬
ристі ніжки багатощетйнкових чбрвів.

Парастихи, рагазГісЬі—парйстихи.

Парасфеноид —парасфенбїд(-да).

Паратропизм— паратропізм(-му).

Паратрофньїй (бактерия) — паратрбф-
ний; що жйвиться білкбм живбго ор¬
ганізму.

Парафизьі —парафізи; дбнні гіфи пери-
тбція в аскоміцбтів.

Паращитовидньїй (железа) —паращиту-
вйтий.

Паренхима, рагепсЬуша—паренхіма.

Паренхиматический , рагепсйутаїіісиз—
паренхімний.

Паренхимелла , рагепсЬутеІІа—паренхі-
мбля.

Паренхимньїй —паренхімний.

Паренхимула, рагепсіїутиіа — паренхі-
муля.

Париетальньїй , рагіеіаііз — парієтйль-
ний, пристінний.

Ларнонопьітньїе, Агііойасіуіа — пари-
стокопнті.

Парноперистосложнмй (лист) —парието-

пірчастоз л бжений.

Парноперистий (лист) — паристопірчй-

стий.

Парний, §ете11из—парйстий.

Партеногенез (девственное размноже-
ние, рагїЬепо^епевіз)—партеногенбза.

Партеногенетический , рагіїїеподепеїісиз
—партеногенетйчний.

Партеногонидий —партеногонідій (-дія).

Партенокарпия — партенокарпія; утвб-
рення плбду без насіння.

Парус, уєішп— пр4пор(-ра), прапорбць
(-рця).

Паслен, Воіапит—паслін(-льбну);
п. сладко-горький, 8 . йиісатага—глй-

сник(-ка).

Пасленовнй —пасльбновий; (-виє, 8о1а-
пасеае)—пасльонувбті.

Пасока (растений) —сік (соку).

Пассивннй (плавание) —пасйвний.

Пастбище —пастівийк(-к&).

Пастеризация —пастеризація.

Пастернак, Разііпаса — пастернйк
(-«У)-

Пасть, іііаіиз—паща.

Патогенний (болезнетворньїй) — пато-
гбнний, хвороботвбрний.

Патологи чесний—-паТОЛОГІЧНИЙ.

Паук— павук(-ка);

п. водяной, Агдугопеі.а ациаілса—
срібник(-ка) водянйй;
п. домовий, Те^епагіайотезііса—кут-
нйк(-ка) хй/гаій;
пауки, Агапеіпа—павукй.

Паукообразнне , Агасішоійеа—павуків-
Ці-

Паутина —павуТйна, (соб.) — павутйн-
ня.

Паутинннй (железа) —павутйнний.

Паутинчатнй —павутйнчастий.

Пах, іпдиеп—пахвйна.

Пахоаой, іп§иіпа1із—пахвйнний.

Пахучий, аготаіісиз—запашний.

Пебрина —пебрйна.

Певний, рЬііотеІиз—співбчий.

Педицеллярия , рейісеїіагіа—педицеля-
рія; ніжка до чйщення в морськйх
їжаків. '

Педогамия —педог&мія; утвбрення до¬
чірніх клітйн з наступнйм їх злит-
тйм.

Педогенез —педогенбза; розмнбження на
ст&дії личйнки.

Пектин —пектйн(-ну).

Пектиновий —пектйновий.

Пелагический, ре1а§ісиз—пелагічний.

Пеларгония, Ре1аг§опіиш — пелярґб-
иія.

Пеликан, Реіесапиз—646а.

Пеликаний —бйб’ячий.

Пелликула, реііісиїа—пелікуля; тонка
клітйнна оболбна.

Пелорический (форма) — пелорйчннй.

Пелория, реіогіа—пелбрія.

Пене, врита—піна; (на воде) —шум(-му),
шумовйння.

Пенек —пеньбк(-нькй).

Пение— спів (співу).

Пенис—Перитеций

53

Пенис, репіз — пр^тень(-тня).

Пенистьій, зритозиз— пінявий.

Пенница слюннвая, АрЬгорЬога зрита-
|і гіа—пінявка.

Пеночна, РЬуІІозсориз—вівчірик(-ка).
Пень —пень (пня).

Пеньки ( перьев) —колодочкй.

Пепсин, рерзіпит — пепсйн(-ну).
Первичньїй, ргітШуиз — первйнннй,пер¬
вісний.

Первобьітньїй, ргітШуиз—первісний,
Первоначальньїй— первісний.

Первоцвет, Ргітиіа — первоцвіт(-віту).
Первоцветньїе, Ргітиіасеае-перводвітні.
Перга— пергі.

Переваривание (пищи) —перетрівлюван-
I ня.

Переваривать ,-ить (пищу) — травйти, пе¬
ретравлювати, перетравйти,стравйти.
Переваривающий— травний.

Перегиб, УЄГ8ІО — перегйн(-ну).
Перегнивать,-нить— перегнивіти, пере- -
гнйти.

Перегной— перегній(-нбю).

Перегородка, зернина — пербділка.
Перегородчатьій— передільчастий.
Перегруппировка— перегрупувіння.
Передвигаться— пересуватися.
Передвинсен ие— пересувіння.
Передвижной— пересувній; (лаборато-
рия, музей) —переїзнйй.

Переднєбрюшне, ргаеаМотеп—пербднє
черевці.

Переднегрудь, ргоІЬогах — передиьогру-
ди(-дей).

Передний, апіегіог — передній.
Передротовой, ргаеогаїіз — передротовйй.

Пережеванньїй— -пережОваний.
Пережевьшание— пережовування.
Перекрест, сЬуазта — перехрестя.
Перекрестньїй (отлление) — перехресний.
Перекрещивать,-ся— перехрещувати,-ся.
Перелет— переліт(-лбту) .

Перелетньїй (птица) — перелітний.
Перелом, їгасШга — перелім(-аму).
Перемежаемость— переміжні сть(-ности).
Перемежающийся, іпїегтіМепз — пере-
рйвчастий, переміжнйй.

Перемена (чередование) — -переміна.
Переменньїй— перемінний.

Перемещение— переміщення.

Перемичка, Іасегіігз — пербчка.
Переносить,-нести,— переносити, пере-
нестй.

Переносье, §1аЬе11а—перенісся.

Перепалзьівать.-ползти — переповзіти,

переповзтй.

Перепелка, Соіигаіх — перепелйця; (са-
мец) —пбрепел(-ла).

Перепонка, тетЬгапа — болбна, пере-
пбна;

п. голосовая— голоснйк(-кі), перетин¬
ка голосові;

п. летательная— літівка, літні перб-
тинка;

п. мигатепьная— жмурЙЦЯ, пербтин-
ка кліпні;

л. плавательная— полотбнце, плавні
пербтинка.

Перепончатокрьільїе, Нутепоріега—бо-
лонокрйльці.

Перепончатьій , шетЬгапозиз—перетйн-
частий, боЛбнчастий.

Переработка — перербблення; перерб-

боь (-бку)

Перерезьівать ,-зать — перерізувати, пе¬
ре ізати, перетиніти, перетйти.

Перерождение , йе§епегаІіо — перерб-
джения.

Пересадка, Ітапзріапіаііо—пересідження.

Пересев —пербсів(-ву).

Переселенец —пересблець(-льця).

Переселение , ті§гаІіо—пересблення.

Переступень, Вгуопіа — пербступень
(-пня).

Перетягиваться —пе.ретягітися, перетя¬
гнутися.

Перетяжка (тела) —пербтяг(-гу).

Переходньїй —переходбвий.

Перед, Рірег—пбрець(-рцю);

п. водяной, Ро1у§опит Ьуйгорірег —
собічий пбі-ець(-рцю).

Перечник, Ьерійіит—хріниця.

Перечний —перцевйй; (-ньіе, Рірегасеае)
—перцювіті.

Перешеек, ізіїхтиз—вузині.

Периблема —периблбма.

Перигеммальньїй (нервн. окончание) —
перигемільний.

Перидерма —перидбрма.

Перикамбий, регісатЬіит—перикімбій
(-бію).

Перикардиапьньїй , регісагйіаііз — осбр-
дний.

Перикардий , регісагсііит—осбрдя, пе-
рикардій(-дія).

Перикарпий (околоплодник) — Оплодень
(-дня).

Периклин —периклїн(-на); ряд клітйн,
що йде паралбльно до поверхні Ор¬
гана.

Периклинальньій(жцліера) —периклініль-
ний.

Перилимфа, регіїутрЬа — перилімфа,
пісока зокїльна.

Периодический , регіойісиз —• періодич¬
ний.

Периост, регіозіеит—окістя.

Пери пласт —перипліст(-та).

Перистальтика —перистальтика.

Перистальтический , регівіаШсиз—пери¬
ста льтйчний.

Перистолопастньїй (лист) —пірчастовй-
різаний, пірчастолатчістий.

Перистом — перистбм(-ма); бкі л р ото-
вйй в інфузбрій та кишкопорожнйн-
них тварйн.

Перистораздепьньїй (лист) — пірчасто-
роздїлений.

Перисторассеченньїй (лист) — пірчасто-

розсічений.

Перистосложньїй (лист) — пірчастозлб-

жений.

Перистий —пір’ястий; (лист) — пірчі-

етий.

Перителий —перитблій(-лія).

Перитеций — перитбцій(-ція); закрйтий
плодовйк аскоміцетів.

54

Перитонеальньїй—Плазма

Перитонеальньїй, регііопеаііз — очерб-
винний.

Периферический—периферйчний. і '

Перифизьі—перифізи; вистильні бічні
гіфи перитбція в аскоміцетів.

Перихондральньїй ( развитие кости )—
перихондрйльний, охрйсний.

Перихондрий, регісЬопсІгіит—охрйстя.

Перицикл ( перикамбий ) — перицйкл
(-кла).

Перламутр—-псрлям^тр(-тру).

Перпамутровьій—перлямутровий.

Перловица, Шіо—скбйка.

Перловник, Меііса—перлівка.

Пернатьіе, реппаіа—птйство, пернйті.

Перо, реппа—перб; (мн.) —пбра; (соб.)—
пір’я.

Пероксидаза—пероксидаза.

Персик,.Ргипиз Регвіса—брбеква.

Перстневидньїй (хрящ, сгісоібеив)—пер-
стєнювйтий.

Перьішко, реппиіа—пірцб.

Пес—пес (пса).

Песец, Сапів іа^орив—песЄць(-сцй), лис
(-са) північний. а

Пескарь, ОоЬіо £оЬіо—піскйр(-рй).

Песок мозговой, асегуиіив— пісбк(-ску)
мозковйй.

Песочньїй ( цвет )—пісковйй.

Пестик, рувШІит—маточка.

Пєстичньій ( цветок )—маточковий.

Пеструшка (лемминг, Се піти в)—лбмінґ
(-ґа).

ПестрьіЙ — рябйй, перйстий, строка¬
тий.

Пестрянна, 2у§аепа—крйсик(-ка).

Песчанка, Агепагіа—пісчйнка.

Петля, апва—петля.

Петров крест, ЬаІЬгаеа вциатагіа—
нетрів хрбст (петрбвого хрестб).

Петрушка, Реіговеііпит—петрушка;
п. собачья, Аеіішеа Супаріит—со-
ббча петрушка.

Петуния, Реіипіа—петунія.

Петух, Оаііиз—півень(-вня); (ум.) —пів-
ник(-ка).

Петухоперость—півнепбрість(-рости).

Петухоперьій—півнепбрий.

Петушиньїй—півнячий.

Петь—співйти.

Печеночники, Нераіісае — печінкївці
(-Ців).

Печеночньїй, Ьераііісиз—печінкбвий.

Печень, Ьераг—печінка.

Пещеристьій (тело, сауегповив) — пече-
рувйтий.

Пещерньїй (житель) —печбрний.

Пигалица, Уапеііив—чбйка.

Пигмент, рідтепіиш—піґмбнт(-та), бар-
ВНЙК(-КЙ).

Пигментация, рі§тепіаііо — піґментй-
ція.

Пигментньїй ( пятно )—пігментовий, бар¬
вний.

Пигостиль—пігостйль(-ля).

Пикнида—пікніда .

Пикноконидий (пикноспора) —пікноконі-
Д й(-дія).

Пикноспора—пікноспбра.

Пикульник.СаІеорвів—жабрій(-ііб).

Пил идиум —пілідій(-дія), шоломчбк(-ка);
личйнка немертйн.

Пилильщик, Тепігесіо — трач(-чй), пи-
лйх(-х&);

п. хпебньїй, СерЬив—сік^н(-нй).

Пилокарпин —пілокаршн(-піну).

Пилорический ( придаток )—пілорйчний,
шлунковобрймний.

Пилорус, руїогив — брбма шлункова,
брймник(-ка).

Пильчатьій, веггаіиз — пилчйстий, пил-
кувйтий.

Пингвин, 8рЬепівсив—пінх'він(-на).

Пиния, Ріпив Ріпеа — пінія.

Пинцет— пінцЄт(-та).

Пион, Раеопіа—півбнія.

Пиоцианаза —піоціянбза; бнзим-розчйн-
ник бактерій.

Пиоцианин —піоціянін(-ну).

Пипетка —піпбтка, крйлельничка.

Пирамида, ругатів—піраміда.

Пирамидальньїй , ругатійаіів—пірамід¬
ний; ( дерево )—гостроверхий.

Пиренин (пластин) —піренін(-ну).

Пиреноид —піренбїд(-да).

Пиреномицетьі —піреноміцбти; аскомі¬
цети, що утвбрюють перитбції.

Пиридин —піридйн(-ну).

Питание, пиїгіііо—живлення.

Питательность — пожйвність (-ности);
трйвність(-ности).

Питательньїй (вещество) — поживнйй,
тривнйй.

Питать,-ся —живйти,-ся.

Питекантроп, РіІЬесапігорив егесіив—
пітекйнтр бп(-па).

Питуитарньїй (меиіок у миног )—пітуї-
тарний.

Питье—пиття.

Питьевой (вода) —питнйй.

Пихта, АЬіез—емер Єна.

Пища, аіітепіиш—їжа, пожйва.

Пищеварение —трйвлення.

Пищеварительньїй (орган) —травнйй.

Пищевод, оеворЬадив—стравохід(-хбду),
Іжнйк(-кЄ).

Пищеводньїй —стравохідний, їжникб-
вий.

Пищуха, СегШа Іатіїіагів—підкорйш-
ник(-ка); ОсЬоіопа—пискуха.

Пиявка, Нігийо—п’йвка;

п. конская, Наеторів вап£шви§а —
п’йвйця кінська.

Плавание —плавбб, шгбвання.

Плавательньїй —плавнйй.

Плавающий (лист) —плавучий.

Плавник, ріппа—плавбць(-вцй).

Плавниковьій —плавцевий.

Плавня —плйвня.

Плавунец, Буілвсив—пливбць(-вцй).

Плагиогеотропизм (пдагиотропизм) —
плагіогеотропізм(-пізму).

Плагиотропньїй (орган) —плагіотрбпний.

Платноцефалия — плагіокефалїя, косо-
голбвість (-вости).

Плазма, ріавта—плйзма;

п. кровяная —Сукровиця, плбзма кро¬
в’яне.

Плазматический—Поверхностннй

55

Плазматический ( мостик )—плазматйч-
ний, плазмоьйй.

Плазмогамия ( пластогамия )—плазмога-
м.я.

Плазмодесма —плазмодесма; протоплаз¬
мовий містбк.

Плазг.юдий —плазмодій(-ія).

Плазмолиз —плазмоліза.

Плазмоптиз —плазмоптйза.

Плакоидньїй (чешуя) —плакбїдний.

Плакун, ІліЬгит заіісагіа — плак^н-
травй.

Планктер —планктбр(-ра).

Планнтичесний, ріапсіісиз — планктйч-
ний.

Планктон —планктбн(-ну).

Планктонньїй —планктбнний.

Планула, ріапиіа—плйнуля.

Плануловидньїй —плянулюватий.

Пластида —пластйда.

Пластин ( пиренин )—пластйн(-ну).

Пластинка, Іатіпа—платівка.

Пластинчатость — платівчйстість (-то¬
сти).

Пластинчатоусьій , Іатеїіісогпіз—листо-
в^сий.

Пластинчатьій , Іатіпаїиз—платівчастий.

Пластический —пластичний.

Пластичность —плаетйчність(-ности).

Пластогамия ( плазмогамия )—пластога¬
мія.

Плаотозома ( хондриозома )—пластозбма.

Пластьі зародьішевьіе — ЛИСТКЙ Зарод-
кбві.

Платан, Ріаіапш—плятан(-ну).

Плати кнем ия —платикнемія; шаблюва-
та відміна велйкої гомілки.

Платицефалия — платикефалія, плоско-
голбвість(-вости).

Плаун, Ьусоросііит—п’ядйч(-чА).

Плауновьіе, Ьусоройіасеае — п’ядичу-
ваті.

Плацента (послед, ріасепїа)—пбслід(-ду).
ложйсько; (семяносец, ріасепіа, врег-
таіюрЬогит)—пляцбнта.

Плацентарньїй —-послідбвий, ложиськб-
вий, пляцентбвий.

Плач ( растений )—плач(-чУ).

Плащеобразньїй —плащувйтий,

Плева— плівй;

п. девственная, Ьушеп — пербтинка
дівбча.

Плевел, Ьоііит—райґрас(-су), пажит-
ниця;

п. опьяняющий, Ь. іетиіепіліт — ^ду¬
рійка.

Плевра, ріеига—плбвра, олбгня.

Плевральньїй, ріеигаїів—плеврАльний,
блбгневий.

Плевродонтньїй (зуб) —плевродбнтний.

Плезиозавр , Ріевіозаигиз — плезіозавр
(-ра).

Плейстон —плейстбн(-на); прикріплені
водяні рослі'ни, що спливАють сво¬
їм вершкбм.

Племя, паііо—плем’я.

Пленка —плівка.

Пленчатьій —плівчастий.

Плеогония —плеогонїя; здатність мікро¬

організмів зміняти свої фізіологічні
властйвості під вплйвом отбчення.

Плеоморфизм, ріеотогрйізтиз — плео-
морфїзм(-му).

Плеоморфньїй —плеомбрфний.

Плером —плербм(-ма).

Плероцеркоид —плероцеркбїд (-да); ли-
чйнка стьожківців.

Плесень, тисог—цвіль(-лі), пліснй.

Ппесневеть —пліснявіти, цвіллю бра¬
тися.

Плесневой —цвільовйй.

Плеть (бот.) — батіг(-тогА), рбзходень
(-дня).

Плечевой, ЬгасЬіаІіз—плечовйй.

Плеченогие, ВгасЬіоройа— плечонбги
(ед. ч.) —плечоніг(-н6га).

Плбчо, ЬгасЬіит—плечб.

Плод, іоеіив, ігисіиз —• плід(-лбду).

Плодик —плідбк(-дкА).

Пподньій —плідний.

Плодовитост ь— плодючість(-чости).

Плодовитий —плодйчий.

Плодовместилище —-шюдівнйця.

Плодовий — плодбвий, (тело) — плодо-
вйк(-кА).

Пл одожорка , Сагросарза—нутряк(-кА).

Плодолистик, сагреііит—плодолистбк
(-ткА).

Плодоносец —плодовйк(-ка).

Плодоносить —плодувАти.

Плодоносящий— ПЛОДУщиЙ.

Плодоношение —плодування.

Плодоядньїй —плодоїдний.

Плоский, ріапив—плбский.

Плоскогрудий , гаїліиз — плоскогрудий.

Пласко копитний — ПЛОСКОКОПЙТИЙ;
(-тн ьіе , Ьатпшщіа)—плоскокопйті.

Плосконосий— ЛЛОСКОнбсиЙ.

Плотва, КиШив гиШив—-плітка.

Плотиость —густина, щїльність(-ности).

Плотньїй —густий, щільний.

Плотоядньїй —м’ясоїдний; хйжий.

Плоть крайняя, ргаериііигп—шкурка
пербдня, прйпутня.

Плюска, сириіа—мйсочка, гніздечко.

Плюсна, теіаіагзиз—плбсно.

Плюсневий , теіаіагваїів—плеснбвий.

Плютеус, ріиіеиз — плютбвс(-са);' ли¬
чинка морськбго їжакА з довгйми
пйростками.

Плющ, Несіега Неііх—прочитан(-на).

Пневматичесний (кость, рпеитаіісив)—
пневматйчний.

Пневматичность (костей) — пневматйч-
ність(-ности).

Пнейматофор —пневматофбр(-ра), дишпб
коріння; (зоол.) — пневматофбр(-ра);
повітронбсна особйна в колбнії си-
фонофбр.

Пнеймограф —пневмбграф(-фа); прйлад
затісувати дишні рухи.

Побег —гін (гбну).

Поблекльїй —збляклий.

Поблекнуть —зблякнути.

Побочньїй —бічнйй, прибічний.

Повальний (болезнь) —пбшесний.

Поведение —поведінка.

Повзрхностньїй , їасіаіів—поверхневий.

56

Поверхность—Подурьі

Поверхи ость, їасіев—повбрхня.

Повили на, Сизсиїа— повитйця.

Повиличньїе колонольчики, Саіізіедіа
(Сопуоіуиіиз) зеріит—плетуха зви¬
чайна.

Повисльїй, репсіиіиз— звйслий.

Повитуха, Аіуіез оЬзІеігісапв — спови¬
туха.

Поворачиванив —повертАння.

Повреждение —• пошкбдження, ушкб-
дження.

Поврежденньїй — пошкбджений, ушкб-
ДЖЄНИЙ. '

Погадка ( погадок )—вйблювок(-вка), вй-
кидок(-дка).

Поганка Ройісерз—пірнйкоза.

Погибать,-нуть— гйнути, загибати, за-
гйнути.

Поглотительньїй —вбирнйй, вглитнйй.

Погло щать ,-тить — В би р ЙТИ, увІбрАти;
поглинАти, поглгнути.

Поглощающий —вбирнйй.

Поглощение, гезогрііо—вбирАння.

Пограничньїй, Іігаіїапз—рубіжний, гра-
нйчний.

Погремок , КЬіпапШив — дзвінбць(-нця);
(у гремучей змеи) —торбхкальце.

Погруженньїй ( растение )—затбплений,
занурений.

Подалирий , Раріїіо ройаіігіиз—косАтець
(-тця), вітрйлець(-льця).

Податливость—ПОДАТНІ СТь(-ности).

Подбел , Реіазіїез—кременА.

Подберезовик, Воіеіиз гиіиз—красно-
голбвець(-вця).

Подбор —добір(-ббру).

Подбородок, тепіигп—підборіддя.

Подбородочньїй —підборідний.

Подбрюшина —підчербвина.

Подвергаться ,-нуться ( чему )— ^ПІДЛЯГА¬
ТИ, підлягай.

По две со к— п6чіпок(-пка),прйчіпок(-пка);
(бот., зизрепзогіит)—вішальце(-дя).

Подвесочньїй (аппарат) —почіпнйй.

Подвздошньїй , іііасив—клубовйй, здух-
вйнний.

Подвид, зиЬзресіез—підвйд(-ду).

Подвижногрудьі й— рухомо грудий.

Подвижной, адіїіз—рухлйвий; (движи-
мьій )—рухбмий.

Подвижность —рухлйвість(-вости); рухб-
мість(-мости).

По дво й —підщбпа.

Подглазньїй— підбчний.

Подглоточньїй —підпролигбвий.

Подгнивать,-гнить —підгнивАти, підгнй-
ти.

Подгнивший —підгнйлий.

Подгрудньїй —підгрудний.

Подгруздень, Ьасйагіа уеііегеа—біляк
(-кА).

Поддерживать ,-ся —підтрймувати, три-
мАти,-ся.

Поддерживающий (ткань) —підтримнйй,
опбрний.

Поденка, ЕрЬетега—обидбнка.

Поджелудочньїй, рапсгеаі,ісиз—підшлун-
кбвий; (железа, рапсгеаз)—підшлун-
кбва зАлбзд.

Подземньїй —підзбмний.

Подкармливать, подкориить,-ся —підго¬
довувати, підгодувАти,-ея; (подкреп-
лять сили) —підживлйти, підживйти,
-ся.

Подкидьіш —підкйдьок(-дька).

Подки ш ечн ьій , виЬі піезііпаїіз—пі дкиш-

кбвий.

Подкласс, зиЬсІавзіз—підкляса.
ПодклюБье —піддзьббок(-бка).

Подключичньїй , зиЬсІауіиз—піддужкб-

ВИЙ.

Подковообразньїй— ПІДКбвуватиЙ.
Подкожньїй , зиЬсиі,апеиз —■ зашкір¬
ний.

Подколонн ьій , роріііеиз—ПІДКОЛІННИЙ.
Подкормка — підгодівля, підгодбвуван-

ня.

Подкрьтьцевьій , ахіїїагіз — пахвбвий;
п. ямка —пахвА.

Подлесник, 8апіси1а — підлісник(-ка).
Подлесок— підлісся.

Подлобньій , зиЬїгопІаІіз — підлобовйй,
підчоловйй. і

Подпопаточньїй, зпЬзсариІагіз — підло-
пАтковий.

Подмаренник, баїіит — підмарбнник
(-ка);

п. настоящий, 6 . уегит — медівнйк
(-ка);

п. цепний, 6. зригіит — липчйця.
Подмьішечньїй, ахіїїагіз —пахвбвий.
Поднебньїй— піднебінний.

Поднимающий (мускул) —підіймач(-чА),
м’йсень(-сня) підіймАч(-чА).

Подобие —подбба, подобйзна.
Подобньїй, 8ІШІ1І8 —подібний.
Подорожник, Ріапіадо; РІесіорЬепах—
подорбжник(-ка).

Подосиновик, Воіеіиз всаЬег—обАбок
(-бка), бАбка.

Подотряд, виЬогсІо—пі дряд(-рйду).
Подошва, ріапіа—підошва.
Подошвенньїй (мускул) — підошбвний.
Подпестичньїй— підзав’язкбвий.
Подражание —наслідування (кого, чого).
Подражатель— наслідувач(-ча).
Подражательньїй (окраска) — наслідбв-
ний.

Подражать —наслідувати (кого, що).
Подрод, виЬдепив—підрід(-рбду).
Подрост —пАмолодь(-ді).

Подсемейство , виЬІатіїіа—підродйна.
Подсемядольньїй (колено, Ьуросо1,у1е)—
підпрозябцбвий.

Подсерозньїй , зиЬзегозиз—підсирбватко-
вий.

Подслизистьій, виЬшисовиз — підслизо-
вйй.

Подслоек ,—підстилка.

Подснежник, Оаіапйшз —■ підсніжник
(-ка); (пролеска сибирская, 8сі11а зіЬі-
гіса)—прбліски понйклі.
Подсолнечник, НеІіапіЬиз аппииз —
сбяшник(-ка).

Подсьіхать,-сохнуть— підсихАти, підсбх-

нути.

Подурьі (хвостоножки, СоІІетЬоІа)—.
стрибохвбсти, ПОДІри.

Подхвостовой—Полумесяц

57

Подхвостовой , єиЬсаийаІіив — підхвосто-
ВЙЙ.

Подхвостье —підхвістя.

Подчашие —очйшок(-шка).

Подчелюстньїй, зиЬтахіИагіз — підще¬
лепний.

Подчеревной , йуро^азігісиз — підчерев¬
ний.

Подчиненньїй —підпорядкбваний.

Подшерсток —підшбрстя.

Под-ьельник, Мопоігора ііурорііЬуа—мо-
нотрбпа.

ПодтаЗпителиальньїй , зиЬерІІеІІаІІВ—ПІД-
ЄПІТЄЛІЙНИЙ.

Под-ьязьічньїй , зиЬ1іп§иа1ів—під'язико¬
вий; ( кость , оз ЬуоШеит)—під’язи¬
кова кістка, язулька.

Пожелтеть —пожбвкнути.

Поза —пОза.

Позвонковьій —хребцевий.

Позвонок, уегіеЬга—хреббць(-бця).

Позвоночник, соїитпа уегіеЬгаІів—хре-
ббт(-бтЄ).

Позвоночньїй , уегіеЬгаїіз — хребетний;
(-ньіе, УегіеЬгаіа)—хребетні.

Поздний, зегоііпиз—пізній.

Позитивний, розіііуиз— позитйвний.

Позьів— пОтяг(-тягу), хіть (хбті), охОта
до чОго.

Поилка —напувйлка.

Пойкилотерми чесний— ХОЛОДНОКРОВНИЙ,

пойкілотермїчний.

Пойма —заплйва.

Пойменньїй —заплйвний.

Покой —спОкій(-кОю).

Поколе ниє, й епега ^І°—покоління;.

Покормить,-ся —погодувати,-ся, піджи¬
вити,-ся.

Покоящийся (спора) —перегОдній,

Покрасить —пофарбувйти.

Покрасневший— почервонілий.

Покраснеть —почервоніти, зачервоніти.

Покров —укриття.

Покровительственньїй ( окраска) —захис-
ний.

Покровиьій (ткань) —покривнйй; (сте¬
кло) —накривний.

Покроволистик —покроволистОк(-тка).

Покривало, іпбизіит—накрявочка.

Покривать,-крить,-ся —вкривйти, вкри¬
ти,-ся.

Покрьітосемянньїе, Ап§іозрегтає — за-
в’язкОві.

Пол , зехиз—стать(-ті).

Поле, агеа—пОле.

Полевица, А§гозііз—мітлйця.

Полевка, СЬіІоїшз—норйця.

Полевой, агуепзіз—польовйй.

Полезньїй —корйсний.

Полет —літ (лбту).

Ползание —пОвзання; (пресмьжание) —
плазування.

Ползать,-зти — пОвзати, повзтй; (пре-
смьїкаться) —плазувати. і і

Ползающий (животное) —плаз^н(-на).

Ползучий (стебель, зегрепз)—повзучий.

Полигамия, ро1у§атіа—поліг&мія.

Полигибри д—полігібрйді-да), багатомі-
шанець(-пця).

Полигландулярньїй —багатозйлозовий.

Полидактилия , роїуйасШіа—полідакти¬
лія, багатопОлість(-лости).

Полимастия, роїутазііа — полімастія;
збільшена кількість груднйх пипОк.

Поли мерця— полімерія.

Полирлорфизм.роіутогрйізтиз—полімор-
фізм(-му), багатофОрмність(-ности).

Полиглорфньїй , роІутогрЬиз—полімОрф-
ний, багатофОрмний.

Полинуклеарньїй , роїуписіеагіз — полі-
нуклейрний, багатоядрий.

По лип —поліп(-па).

Полипоид —поліпбїд(-їда).

Полипьі коралловьіе, АпІЬогоа—коро¬
леві поліпи.

Полисахарид —полісахарйд(-ду).

Полиспермия, роїузрегтіа — поліспер¬
мія; запліднення яйця кількомО жйв-
чиками.

Полифилетизм — поліфілетйзм(-му); по-
хбдження з різних джербл.

Полихазий (многоразвилина, роїусйа-
зіит)—поліхйзій(-зія).

Полизмбриония—багатозародк6вість(-во-
сти), поліембріонія.

Поллинарий, роїііпагіит—поліній(-нія);
грудочка пилковО.

Поллюция, роїіиііо—полюція, сім’явй-
плив(-ливу). ,

Полнокровньїй — повнокрбвний, кровй-
СТИЙ. І

Полнолицьій —повновгідий, повнолиций.

Полньїй (превращение) —пбвний, цілко-
вйтий.

Половозрельїй — дїйшлий, етатеводїй-
шлий.

Половой, вехиаіів—статбвий;

п. органи, §епі(,а1іа — прирбдження,
діторбдні бргани.

Полог (леса) —намЄт(-ту).

Положение, зііиз—станбвище, стан(-ну);
розШо—полбження.

Положительньїй ( троп пз.м)--позитйвний.

Полоз, 2ашепіз—пблоз(-за).

Полорогие, Сауісогпіа—дуторбгі.

Полоса, вігіа—смуга; (поперечная) —пе-
ресмуга.

Полосатость —смугнйстість(-тости).

Полосатьій , зігіабиз—смугнбстий.

Полоска —смужка.

Полоскать —полоскбти.

Полостньїй —порожнйнний.

Полость, сауцт—порожнгіна. '

Полоцит (полярное тельце ) — полоцйг
(-та).

Полубазидиал ьньїй —півбазидійний.

Полугнилой —напівгнилйй, пригнйлий.

Полуживой —напівжйвйй.

Полу клетчатка —півклітковйна.

Полукружньїй (канал, зетісігсиїагіз) —
півколовйй.

Полукуколка, зетірира—півлялька. ]

Полукустарник —півк^щ(-щ4).

Полулуннвій , зетіїипагіз—молодикува-
тий, півмісяцбвий; (кость, оз Іипа-
іит)—кістка молодикувата, місячно.

Полумертвьій— напівмертвий.

Полумесяц (Джиануцци)—молор,йк(-к&) г

58

Полуяижний—Почернение

Полунижний ( завязь) —півспідній.
Полуобезьяньї, Ргозітіі — мавпівкй;

( ес). ч.) —мавпівка.

Полуобращенньїй ( семяпочка )—півоббр-
,, ений.

Полупаразит — півпаразйт(-та), півчу-
жоїд(-да).

Полупослед, зетіріасопіа — півпбслід
(-ду), півложйсько.

Полу л рони цаемьій—ПІВПроХІДНИЙ.
Полусвет—ПІВСВІТЛО.

Полусонньїй—-напівсбнний.

Полутень— прйтінок(-нку).
Полуцинлический ( цветок ) — півколо-
( вйй, геміциклічний.

Полушарие ( мозга, ЬетізрЬаегіит)—пів¬
куля.

Пол у шарообразн ьій—ПІВК улЙСТИЙ.
Полушник, Ізоеіез — молодйльник(-ка).
Полчок, Стііз — вовчбк(-чк4).

Пол ьій, сауиз — порожнйстий.
Польїнньїй— полинбвий.

Польїнь, Агіетізіа — полйн(-ну);

п. половая, А. сатрезЬгіз—нбхворощ
(-щі).

Полюс (ядра, роїиз) — пблюс(-са).
Полярность ( растений ) — полярність
(-ности).

Полярньїй, роїагіз — полярний.
Помертвельїй — помертвілий,
Помертветь— помертвіти.

Помесь (гибрид) —мішанедь(-нця), гіб-
рйд(-да).

Помет— вйплід(-лоду); (испражнение )—

виметл.

Помидор,- Ьусорегзісит езсиїепіит —
баклаж4н(-на) червбішй.
Поморщенньїй— поморщений.
Помутнение , орасііаз — помутніння.
Понивший, сегпииз— понйклий.

Попе ременн ьій—навперемінний.
Поперечно - полосатьій — пересмужи-
стий.

Лоперечноротьіе, Ріа^іозіюті — поперек-
рбті.

Поперечньїй, ітапзуегваїіз — попербчний.
Поползень, 8і41а — смбвзик(-ка).
Попугай, РзШасиз — папуга; (ум.) — па¬
пужка.

Пора, ві.ота, рогиз — пора.
Поражаемость— -вразлйвість(-вости).
Пораженньїй— врйжений.

Поранение— поранення.

Поранить— порйнити.

Порей, АИіит Роггит — пор(пбру).
Пористость— порув4тість(-тости).
Пористьій— порув4тий.

Поровой— поровйй.

Порог (сознания) — поріг(-рбгу).
Порогамия— порог4мія; пилков4 труб¬
ка прохбдить до насінного 8ач4тка
вхідцбм (мікрбпіле).

Порода— порбда.

Породистьій— порбдистий.

Порок, уіііит — в4да.

Поро метр— порбметр(-тра).

Поросл ь— п4рість(-рости).

Поросший— порбслий.

Порошица— відхідник(-ка), калюх(-х4).

Порошицевьій— відхідникбвий, калюхб-
вий.

Поро шнообразн ьій— порошкув4тий.
Портняжньїй (мускул, заПогіиз) — кра-
вбцький.

Портулак, Рогіиіаса — портуляка.
Поручейнин, 8 іит — вех(-ха).
Порхающие (птицьі, Масгосйігез) — пур-
хачі.

Посевкьій, ваііуиз — сійний.

Поселяться , -ЛИТЬСЯ -оселятися, ОСЄЛИ-

тиея.

Посеянньїй— посіяний.

Посиневший— посйнілий.

Посинеть— посйніти.

Послед, ріасепіа—пбслід(-ду),ложйсько.
Последовьій , ріасепіаіів—пбслідовий.
Посл еро до в Ь|0— післяпблоговий , ПІСЛЯ-
рбдивний.

Послойньїй— шаровйй; (послойно) —ша-
р4ми.

Поемертньїй— посмбртний.
Поспевать,-петь (созрееать) — достиг4ти,
достйгнути, поспів4ти, поспіти.
Постоянньїй (паразит) — ст4лий.
Построение— будбва.

Постройка (животньїх) — будівля.
Поступательньїй (движение) — поступ-
нйй.

Поступь— ход4.

Постзмбриональньїй , ровйетЬгуопаІів—
післязародкбвий, постембріон4льний.
Пот, яшіог — піт (пбту).

Поташних, 8а1зо1а Каїі — кур4й(-р4ю)
поташбвий.

Потение— -потіння.

Потенциальньїй—потенційний.

Потенция , роїепііа—потбнція.спромбга.
Потеря (органа) — утр4та.

Потетоматр— потетбметр(-тра).

Потать, вспотеть— -потіти, спотіти.
Потливость— потйвість(-вости).
Потливьій— потйвий.

Потньїй— ПІТНЙЙ.

Потовой, вибогііегиз — потовйй.
Потомок— нащ4док(-дка), потбмок(-мка).
Потомство— нащадки, потбмство.
Потоотделаниа— потовиділення.
Потреблание— спожив4ння.

Потравлять,-бить — спожив4ти, спожй-
ти.

Потрошение— потрошіння.

Потрошить, вьіпотрошить— потрошйти,
вйпотрошити, розчиняти, розчинйти.
Потягивание-^потяг4ння.

Потягиваться ,-нуться— потягйтися, по¬
тягнутися.

Походка— ход4.

Похотник, сШогів — клітор(-ра), скббо-

ТЄНЬ(-Т£Я).

Похудание— схуднення.

Похудевший— схудлий.

Похудет ь— схуднути.

Початок, зрабіх — кач4н(-і:4), шульбк
(-льк4).

П о ч ва— ґрУнт(-ту).

Почвенньїй— ґрунтовйй.

Почерневший— зчорнілий, почорнілий.
Почернение— зчорніння, почорніння.

Почернеть—Приклеивать

59

Почернеть —зчорніти, почорніти.

Почепна, §етти1а—брунечка.

Почечньїй ( вариация) —бруньковйй; (ге-
паїів)—ниркбвий.

Почна, геп—нйрка; (бот., @етша)—
брунька; (гидрьі) —пунбк(-пка).

Почкование, @ешта4іо — пупкувйн-
ня; (бот.) — брунькування, ґем4-
ція.

Почковидньїй , гепіїогтіз—ниркув4тий.

Почкорез (кравчик), ЬеіЬгиз аріегиз—
кравчик(-ка).

Почносложение (листосложение, іоііа-
біо)—укл4д(-ду) листкй.

Пояс, /опа—пбяс(-са).

Поясница, ІитЬиз—пбперек(-ку).

Поясничньій, ІитЬаІіз — поперЄкбвнй,
крижовий.

Поясной, гопаїіз—пояснйй.

Поясок, гопиіа—поясбк(-ска).

Правильньїй , ге§и1агіз—правильний.

Правнук —гіравнук(-ка).

Правосторонний —правобічний.

Правьій, йехіег—пр&вий;

п. рука , тапиз бехіга—правйця, пр4-
ва рука.

Превалирование —превалювання, пере¬
вага.

Превалировать —превалювати, перева-
жйти.

Превращать ,-ся — ПЄрЄТВбрЮВати,-СЯ.

Превращение, теійатогрЬозіз — пере-
твбрення, пербтвір(-твбру).

Преграда (грудобрюиіная) — перепбна,
діяфрйгма.

Предводитель— ватажбк(-жк4).

Предгрудинник, ерізїегпит — передгр^д-
ка.

Преддверие, уезідЬиІит, аШит — прй-
сінок(-нка).

Предел— межа.

Предельньїй— гранйчний, крайній.

Предзародьішевьій, ргаеетЬгуопаїіз —
передзародкбвий.

Предметний (стекло) —речовйй, препа¬
ратний.

Лредобразование , ргаеіогтаіло—префор-
мйція, передутвбрення.

Предок —предок(-дка).

Предохранительньїй— -запобіжний.

Предплечье, апілЬгасЬіит —передпліч¬
чя.

Предплюсна, Іагзиз — заплбсно.

Лредпочечньїй , ргаегепаїіз — переднир-
кбвий.

Предпочка, ргоперЬгоз—переднйрка.

Предраспол оженив— схйльність(-ности).

Предрасположенньїй— схйльний (до чб-
го).

Предростон, ргоіопета — передрбсток
(-тка).

Првдсердие, аїліит согбіз — передсердя.

Предсмертньїй— передсмбртний.

Предстательньїй (железа, ргозіаіа) — пе-
редміхурбвий

Предупреждающий (окраска) — пересте-
рбжний.

Лредшественник (ногтя) — попередник
(-ника).

Преждевременньїй— передчасний.

Преклонньїй (возраст) — похйлнй.

Преобразование— перетвбрення.

Препарат —препар4т(-та).

Препаратор —препар4тор(-ра).

Препарирование— препарувйння.

Препарировать— препарувати.

Препуциальньїй (смазка, ргаериїіаііз) —
припутнбвий, препуційний.

Препуций, ргаериілит—прйпутня, пре-
пуцій(-ія).

Прерия— прбрія.

П ре р ьі в и ст ьі й —перерйвча&тий.

Прерьівчатьій— перерЙВНИЙ.

Преследование —переслідування.

Пресмьїкани е —п лазув4ння.

Пресгльжающиеся , КерШіа—плазунй.

Пресноводньїй (фауна) —солодковбдний.

Пресньїй (вода) —солбдкий.

Преформация , ргаеїогтаїіо—преформа¬
ція.

П реци п итат —преципітат(-ту).

Преципитация —преципітація.

П ре ци п ити н —преципітйн(-ну).

Презмбриональньїй , ргаеетЬгуопаїіз —•
передзародкбвий, преембріон4льний.

Прибавочньїй, ассеззогіиз—додаткбвий;
(почка) —прйбруньок(-нька).

Прибрежньїй, Іііогаїіз—побербжний. >

При веде ниє— приведення.

Пр ивенчик, рагасогоііа—прйвінок(-нка),

Пр ививание— -щепіння, прищеплювання.

Прививать ,-вить— ПрищЄпЛІОВаТИ, При-
щепйти.

Пр ививка — щепіння, щЄплєння, при-
щбпленя.

Привитой— прищеплений.

Привлекать ,-лечь —привйблювати, при-
в4бити; прин4джувати, прин4дити.

Приводящий (мускул, асісіисіог)—при-
віднйк(-к4), притягач(-ч4); привіднйй
м'ясень.

Привой— прищепа.

Привратник, руїогиз—брамник(-ка),бра¬
ма шлункове.

Привьїкание —звик4ння, привикйння.

Привьікать,-кнуть —звикати, звйкнути,
привик4ти, привйкнути.

Привьінший —звйклий, привйклий.

Привьічка —звйчка, н4вичка.

Привьічньїй— ЗВИЧНИЙ.

Придаток, аррепсііх—дод4ток(-тка).

Придаточньїй (побег, корень, асіуепід-
Ілиз)—додаткбвий.

Пр ие м н и к— прийм4ч(-ч4).

Прижатьій (лист, арргеззиз)—приту¬

лений.

Прижизненньш (окраска) — зажиттєвий.

Пр изнак —ознака.

Призрачньїй (форми) — ілюзійний, об¬
лудний.

Призьівной (вой) —клйчний.

Припасаться ,-коснуться — Дотикатися,

діткнутися, доторкатися, доторкну¬
тися.

Принладной —прикладнйй.

Приклеивать,-ить, -ся — приклбювати,
приклбїти,-ся, приліплювати ирилі-
пйти,-ея.

60

Прикорневой—Продуванне

Принорневой— приземний, прикорінний.

Лрикосновение —дбтик(-ку).

Прикрепление —прикріплення; ( процесе )
—прикріплення, прикріпляння.

Прикреплять,-пить,-ся — прикріплйти,
прикріпйти,-ся; ( корнем )—вкорінюва¬
тися, вкоренйтися.

Прилегать ,-лечь —прилягйти, прилягтй.

Прилегающий, прилежащий-прилбжний.

Прилет —приліт(-лету).

Прилив, СОИ§Є8ІІО — приплйв(-ву), дб-
плив(-ву).

Приливать ,-пить —припливати, припли-
втй, притікати, притектй.

Прилипало, ЕсЬепеіз—причбпа.

Прилипание —прилипання.

Прилипать,-нуть — прилипати, прилгіп-
нути.

Прилип ший —прилйплий.

Прилистник, зілриіа—прйлисток(-тка).

Приманка —прин&да.

Пр имитивньїй (форма, ргітШуиз) —
примітйвний.

Пр иморский —надмбрський.

Приобретенньїй (признак) —набутий.

Пр иплод —приплід(-плбду).

Приплюснутьій, сошріаиаіиз — плескй-
тий, приплюснутий,

Пр ирастание —-приростйння.

Прирастать,-рости— -приростйти, приро-
стй.

Приращение —прирбщення.

Природа, иаіжга—прярбда.

Природньїй , паіигаїіз—-нрирбдний.

Прирожденньїй —родймий, врбджений.

Прирост —прирїст(-рбсту).

При рос ший —-прирбслий.

Приротовой —приротовйй.

Приручать,-нить — приручйти, приру-
чйти, оевбювати, оевбїти.

Пр иручение —■приі.у’чення, освоєння.

Прирученньїй —п; і.речений, оевбєний.

Присасьівательньїй —присиснйй.

Присасьіваться ,-сосаться — присиса¬
тися, приссатися, присмбктуватися,
првсмоктатися.

Присоска —прнембктувальце.

Присоцветнин ( прилистник )—прйлисток
(-тка).

Приспосабливание —пристосбвування.

Приспособительньїй — пристосбвний.

Приспособпение —-пристосування; (уст-
ройство) —прйстрій(-рою), злйгода.

Приспособленность — пристосбваність
(-ности).

Пр испособленньїй —пристосбваний.

Приспособляемоеть ( глаза )—пристосбв-
ність(-ности).

Приспособлять,-бить,-ся — пристосбву-
вати, пристосувати,-ся.

'Приспособляться,-биться — принатУрю-
ватися, принатУритися.

Приєтеночньїй , рагіеі;а1із—пристінний.

Приеутствие-отсутствие ( теория )—при¬
сутність—відсутиість(-ности).

Присущий —властйвий.

Притвори ьій —удйваний.

Притворятлся,-риться— удавйти, удйти,
прикидатися, прикйнутися.

Притекать,-твчь — припливати, прип-

ливтй.

Притупление ( чувства )—притуплення.
Притупленньїй (зрение) —притуплений.
Притуплять,-пить,-ся — притуплйти,

притупйти,-ся.

Притягательньїй (сфера)- —притяжнйй.
Притягивающий —притяжнйй.
Притяжение —притягання, прйтяг(-гу).
Прицветкик , Ьгасіеа—прйцвіток(-тка).
Прицветньїй —прицвіткбвий.

Прицепка -чїпень(-пня).

Причепляться,-питься— чіплятися, при¬
чіплятися, причепйтися.

Пришелец —зйходень(-дня).

При шл ьі й-ЗЙЙШЛИЙ.

Прищуривание (глаз) —примружування.
Прищуривать,-щурить —мружити, при¬
мружувати, примружити.

Проба— прбба.

Пробирка —пробівка.

Пробка— затичка; (из пробкового дере¬
ва) —кброк(-рка); (сосуда) —заткйльце
Пробковение— корковїння.

Пробковеть —корковіти.

Пробковьій (слой) —кбрковий.
Прободение —-протикання; ( кииіек )—про-
рйв(-ву).

Прободенньїй , регіогаіиз—дірчастий.
Пробуждаться —будйтися, прокидатися.
Пробуждение —збудження.
Пробуравливать.-равить — просвердлю¬
вати, просвердлйти.

Провизорньїй (орган) — провізбрний.
Провинция, ргоудпсіа — провінція.
Проводимость— провідність(-ности).
Проводник (питательньїх растворов) —
провіднйк(-кй).

Проводящий (ткань) — провіднйй.
Проволоко о бразньїй— ДротувЙТЙЙ.
Проволочи ьі й— дротяний ;

п. чєреь, Артоіез—дротйник(-ка).
Прогамньїй (определение пола) —прогйм-
ний; виявлений до запліднення.
Прогенез —прогенбза.

Про ги б —прогйн(-ну).

Проглатьівание — ковтйння, прокбвту-
вання, проглинання.
Проглатьівать.-глотить— ковтати, про-
кбвтувати, проковтнути, проглинати,
проглинути.

Проглоттида — проглотйда; членик
стьожковбго червака.

Прогнатия —ррогнатія, косозУбість(-бо-
сти).

Прогрессивньїй —проґресйвний.поступб-
виЙ.

Прогрессировать —проґресувйти, посту-

пйти.

Продвигатьоя , -впнуться — просуватися,

просунутися.

Продолговатьій, оЬ1оп§из—довгйстий.
Продолжительность (явлений) — тривй-
лість(-лостд), протйжність(-ности).
Продолжительньїй —тривалий.
Продольньїй , 1оп§ііщііпа1І8 — поздбвж-
ний.

Продувание —продування; (с силой )—
продмухування.

Продукт—Протетелия

61

Продукт—продукт (-ту), добуток (-тку);
(иаделие) —вйріб(-робу).

Продьірявленньїй , регїогаїшз—дірч4вніі,
продірявлений.

Проекционньгй(область мозговой корьі ) —
проекційний.

Прожорливость —прожОрливість(-вости).

Прожорливьій —прожерливий.

Лрозенхима—прозенхіма.

Прозенхиматический ( клетка )—прозен-
хімний.

Прозрачность —прозбрість(-рости).

Прозрачньїй, реііисісіив—прозбрий.

Производитель —пліднйк(-к4).

Производительность (рабочая способ-
ность) — продуктйвність (-ности), ви-
д4тність(-ности).

Производить,-вести ( роботу )—викону¬
вати, вйконати; ( на свет )—приводи¬
ти, привестй.

Произвольньїй ( движение , вропіапеив)—

ДОВІЛЬНИЙ, МИМОВІЛЬНИЙ.

Происходить, произойти — ПОХОДИТИ,
пітй.

Про исхожде НИЄ-походження.

Прокамбиальньїй , ргосатЬіаІіз -— про-
камбїйний.

Прокамбий, ргосатЬіит — прокймбій
(-бію).

Проксимальньїй , ргохітаїіз — прокси¬
мальний, найблйжчий.

Пролеска, 8сі11а—прОліски(-ків);

п. двулистная, 8 . ЬИоІіа—прОліски
дволйсті;

П. поникшая, подснежник, 8 . сег-
пиа—прОліски понйклі.

Пролет ( птиц )— пролїт(-лбту).

Пролиферация-— проліферйція; пупку-
в4ння на столОнах; {бот.)— паростін-
ня(-ня).

Промежностньій , регіпеаііз—промОжин-
ний.

Промежность, регіпеит—промбжина.

Промежуток , іпіегвШіит — проміжок
(-жка).

Промежуточньїй , іпіегвііШаїіз, іпііегса-
Іагіив—проміжнйй.

Промитоз- —лромітОза; первісна мітОза.

Промицелий —лроміцелій(-лія).

Промьшание— промивання.

Промьівать,-мьіть —промивОти, промйти.

Промьісел— прОмисел(-слу);
п. звериньїй —ловОцтво;
п. рьібньїй —прОмиселрйбний,рибаль¬
ство. ч

Проматор —прон4тор(-ра).

Пронация, ргопаїіо—прон4ція; обертйн-
ня долОні внйз.

Лроникание— проходження.

Проникать,-никнуть —прохбдити, прой-
тй. І

Проницаемость —прохідність(-ности).

Проницаемьій —прохідний.

Проницание— проходження, пропускйн-
ня.

Прояотевание , ігапвзшіаіііо — пропоті¬
вання, просочування, транссудація.

Пропускной ( клетка )—перепускнйй.

Прораотание— лроростйння.

Прорастать ,-ти — проростати, проро-

стй.

Проращивание— лрорОщуванНЯ.

Прорез —прОріз(-зу).

Прорезьівание ( зубов )—прорізування:

Прорезьіваться,-заться —прорізуватися,

прорізатися.

Проросток (сеянец) —рост0к(-тк4).

Проросший — прорОслий; ( пронзенньїй,
лист) —нанйзаний, проткн'утий.

Прорьів—прорйв(-ву).

Прорьівать,-рвать —прорив4ти, прорв4-
ти.

Просачиванне—просОчуваннЯ.

Прооачиватьоя ,-сочиться — просОчува-

тися, просочйтися.

Просверливать,-пить —просвбрдлювати,
просвердлйти, провірчувати, провер¬
тіти.

Просвет, іитеп—прОсвіт(-ту), прОзір
(-зору).

Просветление —прояснення.

Просвечивать — просвічувати (крізь
щО).

Просвечивающий —просвітч4стий.

Просвирник, Маїуа—калачики(-ків);
п. мавританский , М. таигііапіа—дзі-
ндзівер(-ра).

Просвирниковьіе , Маїуасеае — калачк-
куваті.

Прослойка —прОшарок(-рка).

Просо , Рапісит—прОсо;

п. куриное, Р. Сгив §а11і—плоск^хЗ.

Проспективньїй (потенция) — проспектй-
вний.

Простата, рговіаіа — передсбчник(-ка),
передміхурова з4л0за.

Простатический , ргозГаІїсив—передсОч-
никовий, простатйчний.

Простєйшив, Ргоіюгоа—найпростіші.

Простой ( околоцветник) —прбстий.

Простор —простїр(-тОру).

Пространство —простір (-тОру), прОсто-
рінь (-роні); і ( обширное ) — Обшир
(-РУ).

Проталлий ( заросток, ргоіЬаІІіит) —•
передрОсток(-тка).

Протеаза —проте4за.

Протеин, ргоГеіпит—протеїн(-ну).

Протеиновьій ( тело )—протеїновий.

Протей, Ргоіеиз—протбй(-тбя), печОро-
вець(-вця).

Протективньїй (мимикрия) — з&хисний,
протектйвний.

Протеолизин —протеолізйн(-ну); розчйн-
ник білків.

Протеолитичесний (з нзим) —протеолітйч-
ний.

Протерандрический ( гермафродитизм )
—протерандрйчний; спОршу розви-
в4ються чоловічі з4л0зи.

Протерандрия ( протандрия , ргоіегап-
йгіа)—протерандрїя.

Протерогинический ( гермафродитизм ) —
протерогінічний; спбршу розвив4ють-
ся жінОчі з4л0зи.

Протерогиния —протерогінія.

Протетелия —протетелія; з’явлення оз-

^ н4к наст^пної_стадіі.

62

Противодействие—Пульсирующнй

Противодействие —протичйн(-ну), про¬
тидіяння.

Противодействующий — протичйнний,
супротйвний.

Противоестественньїй , ргаеїегпаіигаїіз
—протиприродний.

Противозавиток, апШеїіх—протизакрут
(-та).

Противокозепок, апШгадиз — протизй-
кліпка, протикозбл(-зла).

Проти волежащий— протилежний.

Противоположньїй (лист) — протилеж¬
ний.

Противотело ( антитело , апіісогриз)—
протитіло.

Противоядие , апШоіит—протиотрута.

Протистологія —- протистолбгія; на^ка
про найпростіші тварйни.

Протистьі —протйсти.

Протогиния —-протогінія.

Протогиновьій— протогіновий.

Протон, йисЬив—прбвід(-вод і).

Протокон —протокбн(-на); сербдній гор-
ббк руба.

Протомерит —протомерйт(-та); передній
відділок гуртівки.

Протонема ( предросток , ргоіопета)—
зйснуток(-тка), снуток(-тка).

Протонефридий —протонефрйдій(-ія).

Протоплазма, ргоіюріазта—протоплазма.

Протоплазматический , ргоіоріазтаілсиз
— протоплазматйчний, протоплазмо¬
вий.

Прото пласт —протоплйст(-та).

Протоспонгия, ргоіозроп§;іа — прото-
спонґія.

Прототип , ргоіоіуриз—прототйп(-пу).

Прототрофньїй ( бактерия )—прототрбф-
ний; з первісним обміном.

Протофлозма (первичньїй луб )—прото-
флобма.

Протохлорсфилл —протохлорофіл(-лу).

Протрактор —протрйктор(-ра).

Проход, теаідіз—прохід (-хбду);
п.задний, апиз—відхідннк(-ка).

Проходной ( рьіба )—мандрівний, пере-
хбжий.

Процеживание —проціджування.

Процельньїй ( позвонок ) — процбльний;
угнутий і спбреду.

Процесе, ргосеззиз—процес(-су).

Прочност ь —тр йв к і сть(-ко сти).

Прочньїй —тривкйй.

Прудовик, Ьітпаеа—пбтрик(-ка).

Прудовой,зіа§па1із— ставовий,ставковий.

Прусак, ВІаМа §егтапіса — прус(-са),

р* тарг4н(-н4) рудйй.

Прут —прут(-тй).

Прьігающий ( животное )—стрибун(-нй);
(заІШогіз)—стрибучий.

Прьіжок —стриббк(-бка).

Прядильньїй ( железа )—пряднйй.

Прямой ( деление )—простий; ( ровний )—
прянйй;

п. кишка, іпіезііпит гесіит — кут¬
ня, прбста кйшка.

Прямокишечньїй—кутнбвий.

Прямокрьшьій — простокрйлий; (-льіе,
Огіііоріега)—простокрйльці.

Прямостоячий ( зародьіш )— прямйй; (с?-
мяпочка )—стоячий

Псаммофильньїй—-пісколіббний, псамо-
фільний.

Псаммофит—псамофіт(-та); рослйна п -
сковй.

Псевдогиньї—псевдогіни.

Псевдококон — нібибпряд(-да), нібиза-
мотка.

Псевдоморфоза, рзешіотогрЬозіз — під¬
мінна, псевдоморфбза.

Псевдонавицелла, рвеисіопауісеїіа—псе-
вдонавіцбля, нібнчбвник(-ка):

Псевдопаразит—псевдопаразйт(-та).

Псевдоплазмодий—псевдоплазмбдій(-ія).

Псевдопланктон—псевдопланктбн(-ну).

Псевдоподия, рзеийоросііит—псевдопб-
дія, нібнніжка.

Псевдоредукция—псевдоредукція.

Псевдоспора—псевдоспора.

Псилофит—псилофіт(-та); рослйна са¬
ванна.

Психический, рзусЬісиз— психічний.

Психология , рвус1ю1о§іа—психологія.

Психомоторньїй, рзусіютоїогіиз—пси-
хомоторбвний, психоруховйй.

Психосензорньїй (центр) —психосензбр-
ний.

Психофизика—психофізика.

Психофизиология — психофізіологія,
фізіологічна психологія.

Психофизический — психофізйчний.

Психрофильньїй ( бактерия ) — психро¬
фільний, холодолюбний.

Психрофит—психрофіт(-та); рослйна хо-
лбдного ґрунту.

Псороспермии—псороспбрмії.

Птенец—пташенй(-няти).

Птенцовьій ( птица , пийісоПиз)—нагнізд-
НИЙ.

Птерергатьі—птерергати; роббчі мураш¬
ки з зачаткбвими крилами.

Птерилия—птерйлія, пербвина.

Птиалин, ріуаііпит—птіялін(-ну).

Птица, ауіз—птах(-ха).

Птицемлечнин, ОгпШюйаІшп—рястка.

Пти ч и й—пташиний.

Птомаин—птомаїн(-ну).

Пубертатньїй (железа)- —пубертатний.

Пугливьій, іішібиз— полохлйвий.

Пуговка (на усиках растений )—круже-
• чок(-чка) зачіпнйй.

Пузьірек, уезіси 1а—пухирець(-рця).

Пузьірник, Соїиіеа агЬогезсепз—міхур-
ник(-ка); Суаіоріегіз — паперушина;
Тогіііз — опуцьки(-ків).

Пузьірчатка, Шгісиіагіа-пухйрннк(-ка).

Пузьірчатковьіе (пузьірчатьіе, ЬепііЬи-
Іагіасеае)—пухирчасті.

Пузьірчатьій (стадия) —пухирчастий.

Пузьірь, уезіса—міхур(-рб);

п. мочевой, уезіса игіпагіа—міх^Р
(-рб) сєчовйй.

Пульпа, риіра—пульпа, м’якушка.

Пульс, риїзиз—пульс(-са), жйвчик(-ка).

Пульсаторньїй, риіваіогіз — пульсатбр-

НИЙ.

Пульсация, риїзаііо—пульсування.

Пульсирующнй—пульсаційний.

Пума—Раздельнолепестпьій

63

Пума, Реііз сопсоїог — пума.

Пуп, шпЬо—пуп (пупа);(бот.)—ґУлька.
Пупавка, АпіЬетіз—ром4н(-ну).
Пупковидньїй —пупкув4тий.

Пуповина ( пупочньїй канатик, їипіси-
Іиз итЬіІісаІіз)—пупковйй мотузбк
(-зка).

Пупок, итЬіНсиз—пупець(-пця).
Пупочньїй, итЬіІісаІіз—пупковйй.
Пурпур ( зрительньїй )—пурпур(-ру).
Пурпурин —пурпурйн(-ну).

Пурпурньїй — пурпурбвий, пурпурний,
багряний.

Пустел^га, Раїсо їіппипсиїиз—борйві-
тер(-тра).

Пустой, уасииз, сачиз—порбжній.
Пустота, уасишп, сауит—порбжнява.
Пустотельїй —порожнйстий.

Пусто ш ь —пустище.

Пустьінньш , сіезегіиз—пустйнний.
Пустьіня, сіезегіит — пустиня, пустбля.
Пустьірник, Ьеопигиз—соб4ча кропивй.
Пустьірь —пустйр(-ря).

Путина —плав(-ву).

Пух, Іапио'о—пух(-ху).

Пухльїй —пухлий.

Пухнуть— пухнути.

Пуховой— -пуховйй .

Пухоед, Рігіїоріегиз—пухоїд(-да); (-едьі,
МаїїорЬада)—вошйці.

Пучеглазьій , ехорМаїтиз—витрішкува¬
тий, банькйтий.

Пучковьій ( камбий )—пучковий.
Пучкожаберньїе , ЬорЬоЬгапсйіі—пучко-
зйбрі.

Пучок, їазсісиїиз—пучбк(-чка).
Пушинка —гіушйна.

Пушистьій —пухнатий.

Пушнина— хутро.

Пушница, ЕгіорЬогит — пухівкй
(-вбк).

Пушной—хутрЙНИЙ.

Пушок, Іапи^о—пушбк(-шку).

Пуща —пУща.

Пчела, Аріз—бджола.

Пчолиньій —бджолйИий, бджолянйй.
Пшеница, ТгШсиїП—ПшенЙЦЯ.
Пшеничньї й —пшенйчний.

Пьіжица, Регіга—ківшйнка.

Пьіжма, Тапасеїит уиїдаге—пйжмо.
Пьіле видньїй —порохувйтий.

Пилинка —пилйна.

Пьілить —пилйти, порошйти.

Пильник, апійега — пилбчня, голівка
пилякбва.

Пьільца ( цветень ) —пилбк(-лку).
Пьільцевой— ПИЛКОВЙЙ.

Пьшьцевход (семявход, тісгоруїе)—вхо-
дбць (вхідця).

Пьшьцеголовник, СерЬаІапїЬега—-бул4т-
ка.

П ьіл ь цел и от и к —листбк(-тка) пилякбвий.
Пьірей, А§горугит—пирій(-рііб).

Пя де ница, АЬгахаз—плямнйк(-ка);

п. настоящая , Оеотеїга — п’ядун(-на).
Пясть , шеГасагриз—-п’йсток(-тка).

Пяти гнездн ьій ( плод )—п ’ятисусічний.
Пятипалость —п’ятип4лість(-лости).
Пяти пал ьі й —п ’ятипйлий.

Пятка, саїх—п’ятй.

Пятнистьій, тасиїаіиз— плямйстий.
Пятно , тасиїа—-пляма.

Пяточньій —ступакбвий;

п. кость, саісапеиз—ступ4к(-ка).

Р

Раб ( муравей )—раб(-б4).

Рабдом —рабд6м_(-ма); відповідник па-
личбк і кблбочок у м’якунів та чле-
ноніжців.

Рабдомер —рабдомбр(-ра); складнйк раб-
дбма.

Работа —роббта, пр4ця.

Работоспособность —працезд4тність(-но-
сти).

Рабочие (у насекомих )—робітникй; ро-
бітнйці.

Рабочий ( у пчел) —робочий.

Равновесие —рівновйга.

Равномерньїй ( деление )—рівномірний.

Равноногий, ізоройиз—рівнонбгий.

Равноресничньїй —рівновійч4стий.

Равноспоровьіе —-рівноспбрі.

Радиальньїй, гайіаНз—променбвий, ра-
дійльний.

Радиолярии ( лучистки , Кабіоіагіа)—
променякй; (ед. ч .)—променяк(-к4).

Радиус —прбмінь(-меня).

Радужина, радужница ( оболонка радуж-
ная, ігіз)—весблка, оболбна весблкбва.

Радужньїй ( оболонка )—весблкбвий.

Радула {терка, гасіиіа)—тбртушка.

Разбухать ,-нуть —набряк4ти, набрйкну-
ти.

Разбухший—набряклий.

Разведение ( воздельївание )—вирбгцуван-
ня, викохування, плек4ння.

Разветвление —розгалуження.

Разветвленньїй —розгалужений.

Разветвл'яться,-виться — розгалужу¬
ватися, розгалузитися.

Развивать, развить,-ся —розвив4ти, роз-
вйнути,-ся.

Развилина —рбзвилка, розсбха.

Развилистьій —розвйлчастий, розсбху-
ватий.

Развитие —рбзвиток(-тку).

Развитой ( чувство )—розвйнений.

Развлечение —розв4га.

Разводить,-сп,-вести,-ся — розводити,
-ся, розвестй,-ся.

Разводка, сиііига—рбзвід(-вбду).

Разгиб, єхІ/Єпзиз— рбзгин(-ну).

Разгибание, ехіепзіо—розгинання.

Разгибатель, ехіепзог — розгин4ч(-ч4),
розгин4льний -м’ясень(-сня).

Разгибать, разогнуть— розгин4ти, ро¬
зігнути.

Разгибающий ( мускул )—розгин4ч(-ча).

Раздвоение, Ьіїигсагіо, йісЬо'ЬЬ.отіа—
роздвбєння.

Раздвоенньїй , Ьііісіїіз—роздвбєний.

Раздельнолепестньїй ( венчик )—вільнопе-

люсткбвий.

64

Раздельнополий—Расправление

Раздельнопольїй— різностбтій.

Раздельньїй (лист) — роздільний.

Раздражающий , іггіїапа — подразний,
дратівний.

Раздражение— подразнення.

Раздраженньїй —подразнений.

Раздражимость — подрбзливість(-вости).

Раздражитель— подрбзник(-ка).

Раздражительньїй, іггіРаЬіІіз — дразлй-
вий, дратівлйвий.

Раздробленньїй— роздрбблений; (о ко¬
сти) —розтрощений, розміжчений.

Раздроблять,-бить,-ся — роздробляти,
роздробйти,-ся; (о кости) —розтрбщу-
вати, розтрощйти,-ся, розміжчувати,
розміжчити,-ся.

Разжевьівание ( пищи ) —розжовування.

Разжевьівать, разжевать— розжбвувати,
розжувбти.

Разлагать,-жить,-ся — • розкладати, роз¬
класти,-ся.

Разлитой, йіНизиа — розлйтий, розплйв-
частий.

Разл оженив— рбзклаД(-ДУ).

Размельчать ,-чить — дрібнйти, роздріб¬
нити, роздрібнйти.

Раз мел ьче ниє— -роздр ІбнвННЯ.

Размельченньїй— -роздрібнений.

Размещение— розміщення; ( расположе-
ниє )—розташування.

Размножаться ,-житься — мнбжитися,
розмнбжуватися, розмнбжитися.

Размноже н ие— розмноження.

Размьінание (тока) — розмикбння.

Размьжательньїй (сокращение) — розмич-
нйй.

Разновидность , уагіеііаз—відмінок(-нка).

Разно до м н ость— рІЗНОХбтнІСТЬ(-ИОСТи).

Разнолиственность — різнолйСТІСТЬ(-то-
сти).

Разнообразие— ■різноманітність(-ности).

Разнообразньїй— різноманітний.

Разнополость — різностбтість(-тости).

Разнопольїй— різностбтій.

Разноресничньїй— різновійчастий.

Разнородность — різнорідність(-ности).

Разнородньїй— різнорідний.

Разноспоровьіе— різноспбрі.

Разноцветньїй — рІЗНОКОЛІрнИЙ, рІЗНО-

ббрвий.

Разобщение, ізоіаііо — роз’єднання.

Разомннутьій— рОЗІМКНенИЙ.

Разорванньїй, Іасегаішз — розірваний,
роздертий; (об ареале, бізщпсіпів)—
перерйвчастий.

Разрастание, ргоііїегаїіо — розростбн-
ня.

Разрастаться ,-стись— розростатися, роз-
ростйся.

Разрастающийся— розріснйй.

Разрез, іпсівіо — пербкрій(-крбю), пере-
тин(-ну).

Разрезанньїй— розрізаний, розтятий.

Разрезной, ІПСІЗІУИЗ — розрізнйй.

Разрезьівать.-зать— розрізувати, розрі¬
зати, розрізати, розтинати, розтяти.

Разрушение— руйнування.

Разрушенньїй (ткань) — зруйнований.

Разрьів, гиріига—розрйв(-ву).

Разрьівать,-зорвать ,-ся — розривати, ро-

зірвбти,-ся.

Раз'оедание —роз’їдання.

Раз-ьедать,-есть —роз’їдбти, роз’їсти.

Раз-ьедающий —роз’їднйй.

Раз~ьеденньій —роз’їдений.

Раз-ьединение —роз’єднання; (нервн. та¬
ка )—розімкнення, рбзмик(-ку); (про¬
цесе) —розмикання.

Раз-ьединять,-нить,-ся — роз’єднувати,
роз’єднати, розлучати, розлучйти; (о
нервн. токе) —розмикбти, розімкнути,
-ся. ,

Ра й о н —райбн(-ну).

Районизадня —районізація, районуван¬
ня.

Районировать —районувати.

Райская птица, Рагайізеа аройа—рай¬
ський птах(-ха).

Рак, сапсег—рак(-ка);

р. отшельник, Ра§игиз—равлйнець
(-нця);

р. речной, Азіасиз, РоіатоЬіиз—рак
річнйй.

Ракитник, Суїлзиз—зінбвать(-ті).

Раковина, сопсЬа—черепбшка;

р. ушная, сопсйа аигісиїае—скойка
вушнб.

Раковинка —черепбшечка; (водорослей) — •
екбєчка.

Раковиниьій (железа) —черепбшковий.

Раковьіе шейки (горлец, Ро1У£опит Віз-
Іогіа)—рбкові шййки.

Ракообразньіе , Сгизіасеа—ракуваті.

Ракушка —екбйка.

Ракушковьій —скойкбвий; (рачек, Озіга-
сойа)—скойчбк(-кб).

Рами,- Воейтегіа (Шііса) піуеа—ки¬
тайська кропивб.

Рака, уиіпиз — рбна.

Раневой (пробка) —рановий, раннш'і.

Ранемьій —рбнений, порбнений.

Ранить, поранить — рбнити, поранити.

Ранний— рбнній.

Рапс, Вгазвіса Иариз уаг. оіеіїега —
ріпбк(-кб).

Раса —рбса.

Раскидистьій —розлогий.

Раскручиваться — розкручуватися, роз-
крутйтися.

Раскрьівание (плода) —лускання; (глаз )—
розплющування; (рта) —розтулйния.

Раскрьівающийся (плод) —розлуснйй.

Раскрьітьій —розкритий; (о глазах) —роз¬
плющений^ (о рте) — розтулений; (о
плоде) —розл^снутий.

Распад, сіеігіїиз—рбзпад(-ду).

Распадаться ,-пасться — розпадатися,
розпбстися.

Распложенив —розплбджування, розпло¬
дження.

Расползаться ,-зтись— розповзатися, роз-
повзтйся, розлбзитися, розлізтися.

Расположение (листьев) — розташувбн-
ня.

Расправилка —розпиначка.

Расправление —^розправляння, розпро¬
стування; (на расправилке) —розпи-
нбння.

Расправлять—Регенерация

65

Расправлять ,-вить—розправлйти, роз¬
правити; ( крилья ) — розпрбстувати,
розпростати; (на расправилке ) — роз-
пин4ти, розіп’ясти.

Распределение —розподіл(-лу), розмі¬
щення.

Распределять,-делить,-ся — розподіля¬
ти,-ся, розподілйти,-ся.

Расп ростертьій (лист) —далекові дхйле-
ний, розправлений.

Распространение — пошйрення, розпо¬
всюдження.

Распространенньїй—ПОШЙрениЙ, розпо¬
всюджений.

Распространять,-нить,-ся — шйрити,
поширювати, пошйрити,-ся, розповсю¬
дити,-ся.

Распрямление — випрбстування, вйпро-
стання.

Распускание ( цветка) —розпукування.

Распускаться,-стяться — розпукувати.
-ся, і озп'укатися; (о деревьях) — роз-
вив&тися, розвйнутися.

Распустявшийся (цветок) —розпіканий.

Распухание—розпухання.

Распухать,-пухнуть —розпухати, роз¬
пихнути.

Распухший—розпухлий.

Рассадник (животньїх) — розплідник
(-ка).

Рассасьіваться ,-сосаться — розсис&тися,
розіссйтися, розхбдитися, розійтйся.

Рассеи ван ие—р озсівйння.

Рассеивать ,-сеять ,-ся — роЗСІв4ти,-СЯ,
розсіяти,-СЯ.

Рассекать.-сечь — розсікйти, розсікти,
розтинати, розтйти.

Расселєние—розселення.

Расселяться,-литься—роЗСЄЛЙТИСЯ, роз-
селйтися.

Рассечєние, зесі;іо— рбзтин(-ну); (про¬
цесе) — розтинання.

Рассеченньїй—розтятий, розсічений.

Рассеянньїй—розсіяний.

Расслабление, аГопі-а—розслаблення, ос-
л4ба.

Расслаблять.-слабить — розслаблйти,
розслйбити.

Расспаивание, йеіатіпаііо — розшару-
в4ння.

Рассматривание—розгляд4ннЯ.

Рассматривать—розглядати, роздивля-
тиск. ,

Рассьіпать ,-ся—розсипйти, розсипатися.

Раствор, зоїиііо—-рбзчин(-ну).

Растворение — розчиняння; (сахару) —
розпуск4ння; (жидкости) —■ розведе¬
ння.

Растворенньїй — розчинений, розпіще-
ний; розведений.

Растворим ьі й (вещество) —розчйнний.

Растворять,-ить,-ся —розчиняти, роз¬
чинятися.

Растворяющий —що розчиняє; (вещество)
—розчйннйк(-ка).

Растение—рослйна;

р.-компас, р. номпасное — кбмпасна
рослйна.

Расти —ростй.

Растигор, Теисгіит Сіїатаебгуз—само-

сйл(-лу).

Растительность —рослйнність(-ности).

Растительноядньїй , рЬуіорЬа§из — рос¬
линоїдний.

Растительньїй (пища) —рослйнний.

Расторопша, Сйопбгіїїа — тростомблоч

(-ЧІ).

Растрескав шийся —потрісканий.

Растрескивание —лускання, розтріску¬
вання.

Растрескиваться —лускати, тріскатися.

Раструб, осїігеа—рук4вчик(-хга).

Растягивать ,-ся — розтягувати, розтя¬
гати, розтягнути,-ся.

Растягивающийся —розтяжнйй.

Растяжение , СІІ8ІЮГВІ О—рбзтяг(-гу).

Растяжимьій — розтяжнйй, розтйгли-
вий.

Растянутьій —'розтягнений.

Расходимость (признаков) —розбіжність
(-пости).

Расходиться (о признаках) —розбігйтися.

Расходник (очиток, Вейит) — очйток
(-тку).

Расходящийся , ЙІУЄГ£ЄПВ — розбіжний,
розхіднйй.

Расхождение (признаков, с!іуєг§ЄП1;іо)—•
розходження, рбзбіг(-бігу).

Расчленение —розчленувйння.

Расчлененньїй (конечность) —почленова¬
ний.

Расчленять,-нить,-ея —■ розчленовува¬
ти, розчленувйти,-ся.

Расширеиие , сіііагаііо — рбзшир(-ру);
(процесе) —розшйрення, розширяння.

Расщелина, Ііввига—щілина.

Расщепление —розщеплення.

Расщеплять,-пить,-ся— - розщеплювати,
розщепити,-ся.

Рафида —рафіда.

Рафия, Варіїіа—р4фія.

Раффлезия, КаШевіа—-рафлезія.

Рацеглозньїй (соцветие) — рацембзний;
з неозначеним рбстом.

Рачек —рачбк(-чка);

р. соляной, АгЬетіа ваііпа — солонйч-
ка. і

Рвота, уотіїшз—блювбтина; (процесе) —•
блювйння.

Рдест, Роі,ато§еоп—рдбсник(-ка).

Рдестовьіе , Ка^айасеае — різухуваті.

Реагировать —реаґув4ти.

Реактив —реактйв(-ву).

Реактивньїй— реактЙВНИЙ.

Реакція —ре4кція.

Ребенок —дитйна.

Реберньїй, совіаіів—ребровий.

Ребристьій, совШиз—ребрбваний.

Ребро, сові-а—ребрб.

Ребровики, Сіепорйога — реброплави;
(ед. ч.) —реброплав(-ва).

Ребрьішко —реббрце.

Рев —рев(-ву).

Ревень, Шіеит—рбвінь(-веню).

Реверзия, ГЄУЄГ 8 І 0 —ревбрзія; поворот
до предківських форм.

Ревун, Мусеіез вепісиїив—ревін(-нА).

Регенерация, гедепегаііо—реґенербція.

Словник б!одог‘чної термінол гії—5.

66

Регенерированннй—Розовьій

Регенерированннй —реґенербванйй.
Регенерировать —реґенерувйтн.

Регресе, ге^геззиз—реґрбс(-су).
Регрессивньїй —реґресйвний.
Регрессировать —регресувати.

Регрессия ( воаврат , гедгеззіо)—реґрбсія.
Регулирование —регулювання.

Ре гул и р о в ат ь— р еґулюв&ти.

Регульї, тепзез — реґули, місячна.
Регулярний, ге§и1агі8 — реґулярннй.
Редиска, Еарйапиз заілуиз (уаг. Еа-
сіісиїа)—рбдька. місячна.

Редия —редія.

Редкий —рідкий; (лес, хлеб) —рідкий, 66-
рідний. .

Редковолосьій —рідковолбсий.

Родуктаза —рєдуктаза.

Редукционньїй —редукційний.

Редукция ( хроматина )—редукція.
Редька ,* Еарйапив—редька.

Режим —режйм(-му).

Резак, Раїсагіа—різ&к(-ка).

Резать —р ізати.

Резеда, ЕезеДа—резеда.

Резедовьіе, Еезесіасеае—резедуваті.
Резервуар —резервуйр(-ра).

Резец, йепз іпсізіуиз—різак(-кй). .
Резистенция —резистбнція, опір (опбру).
Резкий —різкйй, гбстрий; (голос)—про-
нйзливий.

Резонатор —резонатор(-ра).

Резорпция, гезогр-Ьіо—резбрпція, вби¬
рання.

Резул ьтат —нйслі док(-дку).

Резуха, АгаЬіз—гусймець(-мця).
Резцовьій —різакбвий-
Рекапитуляция, гесаріїиіаііо — рекапі-
тулйція, повтбрення.

Рел и кт —ре Л їкт(-ту).

Реликтовьій , геїісіиз—реліктовий.
Рельєфний —рельєфний.

Ремез, Еетіг репйиііпа—рбмез(-за).
Реотаксис —реотйкса; орієнтування на
течій водй.

Реотропизм— реотропізм(-му).

Репа , Вгаззіса Еара—ріпа.

Репейник, А§гітопіа—парйло.
Ресница, сіїіит—вія.

Ресничатьій, сіїіаіиз—війчастий.
Ресничка —війка;

р. мерцательная —мигучка, війка ми-
м готлйва.

Ресничннй, сіїіагіз—війковий;

р. инфузории, Сіїіаіа—інфузорії вій¬
часті.

Респираторньій ( зпителий, гезрігаіюгіз)
■—дишнйй.

Реотитуция, гезіііиііо — реституція;

здйтність відновляти втрачене.
Ретинулярннй (ткань, геіісиіагіз)—ре¬
тикулярний, сітчйстий.

Ретина, геїіпа—ретйна, сітківка.
Ретинула, геїіпиіа—ретйнуля, сітківоч-
ка.

Рефлекс —рефлбкс(-су).

Рефлективний —рефлективний.
Рефлекториьій , геїіесіогшз—рефлектбр-
ний.

Рецептор —рецбптор(-ра).

Рецессивний, гесезвіуиз—рецесивний.
Речной, Пиуіаііііз — річнйй, річковйй.
Речь —мбва.

Решетчатьгй, еІЬшоШаІіз, сгіЬгозиз —
решітчастий.

Ржавчина — іржй, ( раст ., Риссіпіа) —

ірж4.

Ржавчинньїй (гриб) —ірж&стий.

Ржавьій —іржйвий.

Ржанка, Сйагайгіиз—сйвка.

Ризоид —ризбїд(-да)._

Ризоморфа — ризомбрфа, п4корінь (-ко¬
реня).

Ри зо пласт— ризопласт(-та).

Рис, Оту за—риж(-жу).

Р итм —ритм(-му).

Ритмический —ритмічний.

Риф —риф(-фу).

Рифовий ( клетка )—рйфовий.
Рифообразующий —рифотвбрний.
Рициновий (масло)— рицйновий.

Ровньїй —рівний.

Рог, сотая—ріг (рбгу).

Рогатий, согпиідіз—рогатий.

Рогач, Оіаисіит—ма.чбк(-чку).
Роговица, согпеа—рогівка.

Роговой, согпеиз—роговйй;

р. вещество —рогівнйк(-ка).

Рогоз, ТурЬа—рогіз(-гбзу).
Роголистник, СегаїорЬуІІит — кушйр

(-рУ)-

Роголистнне , Сегаїоріїу Пасеае—куши-
рув4ті.

Род, щепіїв—рід (рбду).

Родильница— роділля, породілля.
Родильний, риегрегаїіз—рбдивний, г>
логбвий.

Родители, рагепіюз—батькй.

Родител ьсний —батьківський.

Родичи —рбдичі, родакй.

Родничок, їопіісиїиз—тім’ячко.

Родной —рідний.

Родовой (признак) —родовйй.
Рододендрон , Еіюсіойешії'оп — рододенд¬
рон (-на).

Родоначальник —прзббтько.

Родословкая, §епеа!о§;іа — родовід(-вбду).
Родофиллин —родофілін(-ну).

Родственни к —рбдич(-ча).

Родственност ь —спор іднені сть(-ности).
Родственньї й —спор іднений.

Родство —споріднення.

Роди, рагіиз—рбднво, пблбги.

Роение (процесе) —роїння.

Рожать, родить —родйти, породити, при-
вестй.

Р о ждав м ость —нар бджувані сть(-ности).
Рождаться ,-диться —родйтися, нараджу¬
ватися, народйтися.

Р о ж д е н и е —нар 6 дже ння.

Роженица —роділля, породілля.

Рожок —ріжок(-жка).

Рожь, Зесаіе—жйто.

Роза, Еоза—тройнда;

р. иерихонская, Апазіаііса іііегосйи-
піііса—єрихонська рбза.

Розетка —розбтка.

Розмарин , Еовтагіпиз—розмайрйн(-ну).
Розовнй, гозеиз—рожбвий.

Розоцветньїе,—Самоопнлитель

67

Розоцветньїе , Ковасеае—розоцвіті.

Рой —рій (рой).

Ромашка, Маігісагіа — ромАшка; СЬгу-
запЬІіепіит—марена.

Ромбовидньїй (ямка) —ромбувАтий.

Ронять ( листья )—ронйти.

Роса мучнистая — росА борошнйста;
(ложная) —попелйха поверхнева.

Росльїй —рбслий, рбславий; (о расте-
нии) —буйний, гінкйй.

Рост —зріст (зрбсту); (процесе) —ріст (ро¬
сту), зростання.

Ростковьій (слой) —пАростковий.

Ростовой (движение) —роетовйй.

Росток —пАросток(-тка), парость(-рості) ;
(проростающего зерна) —кілець (кіль -
Цй).

Росянка, Вгозега—роейчка.

Рот, 08 (огіз)—рот (рбта).

Ротаторньїй гоіаіогіиз — ротатбрннй,
колбвертний.

Ротация (круговращение, гоїагіо) — ро-
тАція, обертбвий рух(-ху).

Ротовой, огаїіз—ротовйй.

Роща —гай (гАю).

Роющи й (лапа) —гребнйй.

Рубашка змеиная —линовище зміїне.

Рубежньїй— рубіжний, гранйчний.

Рубец (след листовой, РЬуІІиІа)— рубчик
(-ка), слідбк(-дка); (часть желудка,
гитеп)—руббць(-бця); сісаігіх— шрам
(-ма), руббць(-бця).

Рубцеватьій— шрамувАтий, рубцювАтий.

Рубчатьій (ткань)— рубчАстий.

Рубчик, сісаігісиіа—шрамбк(-мкА).

Рудимент , гибітепіит—рудимбнт(-та),
зАлишок(-шка).

Рудиментарний, гшїітепЬагіиз — руди-
ментАрний, залишкбвий.

Рука, шапиз—рукА.

Рукав, гегісиїит—рукав(-ва), сітка.

Рукокрьшьіе (летучие мьіши, Сіїігоріе-
га)—рукокрйлі, кажанй.

Руконогий —руконбгий.

Рукоятка (рукоять, тапиЬгіит) — дер-
жАк(-кА).

Рулевой (орган) — правйльний, стерно-
вйй; (перо)—кермівка, перб правйль-
не. -

Руль (орган) —правйло.

Русло (кровяное) —струм(-му).

Рута , Кігіа—рута.

Рутовьіе (померанцевьіе, Киіасеае) — ру-
тувАті.

Ручейники.ТгісЬорІега—волохокрйльці.
Ручной—ручнйй.

Рьіба, Різсіз—рйба.

Рьібец, УітЬа—риббць(-бця).

Рьібешка —риб’я.

Рьібий —рйб’ячий; (жир) —трин (тргіну).
Рьібньїй (яд) —рйбний.

Рьібовидньїй —рибувАтий.

Рьібоводство —рибнйцтво.

Рьіболовство —рибальство.

Рьіборазводня —рибовбдня.

Рьіжеватьій —рудувАтий.

Рьіжий —рудйй.

Рьіжик, Сатеїіпа —• рижій(-ій); (грибу
Ьасіагіа сіеіісіоза)—рижбк(-жкА).
Рьшо —рйло; (ум.) —рильце.

Рьільце, згі^та—прйймочка;

р. матки, огШсіит иіегі—урАзове
вічко.

Рьісь, Ьупх—рись(-ся).

Рьіть— рйти, гребти.

Рьіться—рйтися; (о птице) —гребтйся,.
порпатися.

Рьіхлость —п^хкість(-кости).

Рьіхльїй (ткань) —пухкйй.

Рьічание —рйкання; (о собаке) —гарчання.
Рябина, ВогЬив—горобйна.

Рябой —рябйй, таранкувАтий.

Рябчик (растение, РгіШІагіа)—рябчик
(-ка); (птица, Вопазиз зііуезігіз)—
оряббк(-бка).

Ряд, огйо—ряд(-ду).

Ряска, Ьетіїа—ряска.

Рясковьіе, Ьетпасеае—ряскуваті.

с

Саблевидньїй (яйцек л ад, лист) —шаблю-
вАтий.

Саванна —савана.

Сагиттальньїй , $а§ігіа1із—сагітальний,
стрілувАтий.

Саговники, Сусайаіез—перАті.

Саговьій — сАґовий; (пальма, Меігоху-
Іоп)—саїівка, сАґове дерево.

Сад— сад(-ду).

Саджа (копитна, ЗуггКаріез рагасіохиз)

—саджА.

Садиться, сесть —сідАти, сісти.

Садоводство —садівнйцтво.

Садовьій, Ьогіепзіз—садовйй.

Сажать, садить —садити.

Сазан (карп, Сургіпив сагріо)—короп
(-ропа).

Сайга, 8 аі§а іаіагіса—сугАк(-кА).

Сакральньїй , засгаїіз—сакрАльний, кри-
жовйй.

Саламандра, Заіатапйга — саламанд-
ра.

Салангана, Соїіосаііа Їисір1га§а—салян-
ґана.

Салат, Ьасідіса загіуа—салАта;

с. диний, Ь. зсагіоіа — какйш(-шу).

Сало, веЬит, айерв —сАло.

Сальвиния, Ваіуіпіа—сальвінія.

Сальник, отепгіїт— чепбць(-пця).

Сальниковьій, отепіаііз— чепцбвий.

Сапьньїй, веЬасеиз— сАльний.

Самец— самець(-мця).

Самка— самйця.

Самодеятельность — самоДіяльність(-но-
сти).

Самозарождение , §епегагіо зропіапеа —
самозарбдження.

Самоистребление— самонгіщення.

Самооплодотворение — самозапліднення.

Самооплодотворекньїй — самозаплідне-
ний.

Самоопьшение— самозапйлення.

Самоопьіпенньї й— само запилений.

Самоопьшитель— самозапйльник(-ка).

68

Самоопьіляющийся—Селекция

-Саглоопьшяющийся—самозапйльний.

Самоотравление —самоотруєння.

Самопоедание —самоїдство.

Самопроизвольньїй , зропіапеив — само¬
вільний.

Саморазвитие —саморбзвиток(-тку).

Само регул ирование— саморегулювання.

Самсохранение— самозбереження.

Самостоятельньїй (питание) —самостій¬
ний.

Самошит, Вихиз — букшп&н(-на).

Сангвикический, 8ап§иіпісив — санґвініч-

НИЙ.

Сантал, Запіаіит—сантал(-лу).

Сапроб —сапрбб(-ба).

Сапрогенньїй ( микроб) — сапрогенний,
правдивогнйльний.

Сапропель — сапропбль(-лю); гнилькйй
мул(-лу).

Сапрофит —сапрофіт(-та).

Сапрофитизм —сапрофітйзм(-му).

Сапсан , Раїсо реге§гіпиз—сбкіл(-кола)
мандрівний, сапсйн(-на).

Саранча, Асгійіиш—сарана.

Саркода, загсосіа—саркбда; плазма од-
ноклітйнних.

Сарколемма, вагсоїешта — сарколема,
ом’йсня.

Саркоплазма, вагсоріавта—саркоплаз¬
ма.

Сарьіч, Виіео— КЙ.НЯ, мишоїд(-да).

Сахар, 8ассЬагит—цукор(-кру).

Сахаристость — цукрЙСТІСТЬ(-ТОСТИ), Цу-
крувйтість(-тости).

Сахаристьій- —-цукрйстий, цукруватий.

Сахар н ЬІ й —цукр бвий.

Сахароза —сахарбза.

Сборньїй (тип) — збірішй.

Сборьі (собранний материал) — збори
(-рів).

Свежий— СВІЖИЙ.

Своила, Веїа—буряк(-кй).

Свербига, Випіаз—свербйгуз(-за).

Сверлить —свердлйти.

Сверло —свбрдло.

Свернутьій —згбрнутий, звйнений.

Сверток ( крови) —зйгусток(-тка).

Свертьівание —зсідання; (о крови) —ски¬
пання .

Свертьіваться ,-нуться — зсід&тися, зсі¬
стися; (о крови) — скипатися, скипі-
тися.

Сверчок, Стуїіив—цвіркун(-нй).

Свет —світло.

Светл о вол ОС ЬІ Й —ясново лбсий.

Светлоглазьій —яснобкий.

Светл ьій —йснйй.

Светляк, Ьашругів посШиса—світляк
(-ка).

Светобоязнь —світлобойиня.

Световой (знергия, лист) —світловйй.

Световьіносливьій —світлотривалий, ви¬
тривалий на світло.

Светолюбивьій —світлоліббний.

Светоноска, РиІ§ога Іаіегпаїіа—світлян-
ка.

Светоощущение—'Світловідчув&ння.

Сввточувствительность — світлочутлй-
вість(-вости).

Светочувствительньїй — світлочутлй-

вий.

Светящийся ( организм )—світнйй.
Свечение—світіння.

Свинка мореная, Сачіа-рогсеїіиз—мор¬
ська евйнка, мурчйк(-ка).

Свиной—евинйчий.

Свинцовьій (цвет) —олив’яний.

Свинья, 8ив—свиня; (ум.) —евйнка.
Свиристель, ВошЬусіїїа §агги1из — оме-
лйх(-хй).

Св исл ьій—звйелий.

Свободнодвижущийся (организм) —віль-

норухлйвий.

Свободнолепестньїе, ЕІеиШегореГаїае—

ві льнопелюсткбві.

Свободньїй (организм) —вільний.

Свод (черепа, їогпіх)—склепіння.
Сводчатьій, їогпісаїліз—склепйстий.
Своевременньїй—своєчасний, вчасний.
Свойственньїй, ргоргіив—властйвий.

С в о й ст в о—в ластйвість(-вости).

Связка, Ііцатепілші—зв’язка.

Связник, соппесііуит—в’язйльце.

Сгиб—згин(-ну).

Сгибанив, їіехіо—згинання.

Сгибатель, ііехог—згинач(-ча), м’ясень
(-сня) згйн&ч.

Сгибать, согнуть ,-ся : —згинати,’"’зі ГнУти,
-ся.

Сгнивший—зогнйлий.

Сгуст ивш ийся— загуслий.

Сгущаться, сгуститься—гуснути, загу¬
снути.

Сгу ще н ие-—згущення.

Сгущенньїй, сопйепзаіиз—згущений.
Сегмент—сеґмбнт(-та).

Сегментарньїй (орган) —сеґментйрний.
Сегментация—сеґментація,сеґментуван-
ня.

Седалищньїй, івсЬіайісиз— сіднйчний,
сідцбвий.

Седеть—ейвіти.

Седина—сивинй, сивйзна.

Седло турецное, веііа Гигсіса—турецьке
сідлб.

Седлообразньїй—сідлйстий.

Седльїшко, ерйірріит—сідбльце.
Седмичник, Тгіепіаіів—одинйрник(-ка).
Седой, сапив— сйвий.

Сезо н—сезбн(-ну).

Сезонньїй (диморфизм) —сезонбвий.
Сейсмонастия—сейсмонастія; рухи ор¬
ганів у рослйн під вплйвом пбтру-
сів.

Секодонтньїй (зуб)- —секодбнтний, роз-
різнйй.

Секрет, весгеїшп—секрбт(-ту).
Секреторньїй , весгеїогіиз — секретор¬
ний, секретбвий.

Секреция (отделение, весгеїіо) — секре¬
ція.

Селезенка, Неп, вріеп—косй.
Селезеночник, СЬгувоврІепіиш—жовтя-
нйця.

Селезеночньїй, вріепісив—косовйй.
Селезе н ь—кйчур(-ра), селезень(-зня).
Селекционкьій—селекційний.

Селекция, веіесііо—селбкція.

Селенодонтннй—Синеголовник

69

Селенодонтньїй {зуб) —• селенодбнтний,
розмельнгій.

Селитра, каїіит піігісит — салітра.

Сельдерей, Аріит—селбра.

Сельдь , Сазріоіоза—оселбдець(-дця).

Селягинєллл , 8е1а§іпе11а—нитйнка.

Семейство, їатіїіа — родйна.

Семенник —сім’янгік(-кй).

Семенной, зетіпаїіз—насінний; {нить)
—сім’янйй; (-нньїе, Зрегтаріїуіа)—
насінні.

Семечки ( подсолнуха )— насіння.

Семиплацента, зетіріасепіа — півпля-
цбнта, півпбслід(-ду).

Семья— сім’я.

Семя, зешеп—насінйна; {соб.) —насіння;
зреппа—сім’я, спбрма.

Семявход, тісгоруїе —- входбць (вхід-
ця).

Семявьіносящий {проток, еіасиїаіогіиз)
—сім’явиьіднйй.

Семя доля— 'Прозяббць(-бця).

Семя зачаток, оуиішп— насінний зача-
ток(-тка).

Семяизве рп:с ниє {зякуляция, еіасиїаііо)
—еякуляція, сім’явйпорск(-ку).

Семянка, асЬепіит—сім’йнка.

Семяно доля , соіуіесіоп — прозябець

(-бпл).

Семяножка —насінна ніжка.

Семяносец, ріасепіа, зрегторіюгит—
пляцбнта.

Семяобразование— СІм’ятвбрення.

Семяпочка, оуиіит—зачйток (-тка) на¬
сінний.

Семяприемни к —сім ’яприймйч(-ча).

Семяпровод —сім’япрбвід(-вода).

Семячко —насіннячко.

Сенокосец, Рйаіащдит.—косйр(-ря).

Сенсибилизин— СЄНСИбІЛІЗЙн(-ну).

Сера {уиіная, сегишеп)—сірка; зиїїиг —
сірка.

Сераделя, Огпііііориз—сераделя.

Сердечник, Сапіатіпе—жереха.

Сердечньїй, сагсііасиз—серцбвий.

Сердце, сог—сбрце.

Сердцебиение, раїріїайіо согйіз—биття
сбрця, тбкіт(-коту) серця.

Сердцевидньїй —серцювйтий.

Сердцевина —стрйжень(-жня).

Сердцевинньїй {луч) —стрижнбвий.

Серебристьій {оболонка, аг^епЬеиз)—срі-
блйстий.

Сережка, атепішп—базька.

Сережчатьій —базькув&тий.

Сернокисльїй — сірчанокйслий; {соль) —
сульфйт(-ту). І *

Серньїй , зиНигісиз—сірчаний.

Серобактерия —сіркобактерія.

Сероватьій —сіруватий. ,»■

Сероглазьій —сіробкий.

Сероза, зегоза—сербза.

Серозньїй, зегозиз — серозний, сирбват-
ний.

Серологичесний {реакция) —серологічний.

Серп, іаїх, сігерапіиш—серп(-па).

Серповидньїй ,-образньій , ІаІСІГогШІЗ —

серпуватий.

Серпуха, ЗеггаШІа—серпій(-ію).

Серьій , §гізеиз—сірий.

Сесамовидньїй {кость, зезатоійеиз) —
сезамуватий, сочевйчний.

Сестра —сестрй.

Сетеобразующий, геіісиїозиз — сітко-

твбрний.

Сетчатка, геііпа—сітківка.

Сетчатокрьільїе, Меигоріега — сітко-
крйльці.

Сетчато-нервньїй {лист) —сітчасто-жил-

ковйй.

Сетчатьій , геіісиїагіз—сітчастий; {обо¬
лонка, геїіпа)—сітківка.

Сеть, геіе — сітка.

Сечение , весііо—рбзтин(-ну); {процесе)
—розтинання.

Сеянец {проросток) —ростбк(-тка).

Сеять —сіяти.

Сжатьій —стиснений, стислий.

Сжимаемость —стйскність(-ности).

Сжимаемьі й —стйскний.

Сжимать,-жать,-ся — стискати, стйсну-
ти.-ся.

Сибирский, зіЬігісиз—сибірський; ( яз -
ва, апійгах)—сибірка.

Сивате рий, ВіуаіЬегішп—сиватбрій (-ія).

Сивец, Зиссіза—комбнник(-ка).

Сивка, СЬагайгіиз—ейвка.

Сигилпярия , бідіііагіа—сигілярія.

Сигмовидньїй, 8і§тоійеиз—сигмуватиіі.

Сидеть —сидіти.

Сидячебрюхие , 8еззі Ііуепігез—безстбблі,
сидячочербві.

Сидячеглазьіе, Вавоттаіюрйога — сид-
ньобкі.

Сидячий {форма) —сидячий.

Сизоворонка, Согасіаз ^аггиіа—ракша,
сивограк(-ка).

Сизоворонковьіе , Согасісіае—ракшуваті.

Сизьій— СЙЗИЙ.

Сила, уіз—сйла.

Силикобласт— силікобласт(-та).

С ИЛ ЬН ЬІ й—ейльний.

Симбиоз {сожитие) —симбібза, сужиття.

Симбионт — еймбіонт (-та), сужитбць
(-тця).

Симбиотический —симбіотйчний.

Симметрический —симетрйчний.

Симметрия —симетрія.

Симмиксис {симмиксия) —симмікса.

Симпатичесний , зутраШісш—симпатйч-
ний.

Симподиальньї й —симпод ійний.

Симподий —симпбдій(-ія).

Симптом, вутріотиз — сймптом(-му),
озн&ка.

Симфиз, зітрЬузіз—симфіза; піврухлй-
вий суглбб(-ба).

Симфилия —симфілія; дружнє сужиття.

Синапсис —синйпса.

Синартроз, зупагіЬгозіз —• синартрбза;
малорухлйвий суглбб(-ба).

Синдесмоз , зупйезтозіз—синдесмбза.

Синдесмология , зупйезтоіодіа —■ еинде-
смолбгія; наука про сполучення кі¬
сток.

Синеватьій —синюватий.

Синеголовник, Егуп§;ішп—миколайчики
(-ків).

70

Синеть—Сладость

Сикеть, посинеть-СИНІТИ, ПОСЙНІТИ.

Синехтрия —синехтрія; (і .

тй.

Синий, суапеиз—сйній.

Синица, Рагиз— синйця.

Синкарпньїй ( гинецей )—синкйрпний.
Синовиальньїй , зупоуіаііз — синовійль-
ний.

Синовня, вупоуіа—синбвія; маетйло су-
глоббве.

Синойкня — синойкія; житлбве су-
життй.

Синостоз —синостбза.

Синуозньїй {волос, зіпиозіз)—синубзний,
доторкбвий.

Синус, зіпиз—затбка.

Синхондроз , зупсйопйгозіз—синхондрб-
за; хрящовй злука.

Синхрония, зупсіїгопіа—синхронія, од-
иочасбвість(-вости).

С и н цит и й-СІІНЦЙТІ й(-ія).

Синзкология —синеколбгія; наука про
рослйнні суспільства.

Синзргидьі —синергіди.

Синзргистьі {мьіищьі) —синергісти; м’й-
сні-одностайники.

Синяк, Воіеійз суапезсенз—синяк(-ка);

ЕсЬіиш—снняк(-ка).

Сип, Оурз—сип (сйпа).

Сиплость —сйплість(-лости).

Сипльїй —сйплий.

Сипуха, Туїо аІЬа—сипуха.

Сиреневьій —бузкбвий.

Сирень, 8угіп§а—бузбк(-зку).

Сирф, Бугрішз—повисйха.

Система —систбма.

Систематизация—СИСТвмаТИЗ&ЦІЯ.
Систематизировать —систематизувати.
Систематика —систематика.

Систем атический —систематичний.
Системньїй —систбмний.

Систола, зузіоіа—сйстоля.
Систолический , зузіоіісиз— систолічний.
Ситник, Липсиз—сйтник(-ка).

Ситняг, Неіеосйагіз—гусянйця.
Ситовидньїй ( трубка )—решетуватий.
Ситовниковьіе, Сурегасеае—осокбві.
Сифон —сифбн(-на).

Скакательньїй ( аппарат )—стрибнйй.
Скакун, Сісіпсіеііа—в’їбтка.

Скалистьій, реігозиз—скелястий; (оби-
тающий на скалах )—скбльний.

Скал ьпел ь —скйльпель(-ля).

Скат, Ва^а—плахур(-ра),

Снатьіваться, скатиться —скочуватися,
скотитися.

Скачок — СКІК (скбку).

Скважина —шп&ра.

Скважистьій —шпаруватий.

Скворец, Зіигпиз—шпак(-ка).
Скворечница —шпаківня.

Скелет —кістйк(-ка).

Скелетньїй ( полипоид )—скелетбвий,
Скерда, Сгеріз—скереда.

Склеивание , -১1иілпа1ло—склбювання.
Склеивать ,-ить —склбювати, склбїти.
Склера, зсіега—склбра.

Склеренхима —склеренхіма.
Склеренхимньїй —склеренхімний.

Склерит— склерйт(-та).

Скперобласт — еклероблйст(-та); кістя-
кбва платівка.

Склеродермит ( склерит ) — склеродер-
МІТ(-Та).

Склеротом —склеротбм(-тбма).

Скперофит —склерофіт(-та); дер єн ув 4та
шкуролйста рослина.

Склероций, зсіегоі/ішн —склербцій(-ія)
фбрма перегбдньої грибнйці.

Сколопендра , Зсоїорепйга—сколопбндра,

Скользкий, ІиЬгісиз — ковзкйй, слизь-
кйй.

Скользящий (движение )— ковзнйй.

Скопа, Ранйіоп йаііаеіоз — скобй.

Скопление —скупчення, нагромадження..

Скоплять,-пить,-ся —скупчувати, скуп-
чити,-ся, нагромаджувати,-ся.

Скопляющий {система) —запасбвий.

С корл у п а —шкар алупа.

Ско рлу по ват ьій— шкаралупчастий.

Скорлу повній— шкаралупний.

Скоропостижньїй—наглий, раптбвий.

Скоропреходящий— скороминУщий, не¬
довготривалий. 9

Скорость, сеІегВаз — скбрість(-ростй)^
{движения) —-швйдкість(-кости).

Скорпион, 8согріо : —скорпібн(-на); (во-
дяной, №ра)—плбсква.

Скот рогатьій —худбба, скотйна.

Скотоводство —-скот&рство.

Скребень, ЕсІиногЬупсЬиз — скрбблигс
(-ка).

Скрежет —скрбгіт(-готу).

Скрежетание —скреготання.

Скрежетать —скреготати.

Скрещивание —гсхрбщування.

Скрещивать, - крестить — схрещувати,
схрестйти.

Скрипица, ЬасЬагіа рірегаі,а—молочай-
ник(-ка).

Скрипун , Зарегйа—скрипун(-на).

Скрученность —скрученість(-ности).

Скрученньїй, іогіиз — скручений.

Скручивание, їогзіо—скручування.

Скручиваться —скручуватися.

Скрьітьій {жить, їаіепв) — прихбва-
ний.

Скула, гу^ота—вилиця.

Скуловой , гу§отаі,ісиз—вйличний.

Скульптура , зсиїріига—скульптура.

С куп ьпту рн ьій —скульптурний.

Скученность— скупчені сть(-ности).

Скученньїй —скупчений.

Слабеть, ослабеть —сл&бнути, ослаба¬
ти, ослабнути.

Слабосилие —слабосйлість(-лости), квб-
лість(-лости).

Слабосильньїй —слабосйлий, квблий.

Слабооть — сл4бість(-бости), квблість
(-лости).

Слабьій —слйбий, слабкйй.

Славка, 8у1уіа—кропйв’янка;
с. портной, ОгіЬоіотиз Іоп^ісаибиз—
кравбць(-вця).

Спадний, сіиісіз — солбдкий.

Сладко ватьі й —солод куватий.

Сладкокорень, Роїуройіит—солодиця.

Сладость— солодкі сть(-кости) .

След—Созревание

71

‘Спад—слід (-ду).

Спаза, Іасгіта—сльоз4.

Слезньїй, Іасгітаїіз—слізний.
Спезотечениа, Іасгітаііо—сльозотеча.
Спалень, ТаЬапиз—бвід (бвода).
Слапнуть, ослепнуть—сліпнути, осліп¬
нути.

Слеповатьій—підсліпий, сліпбнький.
Слепой, соесиз— сліпйй.

Слепота—сліпот4,

Слепьіш, Масгозраіах тісгорМаїтиз—
зінське щенй, сліпбць(-пця).

Слива, Ргипиз йоіпезііса—слива.
Сливки ( молока )—вершкй(-ків).
Слизевики (гриби слизистьіе, Мухоту-
сеїез)—грибй слизовикй.

Сл изе н ь—слимйк(-ка);

с.лесной, Агіоп етрігісогит—маслібк
(-ка) лісовйй;

о. полевой, А§гіо1ітах—слимйк(-ка)
польовйй.

Слизистьій ( оболонка , шисозиз)—слизо-
вйй.

Слизь, тисиз—слиз(-зу).

Слипание, асІЬаезіо—злипйння.
Слипаться ,-нуться—злигійтися, злйпну-
тися.

Слоевище—слань(-ні).

Слоевищньїй—сланбвий.

Слоевцовьіе, ІйіаІІорЬуїа--сланівці(-ців).
Сложение, сопзШдіііо—уклйд(-ду), бу-
дбва.

Сложноцветньїе, Сотрозіїае—кошичко-
двіті.

Сложньїй, сотрозііиз-гскладнйй.
Слоистость — шарувйтість(-тости).
Слоистьій, зігаіиз—шарув&тий.

Слой, зіга^шп—шар(-ру);

с. вьютилающий , їареїшп— вйстіл-
ка.

Слон, Еіерйаз—слон(-на).

Слоновьій—слонбвий; ( кость ) —слонів-
ка.

Слух, аисііііо — слух(-ху).

Слуховой {нерв, ашШив)—слуховйй.
Случать,-чить—парувати, спарув&ти.
Случка—парування.

Слущивание, <їе8^иатаііо—злущування,
злущення. _ .

Сльїшать, усльїшать—чути, почути.
Слюна, заііуа—слйна.

Слюнньїй (железа, ваііуаііз)-—слйнний.
Слюнотачение, заііуаіло—слинотеча.
Смазка ( вещество) —мастйло.

Смачивать, омочить —■ Змбчувати, ЗМО-
чйти.

Смегма, зтедта — смбгма; передньо-
шкуркова масть(-ти).

Смена—зміна.

Смертельньїй, Іеіаііз—смертельний.
Смертнооть, тогїаІЕав—смЄртність(-нО-
сти).

Смертньїй—смертний.

Смартоносньїй, тогвіїапб—смертянйй.
Смерть, тогз—смерть(-ти); ( мнимая )—
завмерти.

Смех, гівиз—сміх (сміху).

Смешанньїй, тіхіиз—мішаний.

Смола—смол4.

Смолевка, 8і1епе—смілка.

Смолистьій—смолкйй, смолйстии.

Сморкание—сякання.

Сморкаться, вьюморкаться — сякатися,

висякатися.

Смородина, ЕіЬез—порічки(-чок); Е. пі§-
гипа—сморбдина.

Сморчок, МогсЬеІІа—зморшки.

Сморщенньїй, ріісаіиз— поморщений.

Сморщивание—мбрщення, змбрщуван-
ня.

Сморщиваться ,-щиться—зморщуватися,
зморщитися.

Смрад—смбрід(-роду).

Смрадньїй, їоеШиз—смердібчий.

С му гл ьій—смйглий.

Снабдить (чем) —наділйти (чим).

Снегирь, Руггпиіа—снігур(-ра). »

Сновида ниє—снов йддя.

Снотворньїй, зотшіегиз — сновійний,
снодійний.

Сньїть, Ае^оройіит—яглйдя.

Собака, Сапів—соб4ка {муж. р.).

Собаки, Сапійае—собакувйті.

Собирательньїй— збирнйй.

Собирающий ( собирательньїй )— збирнйй.

Соболь, Магіев гіЬеПіпа— сбболь(-ля).

Собрание {цветов)— скупчення, згрома¬
дження.

Собственньш, ргоргіиз—властйвий.

Сова, Азіо—сова.

Совершенн ьій—досконалий.

Совер ше н ство ( организация )—доскона-
лість(-лости).

Совка земляная, А^гоііз—нічнйця.

Совки, Иосішбае—нічницюваті.

Совокупительньїй — сполув4льний, зля-

жнйй.

Совокупление, соііиз—сполування, зля¬
гання.

Совокуплятьсд,-питься — сполувйтнся,
злягатися, злягтйся.

Совпадающий ( подбор )—збіжний.

Современньїй {организм) —сучйсний.

Согнутьій—зігнутий.

Содержание—вміст(-ту); (в неволе) —три-
м4ння (в невблі).

Содержимоа—містиво.

Содрогание—здригання.

Содрогаться,-гнуться —■ здриг4тися,
здригнутися.

Соевой—сбєвий.

Соединение—сполука, злука.

Соединенньїй—сполучений, злучений.

Соединительнотканньїй —злучнотканйн-
ний.

Соединительньїй, сопщпсЬІУиз—сполу¬
чний.

Соединять,-нить,-ся — сполучати, спо-

лучйти,-ся.

Соединяющий—сполучний.

Сожитель—сужитбць(-тцй).

Сожительство (сожитие) —сужиттй.

Сознание — притбмність(-ности); {по¬
ступка) —свідбмість(-мости).

Сознате л ь н ьій—притбмний; {поступок)
—свідбмий.

Созревание—достиг4ння; (бот.) —поспі-
в4ння, виспів4ння, вистиг4ння.

72

Созревать—Спаржевий

Созревать —вистигати, стйгнути.
Созревший —достиглий, стиглий.

Сойка, Оатіїиз §1ашіагіиз—сбйка.

Сок, зиссиз—сік (сбку).

Соковой ( щель )—пйсоковий.

Сокол, Раїсо—сбкіл(-кола).

Соколий перелет, Оепііапа сгиііаіа—
лихомбнник(-ка).

Соколиньі й —сокол йний.

Сократимость ( мускула )—скоротлйвість
(-вости).

Сократител ь —скоротнйк(-ка).
Сократительность — скоротлйвість(-во-
сти).

Сократительньїй (о вакуоле) —скоротлй-
вий.

Сокращать,-ратить,-ся — скорочувати,
скоротйти,-ся.

Сокращениє, сопігасіига — скорбчення.
Сокращенньїй— скорочений.

Солдат (муравьев) —вояк(-кй).

Солдатик , Руггііосогіз—москалик(-ка).
Соленость —солбність(-ности).

Солений , заііїшз—солоний.

Солерос, Наїоспетит, Заіісогпіа—ео-
лонбць(-нця).

Солитер, Таепіа—ціп’як(-кй);
с. бичачий, Т. задіпаіа—ціп’як без-
чбпний;

с. свиной ,Т. зоїіит — ціп’як чіпші-
стий.

Солнечники , Неііогоа — сонянкй; (ед.

число )—еонйнка.

Солнечньїй, зоїагіз—сбняшний.

Соловей , Ідізсіпіа—соловбй(-в ’гі).

Сол о в ьи н ьі й— -СО ЛОВ ’ ЇНИЙ.

Солодовьій (сахар) —солодбвий.

Солома—солбма.

Соломин а —со ЛОМЙна.

Соль, заі—еіль (сбли).

Солянка ( зольник , Заїзоіа)—курай(-аю) •
Соляной, заіагіиз— соляний.

Сом, Зііигиз §1апіз—сом (сбма).

Сома, зота-—-сбма.

Соматический, зотаіісиз — соматйчнкй .
Соматогенньїй ( соматический ) — сомато¬
генний.

Соматоплевра— соматоплбвра.

Сомитьі —соміти; хребці первісні.

Сон, зошпиз—сон (сну).

Сонливость —■ сонлйвість(-вости), соннгі-
вість(-вости).

Сонливьій, зотпоіепіиз — сонлйвий.

Со н н ьій —сбнний.

Соня лесная, Біготуз пііебиіа—вовчок
(-чка) лісовйй.

Сообщающийся, соттипісапз — сполу¬
чений.

Сообщение ( клеток )—сполучення.
Сообщество —суспільство.

Соперничество— суперництво.

Соплодие —-супліддя, плодостйн(-ну).
Сопредельньїй —суміжний.

Соприпасаться —стик&тися.
Сопровождать —супровбдити. ,
Сопровождающий (клетка) —, супровід¬
ний.

Сопротивление—бпір (опбру).

Сорго, 8ог§Ьит—сорґо.

Соритьі — сорйти; пупкй губбк-крем’я-

нок.

Сорока, Ріса — сорока.

Сорокопут, Ьапіиз—сорокопУд(-да);
с. жулан, Б. соїіигіо— сорокопуд тер-

НОВЙЙ.

Сорочий— сорбчий.

Сорт—сорт(-ту).

Сортировка—сортув&ння.

Сосание—смоктання, ссання.
Сооательньїй—смоктовйй, сиснйй.
Сосать—смоктати, ссати.

Соседний—сусідній, суміжний.
Сосковатьій—пипкуватий.

Сосковьій— пипковйй.

Сосна, Ріпиз — соснб.

Сосновьій— сосновий; (-вьіе, Ріпасеае)—
соснуваті.

Сосок, раріїїа—пйпка.

С о с о ч е к— пйптик(-ка) .

Сосочковий—пйптиковий.

Состав— склад(-ду).

Составной—складовйй;

с. чаоть— складнйк(-кй).

Состарив шийся—ПОСТЙрІЛИЙ*
Состариться—постйріти.

Состояние—стан(-ну).

Сосуд, уаз—жйла; (бот.) —судйна; (по
суда) —пбсуд(-ду).

Сосуди сто - в ол о нн и ст ьі й (пучок) — судйн-
но-волокнйстий.

Сосудистьій— жйльиий; (болі.)—судинний.
Сосудовидньїй— жилуватий; (бот .)— су¬
ди нувйтий.

Сосудодвигатель — жилорушій(-ій).
Сосудодвигательньїй (вазомоторний )—•
жилоруховйй.

Сосущий (сила )— всиснйй, сиснйй.
Сосцевидньїй , тазіоМеиз—пипкувйтий.
Сосцьі, раріїїае таттае — пипкй.

Сотьі— щільники.

Сохранение (вида) —збербження.
Соцветие, іпїіогезсепііа—суцвіття, цві-
тостан(-ну).

Социальньїй, зосіаііз — соціальний.
Сочевичнин єесенний, Ьайіугиз (ОгоЬиз)
уегпиз—горбшок(-шку) веснянйй;

£ с. черньїй, БаБіугиз пі@ег — чорнб-
\ ■ зілля.

Сочиться—сочйтися цідйтися.
Сочпенение, агіісиїаіло — зчленувбння,

суглбб(-ба).

Сочлененньїй, агіісиїаіиз—зчленбваний.
Сочленовньїй—зчленувйльний, суглобб-

вий.

Сочньїй, зиссозиз— соковйтий, січнйй.
Сошник, уотег—леміш(-мешй).

Соя, 8о)а Ьізрійа — сбя.

Спаевище— в’яз&льце.

Спав м— спазм (-му).

Спайка, соттіззига — злука.
Спайнолепестньїй (венчик) — зрослопелю-
сткбвий.

Спайнолиотньїй—ЗрослолЙСТИЙ.
Спайностолбиковьій— зрослошййковий.
Спайнотьічинковьій— зрослопилякбвий.
Спаржа, Азрага^из—холодбк(-дку), шпа-
рбґ(-ґу).

Спаржевий (цвет )— щпар&ґовий.

Спаривание—Стадия

73

Спаривание, соііиз — парувАння, споду-
вАння.

Спать— спАти.

Сперма, зрегта — сперма, сім’я.

Сперматида— сперматйда.

Сперматогенез— сперматогенЄза.

Сперматогоний — сперматогоній(-ія);
первісна сім’янА. клітина.

Сперматозоид— зАплідок(-дка), сперма-
тозбїд(-да).

Сперматофор— сперматофбр(-ра).

Сперматоцит— сперматоцйт(-та).

Спермацет, зрегта сеіі — спермацЄт(-ту).

Спермацетовьій і {масло) — спермацето¬
вий.

Спермаций— спермАцій(-ція).

Спермий (живчик )— спбрмій(-ія), зАплі-
док(-дка).

Спертьій (воздух) — важкйй дух(-ху),
тяжкб повітря.

Спеть— спіти, поспівАти, стигнути, до-
стигАти.

Специализированньїй— спеціялізбваніш.

Специапьньїй , зресіаііз — спеціальний,
особлйвий.'

Специфичесний— специфічний.

Спиж, Согпиз зап^иінеа — свидйна.

Спикупа, зрісиїа — спікуля; статбва ще¬
тинка в круглйстих червАй.

Спина, йогзит — епйна'.

Спин на— спйнка.

Спинной, йогзаНз, зріпаїіз — стінний.

Спинномозговой , сегєЬгозріпаїіз— сшіі.-
номозковйй.

Спиральньїй , зрігаїіз—спірАльаий.

Спирем ( стадия )— клуббк(-бкА), спіре-
ма(-ми).

Спирея, 8 рігаеа—гАволга.

Спирилла, йрігіїїшп — спірйля.

Спирогира, 8 ріго§уга — спірогіра, 6с-
крутень(-тня).

Спирт, зрігіїиз — спирт(-ту).

Спиртовий —-спиртовйй.

Спланхнология , зр1апсЬпо1о§іа—сплаи-
хнолбгія; наука про нутрощі.

Спланхноплевра, вріапсїторіеига —
спланхноплбвр а.

Спланхноцель, зріапсїшосоеі — сплан-
хнбцель(-еля); порожнина хребАтних.

Сплетен ие , ріехиз—плетиво.

Сплошной— суцільний.

Сплюснутий ( сплющенний) — сплюсну¬
тий, плібсклий.

Сплющенность — сплйснутість(-тости),
плйсклість(-лости).

Сплющиваться ,-щиться — СПЛЙщувати-
ся, сплющитися, плйскнути, сплюск-
нути.

Спокойннй ( состояние) —спокійний.

Спокойствие— спбкій(-кбю).

Спонгин— спонгін(-ну).

Спонгиобласт —спонгіоблАст(-та).

Спонгиоплазма, зропдіоріазта — спон-
гіоплАзм.а.

Спонгиоцит— спонгіоцйт(-та).

Спора, зрога—спбра; ( спящая )—спбра
перегбдня.

Спорадический , зрогасіісив —• спорадйч-
ний.

Спорангиеиосец —спорангійна ніжка.

Спорангиеносньїй (гриб) —спорангійний.

Спорангий , врогап§іит—спорАнгій(-ія).

Спорангиоспора — спорангіоспбра.

Споридия —спорйдія.

Споробласт —спороблАст(-та).

Споровмеотилище,гесеріаси1шп—спорів-
нйця.

Споровий —споровий.

Спорогенний —спброгбнний, споротвбр -
ний.

Спорогоний —спорогбній(-ія).

Спорогония (амеб) —спорогонія; один із.
спбсобів розмноження в повзунбк.

Спорозоит — спорозбїт(-та); зАродок у
споровиків.

Споронарпий —спорокАрпій (-ія).

Споролистик—споролистбк(-ткА).

Спороносец —споровА ніжка.

Спорообразование — спорувАння, споро -
твбрення.

Спорофилл —спорофіл(-ла), споролисток
(-ткА).

Спорофит— спорофіт(-та).

Спороциста —спороциста.

Споруляция —споруляція, споротвбрен-
ня.

Споринья, Сіауісерз ригригеа—ріжкй
(-ків).

Способ, шосіиз—спбсіб(-собу).

Способность —здАтність(-ности).

Спрут, Осіориз—спрут(-та), восьмерйк
(-кА).

Спячка, ворог—-сплйчка.

Сравнительний (анатомия) —порівняль¬
ний.

Срамной, рисіелсіиз—соромітний.

Срастаться, срастись —зростАтися, зро-
стйся.

Сращение— зрбщення.

Среда —середбвище; (окружение) —ото¬
чення, окіл (окблу).

Средиземноморский , шесШ-егтапеиз—се-
редземномбрський.

Средиземннй— Середземний.

Срединннй , тейіапив—прйсередній, се-
редйнний.

Среднегрудь, тезоіЬогах — середньо-
груди(-дЄй).

Средний, тейіиз—середній; ( матем .)—
пересічний.

Средостение , гпейіазііпит—середостін¬
ня, межистіння.

Средостенннй , тейіазітаїіз—середостін¬
ний, межи стінний.

Сре з —зр ізок(-зка).

Срезанннй —.зрізаний.

Срезьівать ,-зать— зрізувати, зрізати.

Сродство —споріднення.

Сростание —зростАння.

Сростколепестннй (венчик) — зрослопе-
люсткбвий.

С р о ст н оп и ст н ьі й— зрослолйстий .

Сростнопалость (синдактилия) —зросло-
пАлість(-лости).

Сростнотьічинковьій — зрослопилякб-
вий.

Срос шийся —зрбслий.

Стадия, зіайіит—стАдія.

74

Стадний—Струйчатьій.

Стадньїй ( инстинкт )—ст&днйй, отар¬
ний.

Стадо (крупного рогатого скота )—чере-
д4; ( лошадей, риб) —табун(-на); ( овец)
—от4ра.

Стальним, ОПОПІЗ—ВОВчуг(-ГЙ).

Станиоль (олоеянная фольга )—станібль
(-лю),

Станция ( опитная) —стадія.

Стареть —стйрітися.

Старообразньїй , зепіііз — старуватий,
пристаркуватий.

Старость, зєпесіиз—старість(-рости).

Старнеский, зепіііз—старбчий.

Статика —статика.

Статический— статйчний.

Стато бл аст —статоблйст(-та).

Статоконий (от толит) —статокбній(-ія).

Статолит —статоліт(-та;.

Статоцист —статоцйст(-та).

Стафилококк — стафілокбк(-ка), ґроно-
вйк(-кй).

Стационарньїй —стаціонарний.

Стая —згр4я.

Ствол, їгипсиз—стбвбур(-ра).

Стволоцветение , саиІШогіа—кавліфльб-
рія, цвіт (-ту) на стбвбурі.

Створаживаться ,-рожиться , С0а§и1аге—
зсідйтися, зсістися, вурдитися, звур¬
дитися .

Створка {плода) —лушпйнка; {раковини)
—стулка.

Створчатьій —стульчастий; ( плод )—луш-
ПИІ-ІЙСТИЙ.

Стеап син —стеапсйн(-ну).

Стебепеи —стеблйнка, стебельце.

Стебел ь, рейшісиїиз—стеблб.

Стебельчатобрюхие , Реїіоіаіа—стебло-
чербві, пербв’язні.

Стебельчатоглазьіе , 8'іуіоттаіюрйога—
стеблобкі.

Стебел ьчатьій —стеббльний.

Стеблевидна, Васіїіиз—патичбк(-чка).

Стеблево й —стебловйй.

Стеблеоб"ьемлющий {лист) —стеблогбрт-
ний.

Стегозавр, 81;е8озаигиз—стегоз4вр(-ра).

Стенать,-течь —стікати, стектй.

Стенловатьій, уіігеиз—склйстий.

Стекловидньїй , Шаіоібеиз—склувйтий.

Стекльїшко —скбльце.

Стеклянкица {зезия, Ае§егіа)—склівка.

Стеклянньїй {губка) —склянйй.

Стелющееся ( растение )—стелйх(-х4),

Стенка {клетки, рагіев)—стінка.

Стенной {постенний, рагіеіаііз)—при¬
стінний; {оса, рагіеіиз)—стіннйй.

Стеногалинньш — стеногалінний; при-
стосбваний до пбвної солбности водй.

Стенотермньїй {стенотермический) —
стеиотбрмний; пристосований до пов¬
ної температури.

Стенотопньїй — стенотбпний; пристосб-
ваний до певного отбчення.

Степной, ніеррепзіз—степовйй.

Стель —степ(-пу).

Єтервятнин, ИеорЬгоп регспоріегиз—
стерв ’ятник(-ка).

Стержеиен—шпбник(-ка).

Стержень —стрйжень(-жня).

Стержневой {корень )—стрижневий.

Стерилизация , зіегіїізаііо — стерилізй-
ція, знепліднення.

Стерилизировать — стерилізувати, зне¬
пліднювати, знепліднити.

Стерилизованньїй —стерилізбваний, зне¬
пліднений.

Стерильность, віегіїііаз — стерйльність

(-ности).

Стерлядь, Асірепзег пгШегшв—чечуга.

Стернальньїй, зїегпаїіз—груднйнний.

Стернит —стерніт(-та); черевнй, частйна
в сеґмбнті тіла комахи.

Стигма, зЬі^та {дихальце членистоно¬
гих) —стйгма, дйшка; {глазное пят-
но) —стйгма, бчна плямка.

Стилонихия, ЗіуІопусЬіа—тйрка.

Стимул —стймул(-лу), спонука.

Стланик {стланец, Ійа11от) — слань
(сл4ні).

Стойкий —тривкйй.

Стойность —трйвкість(-кости).

Столб позвоночньїй , соїитпа уегІеЬгаІіз
—стовп(-па) хреббтний, хреббт(-бтй).

Столбик, соїишеїіа—стбвпчик(-ка); (ле-
стика, віуіиз)—шийка.

Столбчатьій {паренхима) —стовпчастий.

Столон —столбн-(-на).

Сто н —стбгі н(-ону).

Стонать —стогнйти.

Стопа {ступня, рез)—стоп4.

Сто п оходя щи й, р 1апі,і@;гасІиз— стоп ох ід-
ний.

Сторожкость —стброжкість(-кости).

Сторона, Іаіиз—бік (ббку).

Стояние —стояння.

Стоять —стояти.

Стоячий {етебель) —стоячий.

Странствующий —мандр івний.

Страус, 8 і,гиііо—струсь(-ся).

Стрекательньїй —жалкий.

Стреноза, ЬіЬеІІиІа—б4бка.

Стрела любовная {у моллюсков) —стріла
кох&ння.

Стрелка ( стебелек )—стрілка.

Стреловидньїй, за§і'Ма1ів—стрілуватий.

Стрелолист , 8а§ііі.агіа ва§іШїо1іа—стрі-
лйця.

Стремление —пбтяг(-гу).

Стремянйой {мускул, зіаресішз)—стре-
мінний.

Стремячко {стремя уха, ві.аресІшт)—
стремінце.

Стрепет, Шіз Геігах—хохітвб.

Стрептококи, зітеріюсосеиз—стрептокбк
(-ка).

Стриж, Сурзеїиз—серпокрйлець(-льця).

Стробила —стробіла.

Стробиляция , зігоЬіІаііо—стробіляція;
пупкув4ння в сцифбідів.

Строение {тела) —будбва.

Строительнмй ( инстинкт )— будівнйй.

Строка, Нуройегта—дрік (дрбку).

Строма, зигота — стрбма; опбрний кі¬
стяк.

Строчек, Оуготіїга езсиїепіа — сморж
(-ж4).

Струйчатьій —струменястий.

Структура—Таллофит

75

Структура— структура, будбва.

Струна спинная, сЬогйасіогваїів—струн4
спйнна, хорда спйнна.

Струньї ( голосовие )— струни.

Стручечеи , 8іІісиїа—лушпачбк(-чк4).
Стручок, віїщиа—лушпАк(-кА).
Студеннстьій , деіаііпозив—др4глий,дра-
глйстий.

Студень, й'еіаііпа — драглї(-лів).
Ступеньчатьій— східчастий.

Субимаго, виЬіта§о—субімйґо.
Субстанция, зиЬзїапііа-—субстанція, ре-
ЧОВИНЙ.

Субституция —субституція, підставлен¬
ня.

Субстрат, зиЬвілаІит — субстрйт(-ту),
підлбжжя.

Сувойка, Ерівіуііз.—вирбк(-рк4).

Судак, Ьисіор'егса Гисіорегса—суд4к(-к4).
Сужение, вігі сіига—звуження.
Суживающнй ( мускул )—затяг4ч(-ч4).
Сук —сук(-ка).

Сукиулентньїй (лист) — соковйтий.
Суккулонтьі— сукуленти, соковикй.
Сукровиця— сукровиця, сукроватиця.
Сукровичний— сукров&тий.

Сул ьфат— сульфАт( -ту) .

Сумах, Шшз—сумйх(-ха).

Сумка, Ьигза, сарзиіа—торбйнка, ки-
тбня; шагзиріит — торбйнка; ( гри¬
бная )—мішбчок(-чка), аск (аску); (око-
лосердечная, регісапішт)—осбрдя.
Сумочник, Сарзеїіа—грйцики(-ків).
Сумочньїй— торбинкбвий.

Сумчатью, Магзиріаііа—торбунй; (ед.ч.)
— торбун(-нй); (гриби, Азсотусеїеа)—
грибй мішбчкові.

Сумчатьій , тагзиріаііз —■торбинкбвнй ,
марзупійний.

Супинатор—супінйтор(-ра).

Супинация— супІН&ЦІЯ.

Супплемент —суплембнт(-ту).

Супраренин —супраренін(-ну).
Супротивний (противоположний) — су-
протйвний, протилежний.

Сурепица, ВагЬагеа—'Суріпиця.

Сусак, Викотив—сус4к(-к4і.

Суслик, Сікеїіпв—ховрашбк(-шк4).
Суспенаии —суспензії.

Сустав, агілсиїаііо—суглбб(-ба).
Суставной , агііісиїагіз—суглоббвий.
Суотавчатий , агкісиїакив—членбваний.

Суточньїй —добовйй.

Сутуловатьі й —сутулий.

Сутура, викига—сутура, шво(шва).
Сутурньїй, викигаїів—сутУрний, швбвий.
Сухожипие, кежіо — сухожйлок(-лка).
Сухожильний , кепйіпеиз—сухожйлковий.
Сухой, віссив—сухйй.

Сухолюб ( ксерофит )—сухолібб(-ба).
Сухопутний —суходільний.

Сухопутье —суходіл(-дблу).

Сухость, віссйаз—сухість(-хости).
Сушилка (прибор) —сушйрка.

Сушица, СпарЬаІішп—сухоцвіт(-ту).
Сушка (процесе) —сушіння.
Существенньїй (признак) — істбтний.
Существо— істбта.

Существование— існувйння.
Существовать— : існув4ти.

Сфагновьій— торфникбвий, сфйґновий.
Сфера притяжения (аттракционная) —
сфера притягання.

Сферический —сферйчний.

Сфинктор, врЬіпскег—затягач(-чй), м’й-
сень(-сня) затягАчі
Сформированньїй —зформбваний.
Схватки (родовьіе) —перейми.
Схематичеоний —схематйчний.
Схизогенньїй (ход) — схізогбнний; що ПО-
ст4в від розхбдження клітйн.
Схизогония— схізогонія.

.Схиаоцель, всЬігосоеІит — схізбцель
(-еля); первісна порожнйна тіла.
Сходиться, сойтись— збігатися, збігтися.
Сходство — подібність(-ности) до чбго,
схбжість (-жости) на що.
Сцементированньїй — зцементбваний.
Сцифистома —сцифістбма.

С-ьедобньїй, евсиїецкив— їстівнйй.
Споживаться ,-житься— кбрчитиСЯ, Скбр-
читися, скулюватися, скулитися.
Сиворотка, вегині — сирбватка.
Сьівороточньїй , вегозив — сироваткбвий.
Сьін— син(-на).

Сьіроватьій-— ВОГКувАтий.

Сьіроежка, Кпввиїа — сироїжка.

Сьірой— вбгкий.

Сьіроеть— вбгкість(-кости).

Сьіть, Сурегив—смйкавець(-бця).

Сьіч, АкЬепе—сич (сича).

Сичуг —ґляґ(-ґа), лідпуснйк(-кА).
Сичужний —ґляґовйй, підпусникбвий.
Сяжок —вусик(-ка).

т

Табак, №сокіапа—тютюн(-нУ).

Табун —табун(-нА); (небольшой) — коейк
(-к4).

Таволга, Зрігаеа—т4волга;

т. вязолистная; Рііірепііиіа иітагіа—
"болбтяна бузин4.

Таежньїй— тайгбвий.

Таз, реічіз—мйска,

Тазик (ляшка, соха)—кульшівка.
Тазобедренньїй (сустав, агкісиїакіо со-
хае)—кульшовйй.

Тазовой, реіуісиз— мисковйй.

Тайга —тайг4.

Тайник яйцевидний, Ьівкега оуака—
зозулині сльбзи.

Тайнобрачнью, Сгуркодатае — безквіт-
кбві.

Таксис, кахів—т4кса; орієнтбвний рух
вільних організмів.

Таксоном ический —таксономічний.

Таксономия —таксономія.

Такт, каскив—такт(-ту), рбзмір(-ру).

Тактильньїй (ощущение) — тактильний,
дотикбвий, доторкбвий.

Теплом, кЬагІІот—талбм(-му), слань(-ні).

Таллофит —слані вбць(-вцй).

76

Тальник—Тиреоидин

Тальник ползучий, 8а1іх гереив—нице-
лбз(-зу).

Тамариск, Татагіх—тамарйск(-ку).
Таннин, асійит Іаппісит—танін(-ну).
Таранам нерньдй, Регіріапеіа огіепіа-
1І8 —таргйн(-нА) чбрний.

Таранньїй (кость, Іаіиз)—надступакб-
вий.

Тарантул, ТагаїДиІа—тарбнтул(-ла).
Тарсальньїй ( желеаа )—повікохрящовйй
тарзАльний.

Татарник, ОпорогйопасапШит—татАр-
ник(-ка).

Тахигенез—тахігенАза.

Твврдеть, затверветь—тверднути, за¬
тверднути; ( схватшаться ) — тужаві¬
ти, затужавіти.

Твердоватость—твердувАтість(-тости).
Твердоватьій—твердуватий.
Твердокожий—твердошкурий.

Твердость—твАрдість(-дости).

Твердий ( вещество )—твердйй.

Творог—сир(-ру).

Творожистьій, сазеозиз—сируватий.
Творожиться, створожиться—зсідати¬
ся, зсістися, вурдитися, звурдитися.
Тека, Іііеса, уа1\ г а—скбєчка.

Теиальмьій {скелет) —текАльний, шкуро-
вйй.

Тенодонтньїй (зуб)—текодбнтний, лучко¬
вий.

Телейтоспора—телевтоспбра; перАгодень,
зимовА спбра іржАстого грибкА.

Те л в но к—телй(-ляти).

Телеозавр, Теїеозаигиз—телеозАвр(-ра).
Телесньїй— ТІлАснИЙ.

Телитокия — телітокія; партеногенбза,
що дає самйць.

Тело, согриз—тіло.

Тело плодовеє (гриба) —плодовйк(-кА).
Телобласт ( бластопора )—телоблАст(-та).
Телодвижение—рух тіла.

Те л о де нд р и й—ТЄ ЛОД Андрі Й(-Ія).
Телолецитальньїй ( яйцо) —'гелолецитАль-
ний; з кружалувАтим борознувАнням.
Тепорез, Вігаїіоііез—різАк(-кА).
Телосложение—уклАд(-ду) тіла, будбва
тіла.

Телофаза ( кариокинеза )—телофАза.

Т ел ьсон—тельсбн(-на).

Тельце, согризсиїит—тільце.
Темноволосий—темноволосий.

Темнота—тАмрява.

Те М Н ЬІ й—т Ємний.

Тем перамент, 1;етрегатекЬит—темпер А-
мент(-ту), вдАча.

Температура—температура.
Температурний—температурний.

Темя, уеіАех—тім’я.

Темянной, рагіеіаііз—тім’янйй.
Теневьіносливьій—тінетривАлий.
Тенелюбивьій — тінелйбний, £ ЗАТІНКО¬
ВИЙ.

Тенистьій—тінявий.

Тень—зАтінок(-нку).

Теплица—теплйця,

Тепличньїй —теплйчний.

Тепло, саіог—теплб.

Тепповой (внергия) —тепловйй.

Теплокровний ( животн .) — теплокрбв-
ний.

Теплообмен —теплообмінам

Теплоотдача —тепловіддАння.

Теплоотделение —тепловиділення.

Теплота —теплб.

Теплий, саПісіиз — тАплий.

Тератология —тератолбгія; наука про
вйроди.

Тергит— тергїт(-та); спйнна частина в
сеґмбнті тіла комАхи.

Тереть,-ся—■ТАрТИ,-СЯ.

Терка, гайиіа—тАртушка.

Тер м н н —т Армі н(-на).

Терминологический — термінологічний.

Терминология —термінологія.

Термит, Тегшез—терміт(-та).

Термитофил — термітофіл(-ла), терміто-
лібб(-ба).

Тер ми чесний —термічний.

Термогенньїй ( бактерии )—термогАнний,
теплотвбрний.

Термометр — термбметр(-ра), тепломір
(-ра).

Термонастия —термонастія.

Терморегуляция, Іегтогевиїаііо—термо-
реґулювАння; реґулювАння теплА в.
тілі.

Термостат —термостАт(-та).

Термотаксис —лермотАкса; орієнтувАння
на тепловб проміння.

Термотропизм— л'ермотропізм(-му).

Термотропический ( организм ) — термо-
тропічний.

Термофильньїй (о бактериях) —термо¬
фільний, теплоліббний.

Терн, Ргипив зріпоза—терен(-рну).

Терновник —тернйна, тернй.

Тернослива, Ргипиз іпвіШіа—тернбели-
ва. _

Терпкий —терпкий.

Терпкость —тАрпкість(-кости).

Терпнуть, отерпнуть —тАрпнути, затАр-
пнути.

Террарий —терАрій(-рія).

Терять (есхожесть) —втрачАти, втрати¬
ти; (листья)—- губйти, ронйти.

Тетания, Іеіапіа—тетанія.

Тетанус —• тетАнус(-су);- ( болезнь )—пра-
вАць(-вця).

Тетерев, Ьугигиз іеігіх—тетерУк(-кА).

Теч е н и е —теч і я; ( явлен ия) —пер Абі г(-гу),

Течка —тічка.

Течь —тектй.

Тигмотансис ( стереотаксис )—тигмотАк-
са; зміна нАпряму від дотику подраз¬
ника.

Тигр, Реіів іі§гіз—тигр(-ра).

Тимофеевка, РЬІеит ргаіепзе — тимо-
фійка.

Т импакальньїй —тимпАнннй.

Тип (таксономический)~ти'п.(-пу).

Типичньїй , Іурісиз—типбвий.

Типограф, Ірв ІуродгарДиз—короїді-до,)
друкАр(-ря).

Тиреоидизм , Іііугеоійізтиз—тиреоїдйзм
(-му); збільшена дійльність борлакб-
вої зАлбзи.

Тиреоидин , Ійіугеоібт—тиреоїдйн(-ну.)

Тиреопения—Тромб

77

Тиреопения, іЬугеореніа — тиреопенія;
змбншена дійльність борлакбвої бй-
лбзи.

Тирнушка, Оіагеоіа—киргйк(-ка), де-
рйхвіст(-хвоста).

Тисе, Тахиз—тис(-еу).

Т итровакие— титрувйння .

Титровать —титрувйти.

Т ихий —тихий.

Тнаневой —тканйнний.

Ткань, -Ьеіа—тканйна.

Ткачик общественньїй, РЬіІаіаегиє 80-
еіиз—ткач(-ча) громадський.

Тля, АрЬів— попілйця.

Тмин, Сагит—кмин(-ну).

Ток ( крови, протоплазми) —течій.
Токование —токувйння.

Токовать —токувйти.

Токовище —токовйще, тічбк(-чкй).
Токсин, іохіпит—токсйн(-ну).
Толкунчик, СЬігопотиз—товкун(-ий).
•Толстеть —глйдшати, товстіти.

Толстоголовьій —товстоголбвий, голова¬
тий.

Толстокожий —грубошкУрий.
Толстостенньїй —грубостінний.

Толстьій , егаввив—грубий, товстйй.

То л стя н ко в ьіе , Сгаввиїасеае—товстолйсті.
Тол ч о к —пбштовх(-ху).

Толчковьій —поштовхбвий.

Толща, тазва-—гбвща.

Толщина —грубний.

Тон —тон(-ну).

Тонический, іопісиа— тонічний.

Тонкий, ІЄПШ18—Т0НКЙЙ.

Тонкоклеточньїй- ТОНКОКЛІТЙНПИЙ.

Тонкоклювьій , Іегші говілі в—тонкодзьб-
бий.

Тонкокожий —тонкошкурий.

Тонконог, Коеіегіа—кипбць(-пцй).
Тонкостенньїй- ТОНКОСТІННИЙ.

Тонко сть —т бнкість(-костй).

Тонус, Іопив—тбнус(-су), нйпряг(-гу).
Топографический ( анатомия )—топогра¬
фічний.

Топография (тела) —топогрйфія.
Тополь, Рориіив—топбля;

т. пирамидапьньїй, Р. ругатібаїіз—
топбля струнка;

т. серебристьій, Р. аІЬа—топбля біла;
т. черньїй, Р. пі§га—-осокір(-кбра),
Топотаксис —топотакса; рух до збіль¬
шення концентрйції подразника.
Торакс, ІЬогах—огрУддя.

Торица, 8рег§и1а—шпбргель(-ля).
Тормозить —гальмувйти.

Тормозящий —гальмівний.

Торс —тулуб(-ба).

Торф —торф(-фу).

Торфяник —торфовйк(-ка).

Торфяной —торфбвий.

Точечньїй ( сосуд )—крапчйстий.
Точильщик, АпеЬіит—шйшель(-ля).
Точка ( кровяная, слезная) —тбчка;

т. роста— ростовйй вершбк(-шкй).
Тощий (почва, кишка) —піснйй.
Трабекула, ІгаЬесиїа—траббкуля, перб-
' кладка.

Трава, Огав—травй;

т. мореная, 2ов1ега — морськй травй;
т. чпхотная, АсЬіІІеа Ріагтіса — чй-

хавка.

Трав матотаксис— травматот&кса.

Травматотропизм— травматотропізм(му).

Травник, ЬегЬагіит — герб4рій(-ія), - зіль-
нйк(-кй).

Травсядное (животное) — травоїд(-да),
травоїдна тварйна.

Травм лекарственньїе—ЗІЛЛЯ лікйрське,
3. ліковб.

Травянистьій, ЬегЬасенз—зіллйстий.

Травяной, ЬегЬовив— зільнйй; (в траве
живущий) —трав’яййй.

Традєсканция, Тгабезсапііа—традескан¬
ція.

Тракт, ігасіив—шлях(-ху).

Т рал— трал(-ла).

Трансгрессивнмй ( изменчивость )

транеґреейвний, перехіднйй.

Трансплантация, Ігапзріапіаііо — транс-
плянтйцга, перес&дження.

Трансплантированиьій — трансплянтб-
ваний.

Трансплантировать — • трансплантувати.

Транссудат, ігапввибаїнт — транссудат
(-ту).

Транссудация, Ігапквікіаііо — транссуда¬
ція.

Транеформация, ігапвїогтаїіо — транс¬
формація, вмінність (-ности).

Трансформизм—трансформізм(-му).

Трапециевидньїй , ігареиіив—трапезува-
тий.

Трата ( анергии )—-витрата.

Трахеидьі (древесини) -трахеїди.

Трахейньїй— трахбйний.

Трахея, ІгасЬеа — трахбя, дишнб гбрло,
дйші ця.

Тре ние —тертя.

Треека, бабив саііагіая — дорш(-ша).

Трескаться— тріскати,-ся. ,

Треснувший ( раскодотьій ) — тріснутий.

Треснуть— тріснути.

Третичньїй— третйнний.

Треугольимй (щиток)—^ трикутній.

Трехглавьій, ігісерв — триголбвий.

Трехгнездньїй— трисусічний.

Трехграннмй— тригранчйстий.

Трехспожньїй (лист) — потрійнозлбже-
ний.

Трехстворчатмй, ігісиврібаїів — трилй-
дий, трійчастий.

Трещина— розкблина, щілйна.

Тригибридм— тригібрйди, потрійні мі¬
шанці.

Триоетренник, Тті^ІосМп — тризубець

Трипсин— трипсйн(-ну). [(-бця).

Тритон, МоІ£Є — тритбн(-на).

Трихина, ТгісЬіпа — волоснйк(-кй).

Трихиноз— трихінбза.

Трихинозньїй— волосяикбвий, трихінбз-
ний.

Трихомьі—трихбми;рослйнні волоейнки.

Трихсциста— трихоцйста.

Тройни—трійнйта.

Тройничнмй— трійчастий.

Тромб (кровяная пробка) —тромб(-бу),
з4сніток(-тка).

78

Тромбоз—Углублять

Тромбоз— тромббза, кровозаснічення.
Тромбоцит —• тромбоцйт(-та) ; платівка
кров ’янА.

Тропибазальньїй (череп) —- тропІбазАль-
Тропизм— тропізм(-му). (ний:.

Тропин— тропін(-ну).

Тропический —тропічний.

Тростник, РЬгадтііез—очербт(-ту);
т. сахарньїй, вассіїагит оШсіаагит
—тростина цукрбва.

Тростниковьій ( болото ) — очеретяний;

(сахар) —тростйнний.

Трофичесний— трофічний, живнйй.
Трофобиоз —трофобібза; дружне суишт-
тя з постачАнням хАрчу.
Трофоспонгий —трофоспбнгій(-ія).
Трофоцит —трофоцйт(-та); клітйна жи-
вйлець.

Трохофора ( личинка )—трохофбра.
Труба, іиЬиз—трубА.

Трубач, біепіог—сурмАчик(-ка).
Трубка, ІиЬив—трубка.

Трубковерт, ВЬупсЬіїев—клюк(-кА); Аро-
йегуз согуїі—листозвій(-звбя). [сбрді.
трубносердечньїе, Ьеріосагйіі—трубко-
Трубньїй, іиЬагіив—трубний.

Трубочка, іиЬиІив— трубочка. [вий.

Трубчатоячеистьій — трубчаСТОКОМІрвб-
Трубчатьій, іиЬиІовив— трубчастий.
Труд — прАця; (рсшделение труда) —
пбділ прАці.

Труп, сайатег—труп(-па).

Трупньїй (окоченение) —трупний.
Трупоядньїе —трупоїди.

Трутень —тр^тень(-тня).

Трутовик, Роїурогиа—губка, трут(-сА).
Трутовиковьіе, Роіурогасеае—трутувАті.
Трухлявий —трухлявий.

Трюфель, ТиЬег—труфля.

Трясогузка, Моїасіїїа—плиска, покн-
вАйлик(-ка).

Трясунка, Вгіга—трясучка.

Туземмьій— тубільний.

Тукан, КЬатравЬеа іосо— тукан(-на).

Убежище— иритулок(-лву).

Убивать,-бить— убивАти, убити.
Убийственньїй— убійчий.

Убитьій —убйтий.

Ублюдок, ЬуЬгійиз—пбкруч(-ча), міша-
нець(-нця).

Убой — забій(-ббю); (скота) —заріз(-рІ-

зу)-

Убойний (животное) —зарізний.
Увеличение (микроскопа) —побільшення,
Увеличенньїй — побільшений, збільше¬
ний.

Уве п ичивать ,-чить —збільшувати, збіль -
шити, побільшувати, побільшити.
Увеличительний (стекло) —збільшуваль¬
ний, побільшувальний.

Увечье, тиШаІіо—каліцтво.
Увлажнение —зволбження, зволбжуваи-
ня.

Увлажненньїй —зволбжений.

Туловище, ігипсив—тулуб(-ба).
Туловищньїй —тулуббвий.

Тундра —тундра.

Тунец, ТЬуппив—лякбрда, тунбць(-ця).
Туницин —туніцйн(-ну).

Тупой (конец) —тупйй.

Тупоконечний —тупокінчАстий.
Тургесценция —турґесцбнція; напруже¬
ний стан рослинних клітйн.

Тургор —тУрґор(-ру).

Турман (голубь )—вертун(-нА).

Турухтан, РЬіІошасЬиз ридпах—брижАч

(-ч4).

Турча , НоМопіа—плавушяик(-ка).
Тутовий — шовкбвичний; (-виє, Мога-
сеае)—шовковицюваті;
т. дерево, Могиз—шовковиця.
Туфелька,Рагатаесіит—постолбк(-лк4),
Тучний (клетка) —тучний.

Тушканчик (заяц земляной, Аіасіа^а
ваііепз)^—землянйй з4ець(-йця).

Туя, ТЬи^а—туя.

Тиква, СисигЬііа—гарбуз(-зА);

т. бутьілочная, Ьа^епагіа уиїдагіз —
тйква.

Тиквенньїе, СисигЬіІасеае—гарбузув&ті.
Тил (руки, йогзит)—спйнка.

Тильний —тйльний, спинковйй. ((-ка).
Тьісячеголов, Уассагіа —- стоголбвник
Тисячелистник, АсЬіІІеа—деревій(-вію).
Тичинка, зіатеп—-пилйк(-кА).

Тичинки жаберние — борбдавочки ЗЙб-
рові.

Тичин очник, апйгосае ит—андроцбй(-бя).
Тичиночний— ПИЛЯКбвиЙ.

Тюлень, РЬоса—тюлбнь(-ня).

Тюльпан, Тиііра—тульпАн(-на).

Тяга —тяг (тйгу).

Тягучооть —• тягучість (-чости), тяглй-
стість(-тости).

Тягучий— тягучий, ТЯГЛЙСТИЙ.

Т яж —тужень(-жня).

Тижелий, ^гауійиз—важкйй.

Тянутьсн —тягтйся.

У

Увлажкять.-нить —вволбжувати, 8волб-
житн, відволбжувати, відволбжити.
у вявший —зів’йлий.

Увядание— в’янення.

Увядать, увянуть— в’йнути, зів’йнути.
Угасание— ЗГасЙННЯ.

У гл в в о д— в у гл ев од Ан(-ну).

Углеводород— вуглевбдень(-дшо).
Углекиолота— вуглекислотА.

Углекислий (газ) — вуглекйслий.
Углерод— вуглбць(-цю).

Угловатий (стебель) — рубчастий.
Углонервний (сетчатонервньїй; лист )— •
сітчастожилкбвий.

Углублениз (впадина, зіпиз) — заглйб*-
на; (действие) —заглйблення;
у. шейное, з. сегуісаііз — шййнавййма.
Углубленний— заглиблений.

Углублять,-бить, -ся ь —заглиблйти, 8а-
глибйти,-ся.

Угнетатвль—Урод

79

Угнетатель , сіергезвог—пригнітник(-ка).
Угнетать —пригнічувати, гнітйти.
Угнетение , йергеввіо—пригнічення.
Угнетенность — пригнічєшсть(-ности).
Угнетенньїй —пригнічений.

Угол, ап^иіиз—кут(-тй); ( наружний )—
ріг (рбгу).

У голь —вугі ль(-гля).

Угольньій-— вуглянйй.

Угольньїй (углоеой) —кутовйй; (о нарузм-
ном угле) —наріжний.

Угорь, Ап^иШа—угбр(-гргі).

Угрица, Апеиіііиіа—вугрйця,
Угрожающий (поза) —8агрб8ливий.
Удав, Воа сопзГгісІог—давун(-нй).
Удале нив, аЬІаІіо — усування, вйдалеп-
ня.

Удвоение, (іиріісаіига—подвбєння.
Удельньїй, рагііаіів—питбмий.
Удерживание —затрймування.
Удпинение, е1оп§аііо—вйдовження, по-
дбвження.

Удлиненньїй, еіоп^аіиз — вйдовжєний,

подбвжений.

Удлинять,-нить,-ся —видбвжувати, вй-

довжити,-ся.

Удобоваримость — СТрЙВНІСТЬ (-Н0СТИ),

легкотрйвність(-ности).

Удобоваримьій — стравнйй, легнотрйв-
ний.

Удобрение — угнбєння; (действие) —
угнбювання.

Удобрять,-рить —угнбювати, угнбїги.
Удод, Ирира ерорв—бдуд(-да).
Удушение- —задушення.

Удушливьій— задушливий.

Удушье, авІЬша—задуха.

Уж, Ш4гіх—вуж (вужй).

Ужение —удіння.

Ужовник, ОрЬіоаІоззшп—вужйчиа.

Уза (у пчел, ргороіів)—зймазка.
Уздечка, ігепиіит—вуздбчка.

Узел, побив, §ап§1іоп—вузол(-злй).
Узелок, пойиіш—вузлик(-ка).

Узкий —вузькйй.

Узколинейньїй — вузьколінійний.
Узнолобьій —вузьколббий, вузькочблжй.
Узконосьій —вузьконбсий,

Узкоротьій— вузькорбтий.

У зл о ват ьі й , поб озиз—вуалувбтнй.
Узловой —вузловйй.

Уназатель, іпсієх—покбзник(-ка).
Указательньїй палец, іпбех —• ПЙЛвЩЬ
(-льця) вказівнйй, вказівнйк(-кй).
Уклейка, АІЬигпиз—верховбдка.
Уклонение, бесііпаїло—Ухил{-лу).

Укол, рипсііига—укбл(-лу).
Укорачивать, уноротить ,-ся —вкорочу¬
вати,-ся, вкоротйти,-ся, корбтшати,
покорбтшати.

Укорочение,' аЬЬгеуіаііо—вкорбчеиня.
Укрепление, їіхаійо—закріплення, за¬
кріплення, зміцнення.

Укрепляться —закріплйтиея.

Укроп, АпеїЬит §гауео1епз—кріп (крб-

пу);

у. конский, ОепапїЬе ациаііса—омбг
. (-гу) ВОДЯНЙЙ.

Унсусньїй , асеїісиз—оцтбвнй;

у. дерево, Кііив іурЬіпа—оцтбве дб-
рево.

Укус, шогзив—укус(-су).

Укус ить —вкусйти.

Улавливание —влбвлювання.

Улавливать,-вить— ловйти, ВЛОВЙти.

Улей— вулик(-ка).

Улетучивание , уоІаШіваііо — вивітрю¬
вання.

Улетучиваться,-читься— вивітрюватися,
вйвітритися.

Улитка, НеІіх—рйвлик(-ка);

у. виноградная, Н. ротаііа—рйвлик
овочбвий;

у. уха, СосЬІеа—зйвитка.

Улитковьій ( ганглий, сосЬІеагів)—зави-
ткбвий.

Улотрикс, ІЛоїЬгіх—ульбтрикс(-са).

Ул уч шать ,- шить —поліпшувати, поліп¬
шити.

Улучшаться,-шиться —кр&щати, покра¬
щати, ліпшати, поліпшати.

Улучшение —поліпшення.

Ум, шенз, гаїіо—рбзум(-му).

Уменьшение —змбишення.

умер ший— умбрлий.

Умерщвление —умертвіння.

Умирание —умир&ння.

Умирать ,-реть—умирйти, умбрти.

Умирающий, тогіЬішйив — умирущий,
навмирущий.

Унаваживание —угнбювання.

Унавоженньїй —угнбєний.

Унаследсвание —спадкув&ння, дістав4н-
НЯ В СПЙДОК. І

Уиаследовать —• успадкувати, дістати
в СПЙДОК.

Уничтожать,-жить— НЙЩИТИ, ЗНЙщува-
ти, знищити.

Уничтожение, аЬоІіііо—нйщення, знй-
щування.

Унич оженньїй —знйщений.

Упадок— занбпад(-ду).

Упитанньїй — годбваний, угодбваний,
відгодбваний.

Уплотнение— ущільнення.

Уподобяение, аввітіїаііо — уподіб¬
нення.

Употребление, ивнв—ужйток(-тку), ужи¬
вання.

Употреблять (в пищу )— уживйти, за-
жив&ти.

Упражнение, ехегсШо— впрбва;
у. органов— вправлйнпя.

Упражнять,-ся— вправлЙТИ,-СЯ.

У прощенне —спрбщення.

Упрощенньїй (организация)— спрбщений.

Упругий, еіавіісив—пружнйй.

Упругость —прУжність(-ности).

Уреидьі —уреТди.

Уретра , игеійга—сечівнйк(-кб).

Уретральньїй, игеі.Ьга1ів — сечівникб-
виі.

Урина, игіпа—сбча, урйна.

Уробактерии —уробактбрії; сечові бак¬
терії.

Уробнлин , игоЬШпнт—уробілін(-ну).

Урод, топзігит—вйродок(-дка), вйрід
(-роду).

80

Уродпивесть—Фенологический

Уродл ивость , шопвїгоаііав—вйрідність
(-ности).

Уродливьій —виріднгй.

Уродовать —калічити.

Уродство —вйрідн ість(-пости).

Урожай —урож4й(-ж4ю).

Урожайность —урож4йність(-ности).
Урожайний — урожайний.

Урожденньїй —уфбджений, родймий.
Уростиль, игозіуі—уростйль(-ля).
Уруть, МугіорЬуІІит—водопбриця.

Ус —вус(-са); (плеть) —батіг(-тог4);

у. китовий— китївка.

Усач, ВагЬив ЬагЬиз—марбн4; Сегага-
Ьух—скрипун(-н4).

Усваивать— засвбювати.

Усвоение, аззітіїаііо—засвбення.
Усєйвать ,-сенть —засівйти, засіяти.
Усеченньїй —зрізаний, утйтнй.
Усеянний —засіяний.

Усик —вусик(-ка).

Усиление— підсйлення.

Усиленньїй —підсилений.
Усиливать,-лить,-ся— підсилювати, нід-
, сй лити,-ся.

Усилив —зусйлля.

Ускорение, ассеїегаііо —нрискбрення,
прискбрювання.

Условия ( жизненние) —обставини.
Усложнение —ускладнення.
Усовершенствование ( органюма ) — удо¬
сконалення.

Усовершенствованньїй — уДОСКОНЙле-

ний.

Усоногие , Сіггїресііа.-—вусонїжці; ( еО . ч.)

—вусоніжець(-жця).

Усохл ий —усбхлий.

Уста —уст4.

Устапость, йеїаїідаїіо— утбма.
Устальїй— утбмлений.

Устели-полв, Сегаіосагриа агепагіив—•
устелипбле(-ля).

Устойчивость, зІаЬіІіІаз — стійкість(-ко-
сти).

Устойчивьій, зІаЬіІіз—стійкйй.
Устранение —усування.

УстранІЯТЬ ,-НИТЬ —усувйти, усунути.

Устрашающий ( окраска , гери§па£огіиз) —
відстрйшливий.

Устрица, Озігеа—острйця.

Устричний, овігеаііз—острйчний.

Устройство —злагода, будбва.

Устье —гбрло, устя; огШсіит — вічко;
овііит — відтулинка.

Уотьице —прбдих(-ху).

Усьіпитвльньїй, пагсоїісиз—присипнйй.

Усипле нив —присипляння.

Усиплять, усипить —присиплйти, при-
сп4ти.

Усьіхание—усих&ННЯ.

Усихать, усохнуть —усихбти, усбхнути.

Утвнок —качА(-чати), каченй(-нйти).

Утиньїе, АпаШае —• качісувйті; Ц/ти-
ннй) —качйний.

Утка, Апаз—качка;

у. серая, А. вігерегив—нбрезень(-зня).

Утконос, ОгпііЬогІїупсЬліз апаііпиз—
качконіс(-нбса).

Утолщаться —потбвщуватнся, грубшати.

Утол щзние —•потбвщання.

Утопщенннй ( корень ) — потбвщений,
згрубілий.

Утомление, {аіізаіііо—стбмлення.

Утомлвнний, Гаїідаїиз—стбмлений.

Утомляемость —стбмливість(-вости).

Утомляться,-миться — стбмлюватися,
стомйтися.

Утончен ие— потоншання.

Уточна—кйчечка;

у. мореная, Ьерав апаШега—селехів-

Ухо, аигіз—-вухо. [ка.

Уховертка, їогїісиїа—щипавка.

Уход— догляд (-ду).

Ухудшать, ухудшить— погіршувати, по¬
гіршити.

Ухудшаться,-шиться — гіршати, погір¬
шати.

Ухудшение—погіршання.

Учащаться ,-ститься —частішати, поча¬
стішати; (о пульсе )—прискбрюватися,
прискбритися.

Ушаєтьій, аигііиз—вухбтий.

Ушко, ангісиїа—вушко.

Ушной, аигісиїагіз—вушнйй.

Фаголиз , т рЬа@о1узіз—-фаголіза; неспро-
мбжність білокрівців нйщити нікрбб*.
Фагоцит, рЬа§осуіів—фагоцйт(-та).
Фагоцитарний —фагоцит&рний.
Фагоцитоз , рЬа§осуІозіз—фагоцитбза.
Фаза— ф4за,

Фазан, РЬавіапив—фаз4н(-н4).

Фактор, іасіог—чйнник(-ка).
Фанультативньїй— факультативний, меж-
ЛЙГИЙ. [(-чк4).

Фаланга, їаіапх — фал4нга, маслачбк
Фаллоидньїе, РЬаІІасеае — сопушники.
Фанерофити— фанерофіти.

Фарфорка, Сургаеа — порцеляник (-ка).
Фарфоровидньїй—П0рцелянув4тий.
Фасетка—фацбтка.

Фасеточний (глаз)— фацеткбвий.

®

Фасоль, ^РЬавеоІив—квасбля;

ф. турецкая, РЬ. тиІШІогиз—коро-
лів(-лб ого) цвіт(-ту).

Фасциация , їавсіаііо— фасційція; вирод¬
ливе зрост4ння квітковбї ніжки.
Фаоция, їавсіа—ф4сція, стяг4; зв’язка
м’яснбва.

Фауна, їаипа—ф4вна, тварйнність (-но-
Фация —ф4ція. [стщ).

Фекальний, їаесаіів—фекальний, виме-
тбвий.

Феллоген —фелогбн(-ну), кбрковий к4вс-
бій(-ію).

Фелодерма —фелодбрма.

Феминизация, їешіпіваїіо—фемінізація.
Феминизированний —фемінізбваний.
Фенологический —фенологічний.

Фенология—Фзохромннй

81

Фенология —фенолбгія.

Феномен, рйепотеп — феномбн(-ну) , йви-
ще.

Фенотип —фенотйп(-пу).

Фенхель, Роепісиїит—копрій(-ію).

Феофилл, рЬаеорЬуІІ—феофіл(-лу).

Феофитин —феофітйн(-ну).

Фермент, їегтепішп—фермбнт(-ту).

Ферментативний , їегтепіаїтіз—■ фер¬
ментаційний, ШУМІВ ;ШЙ.

Ферментация , їегтепі;а1ло — фермента¬
ція, шумувАння.

Ферментний— ферментбвий.

Фиална, Уіоіа—-фіялка;

ф. ночная, Р1а1;апїЬега ЬИоііа—лйб-
ка дволйста; Незрегіз таїгопа-
Ііз—вечернйці пахучі.

Фиалковьіе, Уіоіасеае—фіялкувАті; (фи -

^ алковий) —фіялковий.

Фибра, їіЬга—-фібра, волокнб.

Фибрилла, ІіЬгіІІа—фібрйля, волокбн-
це м’яснбве.

Фибрин, ІіЬгіпит—фібрйн(-ну), волок-
нйк(-кА).

Фибринозньїй, ІіЬгіпозиз—фібрйновий,
волокнйний.

Фибробласт, їіЬгоЬІазііз — фіброблАст
(-та).

Фиброзньїй , ііЬгозиз—фібрбзний.

Фиброин , їіЬгоіпит—фіброїн(-ну).

Фиги (винньїе ягоди )—фіґи, вйнні йго-
ди, інжйр(-ру).

Фиговьій —фіговий;
ф. дерево , Рісиз сагіса—фіґове дбрево.

Физиологичєсний— фізіологічний.

Физиология , ріхузіоіо^іа—фізіолбгія.

Физичесний— -фІЗЙЧНИЙ.

Фикомицетьі, РЬусотусеіез—фікоміцб-
ти, грибй-вбдорості.

Фк ксатор— фіксАтор(-ра) .

Фиксация, ііхаііо—фіксАція, закріплен¬
ня.

Финсирование —фіксування.

Фннсированньїй—фіксбваний, закріпле¬
ний^

Финсировать — фіксувати, закріплйги .

Фикус, Рісиз—фікус(-са).

Филин, ВиЬо—пугач(-ча).

Оиллодий — філбдій(-ія); листкувАта
ніжка.

Филлоподий —філоподій(-ія).

Филогения —філогенія.

Филонсера, РЬуІІохега—філоксбра.

Фильтр —цідйло, фільтр(-ра).

Фильтрат— -прбцід(-ду), фільтрАт(-ту).

Фильтрование —■ проціджування, філь¬
трування.

Фильтровать — цідйти, фільтрувати.

Фимбрия, їітЬгіа—фімбрія, торочйна.

Финии (плод)— фйник(-ка).

Финиковая пальма, РЬоепІХ ПасШІЇега
—пАльма фйникова, пАльма дАкти-
лева.

Фимна , сузіісегсиз—фіна, крупка.

Финнозньій —фінбзний, крупковйй.

Фиолетовьій—фійлковий.

Фисташковое дерево, Рівіасіа уега—
фістАшкове дбрево.

Фиотула, іізїиіа—фістул я, норйця.

Словник біологічної термінології—б.

Фитин —фітйн(-ну).

Фитогеография —-фітогеогрАфія.

Фитология —фітолбгія.

Фитопалеонтология — фітопалеонтолб-
гія.

Фитолатология— фітопатолбгія.

Фитосоциология —фітосоціолбгія.

Фитофтора, РііуІюрЬІІіога іпїезіапз—
картопляна попелйха.

Фламинго, РйоепісорГегиз — флямінґо,
багрокрйлець(-льця).

Фламинговьіе, РЬоепісоріегі—флямінґа.

Флегма, рЬ1е§та — флбгма, харко-
тйння.

Флокс, РЬІох—світлик(-ка).

Флора, їіога—фльбра, рослйнність (-но-

Флористический —фльористйчний. [сти).

Флозма —флобма.

Флюктуация , їіисіиаііо—флюктуАція.

Флюктуировать — флюктувАти, колива-
тння.

Фл юнту иру ю щий —флюктуаційний.

Фпюоресценция, Пиогезсепіло—флюоре-
ецбнція.

Фолликул , ІоПісиІиз—мішбчок(-чка), тор- ;

бйнка.

Фслликулярньї й —фолікулйрний.

Форель, 8а1то — пструг(-га), форбля.

Форма, тогріїа—фбрма.

Формалин— формалін(-ну).

Формация, ІогтаГіо—формАція.

Формообразующий —формотвбрний.

Фосфат— фосф Ат(-ту).

Фосфор —фбсфор(-ру).

Фосфоресценция —• фосфоресцбнція.

Фосфорический, рЬоврЬогісиз — фосфо¬
ричний.

Фосфорнокисл ЬІЙ—фосфорокйслий.

Фотобактерии , рЬоіоЬасїегіа—фотобак¬
терії, світні бактбрії.

Фотонастия , ріюіопазііа—фотонастія.

Фотосинтез —фотосинтбза.

Фототаксис , рйоїоіахіз—фототАкса.

Фототропизм —фототропізм(-му).

Фототропичесний ( организм )—фототро-
пічний.

Фотофобия, рйоііорІїоЬіа — фотофобія,
свїтлобойння

Фрагментация , іга^тепіаііо—фрагмен¬
тація,

Фракционированньїй ( культура )—фрак-

ціонбваний.

Фронтальний , їгоігіаііз—фронтАльний,
чоловйй.

Фруктовий —садовйнний.

Фруктоза (левулеза)— фруктбза, садовйн¬
ний цукор(-кру).

Фруктьі —садовина.

Фукси н —фуксйн(-ну).

Фуксия, РисЬзіа — фуксія.

Фунус, Рисив—фукус(-са).

Функциональньїй ( изменение )— функцій-
ний, відправний.

Функционировать —функціонувАти, від¬
правляти.

Фуккция, Їипсііо — функція, відпрАва.

Фусцин (пигмент) —фусцйн(-ну).

Фзохромний (ткань)— феохрбмний, хро-

мафіновий.

82

Халаза—Хризантема

X

Халаза, сЬаІаяа—халйза, скрутень(-тня).
Халазогамия— халазогЙМІЯ.

Хамелеон , СЬатеїеоп — хамелебн(-на).
Хамефитьі —хамефіти; рослйни з над¬
земними бруньками.

Характер —харйктер(-ру), вдйча.
Харантерньїй — прикмбтний, характер¬
ний.

Харкание— харкання.

Харьі ( лучици , СЬагае)—хари.

Хатьма, Ьауаіега—рожа;

х. тюрингенская, Ь. ІЬигіп§іаса—со-
бйча рбжа.

Хвойник ( кузьмичева трава, ЕрЬейга)—
ефйдра.

Хвойниковьіе, Сгпеіаееае—ґнетуваті.

Хв о й н ьі й— шпильковйй, глицбвий; (- йн ьі а ,
Соніїегае)—шпилькові.

Хвост, саийа—хвіст (хвоста).

Хвостатьій, саисіаїшв— хвостйтий.

Хв о оте ц —кугірик(-ка).

Хвостик, сашіиіа—хвбстнк(-ка).
Хвоотник, Нірригів—хвосняк(-кй).
Хвостовой, саийаііз— хвостовйй.
Хвостоножки , СоІІетЬоіа—стрибохвб-
сти; ( ед . ч.) —стрибохвіст(-хвбста).
Хвостонос, Раріїіо—косйтець(-тця).
Хвостцовьій ( кость )—куприковий.

Хвощ, Едиівеїдті—хвощ(-щй), сбсонка.
Хвоя —шпйлька, глйця.

Хелицерьі , сіїеіісегае—хеліцери, мацко-
жувйла.

Хемосинтез —хемосинтеза.

Хемотаксис— хемотйкса.

Хемотропизм —хемотропізм(-му).

Хиазма, сйуазта—хіязма, перехрестя.
Хилость —квблість(-лости).

Хилус ( млечньїй сок, сіїуіиз)—хілус(-су),
молочйна.

Хильїй —квблий.

Химерьі, сЬішегае—хімйри.

Химический, сіїетісиз—хемічний.
Химсзин ( сичужний фермент )—хімо-
зйн(-ну).

Химус, сЬутиз—хімус(-су), чир (чйру).
Хинное дерево, Сіпсйопа—хінове дб-
рево.

Хиреть —хйріти.

Хироптеригий — хіроптерйгій(-ія); п’я¬
типала кінцівка в хреббтних.

Хи ротери й , СЬігоОіегіит -хіротбрій(-ія).
Хит и н —хітйн(-ну).

Хищник, сагпіуогив—хиж4к(-к4); 8і.а-
ріііііпиз—куцокргівець(-вця).

Хищничество —-хижацтво.

Хищньїй —хижий.

Хламидоспора , сЬІатусІозрога—хламі-
доспбра.

Хлеб —хліб(-ба).

Хлебньїй ( растение )—хлібний;

х. жун, Апізорііа—кузька.

Хлопушки, 8і1епе уепоза—хлопунбць
(-нцй).

Хлопчатник, Оовзуріит—бавбвник(-ку),

Хп о п ч ат н и н о в ьі й— бавовниковий.
Хлопчатобумажньїй —бавбвняний.

Хлопья —пластівці(-ців); (ед. ч.)—пла¬
стів бць(-вцй).

Хлорогенньїй ( клетка )—хлорогенний.

Хлороз, сіїїогозіз—хлорбза.

Хлоропластьі— хлороплйсти.

Хлорофилл, сЬІогорЬуІІиз—хлорофіл(-лу).

Хлорофиллаза —хлорофілйза.

Хлорофиллан (феофитин) —хлорофілйн
(-ну).

Хлорофилл ин —хлорофілін(-ну).

Хпорофиллоген —хлорофілогбн(-ну).

Хлорофиллоносньїй (клетка)— хлорофі-

ловмісний.

Хлорофильньїй (зерно) —хлорофіловий.

Хмель , Нитиіив Ьириіив—хміль (хиб¬
лю).

Хоана, сЬоапа—хо4на; зйдній носовйй
бтвір.

Хобот —хббот(-та).

Хоботник, Масго§1оззит—хуркотій (-ія).

Хоботньїе, Нетіріега, Купсіюіа — по-
лукрйльці; РгоЬозсісІеа — хоботакй.

Хоботок —хобот6к(-тк4).

Хоботообразньїй —хоботувйтий.

Ход, теаіиз—хід (хбду).

Ходильний, атЬиІаІогіиз—хідшій.

Ходьба —ход4; (процесе) —ходіння.

Хозяик (паразита) —живйлець(-льця).

Холод —хблод(-ду).

Холоднокровний ( пойкилотермический >
—холоднокрбвний.

Холодний, Ігі§ібиз—холбдний.

Холодоотойкость ( растений ) — холодо-
тривйл ість(-лости).

Хомян, Сгісеіиз—хом’як(-кй).

Хондральньїй (кость) —хондрйльний; із
скостенілого хряща.

Хондрин, еЬопсІгіпит — хондрйн(-ну);:
хрящовий клей.

Хондриозома (пластозома) —хондрїозб-

ма.

Хондриокинез— хондріокінбза; ділення
хондрібми.

Хондриоконтьі —хондріокбнти.

Хондриома —хондрібма; сукупність хон-
дріозбм.

Хондриомитьі-— хондріоміти; намистува-
ті хондріозбми.

Хорда, сЬогйа—хбрда, струна спйнна.

Хордовьій, сЬогбаїіз—хбрдовий; (-вьіе,

^ СЬогбаІа)—хбрдові.

Хордотональньїй —хордотональний.

Хорек, Риіогіиз риіогіиз—тхір (тхор4).

Хоризм —хорйзм(-му).

Хсриоидальньїй (железа) —хорібїдний.

Хориок, сіюгіоп—хорібн( ну), торочкб-
ва оболбна.

Хохлатка, Согуйаііз—ряст(-ту).

Хохлатий, сгізіаїиз—чубатий.

Хохолок, сгівіа, рарриз—чуббк(-бк4).

Хребет, соїитпа уегІеЬгаІів — хреббт
(-бта).

Хрен, Наз1игі,іит Агтогасіа—хрін (хрі¬
ну).

Хризантема, СЬгузапійешит іпбісит—
хризантбма.

Хриплость—Циклоидннй

83

Хриплость —хрйплість(-лости).

Хрипльїй—хрипкйй.

Хромание —кульгйння.

Хроматизм, сЬготаїівтив— хроматйам
(-му); відчувйння барв.

Хроматин , сЬготаііпшп—хроматйн(-ну).

Хромати новий , сЬготаІіпив—хроматй-
новий.

Хроматический , сЬготаІісив—хроматйч-
ний.

Хроматолиз (кариолиз)— хроматоліза, ка-
ріоліза.

Хроматофор —хроматофбр(-ра).

Хромать —кульгйти.

Хромаффинньїй (ткань) —хромафіновий.

Хромидии —хромідії.

Хром йола —хромібля.

Хромоген , сЬгото§епит—хромогбн(-ну),
барвнйк(-ку).

Хромогенний—хромогенний, барвнйй.

Хромозома, сЬготовота—хромозбма.

Хромой, сіаибив—кривйй, кульгйвий.

Хромомера — хромомбра; хроматйнова
окрбмість хромозбми.

Хромопласт —хромопласт(-та).

Хромофильньїй —хромофільний, барво-
ліббний.

Хронический, сЬгопісиз—хронічний, до¬
вготривалий.

Хрупкий, Ігадіїів—крихкйй.

Хрупкость, Іга§і1і1аз — крйхкість (-ко¬
сти).

Хрусталик, іепв сгівіаііпа — кришталик
(-ка), сбчка.

Хрустальньїй (конус) —кришталевий.

Хрящ, сагШадо—хряіц(-ща).

Хрящевой —хрящовйй.

Худеть, похудеть —худнути, схуднути.

Худой —худйй.

Худощавьі й —худор лйвий.

ц

Цап ля, Агбеа—чйпля;

ц. белая ( чепура , Е§геМа) — чеп^ра.
Царапанье —дряпання.

Царапать,- п нуть— дрйпати , дряпнути .
Царапина —дрйпка, рбздряп(-пу).
Царица (пчел) —м4тка.

Царсние кудри, Ілііит Магіадоп—лі¬
лея ЛІСОВЙ.

Царство, ГЄ£ІО—СВІт(-Ту).

Цвесть, цвестн — двістй; (о хлебах )—
красуватися

Цвет — кблір(-льору); (окраска) —•
бйрва.

Цветение —цвітіння.

Цветень (пьільца, роііеп)—пилбк(-к^).
Цветистьій — барвйстий, кольорйстий.
Цветковьіе (явнобрачньїе, Рііапего^а-
тае)—квіткбві.

Цветной— кольоровий.

Цветовой (зрение) —кблірний.

Цветоед , Авііюпотив—квітогрйз(-за).
Цветок —квітка.

Цветоложе , гесеріасиіит—бсадень(-дня),
Цветоножка, рейипсиїив—квіткбва ніж¬
ка. і, ► ■

Цветоносньїй , Ногіїег •— квітянйй, цві-
тянйй.

Цветоощу щєние —кольорові дчувйння.
Цветочньїй ( пьільца )—квіткбвий.

Цевка —цівка.

Целебньїй (свойство) —цілющий.
Целенхима —целенхіма; вторйнна мезен¬
хіма.

Целесообразнссть —доцільність (-ности).
Целесообразньїй— ДОЦІЛЬНИЙ.

Целлюлоза, сеііиіова—целюльбза, клі-
тковйна.

Целлюлсзньїй, сеііиіовіє—целюльбзний.
Целлюлярньїй (клеточньїй) — целюляр¬
ний, клітинний.

Целобласт —це л о бл йст(-та).

Целом —целбм(-ма).

Целомический —целомічний.

Це лоте л и й —целотЄлій(-ія).

Це ЛЬІЙ— цілий. •

Це л ь н о край к ьій (лист) — ці локрйїй.

Цельньїй —суцільний.

Цемент (зубной) —иемЄнт(-ту).

Ценогенетический —ценогенетйчний.

Ценосарн — ценоса. к(-ку), корйлеЕИЙ
м’якуш(-шй).

Центр— осербдок(-дку).

Це нт рал и н и н— центр алінін(-ну).

Центральний— осерєдкбвий.

Центриоля — центрібля, центральне
тільце.

Центробежньїй —відосербдковий.

Центрозома —центрозбма; осербдок клі¬
тинний.

Центролецитальньїй (яйцо) — цент оле-

і_ цитйльний; з поверхневим борозну-
ьйнням.

Центроплазма —центроплйзма.

Це нт ро стрем ител ьн ьій —доосерЄдко вий.

Центросфера (центроплазма) —центро¬
сфера.

Цепенеть, оцепенеть —ціпеніти, заціпе¬
ніти; (от холода) —заклякати, закля¬
кнути.

Цепний —чіпкйй.

Цеплнющийся —чіпкйй.

Цепной —ланцюгбвий.

Це п о ч ка —л анцюжбк(-жкй).

Цервикальньїй , сегуісаіів — цервікйль-
ний, шййний.

Церебральний , сегеЬгаіів—церебраль¬

ний, мозковйй.

Цереброспинальньїй, сегеЬговрІпа1І8 —
цереброспінйльний, спинномозковий.

Церкарий —церкйрій(-ія), хвостівка.

Цесарка, Иитіба теїеадгів—цесйрка г
пантйрка.

Цикада, Сісаба—скакйвка.

Цикл —цикл(-лу).

Цикламен, Сусіашеп — циклямен(-ну),

Циклический (цветок) —циклічний, ко¬
ловий.

Циклоидньїй (чешуя )—циклбїдний.

84

Цикломорфоз—Чер пушка

Цикло морфоз —цикломорфбза.

Циклоп ия- циклопія, однобкість(-кости).

Цинорий, СісИогіит ІпШуЬиз—петрбві
батогй.

Цикута, Сісиіа—віхй.

Цилиарньїй, сіїіагіз—війкбвий.

Цилиндричеоний —циліндрйчний.

Цилиофагоцитарньїй {орган) —циліофа-
гоцитйрний.

Цимозньїй (соцветие )—цимбзний.

Циркуляционньїй , сігсиїаїіопіз—цирку¬
ляційний.

Циркуляция, сігсиїасіо — циркулйція,
ббіг(-гу).

Циркумнутация —циркумнутйція, коло-
в& нутйція.

Циста —цйста.

Цисти н —цистйн(-ну).

Цисти церн —цистицбрк(-ка).

Цистицеркоид —цистицеркбїд(-да).

Чабер, 8аіиге)а—щббрушка.

Чабрец , ТЬутиз— чебрбць(-цю).

Чай —чай (чйю);

ч. капорский, ЕріїоЬіит—зніт(-ту).
Чайка, Ьагиз— мартйн(-на).

Чайное дерево, Тйеа сйіпепзіз—чййне
дбрево.

Чайньїй —чййний; (-ньіе, Тйеасеае)-чаю-
вйті.

Частица —частка.

Частичньїй— часткбвий.

Частота —-частотй.

Частуха, Аіізша—бйшник(-ника).
Частьій —частий; (о лесе) —густий.
Часть , рагз—частйна.

Чахльїй —знйділий, мйршавий.

Чахнуть, зачахнуть — ці Діти, занидіти.
Чашолистик, вераіит —• чашолисгбк
(-ткй).

Чашеобразньїй —чашувйтий.

Чашечка — чйшечіса; {мол., Апсуіиз) —
ковпачбк(-чка).

Чашечньїй —чашковйй.

Чашка, райеііа—чашка(-ки).
Чашковидньїй —чашкувйтий.

Чеглок, Раїсо зиЬЬиІео—білозїр(-збра).
Чекай, ОепапіАе—чйкалка.

Чеканчин, Захісоїа—трав’янка.
Человек, йото:—людйна.
Человекообразньїе, АпІЬгоротогрЬа —
мавполюди.

Человенообразньїй, апіЛігоротогрЬиз —

ЛЮДУВЙТИЙ.

Человеческий , Ьшпапиз — людський.
Челюстн ьій , шахіїїагіз, шапсііЬиІагіз —
щблепний.

Челюсть, тахіїїа, тапйіЬиІа—щблепа.
Чемерица, Уегаїгит— чемерйця.
Червеобразньїй , уєгтісиїагіз — червувй-

ТИЙ.

Червец, Соссиз—чбрчик(-ка).

Черви, Уегтез—чбрви;

ч. кольчатьіе , Анпеїібез — перстенйсті
черви, перстенякй;
ч. кругльїе, Кетаійеїтіпііііез — кру¬
глясті чбрви, круглякй;

Цистокарпий —цистокйрп(-па); плід ба¬
гряних водорослйн.

Цистол ит —цистол іт(-та).

Цита —цйта, клітйна.

Цитаза —цитйза.

Цитобластема —цитобластбма.

Цитода —цитбда; без’ядра клітйна.
Цитодесмоза —цитодесмбза; клітйнна пе-
рбчКа.

Цитолизин —цитолізйн(-ну).

Цитология —цитолбгія; наука про клі-
тйну.

Цитоплазма —цитоплазма.

Цитоетом —цитостбм(-ма); рот найпро¬
стіших.

Цитофаринкс — цитофйринкс(-са); прб-
лиг найпростіших.

Цитоцентр —цитоцбнтр(-тру); клітйняий
осербдок.

Цьіпленок —курчй.

ч

ч. ленточньїе, Сезіобез — стьожкові
черви, стьожакй;

ч. плоские, РІаіЬеІтіпїЬез — плескб-
ваті чбрви, плесканикй.

Червиветь, очервиветь —червйвіти, за-
червйвіти.

Червив ьій —червйвий.

Червь, уегшіз—червак(-ка);

ч. дождевой, ЬишЬгісиз — дощовйк
(-кй);

ч. проволочи ьій , А§гіо4ез—дротянйк
Червяга, Соесіїіа—черв^га. (-ка).

Червячой' {мозжечка), уегшіз—черв&кґ

(-КЙ).

Черевиой {нерв) —нутрянйй.

Череда, Війепв—чередй.

Чередование {поколений) —чергування.
Черемуха, Ргипив Расіиз—чербмха.
Черенок —жнвбць(-вця).

Череп, етапі ит—чбреп(-па).

Черепаха, СЬеІопіа—черепаха.
Черепичатьій {обвертка) —дахівкувйтий.
Черепной, сгапіаііз—черепнйй; (-ньіе,
Сгапіоїа)—черепні.

Черепномозговой {нерв, сегеЬгаїіз)—че-
репомозковйй,головнйй.

Черешковьій {лист)— ніжкоцйй, з ніж¬
кою.

Черешня, Ргшшз ауіит—чербшня.
Черешок, реііоіиз — лнетковй ніжка.
Чернеть, почернеть —чорніти, почорніти.
Черника, Уассіпшт МугШІиз—чернйця.
Чернильньїй {мешок) — чорнйльний.
Чернобьіпьннк, Агіетізіа уи1§агів —
чорнббиль(-лю).

Черноватьій —чорнувйтий.
Черноволосьій, аігісаріїїиз—чорноволб-
сий, темноволбсий.

Черн о глазьій — чорнобкий, темнобкий.
Черноголовка {лойник, Вгипеїіа, Ргипеї-
1а)—суховбршкн(-ків).

Чернокорень, Супо§1оззит*— чорнокб-
рінь(-реня).

Чернотал {верболоз, 8а1іх репіапйга) —
верболіз (-лбзу).

Чернушка, ІШ^еНа—чорнушка.

Черянй—Шелкопряд

85

Черньїй, аіег, піцег—чбрний.
Черлаловидньїй , агуїаепоісіеиз—черпа-
лувАтий.

Черта —рйса.

Чертов палец, Веіептіїез—чбртів пй-
«лець(-льця).

Чортополох, Сагсіииз—будяк(-ка).
Чесакие —чухання; (волос) — чесання.
Чесать,-ся (тело) —чухати,-ся; ( волоси )
—чесАти,-ся.

Чеснок, АИіит заііуит—часнйк(-ку);

ч. дикий, Теисгіит Зсогйіиш — скбр-
Чесночница, РеІоЬаіез—землянка, [дія.
Чесночньїй (запах) —часникбвий.
Чесотка, зсаЬіез—корбста.

Чесоточньїй , зсаЬіозиз—корбстявий.
Четверорукие^иасігитапа— чотирирукі.
Четверохолмие, четьірехолмие, согрога
циасігі§етіпа—чотиригорбкбве тіло.
Четвертичньїй —четвертйнний.
Четковидньїй —намистувАтнй.
Четьірехногие , (Зиасігиресіа—чотириногі.
Четьірехглавьій , ^иа<ігісерз—чотириго-
Чехлик —покривбць(-вцй); [лбвий.

ч. корневой —коренбва шапинка.
Чехонь, Реіесиз сиіігаіиа—чехбня.
Чечевица, Іепз—сбчка; Ьепз — сочевй-
ця; (пт., Сагробасиз егуШгіїїиз)—
турок(-рка).

Чечевицеобразньїй , Іепїісиїагіз—сочку-
вАтий.

Чечевичка (отверстие хода) —сочевич¬
ка, коровй пбра.

Чечетка, Сагйиеііз Паттеа — чечітка.
Че шуекрьш ьіе.Ьєрійорїега—лускокрйль-
Чешуистьій— лускуватий. [ЦІ.

Чешуйка —лусочка.

Чешуйница, Ьерізта—рйбка.
Чешуйчатьій , 8^иато8и8—лускАтий.
Чешуя, зциата—лускА.

Чиж, Сагсіиеііз зріпиз — чиж (чижа).
Чилижник (дереза, Сага^апа)—дерезА.
Чилим (орехи водяние, Тгара паїапа)—
водяні горіхи.

Чина, ЬаіЬугиз—'Горбшок(-шку).

Чирок свистунок, Агісіз сгесса— чйрка
менша. >|

Чирок трескунок, Апаз диещиесіиіа—

чйрка більша.

Чистец, ЗіасЬуз—чистбць(-тціб).

Чистокровньїй —чистокрбвний.

Чистоплотность —охАйніеть(-ности).

Чистоплотньїй —охАйний.

Чистота (клеток, гамет) —чистота.

Чистотел, Сііеіійопіит та^из— чистотіл
[(-ла).

Чистий (линия, ригив) — чйстий.

Чистяк, Каиипсиїиз Рісагіа—жовтбць
(-втцю), пшінка.

Ч и ха н ие —чхАння.

Чихать,-хнуть —чхАти, чхнути.

Член, тетЬгит—член(-на);

ч. половой, репів — прутень(-тня),
член(-на).

Члени к—членик(-ка).

Членистогрудмй , агійгозігасиз—члено-
грудий.

Членистоногий , агіЬгоройиз—членонб-
гий; (-гие, АгІЬгоросІа)—членоніжці.

Членистьій —почленбваний \(грибница )—
передільчастий. [ний.

Членораздельньїй (речь) — ЧЛенОПОДІЛЬ-

Чувствительность , зепзіЬіШаз—чутлй-
вість(-вости).

Чувствительньїй , зеПЗІЬІІІЗ— чутлЙВИЙ .

Чувство, зевзиз—чуття, почуттй.

Чувствовать, почувствовать— почуватй,
чути, почути.

Чувству ниций —чутлйвий.

Чудньїй (сеть, тігаЬіІіз)—дйвний.

Чужеродньїй, аііепиз—чужорідний.

Чушеядньїй , рагазіїлсиз—чужоїдний.

Чуткий, ва§ах—чуйний; (чувствитель¬
ньїй) —чулий, чутлйвий.

Чуткость, за^асііаз —чуйність(-иости);
чулість(-лости).

Чутье —июх(-ху).

Чучело —фіґУра, напханка.

Шагающий (нога) —виступнйй.

Шакал, Тіюз аигеиз—шакал-(ла), чи-
кАлка.

Шалфей, баїуіа—шавлія;

ш. дикий, 8 . петогоза—польові ва-
сйльки.

Шалфейньїй —шавлібвий.

Шампиньон, Рзаіііоіа сатрезігіз—пе-

* черйця.

Шандра, МаггиЬіит ■— шандра: Еізпо-
Игіа—'бджолянА травА.

Шарик, §1оЬиіиз—кулька.

Шаровидка, Аггаайіііо —згбртик(-ка).

Шаровидньїй (шарсобразний, §ІоЬозиз)—
кулястий.

Шаровой —кулйстий.

Шарообразность , §1оЬозііаз—кулястість
(-тости).

Шарсобразньїй , §1оЬовиз—кулястий.

Шатающийся (о походке) —хиткйй.

Шафран, Сгосиз заііуиз — шафран (-ну).

Шафрановий —шафрАновий.

Шведка, Зиаейа—соднйк(-кА).
Шеєеление —ворушіння.

Шевелить, шевельнуть,-ся —ворушйти,
-ся, ворухнути,-ся.

Шейка, сегуіх—шййка.

Шейкцерия , ЗсЬеисЬиегіа—болбтянка.
Шейньїй, сегуісаііз—шййний.

Ше л ест— шелест(-ту).

Шелестеть— шелестіти.

Шелк—шовк(-ку).

Шелковистьій —шовковйстий.

Шелковица (дерево тутовое, Могиз)—
шовкбвидя.

Шелковичньїй — шовкбвичяий; (червь )—
шовковйк (-ка).

Шелновьій— 'ШОВКОВИЙ.

Шелкопряд непарньїй, ЬутапІГІа <іі -
зраг—прядка недбпарок(-рка);
ш. походньїй, Спеіосатра -—прядка
нроцесійна;

ш. тутовий, ВотЬух тог — прйдка

шовкбва.

86

Шелу шиться—Звпотамньїй

Шалу шиться —лащитися.

Шел у шение , <1ез^иата4іо—лущення.

Ше ЛОТ— шбпіт(-поту).

Шероховатость — шершйвість (-вости),
шбр сткі сть(-кости).

Шероховатьій — шерсткйй, шерехатий.

Шерсть —шерсть(-сти).

Шестиногий, Ьехаросіиз—шестинбгий.

Шестипалость — шестипйлість(-лости).

Шестипальїй —шестип&лий.

Шея, соїіит—шйя.

Шиловидньїй ( отросток , зіуіоійеив) —
шилув&тий.

Шилохвость, Алав асиїа — шйлохвість
(-вости).

Шимпанзе, АпШгорорШіесиз ігодіойу-
іев—шимпанзб.

Шип, асиїеиз—шпичйк(-кй).

Шипение—шипіння; (о гусях, змеях )—
сичйння.

Шипеть —шипіти; (о змеях) —сичати.

Шиповник, Коза сапіпа—шипшйна.

Ширина —ширинй.

Широкий, Іаіиз—ширбкий.

Широкогрудьій —широкогрудий.

Ш иро ко костн ЬІ й —ширококбстий.

Широколистий, широколиственньїй—
широколйстий.

Широколиций —широковидий.

Широконосий, рІаіуггЬіпив—пшроконб-
сий.

Шишечка— шйшечка.

Шишка, сопив, вїгоЬіІиз—шйшка.
Шишковатьій, шишкообразньїй —шиш¬
ку в&тий.

Шкурка— шкурка.

Шлем, даіеа—шолбм(-ма). *

Шлемник, Зсиіеііагіа—шолбмниця.
Шлемоносньїй, §а1еаІиз—шолбмистий.
Шл иф —шліф(-фу).

Шляпка (гриба) —шйпка, шйпочка.
Шлялньїй —шапковйй.

Шмелевидньї й —джмелювйтий.

Шмелиньїй —джмелйний, джмелянйй.
Шмель, ВошЬиз —джміль (-мелй);

ш. плотник, Хуіосора—-чмбла.

Шов, виіига, гаріїе—шво (шва).
Шоколадний (цветгі) —шоколйдний.
Шпажник, йіасііоіиз—кос&рики.
Шпинат, 8 р і пасі а—шпинйт(-ту).
Шпора, саісаг—острбга.

Шпорца ,—остріжка.

Шприц —шприд(-ца), сйкавка.

Шрам, сіеаігіх — шрам(-ма), руббдь
(-бцй).

Штатив — штатйв (-ва), стоячбк (-чк4).
Штокроза, АІіЬаеа говеа-—рбжа горбд-
ня.

Шум —шум(-му).

Шу м еть—шуміти.

Шуршание —-шарудіння.

Шур шать —шарудіти.

щ

Щавелевокисльїй (брожение) —щавель-
нокйслий.

ІДавелевьій ( кислота, охаїісив)—щавбль-
Щавель, Китех—щавбль(-влю). 9 [ний.
Щеврица (конек, АпіЬив)—пікавка.
Щегол ( щегленок , Сагбиеііб сагсіиеііз)—
щйглиг(-ка).

Щека, Ьисса, таїа—щокй.

Щенотание-— ЛОСКОТЙННЯ.

Щекотать —лоскотйти.

Щекотка —лбскіт(-коту).

Щелевидньїй, гіюііогтів—щілинувйтий.
Щелкун, Еіаіег—ковйль(лй);

щ. хлебний, Адгіоіез везеіів — ков4-
лик(-ка) смугнастий.

Щелочной, аісаіісиз—лугувбтий, аль-
калічний.

Щелочность— лужніеть(-ности).

Щелочь, аісаііига — луг(-гу), алькблій
Щель, гіта, їівзига,—щілйна; [(-ію).

щ. срамная, г. рийешЗа—порбги.
Щеиок— щенй(-нйти), цуценй(-ти).
Щербина —щербйна.

Щетина, заеіа—щетйна.

З

Збен — гебаи(-ну).

Звкалипт , Еисаіуріив—евкаліпт(-ту).
Зволюционизм— еволюціонізм (-му); нау¬
ка про еволюцію.

Щетинистий (лист, завіовив)—щетину-
вйтий, щетинйстий.

Щетин ка —щетй нка.

Щетинковидньїй (усик) —-щетйнкуватий .
Щвтинконосньїй (усик) —щети нйстий.
Щетинник, Веіагіа—мишій(-ііб).
Щеточка —щіточка.

Щечньїй, Ьиссаіів— щічний.

Щиповка, СоЬііів іаепіа—щйпавка.
Щит, всиіит—щит(-тй).

Щитень, Тгіоре—лускогУз(-за).
Щитовидний (железа, хрящ, і.Ьугеоі-
йенз) — щитувйтий, борлакбвий.
Щито груди й- —щитогрУдий.

Щиток, всігЬеІІшп—щитбк(-ткй); (соцве-
тие, согутЬив)—рівнйнка.

Щука, Езох—щука.

Щу пал ь це— мацбк(-цкй).
Щупальцевидньїй— мацкувЙТИЙ.
Щупальцежвальї, сЬеІісега — мацкожу-
Щупание —мйцання. [вала.

Щупать, ощупать — м&цати, обм&цати .
Щупик, раїрив — пблапок(-пка).

Щурка, Мегорв аріазіег — бджолоїдка.

Зволюционний —еволюційний.
Зволюция, еуоіиііо—■ еволйція, рбзви-
ток(-тку).

Звпотамньїй — євпотймний; сУторічнйй.

Звригалинньїй—Зндотеций

87

Звригалинньїй —• евригалінний; байду¬
жий до солбности водй.

Звритермн ьій —евритбрмний; байдужий
до температури.

Звритопньїй ( растение ) — евритбпний;
що скрізь дббре ростб.

Згито.гнатизм ( черепа) — егітогнатйзм
(-му).

Здельвейс, Ьеопіюробішп аїріпит •—
едельвайс(-су).

Знваториальньїй ( пластинка ) — еквато-
рійний.

Зквипотенциальньїй ( система )—еквіпо¬
тенційний, рівномбжний.

Зкзина ( жзоспорий , ехіпа)—екзйна;
оболбна пилковб звбрхня.

Зкзогенньїй ( внеродньїй )—екзогбнний.

Знзодермис —екзодбрма.

Зкзосмос —екзосмбза.

Зкзоспорий, ехозрогіит—екзоспбрій(-ія).

Зкзотропия —екзотропія.

Зкзофитньїй —екзофітний.

Зкологический —екологічний.

Зкология —еколбгія.

Знскремєнтьі , їаесез—екскрембнти, вй-
мети.

Зкскрет, ехсгеішп—екскрбт(-ту), відхід
(-хбду).

Зиснреция (вьіделение, ехсгеїіо)—екскрб-
ція. вйділення.

Зиску рсиомньїй—екскурсійний.

Зиску рсировать —екскурсувбти.

Зкокурсия —екскурсія.

Зксперимент, ехрегітепіит—експери-
мбнт(-ту), спрбба.

Зкопериментальньїй , ехрегітепїаіів —
експериментальний, спрббний.

експериментатор — експериментбтор
(-тора), спрббник(-ка).

Зксллантация , ехріапіаііо—ексшшнтб-

Зиспоиат —експонбт(-та). [ція.

Зкссудат, ехзшіаіит—екссудбт(-ту), вй-
піт(-поту), випотина.

Зкссудация, ехзшіаііо—екссудбція, ви-
потівбння.

Зкстракт , ехігасіиз—екстракт(-ту), вй-
тяжка.

Зкотрактивньїй, ехїгасііуиз—екстракти¬
вний, витяжнйй.

Зкстракция, ехігасііо—екстрбкція, ви-
тйгування, витягбння.

Зксцистированив —ексцистувбння; ви¬

хід з цйсти.

Зктобласт ( жтодермй )—ектоблбст(-та).

Зктодврма —ектодбрма.

Знтопаразит —ектопаразйт(-та); чужоїд
звбрхній. '

Зктоплазма —ектоплбзма.

Зктосарк ( зктоплазма )—ектосбрк(-ку);
звбрхня протоплазма найпростіших.

З нтоцибта —ектоцйста.

Зласмотерий, ЕІазтоІЬегіит—еласмотб-
рій(-ія).

Зластин —еластйн(-ну).

Зластичеоний, -еіазисиз — еластйчний.

Зластичность — еластйчність(-ности),
пру жйсті сть(-тости).

Зластичньїй (хрящ) —еластйчний, пру-

, жйстий._,

Злеидин—елеїдйн(-ну).

Злентричесний (нерв, орган)— електрйч-

ний.

Злектротаисис—електротбкса.

Злектротон —Є Л ектр Отбн(- ну).

Злектротропизм — електротропізм(-му).

Злектрофизиология — електрофізіолб-
гія.

Злемент, еіетепіит—елембнт(-ту).

Злиминация—елімінбція, вйлучення.

Злипсоидньай (с устав, еіірзоійеиз)—елі-
псувбтий.

Злитрьі, еіуігае—елітри, надкрйла.

Злодея (водяная чума, Еіобеа сапабеп-
8І8)—водянб зарбза.

Змалевьій—емйлевий.

Змаль, зиЬзІацІіа абатапііпа—ембля,
склйця.

Змболия (инвагинация, етЬоІіо)—ембо¬
лія, впинбння.

Змбриогенез—ембріогенбза.

Зморпологичесний—ембріологічний.

Змбриология— ембріолбгія; наука про
рбзвиток збродка.

Зибрион, етЬгуо—ембрібн(-на), збродок
(-дка).

Змбрионал ьньїй-ембрІОнблЬНИЙ, зароД-

кбвий.

Змбриотроф—ембріотрбф(-фу), урбзове
молокб.

Змпиричесний—дбслідний, емпірйчний.

Зму, Бготаеиз поуае-ЬоІІапйіае — бму.

Змульсин—емульсйн(-ну).

Змульсирование—емульсувбння.

Змульсия, етиізіо—емульсія.

Знграмма—енгрбма; відбиток набутих
властивостей у статбвих клітййах.

Зндемизм—ендемізм(-му).

Зндемик—ендбмік(-ка).

Зидемичесний-ендемічний.

Зндемия, епйетіа—ендемія, місцбва пб-
шесть(-сти).

Зндогенньий (внутриродний) —ендогбн-
ний.

Зндодермис (ендодерма) —ендбдбрма, ен-
тодбрма.

Зндонардий—ендокбрдій(-ія).

Зндокарпий—ендоіібрп(-па), середбпло-
день(-дня).

Зндонринньїй (орган) —ендокрйнний, се-
редововидільнйй.

Зндолимфа, епйоІутрЬа —ендолімфа,
середбва пбсока.

Зндопаразит—ендопаразйт(-та), середб-
вий чужоїд(-да).

Зндопептаза (протеаза) —■ ендопептбза.

Зндоплазма—ендоплбзма, середбва пла¬
зма.

Зндоскелет (членистоногих) — ендоске-
лбт(-та).

З н досмоз— ендосмбза.

Зндосперм —ендоспбрм(-ма).

Зндоспора — ендоспбра; середоклі-
тйнна спбра.

Зидостиль, зиісиз ЬуроЬгапсЬіаІіз— ен-
достйль(-ля).

Зндотелий, епйоІЬеІіит — ендогблій
(-ія).

Зндотеций (щільника) — ендотбцій(-ія).

88

Зидотоксиїї—Ягода

Зндотоксин—ендотоксйн(-ну); середбвий
токсйн(-ну).

З идотр и птаза—ендотриптйза.

Зндоциста ( миіанки )—ендоцйста.

Зкдознзимьі—ендобнзими; середбві ен¬
зими.

Знергия—енбрґія.

Знзимьі ( ферменти )—ензими.

Знзоотия—ензобтія; місцбва пбшесть
на тварйні.

Знтепехия—ентелбхія. [сти).

Знтероцвльнооть — енхероцбльність(-но-

Знтобласт ( ентодерма )—ентобласт(-та).

Знто дерма—ентодбрма.

Знтомологический — ентомологічний.

Знтомология—ентомолбгія; наука про
комйхи.

Знтомо фауна—ентомофйгна.

Знтомофильньїй—комахозапйльний.

Знтопаразит ( ендопаразит )—ентопара-
зйт(-та); середбвий чужоїд(-да).

Зозоон, Еоиооп—еозобн(-на).

Зпендима—епендйма.

Зпибласт (з ктодерма) —епібл4ст(-та).

Зпиболия—-епіболія, обростання.

Зпигин-—епігін(-на).

З П И ДЄМ ИЯ—епі дбмія, пбшесть(-сти).

Зпидермис ( кожица , ерісіегтіз)—епідбр-
ма, шкурйика.

Зпи дерми чесний—епідермічний.

Зпидидимис, ерійійутів — додйток(-тка)
ябчка, епідйдиміс(-са).

Зпизоотия—епізобтія; пбшесть натва-
рйг і.

Зпикардий, ерісагйіиш—епікбрдій(-ія)',
надсбрдя.

Зпилепсин, еріїерзіа—епілбпсія.

Зпимерит (у грегарини) — епімерйт(-та).

Зпинасти чесний— епІнаСТЙЧНИЙ.

Злинастия —еПІнаСТІЯ.

Зпиневрий—епінбврій(-ія).

Зпистаз—епістйза; явище приглушен¬
ня одній! озн4ки від іншої.

Зпистатический—епістатйчний.

Зпистома {у мшанки) —епістбма.

Зпистрофей, ерівІгорЬеиз — епістро-
фбй(-я), вертун(-нб).

Зпитека ( жзотека )—епітбка.

Зпитекальньїй ( скелет )—епітекйльниїі,
надшкуровйй. , [ний.

Зпителиальньїй, ерііЬеІіаІІз—епітелій -

Зпителий, ерШіеІіит—епітблій(-ія).

Зпифиз, ерірйузів—епіфіза, прйростень
(-сня).

Зпифит—епіфіт(-та).

Зпонихий, еропісЬіит — епоніхій(-ія),
наднігтбва плівка.

Зпоофорон, ероорЬогоп —■ додбток(-ка)
ябчника, епобфорон(-на).

Зргатоморфньїй ( особ ь)—ергатомбрфний;
безкрйла мурбшка, схбжа на робіт-
НИК4.

Зрекция, ЄГЄСІ.ІО—ерекція.

Зремофитьі—еромофіти; рослйни пу-
стйнь і степів.

Зрепсин—ерепсйн(-ну).

Зрептаза—ерепТЙЗа.

Зритризм —ер итрйзм(-му).

Зритробласт ( гематобласт )—еритроб- ,

л4ст(-та); недійшла фбрма червоно¬
крівця.

Зритроцит—еритроц'т(-та), червонокрі-
вець(-вця).

Зротика—ербтика.

Зротический—еротйчний, хтйвий.

Зспарцет, ОпоЬгусЬіз—еспарцбт(-ту).

Зстрагон, Агіешізіа Бгасипсніиз—остро-
гін(-гбну).

Зтикет ировать—етикетувйти, наличкб-
вувати.

Зтииетка—етикетка, наличко.

Зтиол ирование—етіолювання; ВИрбщу-
вайня рослйн у тбмряві.

Зфемерьі (раст.) —ефембри.

Зфиппий ( седлишко , ерЬірріит)—ефі-
пій(-ія), сідбльце.

Зфир, аеІЬег—етбр(-ру).

Зфира—ефіра.

Зфирньїй {масло) —етербвий.

Зцидиоспора—ецидіоспбра; весняпй спб-
ра іржбстого грибк4.

Зцидия — ецйдія; містище ецидіоспбр.

Зякуляция, е}аси1аі.іо—еякулйція, сі-
м ’явйпорск(-ку).

ю

Юкка,’ Лисса—ібка. Юность, їиуепіаз—ібиість(-ности).

Юла , Ьиііиіа агЬогеа—ж4йворонок(-нка) Юноша, іиуепі*—юи4к(-к4).

лісовйй. Юношесний, іиуепаїіз—юнйцький.

Ябпоко, шаіит—яблуко;
я. глазное , ЬиІЬиз осиїі — бчне яблу¬
ко, очна б4нька.

Яблоня, Рігиз Маїиз—Йблуня.
Яблочньїй ( кислота )—йблуковий.
Явление, рйепотепит—йвище.
Явнобрачньїе {цветковьіе, уРЬапего^а-
тае)—ккіткбві.

Явньїй —йвний.

Явор, Асег рзеийоріаіатів—йвір (йвора).
Ягели {лишайники, ІлсЬепев)—обрісникн.
Ягненок— ягнй(-нйти).

Ягнятник, ОураеіовЬагЬаІгіз — ягнйтник
(-ка), бороД&ч(-ч4).

Ягода, Ьасса—йгода;
я. винная, Рісие Сагіса—фіґове дб-
рево, інжирбве дбрево; {плод )—
фіґа, інжйр(-ру);

Ягоді' ца—Ящери ца

89

я. снежная, 8утрЬогісагрив гасето-

8Я'—6ІЛІ ЙГ0ДИ.

Ягодица, паїіз—сідшідя, сідець(-дця).
Ягодичньїй ( мускул , £ІиІаеиз)—сіднйч-
ний, сідцбвий.

Ягодньїй-ЯГІДНИЙ.

Ягуар, Реііз опса—ягуар(-ра).

Яд, уепепит^отрУта.

Ядерньїй, писіеаіиз—ядрбвий.

Ядо в итость—отрутність(-ности), отруй-
ність(-ности).

Я ДО В ИТ ЬІ й—отр УтНИЙ.

Ядоносньїй—отруйливий.

Ядро, писіеиз—ядрб.

Ядрьішко, писіеоіиз—ядбрце.

Яавенник, АпіЬуІІів—пєрелет(-ту).
Язьін, Пп§иа—язйк(-кй).

Язьжоглоточкьій, §І0880-рЬагуП8ЄИ8 —

язикопролигбвий.

Язьінообразньїй, діоззоійеиз — язикувй-
тий.

Язьічковьій ( цветок )—язичкувйтий.
Язьічнонебньїй, §І0850-ра1аїіпиз—яаико-
піднебінний. - у

Язьічньій, Пп^иаііз — язикбвий.
Язьічок, иуиіа-—язичбк(-чк4).

Язь, Ьеисізсиз ійив—язь (Йзя).

Яичко, оуиішп—яйчко; Іезіісиїиш —
ябчко, шулйтко.

Яичковьій , Іезйсиїагіз—яєчкбвий.
Яичник, оуагіиш—яЄчник(-ка).
Яичниковьій , оуагіаііз — яєчшшбвий.

Я и ч н ЬІ й—я йчний.

Яйцевидний, ОУаІД.18—ЯЙЦЮВЙтИЙ.

Яйце вмести л и ще—яйцівнйк(-кй).
Яйцевод (фаллопиева труба, ТиЬа ніе-
гіпа (Раїїоріі) — яйцепрбвід(-вода),
урйзова трубй.

Яйцевой—яйцбвий.

Яйцеклад, оуірозііог—-покладнйк(-кй).

Я й цеклетка —яйцеклітйна.
Яйцеприемник —яйцеприймйч(-ч4).
Яйцепровод ( яйцевод) —яйцепрбвід(-во-
Да).

Яйцеродящий, оуірагиз — яйцербдний.
Яйцо, оуит—яйцб.

Як, РоерЬадиз £гштіепв — як(йка).
Яма, Іоуда—яма.

Ямка, ямочка, їоуеоіа—ймка.

Янтар ница, 8 иссіпеа—бурштйнка.
Янтарний —бурштинбвий.

Янтарь —бурштйн(-ну).

Яремньїй {вена, ]и§и1агіз)—яремний.
Ярки й —яскр йвий.

Ярускость —позбмість(-мости).

Ярусний ( древесина) —поверхувйтий.
Ярутка, ТЬІазрі—талабйн(-ну).

Ясень, Ргахіпиз ехсеїзіог — ясень-(ня).
Ясколка, Сегазііит—роговйк(-кй).
Ясменник, Азрегиіа—марбнка.

Ясность зрения —вирйзність(-ности) зб-
РУ-

Яснотка, Ьатішп—глухй кропива.
Ясньїй —яснйй.

Ястреб —йструб(-ба);

я. перепелятник, Ассірііег пізиз—••
йструб-гороб’йтник;
я. тетеревяткик, А. §ЄпШіз—йструб-
голуб’йтішк.

Ястребинка, Неігасіиіп — нечуйвітер-
(-тру). ,

Ястребиньїй , пізогіиз — яструбиний.
Ятрьішник, ОгсЬіз—зозулйнець(-нця).
Ячеистьій, аіуеоіагів—коміркбвий, ча-
рункбвий.

Ячейка, аіуеоіиз—комірка, чарунка.
Ячменньїй ( солод)- —ячмінний.

Ячмень, Ногйеит—ячмїнь(-мбню).
Ящер, Мапіз—лусковбць(-івцй).
Ящерица, Ьасегіа—йщірка.

Ціна 1 крб. 20 коп.(Р)